№ 138622009, 27.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/3020/26

н/п 3/953/736/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2026 р. м.Харків

Суддя Київського районного суду міста Харкова Демченко С.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Вихоря П.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В

06 березня 2026 року о 21 годині 27 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем Mitsubishi Grandis, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у м. Харкові по пров. Шевченківcькому біля будинку № 32, у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку із застосуванням газоаналізатора Drager 6820 та відеозйомки на нагрудну бодікамеру. Результат огляду склав 0,69 ‰. З результатами огляду ОСОБА_1 не погодився, у зв`язку з чим огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я. За результатами огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, яким забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та категорично заперечував факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Пояснив, що 06 березня 2026 року жодних алкогольних напоїв не вживав, однак вживав лікарські медичні препарати для лікування серця корвалол. Посилався на порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Зокрема, що йому не було повідомлено про застосування спеціального технічного засобу «Drager», не надано для ознайомлення сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку зазначеного приладу. Також після зупинки транспортного засобу працівники поліції не повідомили йому причину зупинки та не роз`яснили права, передбачені чинним законодавством України.

Захисник адвокат Вихор П.О. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На обґрунтування своєї позиції зазначив, що матеріали справи не містять належних доказів законності зупинки транспортного засобу, оскільки на долученому до справи відеозаписі відсутня фіксація повідомлення працівниками поліції причин його зупинки. З відеозапису вбачається, що працівники поліції на місці зупинки транспортного засобу не роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, чим допустили порушення вимог процесуального закону та гарантій, визначених Конституцією України. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 не було надано для ознайомлення сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку спеціального технічного засобу «Drager», а також не було роз`яснено порядок його застосування, що, на думку сторони захисту, свідчить про порушення встановленої процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Опитаний у судовому засіданні за клопотанням захисника інспектор поліції ОСОБА_2 , який склав протокол про адміністративне правопорушення, пояснив, що 06 березня 2026 року під час патрулювання території м. Харкова екіпаж поліції, до складу якого він входив, отримав від сторонньої особи повідомлення про те, що водій автомобіля Mitsubishi Grandis, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , вийшов із магазину, в якому реалізуються алкогольні напої, та, за зовнішніми ознаками, перебував у стані алкогольного сп`яніння. На підставі отриманої інформації та відповідно до положень ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», працівники поліції зупинили зазначений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та запропонували водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу. ОСОБА_1 погодився пройти такий огляд і пройшов тестування за допомогою приладу «Drager». Після чого ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду, проведеного на місці зупинки, у зв`язку з чим висловив бажання пройти повторний огляд у закладі охорони здоров`я, що і було зроблено.

Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, інспектора поліції, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608195 від 06 березня 2026 року та додані до нього матеріали, відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, дійшов до такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.9 а ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Положеннями п. 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп`яніння, зокрема проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).

Положеннями пункту 7 частини І Інструкції встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Інструкції огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.

Пунктом 14 розділу ІІ Інструкції встановлено, що за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Згідно з п. 15 розділу ІІ Інструкції, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.

Протокол про адміністративне правопорушення складений поліцейським за керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто поліцейським встановлено порушення водієм вимог п.2.9а ПДР України.

У судовому засіданні встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608195 від 06 березня 2026 року, який складений стосовно ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.9 а ПДР України;

- показаннями Drager Alcotest 6820, що містяться на спеціальному бланку, згідно з якими 06 березня 2026 року о 21 годині 31 хвилина ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду на стан сп`яніння 0,69 проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого проведений огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння за допомогою приладу Drager 6820, результат 0,69 проміле алкоголю;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 545 від 06 березня 2026 року складеного КНП ХОР «ОКНД», яким встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння;

- рапортом інспектора взводу 1 роти 6 батальйону 4 Управління патрульної поліції у Харківській області ДПП;

- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, зроблених під час огляду та складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , які зафіксовані на DVD-R диск.

При цьому слід зазначити, що вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Оцінюючи зібрані у справі докази, що узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми, та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.

Аналізуючи доводи захисника адвоката Вихоря П.О., суд вважає їх непереконливими з огляду на те, що вони головною мірою мають формальний характер, а в решті полягають у переоцінці окремих доказів із наданням їм тенденційної оцінки на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які не відповідають їх дійсному змісту та не узгоджуються з іншими доказами, а також в акцентуванні уваги на другорядних обставинах, що не мають істотного значення і не спростовують винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні.

Оцінюючи доводи сторони захисту безпідставності зупинки транспортного засобу працівниками, суд зазначає таке.

Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлений виключний перелік підстав для зупинки працівниками поліції транспортного засобу, який навіть в умовах дії воєнного стану не може бути розширений.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

За змістом п. 2, 3 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 № 1456, поліцейський в період воєнного стану має право здійснювати зупинку та перевірку транспортних засобів, а також вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався і діє до теперішнього часу.

Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

З огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України. Тоді як згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції зупиняти транспортний засіб, перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів та вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції кореспондується із обов`язками водія, передбаченими вказаними Правилами дорожнього руху.

Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Таким чином, працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з дотриманням вимог «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану». При цьому, захисником не доведено наявності порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства щодо зупинки транспортного засобу, тому доводи захисника, про те, що у працівників поліції не було законних підстав для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , є неспроможними.

Крім того, опитаний у судовому засіданні інспектор поліції Бездітко Д.О. повідомив, що підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 стало повідомлення сторонньої особи про те, що водій автомобіля Mitsubishi Grandis, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Доводи сторони захисту про те, що працівниками поліції ОСОБА_1 не були роз`яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, спростовуються матеріалами справи. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608195 від 06 березня 2026 року в пункті 13 міститься підпис ОСОБА_1 , яким підтверджується, що йому були роз`яснені права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.

Доводи сторони захисту про порушення працівниками поліції порядку використання спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820» суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. Так, факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується не лише результатом огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, а й висновком медичного огляду, складеним закладом охорони здоров`я за результатами проведеного освідування.

Таким чином, навіть за наявності заперечень сторони захисту щодо порядку використання спеціального технічного засобу, стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 підтверджується самостійним та належним доказом висновком медичного огляду, який узгоджується з іншими доказами, дослідженими судом.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 при процедурі проходження огляду на стан сп`яніння знаходився у тверезому стані та алкоголь не вживав, є неспроможними, та спростовуються результатами проведеного огляду в медичному закладі, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Інші доводи сторони захисту суд до уваги не бере та вважає їх такими, що викладені з метою ухилення водія від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми, та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, доходжу висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху.

З урахуванням викладеного кваліфікую дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто - керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з довідкою, складеною ст. інспектором ВАП УПП в Харківській області ДПП Чаговець Д., ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 .

На підставі викладеного, для запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Крім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 268, 280, 283-285, 287, 288, 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (отримувач: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: сплата штрафу за постановою суду по протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608195 від 06 березня 2026 року).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746, ПІБ, ідентифікаційний номер платника судового збору та номер справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня винесення такої постанови.

Повний текст постанови складений 29 липня 2026 року.

Суддя С.В. Демченко