Решение № 138619628, 29.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 р. №520/12457/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Анатолій Бідонько, розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бериславської міської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області(вул. Героїв України, буд. 244, м. Берислав, Бериславський р-н, Херсонська обл., 74300, код ЄРДПОУ 44722513), Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок БД, тер. актів, див., спричинених збройною агресією РФ проти України при Бериславській МВА ХО ( АДРЕСА_2 , код ЄРДПОУ 44722513) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна Бериславської міської військової адміністрації № 1056/10-30/26 від 14.05.2026 про відмову , ОСОБА_1 у наданні компенсації.

2. Зобов`язати Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна Бериславської міської військової адміністрації прийняти рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна № ЗВ-30.06.2025-212574 від 30.06.2025, з урахуванням правової оцінки та висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Внаслідок бойових дій його квартира була повністю зруйнована тому 30.06.2025 року звернувся до відповідача з заявою про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна. За результатами розгляду заяви Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна Бериславської міської військової адміністрації № 1056/10-30/26 від 14.05.2026 про відмову , ОСОБА_1 у наданні компенсації, з підстав виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, а саме: невірно вказаний тип компенсації.

Позивач вказане рішення вважає протиправним та таким, що прийнято на підставі неналежного акту дистанційного обстеження, який не фіксує факт пошкодження його квартири АДРЕСА_4 , та фіксує пошкодження лише 4,5,6 під`їзду, крім того даний акт складений на підставі заяви поданої іншою особою, а саме власником квартири АДРЕСА_5 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 року по справі відкрито спрощене провадження.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач, Бериславська міська військова адміністрація Бериславського району Херсонської області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вважає рішення законним та обґрунтованим та прийнятим на підставі належного акту дистанційного обстеження проведеного за допомогою відеоматеріалів знятих за допомогою БПЛА, яких достатньо для прийняття висновку комісією з обстеження , в якому об`єктом обстеження був весь будинок АДРЕСА_6 .

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на їх обґрунтованість та доведеність.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав (а.с. 37).

ОСОБА_1 через Портал «Дія» 30.06.2025 року було подано заяву № ЗВ-30.06.2025-212574 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна Бериславської міської військової адміністрації 15.07.2025 року прийнято рішення про зупинення розгляду вказаної заяви.

18.02.2026 року позивачем подано заяву про дистанційне обстеження об`єкта, використовуючи дані аерозйомки, супутникові знімки та інші фото/відеоматеріали, що підтверджують руйнування.

До заяви позивачем додатково надані власні фото/відео фіксацію пошкоджень.

Листом №01-17/03-26 від 01.04.2026 відповідачем повідомлено, що На адресу Комісії надійшла вищевказана заява про надання компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_7 . Окрім зазначеного надійшло інформаційне повідомлення 02.10.2024 року №ІП-02.10.2024-363718. якому повідомлено, що об?єкт знищено. Зазначена інформація врахована. Житловий будинок за адресою АДРЕСА_6 , частиною якого є квартира АДРЕСА_8 , внесено до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, визначено, що м. Берислав є територією активних бойових дій.

Враховуючи зазначене та у зв?язку з тим, що проведення обстеження об?єкта с неможливим з міркувань безпеки, керуючись пунктом 15 Порядку надання компенсації за знищені об?єкти нерухомого майна, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 600, повідомлено, що Комісією 15 липня 2025 року прийнято рішення про зупинення розгляду вказаної заяви (а.с. 53-54).

30.04.2026 позивач повторно звернувся з запитом щодо надання акта обстеження та уточнення даних за заявою № ЗВ-30.06.2025-212574, долучивши фотокадри з відео БПЛА (а.с. 59-61).

Також аналогічні за змістом запити надавались позивачем повторно 01.05.2026 року та 07.05.2026 року (а.с. 62-65).

В подальшому, Комісією з обстеження отримано від військового підрозділу Збройних Сил відеоматеріал відзнятий за допомогою безпілотного повітряного судна щодо об?єкта нерухомого майна, який розташований за адресою АДРЕСА_6 .

Комісія з обстеження прийшла до висновку про невстановлення факту знищення об?єкта. Про що складено Акт дистанційного обстеження від 16 квітня 2026 року № 409 (а.с. 125-128).

Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, після отримання акта дистанційного обстеження, поновлено розгляд вищевказаної заяви. Комісією встановлено, що у заяві про надання компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна виявлено недостовірні дані, а саме: об?єкт не є знищеним, як вказано в заяві, а є пошкодженим.

Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації прийнято рішення від 14 травня 2026 року № 1056/10-30/26 про відмову ОСОБА_1 в наданні компенсації за пошкоджений об?єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_7 , у зв?язку з виявленням недостовірних даних зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна, а саме: об?єкт не є знищеним, як вказано у заяві (а.с. 123-124).

Позивач, вважаючи протиправним рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна Бериславської міської військової адміністрації № 1056/10-30/26 від 14.05.2026 про відмову , ОСОБА_1 у наданні компенсації, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини шостої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» для реалізації своїх повноважень сільські, селищні, міські, районні, обласні ради можуть утворювати консультативно-дорадчі органи.

Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» від 23.02.2023 року № 2923-IX (далі - Закон № 2923) визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.

Статтею 3 Закону № 2923-ІХ визначено, що для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.

Частиною 4 статті 3 Закону № 2923 визначено повноваження Комісії, відповідно до яких серед іншого, Комісія здійснює розгляд питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, у тому числі, приймає рішення про надання / відмову в наданні компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, виконує інші повноваження, що випливають з покладених на неї завдань.

Статтею 3 Закону № 2923 визначено, що Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації надає отримувачам компенсації вичерпну інформацію та консультації з питань отримання компенсації; здійснює розгляд питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, у тому числі: а) приймає рішення про надання/відмову в наданні компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна; б) приймає рішення про наявність/відсутність у спадкодавця правових підстав для отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, яке надається протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту від спадкоємця або нотаріуса, який завів спадкову справу; заслуховує на своїх засіданнях інформацію посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експертів, оцінювачів, суб`єктів оціночної діяльності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, представників міжнародних організацій, інших осіб з питань, що належать до її компетенції; одержує від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документи та/або інформацію, необхідні для прийняття рішення про надання компенсації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації); утворює для виконання покладених на неї завдань тимчасові робочі групи (за потреби); проводить наради, здійснює інші заходи та вирішує питання, що належать до її компетенції; виконує інші повноваження, що випливають з покладених на неї завдань.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Закону № 2923 розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає:

1) встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

2) встановлення наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

3) збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, шляхом:

а) доступу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності та отримання документів та/або інформації з них;

б) витребовування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документів та/або інформації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна) (за необхідності);

в) витребовування від отримувача компенсації оригіналів документів, визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону, для засвідчення вірності поданих копій, у разі якщо такі документи (відомості з таких документів) відсутні в осіб, визначених підпунктом «б» цього пункту, та в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності.

Вимоги абзацу першого цього підпункту не поширюються на випадки, якщо вірність копій документів, які додаються до заяви, засвідчено адміністратором центру надання адміністративних послуг, посадовою особою органу соціального захисту населення, нотаріусом, яким прийнято заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Копії документів, визначені частиною сьомою статті 4 цього Закону, можуть бути нотаріально засвідчені та завантажені нотаріусом до Реєстру пошкодженого та знищеного майна або до іншої інформаційно-комунікаційної системи державної форми власності, що взаємодіє з Реєстром пошкодженого та знищеного майна. На електронні копії таких документів, що завантажуються до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, нотаріус накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У такому разі оригінал відповідного документа не вимагається.

Вимагання надання (отримання) документів (відомостей з таких документів), визначених абзацом першим цього підпункту, отримувачем компенсації самостійно забороняється;

4) забезпечення проведення обстеження об`єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви);

5) прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна; 6) у разі прийняття рішення про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна шляхом видачі житлового сертифіката - виготовлення житлового сертифіката з використанням Реєстру пошкодженого та знищеного майна та направлення його заявнику:

а) в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або на адресу електронної пошти;

б) у паперовій формі - на поштову адресу, зазначену заявником, у разі подання заяви у паперовій формі та відсутності електронної пошти.

Строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.

За рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути продовжено на 30 календарних днів, якщо знищений об`єкт нерухомого майна знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

Частиною першою статті 7 Закону № 2923 передбачено, що підставою для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації є:

1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону;

2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону № 2923 Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у строк, встановлений для розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна та невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення, повідомляє про це заявника у спосіб, у який було подано заяву.

Рішення має містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Згідно з ч. 4. ст. 7 Закону № 2923 Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, якщо інше не випливає з документів, наданих додатково.

Відповідно до частини 7 ст. 4 Закону № 2923, до заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна додаються: документи (у тому числі матеріали фото- і відеофіксації) об`єкта нерухомого майна до/після знищення (за наявності).

Документи, визначені цією частиною, засвідчуються особистим підписом заявника або його електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

У разі якщо документи та/або інформація, визначені частиною сьомою цієї статті, містяться в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності, такі документи та/або інформація не подаються, а в заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна зазначаються відомості з таких документів та/або інформації, необхідні для надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

У такому разі документи та/або інформація, необхідні для надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, отримуються Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації самостійно, без участі отримувача компенсації, на підставі відомостей, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, шляхом направлення запитів до осіб, уповноважених на надання відповідних документів та/або інформації, або доступу Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації до відповідних інформаційно-комунікаційних систем, або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії інформаційно-комунікаційних систем у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вимагання отримання заявником самостійно таких документів та/або інформації від державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, інших осіб забороняється (ч. 14 ст. 4 Закону № 2923).

Абзацом 2 п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України № 600 від 30 травня 2023 року «Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна», передбачено право Комісії, окрім підстав передбачених ст. 7 Закону № 2923, зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна, якщо проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки.

Більш того, суд зазначає, що Пунктом 15 Порядку № 600 визначено, що розгляд заяви здійснюється Комісією відповідно до статей 6, 7, частин четвертої - шостої статті 8 Закону.

Для підтвердження факту знищення об`єкта нерухомого майна Комісія перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна таких відомостей:

акт комісійного обстеження, проведеного відповідно до пункту 8-1 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981);

та/або звіт з технічного обстеження, проведеного відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку;

або акт дистанційного обстеження, проведеного відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року № 815.

Отже, Комісія перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна звіту технічного обстеження, а не звіт за формальними ознаками (повнота звіту, наявність обов`язкових розділів, розрахунків, схем, додатків, підписів та печаток).

У разі відсутності таких відомостей в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна Комісія вживає заходів до проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції Комісії відповідно до зазначеного Порядку та особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій (далі - особливості), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року № 815. Так, пунктом 1, 2 особливостей встановлено, що ці особливості визначають механізм проведення обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна із застосуванням продуктів дистанційного спостереження.

Ці особливості застосовуються з метою фіксації факту знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінрозвитку, у разі неможливості проведення на відповідних територіях видів обстеження, передбачених Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981).

Абзацом другим пункту 6 особливостей зазначено, що дистанційне обстеження проводиться з використанням одного або кількох видів продуктів дистанційного спостереження, які містять зображення об`єкта:

1) фотоматеріали, отримані за допомогою цифрових камер (зокрема мобільних пристроїв), безпілотних повітряних суден тощо.

Згідно із пунктом 10 Особливостей, рішення про дистанційне обстеження приймається комісією, утвореною відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473, на підставі інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, відповідно до Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (Офіційний вісник України, 2022 р., № 28, ст. 1539; 2023 р., № 61, ст. 3437) (далі - інформаційне повідомлення), в якому стан пошкодженого майна зазначений як непридатне до експлуатації або знищене повністю.

Відповідно до Положення про комісію для обстеження будівель та споруд, які потребують відновлення або встановлення факту непридатності до проживання (Додаток 2 до розпорядження начальника Покровської міської військової адміністрації від 31.07.2025 року № 454рг) Комісія у своїй діяльності керується Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 року № 473 (зі змінами), Порядком проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року № 257 (зі змінами), змінами до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 року № 423, Особливостями проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2025 року № 815, Порядком поводження з відходами, що утворились у зв`язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 року № 1073, Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, рішеннями виконавчого комітету міської ради.

Отже, Комісія повинна вжити заходи до проведення обстеження відповідно до законодавства самостійно, враховуючи, що вона виконує функції Комісії відповідно до зазначеного Порядку та особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій (далі - особливості), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року № 815.

Судом встановлено, що Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна Бериславської міської військової адміністрації на підставі отриманих від військового підрозділу Збройних Сил відеоматеріали відзнятого за допомогою безпілотного повітряного судна щодо об`єкту нерухомого майна, який розташований за адресою АДРЕСА_6 .

Комісія з обстеження прийшла до висновку про невстановлення факту знищення об?єкта. Про що складено Акт дистанційного обстеження від 16 квітня 2026 року № 409 (а.с. 125-128).

На підставі вказаного Акту дистанційного обстеження від 16 квітня 2026 року № 409 Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації прийнято рішення від 14 травня 2026 року № 1056/10-30/26 про відмову ОСОБА_1 в наданні компенсації за пошкоджений об?єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_7 , у зв?язку з виявленням недостовірних даних зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна, а саме: об?єкт не є знищеним, як вказано у заяві (а.с. 123-124).

Разом із тим, дослідивши зміст Акту дистанційного обстеження від 16 квітня 2026 року № 409, суд дійшов до висновку, що він не є належним та допустимим доказом фіксації відсутності руйнувань, оскільки не фіксує відсутність пошкоджень об?єкту нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_6 , а саме належній позивачу в ній квартири АДРЕСА_9 .

Так, судом встановлено, що даний акт складений на підставі заяви іншої особи, а саме інформаційного повідомлення про знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій № IП-22.12.2025-683298 ОСОБА_2 , вказана адреса об?єкта: АДРЕСА_10 , тоді як мав би бути складений на підстави заяви позивача ОСОБА_1 № ЗВ-30.06.2025-212574 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того, відповідно до опису зображення об`єкта, що міститься на застосованих продуктах дистанційного спостереження (п. 2 акту) комісією описано, що на відео матеріалі наявна зйомка з різних сторін 4, 5, 6 під?їзду, розташування об?єкта та технічний стан. Внаслідок обстрілу об?єкт зазнав руйнування покрівлі, перекриття та зовнішніх стін 5, 6 під?їзду, руйнувань віконних та дверних блоків.

Однак як встановлено судом квартира позивача знаходиться в 7 під`їзді будинку АДРЕСА_6 .

Позивач в позовній заяві пояснив, що зазначений багатоквартирний будинок фактично має 7 під?їздів, по 10 квартир у кожному під?їзді. Відповідно, квартири з № 41 по № 50 розташовані у 5-му під?їзді, а квартири з № 51 по № 60 у 6-му під?їзді. Квартира Позивача № 63 розташована у 7 під?їзді (діапазон квартир № 61-70), що визнається відповідачем. Доводи відповідача, що на відеоматеріалах також наявна зйомка розташування об`єкта та технічний стан всього будинку, а тому акт дистанційного обстеження стосується всього будинку, зокрема і сьомого під`їзду, суд вважає необґрунтованим, оскільки фіксація опису сьомого під`їзду в акті взагалі відсутня, а також до суду не надано відео файл, що позбавляє суд можливості його дослідити.

Судом також встановлено, що у долученому Акті № 409 (Сторінка 2) у графах «Дата і час отримання продуктів дистанційного спостереження» Комісія зафіксувала:

«Відеофайл без фіксації дати та часу». Графа «Унікальний ідентифікатор оригіналів» вказано «-». Згідно з описом продуктів дистанційного обстеження вказано «Відеофайл 1 од, формат відеофайла МР4, тривалість відео 01:46».

Механізм проведення обстеження знищених окремих категорій об?єктів нерухомого майна із застосуванням продуктів дистанційного спостереження визначено Особливостями проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об?єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких Функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2025 року № 815 (далі - Особливості).

Відповідно до абзацу дванадцятого пункту 14 Особливостей Акт дистанційного обстеження повинен містити, серед іншого, інформацію про застосовані продукти дистанційного спостереження (прізвище, власне ім?я, по батькові (за наявності) для фізичної особи/найменування для юридичної особи, яка надала відповідні продукти дистанційного спостереження); дату і час отримання продуктів дистанційного спостереження унікальний ідентифікатор (у разі присвоєння).

Таким чином, відповідачем в порушення абзацу дванадцятого пункту 14 Особливостей не вказано в Акті дистанційного обстеження дати і часу отримання продуктів дистанційного спостереження.

Як вже встановлено судом позивач звертався до відповідача з заявою від 01.05.2026 про долучення фото та відео БПЛА, що підтверджують факт руйнування об`єкту нерухомого майна квартири за адресою: АДРЕСА_3 , однак відповідач в оскаржуваному рішенні не надав оцінку долученим позивачем доказам, що свідчить про неповне дослідження всіх обставини, викладених у заяві.

У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Враховуючи, що відповідачами не було вжито заходів до проведення належного обстеження об`єкт нерухомого майна квартири за адресою: АДРЕСА_3 на підстави заяви ОСОБА_1 № ЗВ-30.06.2025-212574, не було досліджено повно та всебічно досліджено докази пошкоджень об`єкта, суд вважає рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна Бериславської міської військової адміністрації № 1056/10-30/26 від 14.05.2026 про відмову , ОСОБА_1 у наданні компенсації не обґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна Бериславської міської військової адміністрації прийняти рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна № ЗВ-30.06.2025-212574 від 30.06.2025, з урахуванням правової оцінки та висновків суду, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Слід зазначити, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (стаття 2 КАС України). Відтак, обираючи спосіб захисту прав позивача, суди мали б зважати на ефективність такого захисту.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту, згідно з якою засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13 Конвенції, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).

Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), п. 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення від 24.07.2012 у справі "Джорджевич проти Хорватії", п. 101; рішення від 06.11.1980 у справі "Ван Остервійк проти Бельгії", п.п. 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин кожної конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з`ясування судом, чи виконані всі умови, передбачені законодавством, зокрема заходи до проведення обстеження.

Враховуючи, що відповідачами не вчинено заходів щодо проведення обстеження належному позивачу об`єкта нерухомого майна, суд приходить до висновку про наявність в цьому випадку дискреції Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна Бериславської міської військової адміністрації. Як наслідок суд приходить до висновку, що ефективним способом захисту прав позивача, є зобов`язання Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна Бериславської міської військової адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна № ЗВ-30.06.2025-212574 від 30.06.2025, з урахуванням правових висновків суду.

Щодо заявленого позивачем клопотання про винесення окремої ухвали, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.249 КАС України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З наведених процесуальних приписів слідує, що окрема ухвала може бути ефективним засобом попередження та припинення порушень зі сторони суб`єкта владних повноважень, припинення зловживання процесуальними правами сторонами у справі, забезпечення виконання судового рішення тощо.

Вирішуючи означене клопотання суд зважає на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 лютого 2019 року у справі № 800/500/16 , згідно яких аналіз положень статті 249 КАС України дає підстави для висновку, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли його вчиненню. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо саме під час судового розгляду конкретної справи встановлено певне порушення.

Суд наголошує, що окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням передбачених адміністративним процесуальним законом засобів.

Окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб`єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом вирішення справи по суті.

Під час розгляду справи 520/12457/26 судом не встановлено підстав для застосування положень ст.249 КАС України, а тому клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Крім того, не підлягає задоволенню заява про вставлення судового контролю за виконанням рішення суду, оскільки позивачем у позовній заяві не наведено ґрунтовних доводів, та не надано належних, достатніх, та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав, зокрема, у даному випадку для зобов`язання відповідача, як суб`єкта владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а відтак, підстави для задоволення вимоги позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, відсутні та є передчасними.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач заявив позовні вимоги немайнового характеру. Позивачем було додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у сумі 1311,20 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року судовий збір за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано фізичною особою, підлягає сплаті в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем було подано дану позовну заяву через систему "Електронний суд".

Таким чином, судовий збір за подання даного позову складав 1064,96 грн.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бериславської міської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області(вул. Героїв України, буд. 244, м. Берислав, Бериславський р-н, Херсонська обл., 74300, код ЄРДПОУ 44722513), Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок БД, тер. актів, див., спричинених збройною агресією РФ проти України при Бериславській МВА ХО (вул. Героїв України, буд. 244, м. Берислав, Бериславський р-н, Херсонська обл., 74300, код ЄРДПОУ 44722513) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна Бериславської міської військової адміністрації № 1056/10-30/26 від 14.05.2026 про відмову , ОСОБА_1 у наданні компенсації.

Зобов`язати Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна Бериславської міської військової адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна № ЗВ-30.06.2025-212574 від 30.06.2025, з урахуванням правових висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бериславської міської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 44722513) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 532 грн. (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Анатолій Бідонько