№ 138625352, 30.07.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/4056/26

пр.№ 3/464/1585/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Шашуріна Г.О., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.184 КУпАП,

у с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 будучи матір`ю неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилилась від виконання передбачених ст.150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання своєї дитини, яку 01 червня 2026 року о 20:15 год було доставлено в медичний заклад у зв`язку із алкогольним отруєнням, що загрожувало життю та здоров`ю дитини.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні заперечила, просила закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, мотивуючи, що її дитина досягла 16 віку та несе самостійну адміністративну відповідальність. Дитина виховується у благополучній, повній родинній атмосфері. Вдома алкогольні напої не вживаються та не перебувають у вільному доступі. Донька забезпечена всім необхідним для навчання, проживання та розвитку. Раніше вона ніколи не притягувалася до відповідальності, не вчиняла правопорушень, характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра чи нарколога не перебуває. Факт одноразового таємного придбання та розпивання алкоголю підлітком поза межами дому не є свідченням того, що вона ухиляється від виховання дитини. Вона фізично та юридично не мала можливості контролювати дії 16-річної доньки в той момент на вулиці. Поліцією не надано жодних доказів її провини щодо бездіяльності чи байдужості до виховання. Сам по собі факт вчинення підлітком проступку не може автоматично доводити вину батьків.

Заслухавши особу яка притягається до адміністративної відповідальності, неповнолітню дитину, дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступного висновку.

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Сформульована в ч.1 ст.184 КУпАП диспозиція норми є бланкетною, тобто такою, що не називає конкретних ознак правопорушення, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів.

Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Вказаний перелік обов`язків є вичерпним.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тобто передбачених положеннями ст.150 СК України обов`язків батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов для належного виховання.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення стверджується зібраними по справі належними та допустимими доказами відповідно до ст.251 КУпАП, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 216820 від 02 червня 2026 року, що відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення; даними ЄО № 13178 від 01 червня 2026 року, відповідно до якого 01.06.2026 о 21:18 надійшло повідомлення зі служби 102 про те. що 01.06.2026 о 21:17 за адресою: Львівський район м. Львів, вулиця Драгана, черговий лікар «Охматдит» повідомив що ШМД № 160 доставили о 20:15 год ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з отруєнням невідомою речовиною. Від госпіталізації відмовилась. Виїздом СОГ на місце події, що за адресою: м. Львів, вул. Лисенка. 31 у Львівська обласна клінічна лікарня "Охмадит" виявлено неповнолітню ОСОБА_2 котра перебуває у стані сильного алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим поспілкуватись з останньою не представилось можливим. Встановлено, що остання вживала алкогольні напої. а саме: горілку спільно із ОСОБА_3 , внаслідок чого останнім стало погано та подальшому доставлено у лікарню; даними рапорта поліцейського від 03 червня 2026 року.

Отже порушення ОСОБА_1 вимог ч.1 ст.184 КУпАП є доведеним, її дії кваліфіковані правильно, оскільки вона ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання неповнолітньої дитини, що загрожувало її життю та здоров`ю.

Таким чином, доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не знайшли свого доказового підтвердження під час судового розгляду, і суддя їх розцінює як спосіб захисту уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КУпАП суддя враховує характер та обставини вчиненого, що загрожувало життю та здоров`ю дитини, особу правопорушниці та ступінь вини. З огляду на наведене вважаю, що на останню слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу, що буде згідно зі ст.23 КУпАП достатньою та необхідною мірою відповідальності.

Окрім цього, за приписами ст.40-1 КУпАП з правопорушниці слід стягнути 665,60 грн судового збору в користь держави.

Керуючись ст.ст.40-1, 221, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів ОТРИМУВАЧ КОШТІВ: ГУК Львів/Львівська тг/21081100; код отримувача (КОД ЗА ЄДРПОУ): 38008294; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача UA268999980313070106000013933 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області, адреса: 79005, м.Львів, вул.К.Левицького, 18, код ЄДРПОУ 38008294).

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106,р/р UA908999980313111256000026001, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106, МФО (код банку) 899998.

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Галина ШАШУРІНА