Решение № 138620449, 13.07.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року справа № 580/5060/26 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

14.05.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд засобами електронного зв`язку через систему Електронний суд надійшов позов публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.03.2026 №5029/23-00-04-03-01 про застосування штрафу в сумі 6481 грн 50 коп.

Позов мотивовано тим, що спірним рішенням відповідач нарахував позивачу пеню за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки. Позивач не погоджується з оскаржуваним податковими повідомленням-рішенням та вказує, що обов`язок сплати за податковими зобов`язаннями виник під час ліквідації Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк», тому законні підстави для застосування до позивача штрафу відсутні.

Діяльність ПАТ «Промінвестбанк» щодо якого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 130 від 25.02.2022 про ліквідацію, регулюється спеціальним законодавством України, а саме - Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Водночас, відповідно до пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно з вимогами частини 3 статті 46 Закону №4452-VI під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Таким чином, у Банку в процедурі ліквідації не виникає додаткових грошових зобов`язань, строки погашення податкового боргу, встановлені ПК України, не поширюється на відносини пов`язані з ліквідацією банку, а погашення податкового боргу банку здійснюється у порядку та строки передбачені саме Законом №4452-VI в порядку ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду від 01.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву та доказів.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі. Вказував, що позивачем подано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до Черкаської ДПІ та задекларовано податкове грошове зобов`язання за податкові (звітні) періоди: за 2022 рік: у загальному розмірі 154336,25 грн (ІІ-ІІІ квартали по 38584,82 грн, IV квартал 38584,79 грн), податкова декларація № 9022964658 від 09.02.2022 (звітна).

Враховуючи дані, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, ГУ ДПС у Черкаській області за даними інтегрованої картки ПАТ «Промінвестбанк» з платежу «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» (КБК 18010400) встановлено, що Позивачем сплачено узгоджені суми податкового зобов`язання за податкові періоди: за ІІ квартал 2022 року при граничному терміні сплати 29.07.2022 погашення податкового боргу сумі 23116,45 грн фактично здійснено 27.09.2023 (платіжне доручення № 27/09/20233783342); за ІІІ квартал 2022 року при граничному терміні сплати 30.10.2023 погашення податкового боргу сумі 27026,57 грн фактично здійснено 27.09.2023 (платіжне доручення № 27/09/20233783342); за ІІІ квартал 2022 року при граничному терміні сплати 30.10.2023 погашення податкового боргу сумі 5014,30 грн фактично здійснено 28.08.2024 (платіжне доручення № 222547); за ІІІ квартал 2022 року при граничному терміні сплати 30.10.2023 погашення податкового боргу сумі 6543,95 грн фактично здійснено 27.06.2025 (платіжне доручення № 176889); за ІV квартал 2022 року при граничному терміні сплати 30.01.2023 погашення податкового боргу сумі 3113,60 грн фактично здійснено 27.06.2025 (платіжне доручення № 176889).

Таким чином, на переконання ГУ ДПС у Черкаській області під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяло в спосіб та межах, визначених чинним законодавством України. Таким чином, позовні вимоги ПАТ «Промінвестбанк» задоволенню не підлягають.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Правлінням Національного банку України прийнято рішення від 25.02.2022 № 90-рш/БТ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк". Повний та офіційний текст рішення публічно доступний на сайті НБУ (https://bank.gov.ua/ua/legislation/Decision_25022022_90_rsh_bt).

Відповідно до зазначеного рішення Правління Національного банку України з 25.02.2022 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав ліквідацію Банку строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора Банку, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, призначено Караченцева А.Ю.

Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1162 від 18.11.2024 та № 1172 від 21.11.2024 продовжено строк управління майном (активами) ПАТ «Промінвестбанк» та задоволення вимог кредиторів, на строк дії воєнного стану та 6 місяців з дати припинення чи скасування дії воєнного стану в Україні.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Кодексу, проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженого зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченими юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк».

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки від 23.02.2026 №2489/23-00-04-03-01/00039002 (далі Акт).

За висновками Акту встановлено, що позивачем сплачено узгоджені суми податкового зобов`язання за податкові періоди: за ІІ квартал 2022 року при граничному терміні сплати 29.07.2022 погашення податкового боргу сумі 23116,45 грн фактично здійснено 27.09.2023 (платіжне доручення № 27/09/20233783342); за ІІІ квартал 2022 року при граничному терміні сплати 30.10.2023 погашення податкового боргу сумі 27026,57 грн фактично здійснено 27.09.2023 (платіжне доручення № 27/09/20233783342); за ІІІ квартал 2022 року при граничному терміні сплати 30.10.2023 погашення податкового боргу сумі 5014,30 грн фактично здійснено 28.08.2024 (платіжне доручення № 222547); за ІІІ квартал 2022 року при граничному терміні сплати 30.10.2023 погашення податкового боргу сумі 6543,95 грн фактично здійснено 27.06.2025 (платіжне доручення № 176889); за ІV квартал 2022 року при граничному терміні сплати 30.01.2023 погашення податкового боргу сумі 3113,60 грн фактично здійснено 27.06.2025 (платіжне доручення № 176889)

Отже, в порушення п.п.266.10.1(б) п.266.10 статті 266 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено ПАТ "Промінвестбанк" протягом граничних строків сплати несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з об`єктів нежитлової нерухомості за податкові періоди 2-4 квартали 2022 року, задекларовану платником згідно з податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2022 рік від 09.02.2022 №9022964658.

На підставі Акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми Ш №5029/23-00-04-03-01 від 24.03.2026 про застосування штрафу в сумі 6481 грн 50 коп.

Не погоджуючись із цим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся в суд з позовом.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України тут і далі у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, статтю 265 ПК України викладено у новій редакції, якою передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, як різновид податку на майно.

Згідно з підп.265.1.1 п.265.1 ст.265 ПК України (у редакції, чинній з 01.01.2015) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовим елементом податку на майно, який в силу приписів підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 цього Кодексу, належить до місцевих податків.

Відповідно до під.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1. п.266.2. ст.266 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

На підставі підп.266.6.1. п.266.2 ст.266 ПК України що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно п.п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно із пунктом 49.1 ст.49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, податкові зобов`язання, які самостійно визначені платником у податкових деклараціях, є узгодженими.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та нарахування штрафних санкцій були висновки податкового органу стосовно несвоєчасної сплати позивачем податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд зазначає, що для банківських установ, які визнано неплатоспроможними чинним в Україні законодавством встановлено особливий порядок погашення податкового боргу.

Так, згідно з п.1.3 ст.1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

Згідно зі ст. 1 Закону № 4452-VI, цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Пунктом 16 статті 2 Закону №4452-VI встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п. 6 цієї статті ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Згідно ч.1 ст. 36 Закону № 4452-VI, з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Під час тимчасової адміністрації не здійснюється: нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку (п. 3 ч. 5 ст. 36 Закону № 4452-VI).

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону № 4452-VI під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

З зазначеного вбачається, що під час здійснення ліквідації у банківської установи не виникає жодних додаткових зобов`язань, зокрема зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

При цьому, для розв`язання спірних правовідносин визначальним є саме період під час якого не виникає жодних додаткових зобов`язань, в тому числі й зобов`язань зі сплати штрафних та фінансових санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 826/11017/16.

Тобто, під час вирішення питання щодо поширення дії відповідної норми на спірні правовідносини визначальним є саме період, під час якого не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) відповідно до вимог Закону № 4452-VI.

Таким періодом законодавцем визначено строк здійснення ліквідації банківської установи.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 17.12.2020 у справі № 825/2771/15, Шостий апеляційний адміністративний суд в постанові від 28.10.2020 у справі № 320/5681/18.

Як установлено судом правлінням Національного банку України прийнято рішення від 25.02.2022 № 90-рш/БТ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк". Повний та офіційний текст рішення публічно доступний на сайті НБУ (https://bank.gov.ua/ua/legislation/Decision_25022022_90_rsh_bt).

Відповідно до зазначеного рішення Правління Національного банку України з 25.02.2022 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав ліквідацію Банку строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора Банку, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, призначено Караченцева А.Ю.

Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1162 від 18.11.2024 та № 1172 від 21.11.2024 продовжено строк управління майном (активами) ПАТ «Промінвестбанк» та задоволення вимог кредиторів, на строк дії воєнного стану та 6 місяців з дати припинення чи скасування дії воєнного стану в Україні.

Отже, починаючи з 25.02.2022 ПАТ «Промінвестбанк» перебуває у стані ліквідації.

Водночас, камеральна перевірка проведена 23.02.2026, а застосування штрафних (фінансових) санкцій відбулося 24.03.2026, тобто після запровадження 25.02.2022 тимчасової адміністрації в банку та під час проведення ліквідаційної процедури.

Відтак, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд вважає, що у податкового органу були відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин приписів ПК України та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки в силу приписів ч.3 ст.46 Закону № 4452-VI у вказаний період у позивача не могло виникнути жодних додаткових зобов`язань, окрім пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури, а відтак до останнього не могли бути застосовані штрафні та фінансові санкції.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Дотримуючись вказаних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір в сумі 1331,20 грн. підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 14, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 24.03.2026 №5029/23-00-04-03-01.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд.8, код ЄДРПОУ 00039002) судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного тексту судового рішення.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ