Решение № 138636554, 31.07.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/6926/26

Провадження № 2-а/489/75/26

РІШЕННЯ

Іменем України

31 липня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Бородіною В.Ю.,

за участі:

представника позивача Гонтаренко О.Ф.,

відповідача ОСОБА_1 , його представника Свідзинського Р.М., які приймають участь у розгляді справи в режимі відеоконференції,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України,

встановив

30.07.2026 Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області звернулось до суду з позовом до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України.

Свої вимоги мотивувало тим, що 29.07.2026 співробітниками Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області виявлено та доставлено до приміщення відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС у Миколаївській області громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . До УДМС у Миколаївській області надійшло подання Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області № 125570-2026 від 29.07.2026 (вх. № 8119/1/4801-26 від 29.07.2026) про те, що громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушує норми міграційного законодавства України та про необхідність вжиття відповідних заходів, що визначені законодавством України.

На час виявлення у громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні будь які документи, чи їх копії, фото, які ідентифікують його особу. За результатами перевірок за обліками територіальних органів ДМС України було встановлено, що громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідкою на тимчасове/постійне проживання не документований, паспортом громадянина України або паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документований, за обліками реєстрації не значиться, до адміністративної відповідальності не притягувався, рішення про добровільне повернення, примусове повернення/видворення, заборону в`їзду в Україну не приймалися, для продовження строку перебування на території України не звертався. Офіційно не працевлаштований. Із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні не звертався, інформація щодо визнання вищезазначеного іноземця біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відсутня.

В особистих поясненнях іноземець зазначав, що він розуміє, що порушив міграційне законодавство. В`їхав на територію України влітку 2013 року, з приватною метою. В ході відпочинку вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 115 КК України (підтверджується відомостями з Інформаційно-комунікативної системи «Інформаційний портал Національної поліції» та вказано в поданні МРУП ГУНП в Миколаївській області), відбув повний термін покарання та звільнився з виправної колонії у 2022 році. Місце знаходження паспорту достовірно не відоме (можливо втрачений під час вчинення кримінального правопорушення). З того моменту ніяких заходів щодо документування чи виїзду за межі території України не вживав, до органів ДМС України не звертався.

Тобто, на час виявлення, громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , грубо порушував норми міграційного законодавства, а саме:

-проживає тривалий час без документів, що ідентифікують його особу та документів, які дають право легально знаходитись на території України;

-у встановлений законодавством строк не покинув територію України.

29.07.2026 громадянина російської федерації ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР ММК № 002105 від 29.07.2026 року у якому зафіксовано порушення законодавства, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 203 КУпАП (розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 30.07.2026).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідач раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проживав без документів та дозволів на право перебування на території держави Україна, до органів та підрозділів міграційної служби з заявою і документами, необхідними для вирішення питання про надання дозволу перебування на території України або про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не звертався, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 30.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання; відповідач приймає участь у розгляді справи в режимі відеоконференції.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник Свідзинський Р.М., які приймають участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, в судовому засіданні позов не визнали. ОСОБА_1 підтвердив обставини, викладені у позові та протоколах, проте наголошував, що в`їхав на територію України у 2013 році з метою відпочинку у Залізному Порті на законних підставах, проте там вчинив злочин і його було затримано на місці без документів, які залишилися у найманому ним житлі. Отримавши реальний строк та звільняючись з колонії у 2022 році йому було роз`яснено начальником колонії, що він має право проживати на території України, повідомивши відділ поліції за місцем фактичного проживання, оскільки депортація під час війни не проводиться. Вказану рекомендацію відповідач виконав повідомивши відділ поліції у Казанці, що він там фактично живе, проте через відсутність роботи у цьому населеному пункті через пів року він переїхав до Миколаєва і почав працювати на будівництві неофіційно. Проживав так у м. Миколаєві до часу затримання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, судом встановлено наступні обставини.

29.07.2026 співробітниками Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області виявлено та доставлено до приміщення відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС у Миколаївській області громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . До УДМС у Миколаївській області надійшло подання Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області № 125570-2026 від 29.07.2026 (вх. № 8119/1/4801-26 від 29.07.2026) про те, що громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушує норми міграційного законодавства України та про необхідність вжиття відповідних заходів, що визначені законодавством України.

На час виявлення у громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні будь які документи, чи їх копії, фото, які ідентифікують його особу. За результатами перевірок за обліками територіальних органів ДМС України було встановлено, що громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідкою на тимчасове/постійне проживання не документований, паспортом громадянина України або паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документований, за обліками реєстрації не значиться, до адміністративної відповідальності не притягувався, рішення про добровільне повернення, примусове повернення/видворення, заборону в`їзду в Україну не приймалися, для продовження строку перебування на території України не звертався. Офіційно не працевлаштований. Із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні не звертався, інформація щодо визнання вищезазначеного іноземця біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відсутня.

В особистих поясненнях іноземець зазначав, що він розуміє, що порушив міграційне законодавство. В`їхав на територію України влітку 2013 року, з приватною метою. В ході відпочинку вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 115 КК України (підтверджується відомостями з Інформаційно-комунікативної системи «Інформаційний портал Національної поліції» та вказано в поданні МРУП ГУНП в Миколаївській області), відбув повний термін покарання та звільнився з виправної колонії у 2022 році. Місце знаходження паспорту достовірно не відоме (можливо втрачений під час вчинення кримінального правопорушення). З того моменту ніяких заходів щодо документування чи виїзду за межі території України не вживав, до органів ДМС України не звертався.

29.07.2026 громадянина російської федерації ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР ММК № 002105 від 29.07.2026 року у якому зафіксовано порушення законодавства, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 203 КУпАП (розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 30.07.2026).

УДМС у Миколаївській області прийнято рішення від 29.07.2026 про примусове видворення за межі території України громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З урахуванням усіх обставин, відносно громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , УДМС у Миколаївській області було складено протокол про адміністративне затримання від 29.07.2026 ММК 000088 з метою забезпечення його видворення за межі території України.

Інструкція про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України 23.04.2012 № 353/271/150 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України 22.01.2018 № 38/77), детально описує вжиття компетентними органами заходів щодо ідентифікації та документування іноземців.

При цьому необхідно зазначити, що у разі відсутності в іноземця дійсного документа, що дає право йому на перетин державного кордону України провадиться аналогічна з ідентифікацією процедура задля оформлення іноземцю відповідного документа, що дає право на перетин державного кордону.

Затримання відповідача, з огляду на встановлені фактичні обставини, є цілком виправданим, оскільки в даному випадку застосування інших, менш суворих заходів, буде недостатнім для гарантування виконання іноземцем певних обов`язків, пов`язаних із залишенням території України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України, визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі - Закон № 3773- VI).

У частині 3 статті 3 розділу І Закону № 3773- VI зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону № 3773- VI іноземець це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону №3773- VI паспортний документ іноземця це документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

У частині 1 статті 15 Закону № 3773-УІ наведений перелік документів, за якими здійснюється в`їзд в Україну та виїзд з України іноземцями та особами без громадянства. Основними такими документами є паспортний документ за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України, відповідні посвідки на постійне або тимчасове проживання, посвідченням особи без громадянства для виїзду за кордон, проїзний документом для виїзду за кордон тощо.

Згідно з п. 27 ч.1 ст.1 Закону № 3773-УІ пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, державна установа, призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства.

Окрім того, в абз. 2 ч. 4 ст. 30 Закону № 3773-УІ визначено, що у разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Відповідно до Конституції України, а саме ст. 26 - іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України; ст. 33 - кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом; ст. 68 - кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У Конституції України та Законі №3773- VI вказано, що здійснення іноземцями своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні.

Іноземці зобов`язані поважати та додержуватися Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.

Іноземці зобов`язані підтверджувати законність свого перебування на території України. Законність перебування іноземця на території України, підтверджується, у тому числі наданим візою дозволом в межах строку дії візи; посвідкою на тимчасове чи постійне проживання; довідкою про звернення за захистом в Україні; дозволом на імміграцію тощо. Недотримання правил законного перебування іноземця або особи без громадянства на території України є прямим наслідком для визнання цих осіб нелегальними мігрантами та вжиття заходів щодо їх притягнення до адміністративної відповідальності з подальшим прийняття органом міграційної служби рішення про їх затримання з поміщенням в ПТПІ та подальшим примусовим видворенням.

У частині 1 ст. 289 КАС України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов`язання внести заставу.

Згідно з частиною 4 статті 30 Закону № 3773- VI, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення, (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Відповідно до ч.11 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

Враховуючи наведене, та зокрема те, що відповідач перебуває на території України без відповідних законних підстав, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для задоволення позову.

У відповідності до положень ч. 19 ст. 289 КАС України за подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується.

Керуючись статтями 241-246, 289 КАС України, суд

вирішив:

Позов Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України задовольнити.

Затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення строком на 6 (шість) місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, ЄДРПОУ 37844163, адреса: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 144;

відповідач: громадянин російської федерації ОСОБА_1 , місце тимчасового перебування: АДРЕСА_1 (ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні»).

Повний текст рішення складено 31.07.2026.

Суддя Г.А. Микульшина