Решение № 138625629, 30.07.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/4254/25

Провадження №2/944/714/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Колтуна Ю.М.

при секретарі Корабель С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Яворові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми 3% річних,

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Кей-Колект» через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовною заявою до відповідачів. Просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача суму 3% річних, нарахованих за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором №11201382000 від 22.08.2007 в розмірі 2361,53 швейцарських франків; суму 3% річних, нарахованих за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором №11332817000 від 29.04.2009 в розмірі 860,98 доларів США; суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22 серпня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк» правонаступником якого стало Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11201382000, відповідно до якого банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в іноземній валюті в сумі 18000,00 швейцарських франків строком до 22 серпня 2017 року зі сплатою за користування кредитними коштами 9,99% річних.

Також, 29 квітня 2008 року АКІБ «Укрсиббанк» правонаступником якого стало Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11332817000, відповідно до якого банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в іноземній валюті в сумі 7000,00 доларів США строком до 27 квітня 2018 року зі сплатою за користування кредитними коштами 14,00% річних.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого останній взяв на себе обов`язок щодо виконання зобов`язань за договорами кредиту.

Банк виконав свої зобов`язання за кредитними договорами у повному обсязі надавши позичальнику кошти у сумі 18000,00 швейцарських франків та 7000,00 доларів США, проте, позичальник не виконав умови кредитних договорів стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені кредитними договорами строки, що призвело до утворення заборгованості.

04 листопада 2010 року Яворівським районним судом Львівської області ухвалено рішення по цивільній справі №2-1489/10р. за позовом Публічного акціонерного товариств „УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ „УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором №11201382000 від 22.08.2007 в розмірі 16069,30 швейцарських франків; за кредитним договором №11332817000 від 29.04.2009 в розмірі 5858,62 доларів США.

На виконання вищевказаного рішення суду був виданий виконавчий лист.

В подальшому 13 лютого 2012 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу №2, відповідно до умов якого, ТОВ «Кей-Колект» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ПАТ «УкрСиббанк», зокрема і за договорами про надання споживчого кредиту №11201382000 від 22.08.2007 та №11332817000 від 29.04.2009.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області у справі №2-1489/10р. було замінено сторону стягувача з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-колект».

Судове рішення від 04 листопада 2010 року у справі №2-1489/10р. відповідачами не виконано, заборгованість не сплачена.

Оскільки, рішення суду є обов`язковим, а відповідачі порушили грошове зобов`язання, у позивача виникло право нарахувати штрафні санкції відповідно дост.625 ЦК України. Просить позовні вимоги задовольнити. Стягнути солідарно з відповідачів суму 3% річних та сплачений судовий збір.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 25.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, відзиву на позов не подали.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Зважаючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, датою ухвалення рішення, у відповідності до положень ч.5 ст.268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступних обставин справи та норм чинного законодавства.

Судом встановлено, що 22 серпня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк» правонаступником якого стало Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11201382000, відповідно до якого банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в іноземній валюті в сумі 18000,00 швейцарських франків строком до 22 серпня 2017 року зі сплатою за користування кредитними коштами 9,99% річних.

Також, 29 квітня 2008 року АКІБ «Укрсиббанк» правонаступником якого стало Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11332817000, відповідно до якого банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в іноземній валюті в сумі 7000,00 доларів США строком до 27 квітня 2018 року зі сплатою за користування кредитними коштами 14,00% річних.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АКІБ «Укрсиббанк» правонаступником якого стало Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого останній взяв на себе обов`язок щодо виконання зобов`язань за договорами кредиту.

Банк виконав свої зобов`язання за кредитними договорами у повному обсязі надавши позичальнику кошти у сумі 18000,00 швейцарських франків та 7000,00 доларів США, проте, позичальник не виконав умови кредитних договорів стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені кредитними договорами строки, що призвело до утворення заборгованості.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 04 листопада 2010 року по цивільній справі №2-1489/10р. за позовом Публічного акціонерного товариств „УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволено. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ „УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором №11201382000 від 22.08.2007 в розмірі 16069,30 швейцарських франків; за кредитним договором №11332817000 від 29.04.2009 в розмірі 5858,62 доларів США. Дане рішення набрало законної сили, та в порядку виконання такого був виданий виконавчий лист.

В подальшому 13 лютого 2012 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу №2, відповідно до умов якого, ТОВ «Кей-Колект» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ПАТ «УкрСиббанк», зокрема і за договорами про надання споживчого кредиту №11201382000 від 22.08.2007 та №11332817000 від 29.04.2009.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області у справі №2-1489/10р. замінено сторону виконавчого провадження стягувача з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-колект».

Станом на сьогоднішній день відповідачами рішення Яворівського районного суду Львівської області від 04 листопада 2010 року по справі №2-1489/10р. не виконано.

Відповідно до розрахунку суми 3% річних такі нараховуються на суму простроченого зобов`язання зі сплати заборгованості визначеної рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 04 листопада 2010 року по справі №2-1489/10р. за період з 02.04.2017 р. по 23.02.2022 р.

Загальна сума 3 % річних, нарахованих відповідачам за прострочення виконання зобов`язання зі сплати заборгованості за кредитним договором №11201382000 від 22.08.2007 становить 2361,53 швейцарських франків; за кредитним договором №11332817000 від 29.04.2009 - 860,98 доларів США.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).

За змістом положень статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання та поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому три проценти річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону, нараховані на суму боргу інфляційні втрати та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18.

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц. Позивач має право на компенсацію знецінення неповернутих коштів за час невиконання рішення суду про стягнення суми, яке викликане недобросовісною поведінкою боржника та недосконалістю системи виконання судових рішень у державі.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18 (провадження №12-302гс18) вказано, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Таким чином, з ухваленням рішення Яворівського районного суду Львівської області від 04 листопада 2010 року по цивільній справі №2-1489/10р. зобов`язання відповідачів сплатити заборгованість не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання, а тому кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення до повного фактичного виконання зобов`язання боржником.

При цьому, для правовідносин, які виникли між сторонами, судове рішення у справі №2-1489/10р. має преюдиційне значення (стаття 82 ЦПК України).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13 травня 2019 року у справі №572/1507/16-ц, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдиційні факти це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу 3 % річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц, у ст.625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Норми цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Отже, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості свідчить, що суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов`язання настав, причому саме за тією вимогою, яку задоволено судом та встановив наявність обов`язку відповідача (відповідачів) сплатити заборгованість. Рішення суду про стягнення заборгованості, не змінює змісту у відповідного правовідношення - характер та обсяг прав і обов`язків сторін залишаються незмінними, додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов`язання після ухвалення судового рішення з інших підстав (наприклад, унаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог) відповідне зобов`язання продовжує існувати. Отже, саме по собі набрання законної сили рішенням суду про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором не змінює та не припиняє кредитного договору, доки не виникне договірна чи законна підстава для такого припинення.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідачів із суми 3 % річних за період з 02.04.2017 по 23.02.2022 становить за кредитним договором №11201382000 від 22.08.2007 становить 2361,53 швейцарських франків; за кредитним договором №11332817000 від 29.04.2009 - 860,98 доларів США, такий розрахунок є правильним, іншого розрахунку, який би спростовував наданий стороною позивача розрахунок, відповідачі не надали.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, що становлять 2422,40 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 7, 12, 13, 258-259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми 3% річних - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968, місцезнаходження: вул. Менделєєва, 12/оф.94/1, місто Київ, 01103) 3% річних, нарахованих за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором №11201382000 від 22.08.2007 в розмірі 2361,53 швейцарських франків; суму 3% річних, нарахованих за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором №11332817000 від 29.04.2009 в розмірі 860,98 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968, місцезнаходження: вул. Менделєєва, 12/оф.94/1, місто Київ, 01103) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211, 20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968, місцезнаходження: вул. Менделєєва, 12/оф.94/1, місто Київ, 01103) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211, 20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Юрій КОЛТУН