Решение № 138633073, 30.07.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/878/26

№ 2/688/1029/26

Рішення

Іменем України

(заочне)

30 липня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання Міськової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

13.02.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») в системі «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що 19.10.2019 між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №87019, який підписаний шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов договору товариство надало фінансовий кредит на наступних умовах: сума кредиту - 2000 грн, дата надання кредиту - 19.10.2019, строк кредиту - 14 днів, у національній валюті, процентна ставка 2% в день або 730% річних. Свої зобов`язання ТОВ «Займер» виконало у повному обсязі, перерахувавши грошові кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 , а відповідач вчасно їх не повернула, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

На підставі договору про відступлення права вимоги №ЗК-11032020 від 11.03.2020 ТОВ «Займер» передало для ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» свої права грошової вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за Індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту №87019від 19.10.2019 до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 14592 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 2000 грн, заборгованості за процентами в сумі 560 грн та заборгованості за пенею в розмірі 12032 грн. А тому, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №87019 від 19.10.2019 в розмірі 14592 грн та понесені судові витрати.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у судове засідання не з`явився. Представник позивача адвокат Усенко М.І. в системі «Електронний суд» подав до суду клопотання, у якому просив розгляд справи провести без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, причини неявки не повідомила, відзив не подала, хоча про час, день і місце його проведення була повідомлена у встановленому законом порядку.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.03.2026 відкрито провадження в справі та призначено судовий розгляд о 09 год 30 хв 16.04.2026.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.04.2026 за клопотанням представника позивача витребувано у АТ КБ«ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю; розгляд справи відкладено до 09 год 05 хв 18.05.2026, а через ненадходження витребуваних доказів до 10 год 00 хв 30.07.2026.

02.07.2026 на виконання ухвали суду від 16.04.2026 від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані судом докази.

30.07.2026 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Між сторонами виникли правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що 19.10.2019 між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 в електронній формі була укладена Індивідуальна частина договору про надання фінансового кредиту №87019. Відповідно до умов договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на у мовах, визначених договором. Кредит надається строком на 14 днів, тобто до 01.11.2019. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 730% річних від суми кредиту з розрахунку 2% на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Невід`ємною частиною цього договору є Публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.cly.com.ua.

Підпунктом 2.1 договору передбачено, що сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п.п 2.2. договору, сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства у строк, встановлений договором.

Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом (п.п.2.3 Договору).

Відповідно до п.п. 4.1. договору, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору відповідно до чинного законодавства України та договору.

Згідно п. 4.3. У разі, якщо Клієнт не повернув кредит у строк, зазначений у п. 1.2 цього договору зобовязаний виплатити товаритсву пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день просторочення виконання умов договору, починаючи з першого дня просторочення. При цьому пеня нараховується до дня повного погашення заборгованості за договором включно, але в будь-якому випадку не більше 100 календарних днів.

Цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатор відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» (п.п. 6.1. Договору).

Згідно п.п. 6.3 договору всі додатки та додаткові угоди, складені сторонами в електронному вигляді і підписані з використанням одноразового ідентифікатора, є невід`ємними частинами договору.

Підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту товариства. Клієнт підтверджує, що отримав від товариства до укладення цього договору інформацію, зазначену в частині 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». (п.п. 6.8., 6.9 Договору).

Договір про надання фінансового кредиту №87019 підписаний клієнтом ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL5005, що стверджується п. 7 Договору «Реквізити та підписи сторін».

Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «Займер», клієнт ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з яким укладено договір №87019 від 19.10.2019 ідентифікований товариством, акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі www.cly.com.ua 19.10.2019 на мобільний номер телефону відповідача ОСОБА_1 НОМЕР_2 був наданий одноразовий ідентифікатор KL5005.

Перерахування грошових коштів на картку відповідача було здійснено за допомогою технологічного оператора платіжних послуг ТОВ «Платежі Онлайн».

З інформаційної довідки №6404/05 від 15.05.2025 ТОВ «Платежі Онлайн» слідує, що 19.10.2019 о 23:14:04 було успішно перераховано кошти в сумі 2000 грн на карту ПриватБанку № НОМЕР_3 , номер транзакції 27151-60420-31028, номер замовлення А127358B7350CLY87019T446434.

Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» за вих. №20.1.0.0.0/7-260508/45629-БТ від 14.05.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ).

Згідно виписки про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_4 19.10.2019 на вказаний рахунок відбулось зарахування коштів в сумі 2000 грн.

Отже, ТОВ «Займер» зобов`язання за укладеним договором виконало в повному обсязі, перерахуваши на платіжну картку відповідача грошові кошти в сумі 2000 грн, а остання їх отримала.

ОСОБА_1 же належним чином зобов`язання за договором не виконувала, в результаті чого станом на 10.03.2020 утворилась заборгованість розмірі 14592 грн, що підтверджується даними розрахунку заборгованості ТОВ «Займер» за кредитним договором №87019 від 19.10.2019.

11.03.2020 між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги №ЗК-11032020, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за Індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту №87019 від 19.10.2019 до відповідача ОСОБА_1 .

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від ТОВ «Займер» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прав грошової вимоги та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги № ЗК-11032020 від 11.03.2020, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №87019 від 19.10.2019 в сумі 14592 грн, з яких 2000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 560 грн - сума заборгованості за процентами та 12032 грн сума заборгованості пенею.

Всупереч умовам договору про надання фінансового кредиту відповідач не виконала свого зобов`язання, після відступлення права вимоги ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ні на рахунки попереднього кредитора.

13.02.2026 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором, в якій зазначено, що між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір про відступлення права вимоги, за яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором про надання фінансового кредиту №87019 від 19.10.2019, а також інформацію про те, що у відповідача існує заборгованість за кредитним договором в розмірі 14592 грн, яку необхідно сплатити на вказані у повідомленні реквізити.

Застосовані норми права

За змістом ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом статей 550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Мотиви та висновки суду

З`ясувавши думку представника позивача, викладену у письмовій заяві, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на таке.

З наданих та досліджених судом доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 19.10.2019 уклала з ТОВ «Займер» договір про надання фінансового кредиту №87019, який підписала шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача ОСОБА_1 , якій були перераховані кошти в сумі 2000 грн шляхом переказу на картковий рахунок, що підтверджується письмовими доказами.

Отже, кредитний договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи згідно з ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» в порядку, передбаченому Законом України «По електронну комерцію». Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону, електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв`язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача, оскільки саме ОСОБА_1 зареєструвалась в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, заповнила заявку, встановленої форми на сайті товариства на отримання кредиту, повідомивши інформацію про власні прізвище ім`я та по батькові, дату народження, паспортні дані, податковий номер, контактні дані: адресу реєстрації та місця проживання, контактний номер мобільного телефону, номер банківської карти.

Окрім цього, відповідач ОСОБА_1 була вільною у виборі фінансової установи для отримання кредиту, а факт отримання коштів підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочину.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що право вимоги за вказаним договором відступлено ТОВ «ФК «Кредит Капітал» на законних підставах.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 2 і 3 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.

Відповідачем доказів на підтвердження виконання умов договору та повернення заборгованості повністю суду надано не було.

З матеріалів справи також слідує, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі суму кредиту, розмір процентної ставки, строк кредитування, розмір пені, а тому вимога ТОВ «ФК «Кредит Капітал» про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом, пенею, які нараховані в межах строку та з дотримання умов договору, ґрунтується на вимогах закону, підтверджується належними доказами, наданими позивачем та дослідженими судом, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом згідно платіжної інструкції (безготівковий переказ в національній валюті) №10117 від 17.02.2026 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено в повному обсязі, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2662,40 грн

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавенц проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких становить 8000 грн та витрачений час 6 год 30 хв, що підтверджується даними: договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, акту №760 наданих послуг від 13.02.2026, детального опису наданих послуг до акту №760 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, суд виходить з того, що розмір таких витрат в даній малозначній справі не є співмірним з складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, виконаних робіт, ціною позову, затрати часу на підготовку та подання даної позовної заяви є завищеними, тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 3000 грн, які слід стягнути з відповідача.

На підставі ст.ст. 205, 207, 512, 514, 516, 526, 625, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №87019 від 19 жовтня 2019 року в сумі 14592(чотирнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: Світлана КОЗАЧУК