№ 138619270, 30.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9249/26

№ 3/522/4800/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Кривохижа Ю.А., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Департаменту ПП УПП в Одеській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про таке:

І. Опис обставин, що ставляться у вину особі

1. За змістом протоколу про адміністративне правопорушення 19.05.2025 року о 13 годині 30 хвилин в м. Одесі, по вул. Канатній, 72, ОСОБА_1 керував мопедом не маючи мотошолома застібнутого на толові, у транспортного засобу відсутній номерний знак, відсутні дзеркала заднього виду і пластик також Т3 не зареєстрований та відсутній страховий поліс. В ході перевірки документів було встановлено, що водій немає діючого посвідчення водія відповідної категорії чим порушив чим порушив п.2.1.а ПДР- а саме: водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

2. У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про судове засідання 30.07.2025 ОСОБА_1 повідомлявся належним чином. До суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 , однак поважних причин відсутності не надано. Суд вирішує питання про відкладення розгляду справи з урахуванням конкретних обставин, наявних у справі матеріалів та необхідності дотримання розумних строків її розгляду. За таких обставин, Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у відповідності зі статтею 268 КУпАП.

ІІ. Досліджені в судовому засіданні докази

3. Таким чином, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення в судове засідання надано такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 669848 від 19.05.2026 року.

ІІІ. Оцінка Суду

4. Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує наступне.

5. Згідно з диспозицією частини 2 статті 126 КУпАП адміністративна відповідальність особи настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом такій особі.

6. Адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП, характеризується умисною формою вини, оскільки особа усвідомлює факт керування транспортним засобом за відсутності у неї відповідного права керування та, незважаючи на це, свідомо здійснює таке керування.

7. Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також установлений порядок допуску осіб до керування транспортними засобами.

8. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тобто не отримувала посвідчення водія відповідної категорії або в інший спосіб не набула права керування транспортним засобом відповідної категорії, за умови наявності передбачених законом підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП.

9. Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, характеризується умисною формою вини та полягає в тому, що особа усвідомлює відсутність у неї права керування відповідним транспортним засобом, передбачає, що керування транспортним засобом за таких обставин суперечить установленим правилам та вимогам законодавства, однак свідомо здійснює таке керування. Водночас для встановлення складу зазначеного адміністративного правопорушення визначальним є сам факт керування транспортним засобом особою, яка не має права керування ним, за наявності всіх інших передбачених законом ознак складу правопорушення.

10. У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку встановленому законом, а застосування заходів адміністративного впливу проводиться в межах компетенції того органу, який його застосовує у точній відповідності із законом.

11. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

12. Згідно ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.

13. Згідно ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

14. Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

15. З огляду на вищевикладені обставини справи в своїй сукупності, суд вважає за необхідне зазначити, що «сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

16. Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

17. У рішенні ЄСПЛ від 2.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

18. Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву».

19. У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

15. Суд зауважує, що до матеріалів справи, окрім протоколу серії ЕПР 1 № 669848 від 19.05.2026 року жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення не надано.

16. Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

17. Враховуючи викладене, винність особи у вчиненні правопорушення не підтверджується будь-якими іншими доказами, аніж протоколом про адміністративне правопорушення, а тому вважаю недоведеним вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення.

18. Враховуючи викладене, докази по справі, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

Із цих підстав,

керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 173, 247-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десятиденного строку з дня винесення постанови.

Суддя Ю. А. Кривохижа