Решение № 138633725, 28.05.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/1230/26

Провадження № 2/589/1934/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Курбанової А.Р.,

за участю секретаря судового засідання Ковальової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1984041 від 30.01.2025 року в розмірі 19300 грн, з яких 5000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 6300 грн сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 8000 грн сума заборгованості за неустойкою (пенею, штрафами). В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредиту та комісії за вказаним договором.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у поданій позовній заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся судовими повістками, які відправлялися рекомендованим поштовим відправленням, але до суду повернулися з відміткою «адресат відсутній». Причини неявки суду не повідомив, із заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався, відзив на позов з правовим обґрунтуванням доводів та заперечень не надав.

З урахуванням викладеного, в судовому засіданні 28 травня 2026 року у відповідності із ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.01.2025 р. між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» (Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач) було укладено договір про споживчий кредит № 1984041 (далі - Договір). Згідно з умовами договору ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» зобов`язалося надати відповідачу на умовах, встановлених в договорі, кредит на задоволення потреб в розмірі 5000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , строком на 345 днів до 10.01.2026 року. За користування кредитом відповідач зобов`язався сплачувати проценти в розмірі 0,0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом, комісію за надання кредиту: 1250 грн, комісію за обслуговування кредиту: 15400 грн, що нараховується за ставкою 14% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду відповідно до графіку платежів, який є додатком № 1 до договору /а.с. 6-11, 12/.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

На підтвердження укладення договору сторонами ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» на виконання ухвали суду надало інформацію з електронного файлу (LogFile застосування коду) щодо підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину /а.с. 59/, інформацію з електронного файлу (LogFile застосування коду) щодо підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про ознайомлення з паспортом кредиту у формі електронного документу /а.с. 60/, копії SMS-повідомлень з кодом підписання договору, паспорту кредиту /а.с. 61, 62/, хронологію вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину /а.с. 63/.

Так, відповідач за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «200738» підписав електронний договір, який містив усі істотні умови і з якими відповідач ознайомився до моменту укладання.

Наведене у сукупності свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами вищевказаного договору, укладених в електронній формі, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Досліджуючи обставини виконання сторонами цього договору, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2.1 договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

На виконання умов цього договору ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» відповідачу було надано кредит у сумі 5000 грн., що підтверджується платіжним дорученням /а.с. 18/, а також випискою по рахунку відповідача за період з 30.01.2025 року по 04.02.2025 року, наданою АТ КБ «ПриватБанк» на запит суду /а.с. 65/. При цьому, банківська картка НОМЕР_2 , яка відповідає цій масці, емітована саме на ім`я ОСОБА_1 , згідно з листом АТ КБ «ПриватБанк» вих. № 20.1.0.0.0/7-260402/54904-БТ від 08.04.2026 року /а.с. 64/.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але всупереч наведеним умовам договору та вимогам закону, відповідач належним чином свої зобов`язання за цим договором не виконував, у визначені цим договором строки кредитні кошти та проценти не сплатив. Відповідач вносив платежі, які кредитором спрямовувались на погашення комісії: 13.02.2025 року у розмірі 1250 грн сплата комісії за надання кредиту, 28.02.2025, 15.03.2025, 30.03.2025, 18.04.2025 в загальному розмірі 2800 грн сплата комісії за обслуговування кредиту. А також 18.04.2025 року відповідач здійснив оплату 1000 грн, яку ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» зарахувало в погашення штрафу за порушення зобов`язання /а.с. 19/.

Так, згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» станом на 27.08.2025 року по договору, заборгованість складає 19300 грн, з яких 5000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 6300 грн сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 8000 грн сума заборгованості за неустойкою (пенею, штрафами) /а.с. 19/.

Слід зазначити, що 27.08.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» (Клієнт) було укладено договір факторингу № 27082025, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги за договором про споживчий кредит № 1984041 від 30.01.2025 року щодо відповідача /а.с. 20-21/.

Згідно з п. 1.2 цього договору, на виконання його умов 27.08.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» відбулося підписання Акту прийому-передачі реєстру боржників /а.с. 22/. ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплатило ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» плату за відступлення права вимоги, що підтверджується платіжною інструкцією /а.с. 23/. Таким чином, як вбачається з Реєстру боржників до договору факторингу № 27082025 від 27.08.2025 року в частині зобов`язань ОСОБА_1 /а.с. 24/ ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» передані вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 1984041 від 30.01.2025 року.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Однак, всупереч умовам договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення права грошової вимоги, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд зазначає наступне.

З 24.02.2022р. на всій території України запроваджений воєнний стан, який діє до тепер.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає, що під час воєнного стану не сплачується неустойка (штраф, пеня) та інші платежі за прострочення сплати за кредитним договором (договором позики). В цій постанові касаційний суд розкрив питання про те, на які договори та які випадки поширюється цей пункт. Зокрема, такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит. За вказаною нормою в такому випадку позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлена до стягнення позивачем заборгованість за неустойкою (пенею, штрафами), нарахованою у період воєнного стану у сумі 8000 грн 00 коп., є неправомірною і така підлягає списанню, а відтак вимоги про її стягнення задоволенню не підлягають.

Щодо вимог в частині стягнення з відповідача суми комісії за обслуговування кредиту за договором, суд зазначає наступне.

Як передбачено п. 1.5.2 договору комісія за обслуговування кредиту становить 15400,00 грн. та нараховується за ставкою 14 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду, що встановлено графіком платежів (додаток № 1). Згідно з дослідженим розрахунком заборгованості, сума комісії за обслуговування кредиту становить 6300,00 грн.

Однак суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 вказала на те, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (пункти 31.29, 31.33 постанови).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 640/14229/15, від 21 квітня 2021 року у справі № 677/1535/15, від 15 грудня 2021 року у справі № 209/789/15.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд вважає, що умова договору в частині сплати комісії за обслуговування кредиту є платою за послуги, які відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» повинні надаватися безоплатно.

При цьому позивачем не зазначено, які саме послуги з обслуговування кредиту надавалися ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» позичальнику та чи дійсно вони фактично були надані.

Таким чином, стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 6300 грн є неправомірним та не підлягає задоволенню, оскільки таке не відповідає нормам Закону України «Про споживче кредитування» та сталій практиці Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, сплачені відповідачем суми у загальному розмірі 3800 грн. не мали бути спрямовані в рахунок погашення нарахованої комісії за обслуговування кредиту та штрафу, тому заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з відрахуванням сплачених відповідачем вказаних сум складає 1200 грн (5000 грн - 3800 грн), яка складається з суми заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту).

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач в даній справі не скористався своїми правами щодо подання заперечень на позовну заяву, доказів на їх підтвердження.

Таким чином, на думку суду, наявність та розмір заборгованості ОСОБА_1 у вказаному вище розмірі витікає з умов укладеної угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем. З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позовні вимоги задовольнити частково.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно обсягу задоволених вимог на суму 207 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» /розташованого за адресою: 07400, Київська область, Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, ЄДРПОУ 35625014/ заборгованість за договором про споживчий кредит № 1984041 від 30.01.2025 року в розмірі 1200 грн 00 коп. /одна тисяча двісті грн 00 коп./, судовий збір в сумі 207 грн 00 коп. /двісті сім грн 00 коп./.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами до Сумського апеляційного суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області А.Р.Курбанова