Постановление суда № 138620181, 29.07.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10457/26

УХВАЛА

29 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В.,

за участі:секретаря судового засідання Філаті М.А., представника позивача - Зонова С.О., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ТРАНС АВТО" про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ТРАНС АВТО" про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «С-ТРАНС АВТО» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та за рахунок готівки, що належить платнику податків, у сумі 4 620 422,35 грн у рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою суду від 16.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі №560/10457/26 та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

На обґрунтування позову контролюючий орган, зокрема зазначає, що податковий борг відповідача виник у зв`язку з несплатою узгодженого грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням форми «С» від 24.04.2025 №00190320708, прийнятим на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 04.04.2025 №14663/20-40-07-08-05/37706791.

Чергове підготовче засідання у справі призначене на 29.07.2026 о 11.00 год.

Представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі №560/10457/26 до завершення касаційного перегляду справи №520/13348/25.

Клопотання мотивоване тим, що у справі №520/13348/25 ТОВ «С-ТРАНС АВТО» оскаржує податкове повідомлення-рішення від 24.04.2025 №00190320708, на підставі якого контролюючий орган заявив вимогу про стягнення податкового боргу в цій справі.

Відповідач зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 24.03.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «С-ТРАНС АВТО» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №520/13348/25.

На думку відповідача, у разі задоволення касаційної скарги, скасування судових рішень у справі №520/13348/25 та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2025 №00190320708 підстави для стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 4 620 422,35 грн будуть відсутні.

У підготовче засідання 29.07.2026 відповідача явку свого представника не забезпечив про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ч. 1 ст. 181, п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України, суд протокольною ухвалою ухвалив розглядати справу в підготовчому засіданні за відсутності відповідача.

У підготовчому засіданні представник позивача проти задоволення клопотання заперечив, вважаючи його безпідставним, та просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши клопотання, матеріали справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За частиною першою статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При цьому, суд вказує на те, що друге речення пункту 3 частини першої статті 236 КАС України передбачає, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, суд виходить з того, що для зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України необхідною є не лише формальна пов`язаність двох справ, а саме об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи.

Така об`єктивна неможливість має бути зумовлена тим, що суд у справі, яка розглядається, не може самостійно встановити та оцінити обставини, які входять до предмета доказування, без попереднього вирішення іншої справи.

У постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №826/25204/15 сформульовано підхід, за яким суд, вирішуючи питання про зупинення провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення рішення в іншій справі, їхній взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, предметом спору й підставами позову, а також відобразити у судовому рішенні висновки щодо неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи.

У постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №640/10811/19 зазначено, що для вирішення питання про зупинення провадження адміністративний суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати, чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, і предметом доказування в іншій справі, а також чим саме обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

У постанові Верховного Суду від 07.11.2024 у справі №620/12678/23 наголошено, що подібність правовідносин або очікування правової позиції Верховного Суду в іншій справі не є самостійною підставою для зупинення провадження. Суд має встановити конкретні обставини, які унеможливлюють розгляд справи.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2026 у справі №320/18814/23 Верховний Суд звернув увагу, що ухвала про зупинення провадження має містити аргументовані й переконливі мотиви необхідності такого зупинення як у частині об`єктивної неможливості розгляду справи, так і в частині неможливості встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, на підставі зібраних у справі доказів.

У постанові Верховного Суду від 08.04.2026 у справі №120/15288/25 зазначено, що суд, вирішуючи питання про зупинення провадження, повинен дослідити зібрані у справі докази щодо предмета доказування та надати їм оцінку у співвідношенні з обставинами й предметом позову в іншій справі.

Верховний Суд також наголосив, що сама лише взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі, яка розглядається.

У постанові Верховного Суду від 15.07.2025 у справі №160/6306/25 зазначено, що пункт 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає зупинення провадження саме до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням суду касаційної інстанції, якщо судове рішення в іншій справі вже набрало законної сили, не відповідає змісту цієї норми.

З урахуванням наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України та правових висновків Верховного Суду суд повинен перевірити, чи існує у справі №560/10457/26 саме об`єктивна неможливість її розгляду до завершення касаційного перегляду справи №520/13348/25.

Так, суд встановив, що у справі №520/13348/25 ТОВ «С-ТРАНС АВТО» оскаржувало податкове повідомлення-рішення від 24.04.2025 №00190320708, яким контролюючий орган нарахував пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов`язань і порушення вимог валютного законодавства в сумі 4 620 422,35 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у справі №520/13348/25 у задоволенні адміністративного позову ТОВ «С-ТРАНС АВТО» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2025 №00190320708 відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №520/13348/25 апеляційну скаргу ТОВ «С-ТРАНС АВТО» залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 залишено без змін.

Відповідно до частини першої статті 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Отже, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №520/13348/25 набрала законної сили з дати її ухвалення.

Податкове повідомлення-рішення від 24.04.2025 №00190320708 станом на час вирішення клопотання є чинним; доказів його скасування, зміни, відкликання або зупинення дії цього рішення судом матеріали справи не містять.

Ухвалою Верховного Суду від 24.03.2026 відкрито касаційне провадження у справі №520/13348/25 за касаційною скаргою ТОВ «С-ТРАНС АВТО» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026.

Однак суд зазначає, що відкриття касаційного провадження саме по собі не скасовує судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, не позбавляє їх законної сили та не свідчить про неможливість розгляду справи про стягнення податкового боргу.

Відповідно до змісту частини першої статті 375 КАС України, суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію, якщо рішення не передбачає примусового виконання, до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Наявність у суду касаційної інстанції такого повноваження свідчить, що саме по собі відкриття касаційного провадження не має наслідком автоматичного зупинення виконання або дії судового рішення, яке набрало законної сили.

У той же час, судом не встановлено, що Верховний Суд у справі №520/13348/25 зупинив виконання або дію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 чи постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026.

Також судом не встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 24.04.2025 №00190320708 скасоване, змінене, відкликане або втратило юридичне значення як підстава для обліку відповідного грошового зобов`язання відповідача.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За абзацом четвертим пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до абзацу першого пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За абзацом другим пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, предметом розгляду в цій справі є не повторна перевірка правомірності податкового повідомлення-рішення від 24.04.2025 №00190320708, а наявність або відсутність передбачених Податковим кодексом України підстав для стягнення податкового боргу.

У справах за позовом контролюючого органу про стягнення податкового боргу суд має встановити, зокрема: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові суми боргу, штрафних санкцій і пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; факт сплати або несплати боргу в добровільному порядку; факт надсилання або вручення податкової вимоги; дотримання контролюючим органом порядку та строків, з якими Податковий кодекс України пов`язує можливість звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Аналогічний правовий висновок щодо предмета доказування у справах про стягнення податкового боргу викладений у постановах Верховного Суду, зокрема від 26.06.2025 у справі №600/5082/21-а та від 17.06.2026 у справі №160/15207/25.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2025 у справі №600/5082/21-а також зазначено, що дотримання контролюючим органом вимог пунктів 95.1-95.3 статті 95 Податкового кодексу України характеризується сукупністю обставин, які мали місце на момент звернення до суду з позовом, зокрема наявністю узгодженого грошового зобов`язання, складовими суми боргу, підставами та моментом його виникнення, а також фактом несплати податкового боргу в добровільному порядку.

При цьому, суд бере до уваги, що результат касаційного перегляду справи №520/13348/25 може мати значення для подальшого стану правовідносин сторін у разі скасування Верховним Судом судових рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення відповідного рішення щодо податкового повідомлення-рішення від 24.04.2025 №00190320708.

Однак суд виходить з того, що така ймовірність не є тотожною об`єктивній неможливості розгляду справи №560/10457/26.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №520/13348/25 набрала законної сили з дати її ухвалення.

Податкове повідомлення-рішення від 24.04.2025 №00190320708 не скасоване.

Доказів зупинення Верховним Судом дії або виконання судових рішень у справі №520/13348/25 матеріали справи не містять.

Водночас, наявні у справі докази дають суду можливість перевірити обставини, які входять до предмета доказування у справі про стягнення податкового боргу, а саме: чи є грошове зобов`язання узгодженим станом на час вирішення спору; чи існує податковий борг у заявленому розмірі; чи направлялася відповідачу податкова вимога; чи сплив строк, визначений пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України; чи дотримався контролюючий орган порядку звернення до суду.

Тому суд дійшов висновку, що справа №560/10457/26 може бути розглянута на підставі наявних у ній доказів без очікування завершення касаційного перегляду справи №520/13348/25.

Посилання відповідача на можливе майбутнє скасування Верховним Судом судових рішень у справі №520/13348/25 та податкового повідомлення-рішення від 24.04.2025 №00190320708 ґрунтується на припущенні щодо результату касаційного перегляду.

Таке припущення не підтверджує наявності об`єктивної неможливості розгляду справи в розумінні пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, зупинення провадження без встановлення об`єктивної неможливості розгляду справи не відповідало б завданню адміністративного судочинства, визначеному частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо своєчасного вирішення судом спору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «С-ТРАНС АВТО» про зупинення провадження у справі є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 73, 236, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 325, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «С-ТРАНС АВТО» про зупинення провадження в адміністративній справі №560/10457/26 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повне судове рішення складене 30 липня 2026 року

Головуючий суддя Є.В. Печений