Решение № 138628496, 30.07.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/3183/26

провадження у справі № 2/0285/2227/26

30 липня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді………………..........Літвин О. О.,

секретаря…………………………......Клечковської М. М.,

розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження

без повідомлення сторін

за позовом акціонерного товариства «Таскомбанк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 78416,88 грн.

Заявлені вимоги мотивовано тим, що 02.02.2021 між ними шляхом підписання заяви-анкети про приєднання до публічної пропозиції було укладено договір про відкриття поточного рахунку, видачу платіжної картки та надання банківських послуг у межах проєкту «Sportbank».

На виконання умов договору банк встановив відповідачу кредитний ліміт у розмірі 40000 грн та виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів.

Відповідач належним чином зобов`язання за договором не виконав, унаслідок чого станом на 01.04.2026 утворилася заборгованість у загальному розмірі 78416,88 грн, з яких 39905,86 грн заборгованість за тілом кредиту, 38511,02 грн заборгованість за процентами.

Посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору та положень цивільного законодавства, просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 01.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.

У відзиві від 15.06.2026 відповідач частково визнав позовні вимоги. Не заперечував наявність заборгованості за тілом кредиту в розмірі 39905,86 грн, однак просив відмовити у стягненні частини процентів, посилаючись на їх надмірність, неспівмірність із сумою основного боргу та невідповідність принципам розумності, добросовісності й справедливості. Зазначав, що є особою з інвалідністю ІІ групи, утримує двох малолітніх дітей та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а також має інші кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим просив зменшити розмір нарахованих процентів на 50%. Крім того, відповідач просив у разі задоволення позову розстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців рівними щомісячними платежами.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить такого висновку.

Відповідно до ст.ст.3, 626-628 ЦК України договір є домовленістю сторін, які є вільними в його укладенні та визначенні умов.

За змістом ст.ст.1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором фінансова установа надає позичальнику кредит на визначених договором умовах, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у встановлені строки.

Договір про відкриття кредитної лінії є різновидом кредитного договору, за яким кредит надається в межах установленого ліміту.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи встановлено, що 02.02.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви-анкети про приєднання до публічної пропозиції було укладено кредитний договір №002/9266648-SP у межах проєкту «Sportbank».

Підписавши заяву-анкету, відповідач акцептував умови публічної пропозиції, що разом із заявою-анкетою становлять кредитний договір, та погодився з його умовами, зокрема щодо порядку користування кредитом, сплати процентів і права банку змінювати розмір кредитного ліміту.

На виконання умов договору банк надав відповідачу кредитні кошти шляхом встановлення кредитного ліміту в розмірі 40000 грн (у межах максимального ліміту 100000 грн) зі строком користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією та фіксованою процентною ставкою відповідно до тарифів банку, чим виконав свої договірні зобов`язання.

На підтвердження факту надання кредиту та користування відповідачем кредитними коштами позивачем було надано виписку по його рахунку, з якої слідує, що він активно користувався кредитними коштами.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).

Отже, виписка є належним доказом щодо заборгованості відповідача за кредитом.

За умовами цього договору відповідач зобов`язався повернути отримані ним грошові кошти у визначений договором строк, однак, свої зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 01.04.2026 становить 78416,88 грн та складається з заборгованості за кредитом 39905,86 грн та заборгованості по відсоткам 38511,02 грн.

На відміну від кредитних договорів, за якими загальний розмір кредиту надається відразу (одноразово), в договорі про надання кредиту у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку (за яким позичальник має можливість використовувати ліміт частинами) розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені.

Позивачем 10.02.2026 направлялася відповідачу повідомлення-вимога про дострокове повернення кредиту в повному обсязі із зазначенням строків та умов такого повернення.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

За змістом ст.ст.634, 638 ЦК України кредитний договір може бути укладений як договір приєднання шляхом приєднання позичальника до визначених кредитодавцем умов, а договір є укладеним у разі досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов.

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що між сторонами склалися договірні правовідносини.

Банк та відповідач обумовили істотні умови договору як то розмір кредиту та відсоткову ставку за користування кредитними коштами, строк дії договору.

Також позивачем доведено факт надання грошових коштів відповідачу та факт неналежного виконання позичальником своїх договірних зобов`язань та наявності заборгованості за договором.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст.129 Конституції України).

Згідно зі ст.ст.12, 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується кредитним договором (який є чинним) і оскільки вони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент його укладання ЦК України та уклали його, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК).

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону (ст.ст.525, 526, 530 ЦК).

Щодо доводів відповідача про несправедливість нарахованих відсотків, то суд зазначає таке.

Відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» споживач, укладаючи договір, повинен діяти добросовісно та відповідально, з`ясувавши всі істотні умови кредитування.

Матеріалами справи підтверджується, що до укладення договору відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, порядком погашення кредиту, розміром і порядком нарахування процентів, орієнтовною загальною вартістю кредиту та добровільно приєднався до умов договору, підписавши відповідну заяву-анкету. Відповідач самостійно обрав запропонований банком кредитний продукт, акцептував його умови та отримав кредитні кошти. Отже, укладення договору було наслідком його вільного волевиявлення та реалізації принципу свободи договору.

Доказів того, що банк діяв недобросовісно, ввів відповідача в оману чи спонукав його до укладення договору на явно невигідних умовах, матеріали справи не містять.

Згідно зі ст.ст.11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору можуть бути визнані несправедливими лише за наявності істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживачеві. Водночас відповідно до ст.215 ЦК України правочин є чинним, доки не буде визнаний недійсним у встановленому законом порядку.

Під час розгляду справи відповідачем не було заявлено зустрічного позову про визнання недійсними окремих умов кредитного договору чи їх зміну, а тому доводи про їх несправедливість не можуть бути предметом оцінки суду в межах цього спору. Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати визначаються сторонами у договорі з урахуванням умов кредитування, кредитного ризику, забезпечення, попиту і пропозиції, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших обставин.

Відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б спростовували презумпцію правомірності укладеного договору, не заперечено правильності розрахунку заборгованості, не подано власного розрахунку та не заявлено клопотань щодо перевірки чи спростування розрахунку позивача.

У ст.629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Оскільки сторони у цій справі досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання договору кредиту ЦК України та уклали його, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

Після закінчення строку кредитування відповідачем не повернуто кредитні кошти та не сплачено обумовлені проценти.

За таких обставин, встановивши факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором та відсутність належних доказів на спростування заявлених позовних вимог, суд доходить висновку про наявність підстав для повного їх задоволення.

У силу приписів ст.141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Оскільки судом задоволено позовні вимоги повністю, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача усю суму сплаченого ним судового збору.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суд зазначає, що відповідно до ст.267 ЦПК України, на яку він посилався у відзиві, суд може визначити порядок виконання рішення, надати відстрочення чи розстрочення його виконання лише за наявності обставин, які свідчать про необхідність застосування таких заходів. На підтвердження наведених у відзиві доводів відповідач надав лише копії свідоцтв (витягів з Державного реєстру актів цивільного стану) про народження двох дітей та пенсійного посвідчення про встановлення йому ІІ групи інвалідності. Водночас будь-яких доказів щодо матеріального становища, розміру доходів, понесених витрат чи інших обставин, які б свідчили про необхідність розстрочення виконання рішення, суду не надано. За таких обставин підстав для задоволення зазначеного клопотання суд не вбачає.

Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ),

на користь акціонерного товариства «Таскомбанк» (ЄДРПОУ 09806443),

заборгованість за заявою-анкетою про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання Договору №002/9266648-SP від 02.02.2021 у загальній сумі 78416,88 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,4 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча суддя О. О. Літвин