Решение № 138632771, 30.07.2026, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1229/26 Провадження № 2-а/710/14/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.07.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Щербак О.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Кисличенко Л.А.,

адвоката Антоненка І.Є.

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Антоненко Ігор Євгенійович, до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Антоненко Ігор Євгенійович, звернувася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просить поновити строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення; визнати протиправним та скасувати рішення суб`єкта владних повноважень постанову інспектора ВП №1 (м.Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області лейтенанта поліції Шурубури Сергія Олександровича серії ЕНА №7357120 від 11.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 121-3 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень.

Свій позов мотивував тим, що з оскаржуваної постанови вбачається, що 11 червня 2026 року о 20 год. 59 хв. в м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області, по вул. Володимира Винниченка,29 інспектором ВП №1 (м.Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області лейтенантом поліції Шурубурою Сергієм Олександровичем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7357120, якою ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 11.06. 2026 о 20 годині 17 хвилин в м. Бахмач, вул. Володимира Винниченка,29 керував транспортним засобом ЗАЗ-110307 д.н.з. НОМЕР_1 , з деформованим номерним знаком що не дає чітко визначити символи на відстані 20 метрів, чим порушив п.2.9в ПДР,-керування транспортним засобом з номерним знаком закритим ін.предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.121-3 ч.1 КУпАП і застосував до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 гривень.

Копію вказаної постанови про накладення адміністративного стягнення водій ОСОБА_1 не отримував. Станом на день подачі позовної заяви, оскаржувана постанова ОСОБА_1 не вручена. Про існування постанови стало відомо 15.07.2026 після отримання її копії на адвокатський запит у ВП №1 ( м.Бахмач) ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області.

Всі вказані події відбувались під фіксацію боді-камерами, які були закріплені на форменному одязі поліцейських. Однак, відеозаписи не містять жодного доказу керування ОСОБА_1 автомобілем. З відеозапису вбачається те, що номерний знак транспортного засобу, який перебуває у нерухомому стані з вимкнутим двигуном, належить цьому транспортному засобу, відповідає вимогам стандартів, закріплений в установленому для цього місці, не перевернутий, на ньому відсутні будь-які сторонні предмети, не забруднений і дає змогу чітко визначити символи номерного знаку з відстані понад 20 метрів. Крім того вимірювання відстані поліцейським взагалі не здійснювалось. Жодного доказу, який би підтверджував факт порушення вимог законодавства щодо використання номерних знаків транспортних засобів, передбачених ст.121-3 ч.1 КУпАП матеріали справи не містять. Також порушений порядок розгляду справи, саме не роз`яснені права особі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 21.07.2026 позовну заяву залишено без руху.

Заявою від 23.07.2026 заявником усунуто недоліки позовної заяви.

23.07.2026 судом відкрито провадження у справі.

Головне управління Національної поліції в Чернігівській області подало відзив на позов та просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції вказав, що 11 червня 2026 року о 20 год. 17 хв. у м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області по вул. Володимира Винниченка, 29 працівниками відділення поліції №1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області під час несення служби із забезпечення безпеки дорожнього руху було виявлено транспортний засіб ЗАЗ-110307, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом із деформованим державним номерним знаком, символи якого не забезпечували можливості їх чіткого визначення з відстані 20 метрів, чим порушив вимоги пункту 2.9 «в» Правил дорожнього руху України. За результатами розгляду справи інспектором ВП №1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області лейтенантом поліції Шурубурою Сергієм Олександровичем винесено постанову серії ЕНА №7357120 від 11.06.2026 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 гривень. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу було повідомлено причину зупинки транспортного засобу, повідомлено про розгляд справи щодо нього, роз`яснено права, передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України, надано можливість надати пояснення, заявити клопотання, скористатися правничою допомогою, після чого було прийнято рішення у справі про адміністративне правопорушення. У постанові серії ЕНА №7357120 від 11.06.2026, як технічні засоби фіксації прямо зазначено портативні відеореєстратори №964260 та №965231, якими здійснювалася безперервна відеофіксація всіх подій під час документування адміністративного правопорушення. Саме із зазначених відеозаписів убачається, що поліцейськими до зупинки транспортного засобу було виявлено ознаки порушення вимог пункту 2.9 «в» Правил дорожнього руху України, а саме керування транспортним засобом із деформованим державним номерним знаком, символи якого не забезпечували можливості їх чіткого визначення з відстані 20 метрів, що і стало безпосередньою підставою для його зупинки. Ні зазначеною нормою КУпАП, ні положеннями Правил дорожнього руху України не передбачено обов`язку поліцейського проводити інструментальне вимірювання відстані 20 метрів із використанням рулетки, далекоміра чи будь яких інших спеціальних технічних засобів. Як убачається з відеозаписів, долучених до матеріалів справи, поліцейськими під час несення служби було виявлено транспортний засіб позивача саме до його зупинки, коли він перебував у русі. Саме під час руху транспортного засобу інспектором поліції було встановлено, що внаслідок деформації переднього державного номерного знака його символи не забезпечували можливості їх чіткого визначення з відстані 20 метрів, що і стало підставою для прийняття рішення про зупинку транспортного засобу. Саме тому твердження позивача про те, що після зупинки номерний знак був читабельним, не спростовує обставин, які стали підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. Також, представник відповідача заперечував щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000, 00 гривень, вважає суму необґрунтованою і такою, що не відповідає критеріям співмірності.

Справу просив слухати за відсутності представника відповідача.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце якого повідомлявся належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні просив поновити строк на оскарження постанови, оскільки оскаржувана постанова не була вручена ОСОБА_1 11.06.2026, направлена вже після того, як адвокат почав цікавитись у відділенні поліції щодо наявності такої. Постанову він отримав 15.07.2026 на свій запит. Підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові та просив позов задовольнити.

Щодо клопотання про поновлення строку оскарження постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч. 6 розділу ІV Інструкції

з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або після повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Із досліджених судом доказів встановлено наступне.

11.06.2026 поліцейським Відділення поліції №1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області лейтенантом поліції Шурубурою Сергієм Олександровичем винесено постанову серії ЕНА №7357120 від 11.06.2026 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 гривень, зафіксоване не в автоматичному режимі.

У постанові вказано, що від отримання постанови особою, щодо якої така винесена відмовився.

Відповідно до супровідного листа копію постанови надіслано рекомендованим листом вих. № 111185 від 17.06.2026.

Із фіскального чека АТ " Укрпошта" та трекінгу відстеження поштового відправлення 1650102901574 вбачається, що рекомендований лист ОСОБА_1 направлений 04.07.2026 в м. Шпола. Вказаний лист, відповідно до відомостей із сайту АТ « Укрпошта», прибув до відділення 08.07.2026.

Відповідно до змісту відповіді від 15.07.2026 Відділення поліції №1 ( м. Бахмач) адвокату Антоненку І. направлена постанова серії ЕНА №7357120 від 11.06.2026.

Зважаючи на викладені позивачем обґрунтування щодо пропуску строку на звернення до суду з наведеним позовом, приймаючи до уваги наведені обставини щодо вручення постанови, суд вважає можливим поновити йому пропущений строк на звернення до адміністративного суду з вказаним позовом.

Щодо суті позовних вимог.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно із ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Таким чином, наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до вимог ст.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Із оскаржуваної постанови вбачається, що 11.06.2026 о 20.17 в Бахмач, вул. Володимира Винниченка, 29, водій керував транспортним засобом з деформованим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 метрів, чим порушив п.2.9в ПДР -керування транспортним засобом з номерним знаком закритим ін. предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.121-3 ч.1 КУпАП.

У відповідності до ч. 1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 2.9 «в» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно зі статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували доводи позивача в обґрунтування відсутності події, а також складу адміністративного правопорушення. Тобто, відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень, не довів правовірність оскаржуваної постанови, яка є предметом оскарження.

Доказування в адміністративному судочинстві не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, суд звертає увагу, що не може бути підтвердженням порушення позивачем положень ч.1 ст.121-3 КпАП України лише сама постанова, оскільки описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом учинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Із відеозапису з відеореєстратора, вбачається, що на транспортному засобі наявний номерний знак. Із відеозапису , який має неналежну якість, не вбачається, щоб він був закритим ін. предметами чи забрудненим, та неможливо визначити його символи.

Інших доказів наявності правопорушення до постанови не долучено.

Крім того, відповідно до приписів ч.9 розділу ІІІ Інструкції

з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Разом із тим, із відеозаписів не вбачається, щоб поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268 КУпАП, що є грубим порушенням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною 3 статті 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, враховуючи, що в ході розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов`язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача оскаржуваного рішення, з урахуванням порушення відповідачем норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку необхідність скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження в справі про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Щодо розподілу судових витрат.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача понесених судових витрат, а саме судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до статей 132, 134 Кодексу адміністративного судочинства України до судових витрат належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу адвоката, які за результатами розгляду справи підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничудопомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 08.07.2026 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , акт приймання передачі наданих послуг на загальну суму 5000,00 гривень, квитанцію про оплату послуг адвоката №28 від 08.07.2026 на суму 5000,00 грн.

Відповідачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, мотивоване їх неспівмірністю.

Відповідно до послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16).

При визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи, тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд бере до уваги зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт: зустріч з клієнтом, підготовка та направлення адвокатського запиту, складання позовної заяви, участь у судових засіданнях.

Отже, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, доводи відповідача щодо неспівмірності витрат, суд дійшов висновку, щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача до 3000 грн.

Крім того, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову судові витрати, понесені стороною, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 6,10,14,241-246,255, 286, 293 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови ЕНА №7357120 від 11.06.2026.

Позов задовольнити.

Скасувати постанову постанову інспектора ВП №1 (м.Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області лейтенанта поліції Шурубури Сергія Олександровича серії ЕНА №7357120 від 11.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 121-3 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень.

Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 532,48 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, місце знаходження: просп. Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000, ЄДРПОУ 40108651.

Суддя О.В. Щербак