Решение № 138613833, 30.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 рокуСправа №160/12588/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області ( ЄДРПОУ 20490012, вул. Добровольчих батальйонів, 32, м. Запоріжжя. 69067) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

12.05.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 , у призначенні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, яка оформлена рішенням про відмову у призначенні пенсії №047250028882 від 27.03.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 в якості стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2, періоди її роботи 01.04.2005 року по 28.02.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 в якості страхового стажу період роботи з 01.06.1995 року по 01.01.2002 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Запорізькій області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №2 з 20.02.2026 року та виплатити заборгованість, що утворилася з 20.02.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 19.03.2026 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, надавши всі необхідні документи, у тому числі трудову книжку. За результатами розгляду заяви в порядку екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення від 27.03.2026 № 047250028882 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу період її роботи з 01.04.2005 по 28.02.2026 на посаді оператора фарбувально-сушильної лінії та агрегату, а також частину періоду роботи з 18.04.1997 по 30.09.1998 до страхового стажу через недоліки оформлення записів у трудовій книжці. Позивач зазначила, що має необхідний страховий стаж та пільговий стаж за Списком № , а тому набуде право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 частини другої статті 114 Закону України № 1058-IV. На її думку, відповідач неправильно застосував норми законодавства та помилково не врахував періоди роботи, підтверджені записами у трудовій книжці. Також позивач посилалася на те, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує трудовий стаж, а працівник не може нести негативні наслідки неналежного оформлення трудових документів роботодавцем. Вказувала, що відсутність або неналежне проведення атестації робочого місця не може бути підставою для позбавлення її права на пенсію на пільгових умовах, оскільки відповідальність за проведення атестації покладається на роботодавця, а не на працівника. У зв`язку з викладеним позивач просила визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у призначенні пенсії, зарахувати до пільгового стажу період роботи з 01.04.2005 по 28.02.2026, до страхового стажу період роботи з 01.06.1995 по 01.01.2002 та призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з виплатою заборгованості.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/12588/26 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

28.05.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах було прийнято ним за результатами розгляду заяви позивачки від 19.03.2026 в порядку застосування принципу екстериторіальності. Відповідач вказав, що після прийняття рішення від 27.03.2026 №047250028882 електронна пенсійна справа передається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання особи, а саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке здійснює подальший пенсійний облік та виплату пенсії. Відповідач зазначив, що позивач не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки, хоча її страховий стаж становить 37 років 09 місяців 10 днів, пільговий стаж відсутній. При цьому відповідач вказав, що період роботи позивачки з 01.06.1995 по 01.01.2002 не був зарахований до страхового стажу у повному обсязі через неналежне оформлення запису у трудовій книжці, а саме відсутність печатки відділу кадрів на записі про звільнення, у зв`язку з чим відповідний період був зарахований лише частково. Щодо вимоги про зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.04.2005 по 28.02.2026 відповідач послався на положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій № 637 та Порядку застосування Списків № 1 і № 2 № 383, зазначивши, що підтвердження спеціального стажу здійснюється на підставі уточнюючої довідки підприємства, виданої на підставі первинних документів, а також документів про проведення атестації робочих місць за умовами праці. Відповідач вказав, що записи у трудовій книжці позивачки містять відомості лише про роботу на посадах «оператор окрасочно-сушильной линии на отделке труб 1 разряда» та «оператор окрасочно-сушильной линии 5 разряда», однак не містять інформації про зайнятість у шкідливих та важких умовах праці повний робочий день. Крім того, позивачкою не було надано уточнюючої довідки підприємства та документів щодо проведення атестації робочого місця. Також відповідач зазначив, що вказані посади не передбачені Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, а тому орган Пенсійного фонду України не має правових підстав для самостійного ототожнення зазначених посад з професіями, які включені до Списку № 2. Крім того, відповідач послався на те, що питання обчислення страхового стажу та призначення пенсії належить до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України, а тому суд не може підміняти суб`єкта владних повноважень та перебирати на себе повноваження щодо призначення пенсії. У зв`язку з викладеним відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та залучити до участі у справі як співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Щодо клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про залучення до участі у справі як співвідповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача може замінити первісного відповідача належним відповідачем. Якщо позивач не погоджується на таку заміну, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Згідно з частиною четвертою статті 48 КАС України, залучення другого відповідача допускається, якщо це необхідно для правильного вирішення спору.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли саме щодо правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 27.03.2026 №047250028882 про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах. Саме Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснювало розгляд заяви позивача про призначення пенсії в порядку екстериторіального принципу та прийняло оскаржуване рішення.

Посилання відповідача на те, що електронна пенсійна справа після прийняття рішення передається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання особи, не свідчить про необхідність залучення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як співвідповідача, оскільки предметом цього спору є не питання здійснення виплати вже призначеної пенсії, а правомірність рішення про відмову у її призначенні.

Крім того, обов`язок щодо виконання можливого судового рішення про повторний розгляд заяви позивачки та прийняття рішення з урахуванням правової оцінки суду покладається на орган Пенсійного фонду України, який прийняв оскаржуване рішення, тобто Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до участі у справі як співвідповідача, у зв`язку з чим у задоволенні відповідного клопотання відповідача слід відмовити.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.03.2026 звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду поданої заяви та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, визначеним для опрацювання заяви за принципом екстериторіальності, прийнято рішення від 27.03.2026 № 047250028882 про відмову у призначенні пенсії за віком.

Вказаним рішенням встановлено, що вік позивача на момент звернення становив 57 років 01 місяць 00 днів, страховий стаж - 37 років 09 місяців 10 днів.

Підставою для відмови у призначенні пенсії визначено ненастання пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також неврахування до страхового стажу в повному обсязі періоду роботи з 01.06.1995 по 01.01.2002 у зв`язку з недоліками оформлення запису про звільнення у трудовій книжці.

Крім того, позивач просить зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, період роботи з 01.04.2005 по 28.02.2026, а також зобов`язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах з 20.02.2026.

Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 27.03.2026 № 047250028882, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Вважаючи спірне рішення протиправним та безпідставним, позивач звернулася до суду із даною позовною заявою.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Зазначене право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, а пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012 зазначив, що Україна як соціальна держава зобов`язана створювати умови для реалізації соціальних прав людини, а також забезпечувати соціальний захист осіб, які в силу об`єктивних обставин потребують такого захисту.

Суд зазначає, що право на пенсію є складовою конституційного права особи на соціальний захист, а тому органи Пенсійного фонду України при вирішенні питання щодо призначення пенсії повинні діяти добросовісно, обґрунтовано, з урахуванням усіх фактичних обставин та не допускати надмірного формалізму при оцінці документів, поданих особою.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.03.2026 звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення від 27.03.2026 №047250028882, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

У зазначеному рішенні відповідачем вказано, що страховий стаж позивача становить 37 років 09 місяців 10 днів, однак період роботи з 01.06.1995 по 01.01.2002 не зараховано до страхового стажу у зв`язку із нібито порушенням порядку оформлення запису про звільнення у трудовій книжці.

Крім того, відповідачем не було зараховано до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, період роботи позивача з 01.04.2005 по 28.02.2026.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж це період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісячно сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 10.07.1986 містяться записи про її трудову діяльність у період з 01.06.1995 по 01.01.2002.

При цьому відповідачем не заперечується сам факт роботи позивача у зазначений період, а підставою для неврахування такого періоду фактично визначено лише недолік оформлення запису про звільнення у трудовій книжці.

Суд звертає увагу, що працівник не може нести негативні наслідки неналежного оформлення роботодавцем трудової книжки, оскільки обов`язок щодо правильності її ведення покладено саме на підприємство.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17 зазначив, що формальні недоліки у заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для позбавлення особи права на зарахування відповідного періоду роботи до страхового стажу, якщо наявні записи дозволяють встановити факт роботи.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а, відповідно до яких недотримання роботодавцем вимог щодо оформлення трудової книжки не може позбавляти особу права на пенсійне забезпечення.

Отже, суд приходить до висновку, що період роботи позивача з 01.06.1995 по 01.01.2002 підлягає зарахуванню до страхового стажу, оскільки факт трудової діяльності підтверджений належним документом - трудовою книжкою, а відповідачем не доведено протилежного.

Щодо зарахування періоду роботи позивача з 01.04.2005 по 28.02.2026 до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, після досягнення 55 років та за наявності загального стажу роботи не менше 30 років, у тому числі на пільгових роботах не менше 12 років 6 місяців, за умови проведення атестації робочих місць.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії досягла 57 років, тобто відповідає віковому критерію, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

Разом з тим, відповідач під час розгляду заяви позивача фактично обмежився перевіркою права на призначення пенсії за загальними правилами відповідно до статті 26 Закону №1058-IV та не здійснив належної оцінки права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Суд зазначає, що орган Пенсійного фонду України зобов`язаний при розгляді заяви особи дослідити всі подані документи, визначити страховий та пільговий стаж, перевірити наявність права на відповідний вид пенсійного забезпечення та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Відтак, відповідачем не було належним чином встановлено усі обставини, які мають значення для вирішення питання про призначення позивачу пенсії, у тому числі щодо наявності необхідного пільгового стажу за Списком №2 за період роботи з 01.04.2005 по 28.02.2026.

Разом з тим, суд не може перебирати на себе повноваження органу Пенсійного фонду України та самостійно здійснювати первинний розрахунок пільгового стажу, оскільки такі дії належать до компетенції відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є:

визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 27.03.2026 № 047250028882;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.06.1995 по 01.01.2002.

При цьому, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 , у призначенні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, яка оформлена рішенням про відмову у призначенні пенсії №047250028882 від 27.03.2026 року не підлягають до задоволення, оскільки достатнім захистом порушеного права є визнання судом протиправним та скасування спірного рішення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №2 з 20.02.2026 року та виплатити заборгованість, що утворилася з 20.02.2026 року, суд вказує наступне.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд не може підміняти своїм рішенням компетенцію уповноваженого органу державної влади, через що вимоги про зобов`язання призначити пенсію також задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача від 19.03.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

Обираючи такий спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується тим, що статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1331,20 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1331,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012, вул. Добровольчих батальйонів, 32, м. Запоріжжя, 69067) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 27.03.2026 № 047250028882.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.06.1995 року по 01.01.2002 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 26.02.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012, вул. Добровольчих батальйонів, 32, м. Запоріжжя, 69067) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко