Постановление суда № 138621185, 30.07.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер: 343/1934/21

Номер провадження: 1-кс/343/307/26

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

30 липня 2026 року м. Долина

Слідчий суддя Долинського районного суду Івано - Франківської області ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання слідчої СВ віділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні, внесеному 28.07.2021 до ЄРДР за № 12021096160000127, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , заміжньої, на утриманні має одну неповнолітню дитину, без постійного місця роботи, раніше в порядку ст. 89 КК України не судимої,

підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю: слідчої СВ віділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області ОСОБА_3 ,

прокурора Долинського відділу Калуської окружної прокуратури - ОСОБА_5 ,

підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

слідчому судді надійшло на розгляд дане клопотання.

Слідча ОСОБА_3 в обґрунтування поданого клопотання послалась на те, що ОСОБА_4 , 14.07.2021, близько 14.00 год., надаючи послугу з прибирання будинку у сім`ї Дзунзів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи, що в даної сім`ї є грошові заощадження, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, ігноруючи заборону господарів, з метою відшукання і таємного викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив спрямований на незаконне збагачення, піднялася на другий поверх, де увійшла до ванної кімнати та виявивши приховані дверцята до дахового простору, що слугувало сховком для цінностей, відчинила їх, проникла у сховище, звідки викрала 27 000 грн та 2 000 доларів США, що згідно із офіційним курсом гривні, встановленої Національним банком України, становить 54 643,20 грн., після чого покинула приміщення будинку і розпорядилася викраденим майном на власний розсуд, чим завдала матеріальну шкоду потерпілим ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на загальну суму 81 643,2 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у сховище, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

06 жовтня 2021 року до підозрюваної було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покладено на неї такі обов`язки: прибувати до органів досудового розслідування, прокуратури або суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Калуського району Івано - Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Однак, підозрюваною ОСОБА_4 було порушено умови цього запобіжного заходу, оскільки вона 08.10.2021 покинула територію України та до 05.05.2026 (день її затримання) була в міжнародному розшуку.

Слідча обґрунтовує необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тим, що існують ризики, які дають підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказує на існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на потерпілих та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Копія клопотання та матеріалів про застосування запобіжного заходу отримана підозрюваною ОСОБА_4 та її захисником ОСОБА_6 30.07.2026 о 11.10 (а.к. 3).

В судовому засіданні слідча ОСОБА_3 підтримала подане клопотання та просила його задовольнити з підстав наведених у ньому.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримала, зазначивши, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 , ризики встановлені слідчею існують.

Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_6 у судовом узасіданні просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Просили врахувати, що вона відшкодувала матеріальні збитки потерпілим, має на утриманні малолітню дитину, яка на даний час перебуває у її близьких в Польщі.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить такого висновку.

Розділ ІІ Кримінально процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього Кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені дії (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Запобіжні заходи під час досудового розслідування можуть застосовуватися до особи, яка набула процесуального статусу підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру; особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Витягом з ЄРДР від 28.07.2021 встановлено, що досудове слідство у кримінальному провадженні №12021096160000127 розпочате (а.к. 4). ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру (а.к. 64).

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom»).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, перевіряючи обґрунтованість підозри пред`явленої ОСОБА_4 слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на її обґрунтованість, підтверджується долученими до матеріалів клопотання, а саме: копією протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 28.07.2021; копією протоколу огляду місця події від 28.07.2021; копією протоколу допиту потерпілої ОСОБА_8 , від 31.07.2021; копією протоколу допиту потерпілого ОСОБА_7 , від 29.07.2021; копіями постанов про визнання речовими доказами та долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 05.08.2021 та 10.08.2021; копією протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 29.07.2021; копією протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 29.07.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Стосовно ризиків кримінального провадження слідчий суддя вважає за потрібне зазначити таке.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов`язки, про покладення яких клопоче слідчий у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій, які можуть зашкодити кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Як зазначила слідча в поданому клопотанні, в цьому провадженні існують ризики, що підозрювана може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

Слідчий суддя бере до уваги той факт, що ризик переховування від органів досудового розслідування і її потенційне ув`язнення в майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Як встановлено із матеріалів доданих до клопотання, підозрюваній ОСОБА_4 відомі анкетні дані потерпілих та свідків, а також останні є жителями одного населеного пункту, а тому вказане свідчать про можливість у випадку необхідності використання нею цих відомостей з метою впливу на показання останніх. Ризик незаконного впливу вказаних осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

В контексті можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 України, який є тяжким, та санкція якого передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, а тому усвідомлює неминучість покарання за вказані злочини.

До цього додається обставина, що має самостійне значення для оцінки цих ризиків, а саме те, що підозрюваної ОСОБА_4 вже було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який вона порушила та більше 4 років переховувалася за кордоном.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності додаткові обставини.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує вік підозрюваної, якій виповнилося 34 роки, стан здоров`я, майновий стан, її особу, те, що вона ніде не працює, раніше у порядку ст. 89 КК України, не судима.

Вирішуючи дане клопотання слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 - 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких встановлено під час досудового розслідування та які доведені в судовому засіданні, не відпали, а тому в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено можливість обрання зазначеного запобіжного заходу, він є здатним забезпечити дієвість даного кримінального провадження.

При викладених обставинах слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав вважати, що застосування підозрюваній ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваної під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Водночас, суд застосовує заставу відносно підозрюваної ОСОБА_4 у якості альтернативного запобіжного заходу та визначає її, враховуючи вимоги п. 2 ч. 1 ст. 182 КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн. На думку слідчого судді, зазначений розмір застави зможе бути внесений підозрюваною ОСОБА_4 або заставодавцем та зможе забезпечити виконання нею покладених на неї обов`язків і запобігти існуючим ризикам.

Слідчий суддя також вважає за необхідне у разі внесення підозрюваною ОСОБА_4 застави, покласти на неї обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слдічого судді за кожною вимогою;

- не відлучатися із м. Болехова Калуського району Івано Франківської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді;

- утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Таким чином, з огляду на викладене вище, клопотання слідчої про обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити.

На підставі викладеного, ст. ст. 176-178, 179, 183, 184, 193, 194, 197, 198 КПК України, керуючись ст. 196, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

клопотання слідчої СВ відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному 28.07.2021 до ЄРДР за № 12021096160000127, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 14.00 год 29 липня 2026 року.

Строк дії ухвали про застування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 закінчується о 14.00 год 26 вересня 2026 року.

Тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_4 здійснювати в УВП №12 м. Івано - Франківськ.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такі реквізити: одержувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано - Франківській області, код - 26289647, банк одержувача - ДКСУ м. Київ, р/р (IBAN) - UA158201720355259002000002265.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали до 26 вересня 2026 року.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 у разі внесення застави такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурара, слідчого судді за кожною вимогою;

- не відлучатися із м. Болехова Калуського району Івано Франківської області без дозволу слдічого, прокурора, слідчого судді;

- утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Івано - Франківська установа виконання покарань № 12», м. Івано - Франківськ.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Долинського відділу Калуської окружної прокуратури - ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена до Івано - Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1