Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер провадження 2-др/754/115/26
Справа № 754/13290/24
У Х В А Л А
Іменем України
30 липня 2026 року м.Київ
Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Скрипки О.І.,
при секретарі Моторенко К.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Руденка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської школи вищої спортивної майстерності про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Деснянського районного суду м.Києва знаходилась вищевказана цивільна справа.
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 02.07.2026 року позовні вимоги позивача задоволено частково.
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн., оскільки зазначене питання не було вирішено судом при постановленні рішення.
10.07.2025 року до суду надійшли заперечення представника відповідача Київської міської школи вищої спортивної майстерності Руденка О.О. на вказану заяву. У даних запереченнях представник відповідача заявив про недотримання позивачем процесуального порядку заявлення вимоги про вирішення питання щодо судових витрат після ухвалення рішення, оскільки заяви, передбаченої ч.8 ст.141 ЦПК України позивачем не було заявлено. Крім того, заявлений розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом та значенню справи для сторони.
Посилаючись на викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали заяву, просили задовольнити.
Представник відповідача Київської міської школи вищої спортивноїмайстерності Руденко О.О. проти задоволення заяви заперечував.
Представник відповідача Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в судове засідання не з"явився, повідомлявся належним чином.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій-третій статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою щодо суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
До заяви додані:
копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
копія договору про надання правничої допомоги від 07.03.2025 року;
ордер на надання правничої допомоги від 07.03.2025 року;
додаткова угода від 07.03.2025 року до вказаного договору, яким позивач та адвокат погодили, що розмір фіксованого гонорару складає 50 000,00 грн., яка здійснюється не пізніше 30 днів після винесення рішення суду першої інстанції;
додаткова угода від 31.12.2025 року, якою продовжено строк дії договору про надання правничої допомоги до 31.12.2026 року;
акт приймання наданих послуг від 07.07.2026 року.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із частиною першою статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
В силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів.
Вказане взаємоузгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 161/5317/18, аналіз норм статті 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.
З наявних у матеріалах справи процесуальних документах, поданих представником позивача, вбачається, що у них не було заявлено про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Так, у заяві про стягнення витрат на правничу допомогу представник позивача зазначив, що сторона позивача заявляла про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу ще на стадії розгляду справи судом першої інстанції - у поданій 16.11.2025 року уточненій позовній заяві позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу. Таким чином, на думку представника позивача, вимога про стягнення цих витрат заявлена своєчасно, що відповідає вимогам частини восьмої статті 141 ЦПК України.
Суд відхиляє вказані твердження, оскільки з уточненої позовної заяви від 16.11.2025 року в розділі «Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат» зазначено наступне:
«Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.
Повідомляємо суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанцій складають 50 000,00 грн., зокрема витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву».
Проте, окрім посилання на розмір витрат та цитування ч.8 ст.141 ЦПК України як вказаний розділ, так і жодна інша заява, складена представником позивача, самої заяви про про подання доказів розміру понесених судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу відповідно до вказаної норми - не містить.
Також, з матеріалів справи та, зокрема протоколів судових засідань протягом всього розгляду справи, в тому числі і 02.07.2026 року, в якому відбулися судові дебати у справі, вбачається, що до закінчення судових дебатів у справі сторона позивача не заявляла усного клопотання та не подала письмову заяву у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України про подання доказів розміру понесених судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу протягм 5-ти днів після ухвалення рішення.
Враховуючи те, що стороною позивача до закінчення судових дебатів у справі не було заявлено про необхідність розподілу витрат на професійну правничу допомогу у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу цих судових витрат.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 757/33206/22-ц зазначено, що тлумачення частини першої статті 246 ЦПК України та частини восьмої статті 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. А у разі закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України (п`ять днів після ухвалення рішення суду), - також і поважні причини пропуску цього строку. За відсутності обґрунтування поважних причин строку подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Натомість наслідком закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, є залишення заяви без розгляду.
Відповідно правового висновку, який міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21, у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат (див. постанову Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21).
Суд звертає увагу на те, що умовами договору про надання правничої допомоги разом з додатковою угодою від 07.03.2025 року позивач та його представник - адвокат Пронін О.А. визначили розмір гонорару у фіксованому розмірі в сумі 50 000,00 грн. Тобто, вже станом на 07.03.3025 року сторона позивача чітко знала розмір витрат на правову допомогу.
Проте, звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, позивач не навів причини неподання доказів на підтвердження понесення таких витрат до закінчення розгляду справи по суті, отже позивачем не дотримане належне виконання вимог частини восьмої статті 141 та частини першої статті 246 ЦПК України, що є також підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат на професійну правничу допомогу.
З урахуванням наведеного, у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.141, 246, 258, 259, 263-265, 270 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської школи вищої спортивної майстерності про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
Судебное решение № 138637009, Деснянський районний суд міста Києва было принято 30.07.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 754/13290/24. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: