Постановление суда № 138634821, 29.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 515/1081/26-Е

Провадження № 2-з/522/424/26

УХВАЛА

29 липня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., розглянувши заяву керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області Сари Олександра Васильовича про забезпечення позову за позовом поданим прокурором в інтересах держави в особі Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов`язання,

ВСТАНОВИВ:

До Татарбунарського районного суду Одеської області 15.06.2026 року надійшла позовна заява керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області Сари Олександра Васильовича в інтересах держави в особі Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов`язання у розмірі 172 831,23 грн., з яких 164 560 грн.-розмір пайового внеску та 3% річних- 1 433,70 грн. і інфляційне збільшення- 6 837,53 грн.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 18.06.2026 року матеріали справи передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.

10.07.2026 року зазначена справа надійшла до Приморського районного суду м. Одеси та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілені на суддю Домусчі Л.В.

Матеріали позову суддя отримала 13.07.2026 року.

Ухвалою суду від 15.07.2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову. 22.07.2026 року стороною позивача була надала відповідна заява.

З 17.07.2026 року по 28.07.2026 року суддя Домусчі Л.В. перебувала у відпустці.

Зазначену заяву суддя отримала 29.07.2026 року.

Ухвалою суду від 29.07.2026 року по справі відкрито провадження у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.09.2026 року.

До суду року через систему «Електронний суд» 16.06.2026р. також надійшла заява керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області Сари Олександра Васильовича в інтересах держави в особі Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про забезпечення позову, в якій просила в забезпечення вищевказаного позову:

Накласти арешт у межах суми позовних вимог 172 831, 23 грн. на:

-на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній за релігійними переконаннями), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках банківських або інших фінансово -кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ОСОБА_1 у межах суми позовних вимог.

-на нерухоме майно, а саме базу відпочинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 684,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майнва:3321162651040) у межах суми позову 172831,23 гривень, яке належить ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній за релігійними переконаннями).

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що предметом спору є вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь Лиманської сільської ради безпідставно збережених грошових коштів пайової участі за будівництво житлового корпусу бази відпочинку за адресою: АДРЕСА_2 , на загальну суму 172 831,23 грн., яка складається з:

- основної суми боргу 164 560,00 грн.;

- інфляційне збільшення 6 837,53 грн.;

-три проценти річних 1 547,89 грн. за період прострочення грошового зобов?язання 106 днів;

Підставою позовних вимог вказано на порушення відповідачем норм законодавства щодо не укладення договору щодо пайової участі у створення розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, розмір якої визначено у розмірі 164 560,00 грн. , у зв`язку з чим також нараховують вимоги за ст..625 ЦК України.

В обгрунтування заяви позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі його задоволення з огляду на те, що є обгрунтоване припущення що майно, яке є у відповідача на момент пред?явлення позову може зникнути, зменшитись, за кількістю або погіршитись на момент виконання рішення.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 09.03.2026р за відповідачем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстроване зокрема, таке нерухоме майно:

-будинок відпочинку, загальною площею 232,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 25936270, загальна вартість майна 521 594 грн.

Проте суду не надано доказів щодо оцінки вартості вказаного нерухомого майна, у зв`язку з чим суд позбавлений оцінити щодо співмірності накладання арешту на дане нерухоме майно враховуючи ціну позову, що може сприяти не співмірним заходом забезпечення позову.

Також заявник просить накласти арешт на всі банківські рахунки ОСОБА_1 як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках банківських або інших фінансово -кредитних установах, у тому числі інших держав, однак не зазначає інформації про наявність в останньої банківських рахунків, їх вид та призначення, в яких установах наявні рахунки, що позбавляє суд можливості перевірити відповідність виду забезпечення, про який просить позивач, позовним вимогам та, відповідно, їх співмірність.

Так, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві та в розмірі , який відповідає предмету позову.

Тобто, суд на цій стадії має перевірити, яке конкретно майно чи грошові кошти належать відповідачу і де вони знаходяться.

Саме з цією метою положеннями частини першої статті 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

З огляду на викладене, з метою захисту матеріально правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача та забезпечення позивачу ефективного виконання рішення суду, у разі ухвалення такого на його користь, а також попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд виснує, що забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів, що знаходяться на всіх банківських рахунках відповідача в межах позовних вимог на загальну суму 164 560 грн. до вирішення спору судом, є допустимим, адекватним та співмірним способом забезпечення позову, ураховуючи його предмет .

Інша частина грошових вимог суд на цій стадії не бере до уваги, враховуючи необхідність встановлення строків порушення таких платежів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 27, 76, 81, 149-153, 157, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області Сари Олександра Васильовича в інтересах держави в особі Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов`язаннязадовольнити частково.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на:

Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх банківських рахунках, які належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в межах позовних вимог на загальну суму 164 560 (сто шістдесят чотири тисячі п?ятсот шістдесят) гривень, до вирішення справи по суті.

В частині вимог про накладання арешту на нерухоме майно -відмовити.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Домусчі Л.В.