№ 138630285, 27.07.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1785/26

Провадження № 3-391/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

27 липня 2026 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Висоцька Г.В., за участю секретаря судового засідання Куник О. В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Мантула О. С., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Обухівського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, РНОКПП суду не відомо,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

22.03.2026 року о 17:20 год. в м. Обухів, вул. Київська, 22, водій ОСОБА_1 керував автомобілем RENAULT LOGAN, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей та обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», результат огляду 1,83 проміле алкоголю в крові.

В судовому засіданні ОСОБА_1 був присутній.

Судом допитано в якості свідка ОСОБА_2 , дружину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка під час першого допиту повідомила, що саме вона керувала транспортним засобом RENAULT LOGAN, д.н.з. НОМЕР_1 , 22.03.2026, припаркувала його біля будівлі Обухівського РУП ГУНП в Київській області за адресою: м. Обухів, вул. Київська, 22, після чого забрала ключі від автомобіля та повернулася додому автобусом, залишивши чоловіка ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння поблизу зазначеної будівлі.

Разом з тим, органом поліції долучено до матеріалів справи відеозапис з камери зовнішнього спостереження, розміщеної на фасаді будівлі Обухівського РУП ГУНП в Київській області, з якого вбачається, що саме ОСОБА_1 власноруч припарковує транспортний засіб RENAULT LOGAN, д.н.з. НОМЕР_1 , біля вказаної будівлі та самостійно виходить з нього.

Після надання вказаного відеозапису органом поліції свідок ОСОБА_2 з власної ініціативи звернулася до суду з клопотанням про проведення її повторного допиту, під час якого змінила раніше надані показання та повідомила, що залишила чоловіка не біля будівлі поліції, а поблизу будівлі територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), після чого поїхала додому, а ОСОБА_1 , маючи при собі запасний комплект ключів від автомобіля, самостійно керував транспортним засобом та прибув на ньому до будівлі Обухівського РУП ГУНП в Київській області.

Аналогічно, після перегляду відеозапису в судовому засіданні, ОСОБА_1 змінив свою позицію та не заперечував факту керування транспортним засобом за обставин, викладених свідком ОСОБА_2 під час повторного допиту, визнав, що вживав алкогольні напої вдома, після чого сів за кермо автомобіля. На долученому до матеріалів справи відеозаписі ОСОБА_1 також визнає факт керування транспортним засобом.

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суд критично оцінює первинні показання свідка ОСОБА_2 про те, що саме вона керувала транспортним засобом, оскільки вони спростовуються об`єктивними доказами відеозаписом з камери зовнішнього спостереження, а також були добровільно змінені самим свідком після пред`явлення їй цього відеозапису. Суд враховує, що ОСОБА_2 є дружиною особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а тому її первинні показання розцінює як спробу звільнити чоловіка від адміністративної відповідальності. Кінцеві показання свідка ОСОБА_2 , а також визнання ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом узгоджуються між собою та з відеозаписом, а тому приймаються судом як достовірні.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні наполягав на закритті провадження у справі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 вжив алкогольні напої вже після зупинки транспортного засобу на території, прилеглій до будівлі поліції, у проміжку часу тривалістю приблизно 10 хвилин між його прибуттям та зустріччю з патрульними, тобто в період, який не зафіксовано ані відеозаписом з камери зовнішнього спостереження на фасаді будівлі, ані записом з нагрудного відеореєстратора поліцейського, фіксація яким на той момент ще не розпочалася.

Суд критично оцінює наведену версію захисту та відхиляє її з огляду на таке.

По-перше, суд враховує непослідовність та зміну показань як самого ОСОБА_1 , так і свідка ОСОБА_2 : обидва первинно надали показання (про керування транспортним засобом свідком та про залишення обвинуваченого в стані сп`яніння біля будівлі поліції), які після пред`явлення відеозапису виявилися недостовірними та були змінені. На переконання суду, такі первинні показання надавалися ними узгоджено та мали на меті створити умови для уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.

По-друге, суд враховує, що сам ОСОБА_1 після дослідження відеозапису визнав факт вживання ним алкогольних напоїв ще вдома, до моменту керування транспортним засобом, а не в проміжку часу між зупинкою автомобіля та початком спілкування з працівниками поліції, як на цьому наполягав захисник.

По-третє, суд зважає на короткочасність (кілька хвилин) періоду, протягом якого ОСОБА_1 не зафіксований на відеозаписі. Ця обставина сама по собі не переконує суд у тому, що протягом такого проміжку часу приблизно 10 хвилин рівень алкоголю в крові ОСОБА_1 міг досягнути показника 1,83 проміле.

По-четверте, стороною захисту не надано жодних об`єктивних доказів на підтвердження версії про вживання алкоголю саме у зазначений проміжок часу показань свідків такого вживання, тари з-під алкогольних напоїв, обставин і місця його придбання тощо. Натомість ця версія суперечить визнаним судом достовірними поясненням самого обвинуваченого.

З огляду на сукупність наведених обставин суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі та вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважаю, що факт вчинення вказаного правопорушення підтверджується відповідними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, відеозаписом з камери зовнішнього спостереження, показаннями свідка ОСОБА_2 , наданими під час повторного допиту, та власними поясненнями ОСОБА_1 , наданими після дослідження відеозапису.

На підставі сукупності досліджених доказів, враховуючи характер вчиненого правопорушення, його наслідки, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обтяжуючих обставин, вважаю необхідним призначити стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, з урахуванням ЗУ «Про судовий збір» з особи, яка визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 27, 33, 130, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф стягнути на користь держави (Отримувач коштів УК у Київ.обл./м.Київ/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ: 37955989), Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» на користь держави у розмірі 665,60 грн., які перерахувати на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного відповідній статті КУпАП.

Строк пред`явлення до виконання постанови 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя Г.В. Висоцька