Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 710/649/26 Провадження № 2/710/685/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.07.2026 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Щербак О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
УСТАНОВИВ:
ТОВ «ФК Єврокредит» звернулось до Шполянського районного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за договором №102-007-850-2-19-Г у розмірі 80998,97 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.05.2019 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №102-007-850-2-19-Г, відповідно до умов договору кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти, в сумі та на умовах визначених договором, які позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у повному обсязі до 19.09.2024 згідно з графіком платежів. Кредит надано на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою. Для обліку кредиту та нарахованих процентів за кредитом кредитодавець відкрив відповідні рахунки. Банк свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши йому кредит у розмірі та на умовах, погоджених у кредитному договорі. 03.09.2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір GL1N426240 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого АТ «МЕГАБАНК» передало (відступило) ТОВ«ФК«МУСТАНГ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, в тому числі права грошової вимоги до відповідача за договором №102-007-850-2-19-Г від 10.05.2019. 27.12.2024 року ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №102-007-850-2-19-Г від 10.05.2019 року. Взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 80 998,97 грн, з яких: 40 546,49 грн, заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 40 452,48 грн.
Відповідно до ухвали Шполянського районного суду Черкаської області від 27.04.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Ухвалою суду від 07.07.2026 визнано обов`язковою явку в судове засідання представника позивача.
У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, щодо виконання ухвали суду про визнання його явки обов`язковою зазначив, що в укладеному з позивачем договорі про надання правової допомоги не передбачена його участь в судових засіданнях, водночас вказав, що при необхідності надання пояснень по суті позову, вони будуть надані в письмовому вигляді.
21.05.2026 подала заяву в якій вказала, що в зв`язку з частковим погашенням кредитної заборгованості позовні вимоги визнає в сумі 9303,89 гривень. Витрати позивача на оплату професійної правничої допомоги в сумі 11200,00 гривень не визнає, оскільки вважає суму завищеною та необґрунтованою.
У судовому засіданні 07.07.2026 відповідачка позовні вимоги визнала частково. Зазначила, що частково сплатила кредит. У період з квітня 2020 року не сплачувала кошти у зв`язку з кредитними канікулами через Ковід. Зауважила, що строк кредитування закінчився 06.05.2022, а позивач надіслав їй розрахунок спочатку включно з 2024 роком, а потім і за 2025,2026. В перших числах війни почула , що Мегабанк закрився, подзвонила до менеджера, яка повідомила, що нікому платити не потрібно, потім їй надішлють інформацію.
Відповідачка у судове засідання 29.07.2026 не з`явилася, про час, дату та місце якого повідомлена належним чином. Клопотань до суду не подавала.
Підстав для відкладення розгляду справи суд не вбачає.
На підставі частини другої статті 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом установлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
10.05.2019 Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 102-007-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами), відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 50448,43 грн, на період з 10 травня 2019 р. до 06 травня 2О22 р, включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 39 % річних.
Договір підписано ОСОБА_1 власним підписом, з боку товариства печаткою та підписом керівника (зворот а.с. 12).
Також 10.05.2019 ОСОБА_1 підписала Графiк платежiв та обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до кредитного договору №102-007-850-2-19-Г від 10.05.2019 (а.с.12).
На виконання умов договору, АТ «МЕГАБАНК» надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 50448,43 грн, що підтверджується випискою з особового рахунку з 10.05.2019 по 02.12.2022 року (зворот а.с.13).
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №102-007-850-2-19-Г від 10.05.2019 станом на 03.09.2024 заборгованість становить 80998,97 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 40546,49 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 40452,48 грн (а.с.13).
03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги (а.с.27-30).
Відповідно до п. 4 договору № GL1N426240 сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 21 723 211,51 (двадцять один мільйон сімсот двадцять три тисячі двісті одинадцять гривень) 51 копійку, надалі за текстом - ціна договору. Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до пункту 14 цього договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.
Оплата підтверджується копією платіжної інструкції № 66895 від 31.07.2024 на суму 23 425 777 (двадцять три мільйони чотириста двадцять п`ять тисяч сімсот сімдесят сім) гривень 00 копійок (а.с. 31).
Пунктом 14 Договору № GL1N426240 визначено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.
Отже, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до боржників за основними договорами, в тому числі і за кредитним договором №102-007-850-2-19-Г від 10.05.2019, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Додатку № 1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, укладеного 03.09.2024 (зворот а.с.31).
Пунктом 2 Договору № GL1N426240 передбачено, що після набуття новим кредитором прав вимоги, новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.
27.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» уклали Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги (а.с. 33-34).
Права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору та додатку №1 (п. 2 Договору № 1/12).
Відповідно до п. 4 Договору № 1/12, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору, новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 22 730 000,00 (двадцять два мільйони сімсот тридцять тисяч гривень) 00 копійок, надалі за текстом - ціна договору. ціна договору сплачується новим кредитором шляхом безготівкового перерахування коштів на будь-який з рахунків первісного кредитора в банківських установах за реквізитами, що зазначені у цьому договорі. Оплата здійснюється з розстроченням платежу наступними частинами: 1). В строк до 31 грудня 2024 року включно має бути сплачений аванс в сумі 8 030 000 (вісім мільйонів тридцять тисяч гривень) 00 копійок; 2). В строк до 31 серпня 2025 року включно має бути сплачений залишок суми в розмірі 14 700 000 (чотирнадцять мільйонів сімсот тисяч гривень) 00 копійок.
Оплату за договором було здійснено, що підтверджується копіями платіжних інструкцій (а.с.35).
Пунктом 14 Договору № 1/12 визначено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.
Отже, відповідно до умов Договору № 1/12 ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за основними договорами.
Відповідно до Додатку №1 до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги в тому числі і за Кредитним договором №102-007-850-2-19-Г від 10.05.2019, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1 (зворот а.с. 35)
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.03.2025 ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ» зареєстроване як юридична особа 13.03.2025, ідентифікаційний код юридичної особи 40932411, основний вид економічної діяльності: 64.99 надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.
Правовідносини між сторонами урегульовані наступними нормами матеріального правіа.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини п.1 ч.2 ст.11 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа надає кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Нормами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
?Щодо обгрунтованості позовних вимог та розміру заборгованості.
?Надаючи оцінку обґрунтованості суми заборгованості за Кредитним договором № 102-007-850-2-19-Г від 10.05.2019, вказаної позивачем, суд виходить з наступного.
?Відповідно до договору загальна вартість кредиту складає 88000,00 грн ( п. 2.6).
Розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтентного платежу ( крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця у розмірі 2421,68 грн ( п. 2.9).
Відповідно до Графіку платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит сума кредиту складає 50448,43 грн, сума відсотків 37551,57 грн.
Позивачем не надані розрахунки заборгованості, з яких би вбачалось, яким чином розрахована сума заборгованості.
Відповідно до квитанцій, наданих відповідачкою, вбачається, що ОСОБА_1 сплатила за кредитним договором 30 травня 2019 року 1300,00 грн, 26 червня та 31 липня 2019 по 2422,00 грн, 27 вересня 2019 року 5080,00 грн, 31 жовтня 2019 року 2422,00 грн, 28 листопада 2019 року 2422,00 грн, 24 грудня 2019 року 2422,00 грн, 30 січня 2020 року 2242,00 грн, 05 лютого 2020 року 200,00 грн,26 лютого 2020 року 2422,00 грн, 26 березня 2020 року 2422,00 грн, 25 листопада 2021 року 261000,00 грн, 30 грудня 2021 року 1330,00 грн, 30 грудня 2021 року 2422,00 грн, 01 лютого 2022 року 2422,00 грн, всього на суму 58050,00 грн.
?Відповідач ОСОБА_1 у поданій заяві заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та зазначила, що визнає заборгованість лише в розмірі 9 303,89 грн.
?Згідно зі статтями 526, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, а часткове виконання припиняє зобов`язання у відповідній частині.
?Щодо порядку зарахування внесених відповідачкою коштів у рахунок погашення коштів за кредитним договором, суд звертає увагу на те, що оскільки спірні правовідносини виникли з договору споживчого кредитування, а у тексті наданого кредитного договору № 102-007-850-2-19-Г від 10.05.2019 порядок черговості зарахування коштів прямо не вказано та не деталізовано, черговість погашення вимог за ним регулюється імперативними нормами ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції станом на час укладення договору.
?За змістом цієї норми, у разі сплати споживачем суми, недостатньої для повного виконання зобов`язання, ця сума зараховується в першу чергу на сплату простроченого тіла кредиту та прострочених процентів; у другу чергу на сплату поточного тіла кредиту та поточних процентів; і лише в третю чергу на сплату неустойки (штрафу, пені).
Згідно з вимогами черговості погашення вимог кредитора, встановленої ч. 1 ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», кошти, сплачені відповідачкою підлягають зарахуванню спочатку у рахунок погашення за основним боргом (тілом кредиту), потім за відсотками.
Відтак, відповідачкою проведені оплати у період з 10.05.2019 по 31.03.2019 згідно з графіком платежів. Переплата складає 239,20 грн.
У період з 30.04.2019 по 29.10.2021 відповідачкою не проводилась оплата за кредитом.
25.11.2021, 30.12. 2021 , 30.12.2021, 01.02. 2022 відповідачкою сплачені 32274,00 грн.
Таким чином, з урахуванням приписів ст. 19 ЗУ « Про споживче кредитування», зі сплачених відповідачкою коштів зарахуванню за тілом кредиту у період з 27.06.2019 по 31.01.2022 підлягають 41779,59 грн, на зарахування відсотків 16270,47 грн.
Отже, залишок за тілом кредиту складає 8668,84 грн, за відсотками 21281,10 грн.
Із виписок по рахунку вбачається, що за кредитним договором нараховувались відсотки до вересня 2024 року.
Відповідно до п. 2.2 договору кредит надається на строк з 10.05.2019 по 06.05.2022 включно.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів діє виключно у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.
Нарахування, здійснені після спливу строку кредитування, не є платою за правомірне «користування кредитом» у розумінні ст. 1048 ЦК України. Після завершення строку кредитування можуть бути стягнуті проценти як відповідальність за порушення грошового зобов`язання, що передбачена статтею 625 ЦК України. Суд звертає увагу, що позивач у позовній заяві просить стягнути суму 40452,48 грн саме як заборгованість по сплаті відсотків . Вимоги щодо стягнення процентів річних чи інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем не заявлялися. Крім того, нарахування після 06.05.2022 (зокрема протягом 2022-2024 років) були здійснені в період дії воєнного стану в Україні. Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у цей період, а відповідні нарахування підлягають списанню кредитодавцем. З огляду на це, нарахована поза межами строку кредитування сума відсотків задоволенню не підлягає.
? ?Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
?Позивачем не надано суду деталізованого розрахунку, який би спростовував факт належного зарахування здійснених відповідачем платежів на суму 58 050,00 грн у порядку ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування».
?Ураховуючи наведене, суд виснував , що обгрунтованими сумами заборгованості відповідачки за кредитним договором № 102-007-850-2-19-Г від 10.05.2019 є : за тілом кредиту 8668,84 грн, за відсотками 21281,10 грн, які підлягають стягненню на користь позивача.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 984,56 грн (36,98%), сплачений при поданні позову згідно платіжної інструкції №8226 від 21.04.2026.
Іншими витратами є зокрема витрати на професійну правничу допомогу ( п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).
Нормами частин 2, 3, 4 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надані: ордер адвоката Журавльова С.Г. на надання правничої допомоги серія АЕ №1414107 від 11.08.2025, договір про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025 та акт прийому-передачі наданих послуг № №12090589 від 05.01.2026 , відповідно до якого позивачу надано послуги правової допомоги на загальну суму 11 200,00 грн.
Відповідно до частин 4-7 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачка вказувала, що заявлений розмір витрат є неспівмірним, необгрунтовим та завищеним.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. При визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи, тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).
Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Оцінюючи заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді , на предмет їх пропорційності складності справи, враховуючи принципи розумності та необхідності понесених витрат, суд погоджується з доводами відповідача про їх завищений розмір.
Суд виходить із того, що витрати позивача на правничу допомогу не є співмірними з обсягом наданої йому допомоги, так як категорія справи не є складною та не потребує значного часу для її вивчення та підготовки, що не потребує значних зусиль фахівця у галузі права, оскільки позов є типовим.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що в цій справі витрати на правову допомогу є доведеними у розмірі 6000,00 грн, що є співмірним з ціною позову, зі складністю справи, яка є малозначною, наданим адвокатом обсягом послуг, та відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Ураховуючи наведене та приписи ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, які понесені та належним чином підтверджені позивачем, відповідно до задоволених позовних вимог у розмірі 2218,80 грн (36,98%).
На підставі викладеного, керуючись статтями 12,13,141, 259, 263-265,280, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором №102-007-850-2-19-Г від 10.05.2019 у розмірі 29949 гривень 94 коп., з яких за тілом кредиту 8668 гривень 84 коп, за відсотками 21281 гривню10 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 984,56 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 2218,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105, ЄДРПОУ 40932411.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (вказаний у позовній заяві).
Суддя О.В. Щербак
Судебное решение № 138632764, Шполянський районний суд Черкаської області было принято 29.07.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 710/649/26. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: