Решение № 138612437, 29.07.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/158/26

Номер провадження 2/142/323/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

29 липня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить суд витребувати у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (ЄДРПОУ: 21133352, Місце реєстрації: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19), наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 30.05.2025 року (дата видачі кредиту) по 14.11.2025 року (дата закінчення терміну кредитування); стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 540474-КС-001 про надання кредиту від 30.05.2025 року, що становить 18427,60 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9130,20 грн; суми прострочених платежів по процентах - 9297,40 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн, стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Далі - Позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА) та ОСОБА_1 (Далі - Позичальник, Відповідач) укладено Договір № 540474-КС-001 про надання кредиту (Далі - Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 30.05.2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 540474-КС-001 про надання кредиту. 30.05.2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 540474-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA- 3449, на номер телефону НОМЕР_3 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 30.05.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 540474-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 11000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір). Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 11000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_6 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 540474-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 540474-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 540474- КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 540474- КС-001 на загальну суму 17355,90 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 15.02.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 540474-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 18 427,60 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9 130,20 грн; суми прострочених платежів по процентах - 9 297,40 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 березня 2026 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 04 березня 2026 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1

18 березня 2026 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 586 від 10 березня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована в АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 19 березня 2026 року у даній справі відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, призначено судове засідання на 16 квітня 2026 року на 15 годину 30 хвилин.

16 квітня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача судове засідання було відкладено на 16 годину 00 хвилин 19 травня 2026 року.

19 травня 2026 року дану цивільну справу було знято з розгляду до 16 години 00 хвилин 08 червня 2026 року у зв`язку із зайнятістю головуючого судді Нестерука В. В. в іншому провадженні.

08 червня 2026 року дану цивільну справу було знято з розгляду до 08 години 30 хвилин 01 липня 2026 року у зв`язку із перебуванням головуючого судді Нестерука В.В. у відрядженні.

01 липня 2026 року дану цивільну справу було знято з розгляду до 09 години 00 хвилин 29 липня 2026 року у зв`язку із перебуванням головуючого судді Нестерука В.В. у відпустці.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» повноважного представника в судове засідання 29 липня 2026 року не направив, проте в тексті позовної заяви міститься клопотання представника про розгляд справи у відсутність представника позивача, підтримання позовних вимог, та згода на ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в жодне судове засідання по даній справі, в тому числі, призначене на 29 липня 2026 року не з`явилася, та на адресу суду повернулися конверти, в яких відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № R067128262560, № R067151984700, № R067182699460, № R067194988491, № R067216328342 за встановленою судом адресою реєстрації місця проживання відповідача було направлено повістку про виклик до суду в судове засідання призначене на 16 квітня 2026 року, на 19 травня 2026 року, на 08 червня 2026 року, на 01 липня 2026 року, на 29 липня 2026 року з відмітками відділення поштового зв`язку про невручення по причині відсутності адресата за вказаною адресою. Відзиву на позовну заяву та будь-яких інших заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень п. 1, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, двічі не з`явився до суду без поважних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки два рази, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що в задоволенін позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами параграфу 1 Глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.

На підставі наданих суду доказів встановлено, що 30 травня 2025 року ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» договір № 540474-КС-001 про надання кредиту (а.с.20-24)

Відповідно умов п. 2.1 довору № 540474-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), укладеного 30 травня 2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 11000,00 гривень, на засадах строковості, повторності та платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту, в порядку та на умовах визначених договором та правилами надання споживчих кредитів.

Відповідно до п. 2.2 договору встановлено, що тип Кредиту: кредит.

Відповідно до п.2.3 строк, на який надається Кредит: 24 тижні.

Згідно з п. 2.4 Договору стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 2.5 договору комісія за видачу кредиту: 2200,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит також належить до Комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування Комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними Додатковими угодами до цього Договору, якими Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів. Якщо у відповідній Додатковій угоді до цього Договору, якою Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, зазначено, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 0% (нуль відсотків), вказане означає, що Комісія за видачу додаткових грошових колітів у Кредит на підставі такої Додаткової угоди до цього Договору є відсутньою.

Тарифи за цим Договором є незмінними впродовж дії Договору, зміна будь-яких умов здійснюється шляхом укладання додаткового договору до цього Договору, який Сторони погодили іменувати у своїх відносинах Додатковою угодою.

В п. 2.6 Договору комісійна винагорода, яка стягується з Позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги, під час здійснення платежів за Договором через Сайт Кредитодавця або через Особистий кабінет становить не більше 0,65% (нуль цілих шістдесят п`ять сотих відсотків) від суми платежу, що вноситься Позичальником. При цьому Кредитодавець забезпечує Позичальнику можливість безкоштовного здійснення переказу коштів (без стягнення комісійної винагороди) способами оплати, визначеними Кредитодавцем. У разі, якщо Позичальник здійснює оплату за Договором іншими способами, не передбаченими цим пунктом Договору, Позичальник самостійно сплачує комісійну винагороду та інші збори, що стягуються установами, які надають платіжні послуги, а також вартість послуг з розрахунково-касового обслуговування у відділеннях банків під час здійснення Позичальником платежів за Договором, відповідно до тарифів, встановлених такими установами та банками.

Згідно п. 2.7. Загальний розмір наданого кредиту складає 11 000,00 грн.

В пункті 2.8 Договору визначено, що строк дії Договору становить до 14.11.2025 року.

Згідно п.п. 2.9-2.11 договору орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 27141,58 грн., загальні витрати за Кредитом: 16141,58 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6940, 60 процентів

Відповідно до п. 2.12 договору денна процентна ставка: 0,87 процентів.

Згідно п. п.2.13-2.15 договору дата видачі Кредиту 30.05.2025, дата повернення Кредиту 14.11.2025, мета (цілі) отримання Кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей Кредит є споживчим кредитом.

Відповідно джо п. 4.1 кредитодавець зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення Договору надати Позичальнику Кредит в сумі вказаній в п. 2.1. Договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений розділі 12 Договору.

Згідно п. 4.2. договору Позичальнику здійснюється нарахування Процентів за Зниженою процентною ставкою, вказаною у п. 10.2. Договору, починаючи з периюго для користування Кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати Процентів за Зниженою процентною ставкою, протягом усього періоду дії Договору за умови сплати Позичальником своєчасно і у повному обсязі Процентів, Комісії та частини суми наданого Кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п. 4.2.2. та Додатку №1 до Договору.

У разі несплати Позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого Графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого Графіком платежів протягом наступних 7 (семи) діб, починаючи з 8 (восьмого) дня прострочення внесення платежу, передбаченого Графіком платежів, подальше нарахування Процентів здійснюється за Стандартною процентною ставкою до закінчення Строку кредитування за цим Договором. У разі, якщо погашення Кредиту здійснюється відповідно до погодженого Сторонами графіку платежів, щр наведений в п. 4.2.2. та Додатку № 1 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов`язання Позичальника по сплаті Процентів за користування Кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п. 10.2. Договору. Сторони на момент укладення Договору встановили наступний графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка:У разі не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань Позичальника, зокрема врахувуючи те, що у такому разі умови про нарахування Процентів за Зниженою процентною ставкою починаючи з 8 (восьмого) дня прострочення внесення платежу, передбаченого Графіком платежів, надалі не застосовуються, водночас, проценти за користування Кредитом нараховуються на фактичний залишок суми Кредиту. Всі нараховані Проценти мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, водночас Сторони погодили, що Кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надає Позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника. Скасування умови про нарахування Процентів за Зниженою процентною ставкою та початок нарахування Процентів за Стандартною процентною ставкою на умовах, викладених в цьому Договорі не є зміною істотних умов цього Договору.

Згідно п. 4.3 - п. 4.5 договору кредит, Проценти та будь-які інші платежі за Договором підлягають сплаті Позичальником у безготівковій формі, шляхом переказу коштів у розмірі відповідного платежу на поточний рахунок Кредитодавця, що вказаний в розділі 12 Договору, у строк (термін) відповідно до графіку платежів. Датою повернення (погашення) Кредиту, так само як і датою сплати Процентів та інших платежів, передбачених умовами Договору, вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Кредитодавця, що вказаний в розділі 12 Договору. Вразі надходження від Позичальника платежу, що перевищує розмір періодичного платежу, визначеного графіком платежів,Кредитодавець зараховує юшіи в наступний період відповідно до графіку платежів. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Кредитодавця у порядку черговості, визначеної в ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування». Кредитодавець протягом строку дії цього Договору в односторонньому порядку має право проінформувати Позичальника про наявність у нього можливості збільшити розмір Кредиту, що надається Позичальнику за цим Договором та збільшити строк кредитування за цим Договором шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника інформації про його можливість отримати у Кредит додаткові кошти. Відсутність в Особистому кабінеті Позичальника вказаної інформації означає, що Позичальнику не надається можливість отримання у Кредит додаткових коштів. Надання додаткових грошових коштів Позичальнику у рахунок Кредиту та збільшення строку кредитування за цим Договором відбувається на підставі додаткового договору до цього Договору, який Сторони погодили іменувати у своїх відносинах Додатковою угодою (далі - Додаткова угода), порядок укладання якої визначено цим Договором. Ініціювання збільшення строку кредитування та видачі додаткових грошових кошпів у Кредит здійснюється Кредитодавцем шляхом надсилання Позичальнику проєкту Додаткової угоди для підписання її Позичальником шляхом використання електронного підпису Одноразовим ідентифікатором

В п. 7.1-7.2 договору сторони несуть відповідальність за порушення умов Договору відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування», інших нормативно-правових актів законодавства України та цього Договору. Закінчення строку (терміну) дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення та/або невиконання умов Договору, які мали місце під час дії Договору. У разі порушення Кредитодавцем своїх зобов`язань, щодо надання Кредиту відповідно до умов цього Договору, цей Договір вважається неукладеним та не створює жодних правових наслідків для Сторін.

Згідно п. 7.5 договору, у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % (Сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування Кредитом та/або суму простроченої Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого Кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотка від неповернутої Позичальником суми Кредиту.

Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту Договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 (сто) гривень 00 копійок.

Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту Договору та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі Договору, не може перевищувати половини суми Кредиту, одержаної Позичальником від Кредитодавця за цим Договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних Позичальником від Кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього Договору, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін.

Відпоавідно до п. 7.5 договору, у у разі прострочення Позичальником сплати Процентів або Комісії, Кредитодавець має право розірвати цей Договір за своєї ініціативою, проінформувавши про це Позичальника письмово за 30 (тридцять) календарних днів.

Візуальною формою послідовності дій клієнта ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 540474-КС-001 від 30 травня 2025 року в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті www.my.tpozyka.com, підтверджується ідентифікація клієнта в ІТС з використанням номеру телефону, надання клієнтом необхідної інформації для формування пропозиції, надання клієнту паспорту споживчого кредиту для ознайомлення та підписання, підписання клієнтом паспорту споживчого кредиту та інформаційного повідомлення одноразовим ідентифікатором, направлення клієнту індивідуальної оферти, ознайомлення з офертою та прийняття її умов клієнтом, акцептування клієнтом умов оферти, підписання договору кваліфікованим електронним підписом, відправлення клієнту договору та додатків до нього, розміщенння в особистому кабінеті клієнта підписаного договору та додатків до нього (а.с.38)

Відповідно до анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи) сформованої 18 лютого 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документ, що посвідчує особу ID карта номер НОМЕР_4 , виданий 0529, має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 , та 30.05.2025 року отримала кредит в сумі 11000,00 гривень на банківську картку № НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_3 (а. с. 40).

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів підтверджується, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів "ПГ-5 від 04.11.2020 р. та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника Товарситва з обмеженою відповідальністю "ПрофітГід" було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер платіжної інструкції 32dcb957-3d33-11fo-b90e-000c29d57ed2, платник ТОВ "БізнесПозика", код. 41084239, номер транзикції 44859-50910-45624, дата/час здійснення переказу коштів: 30-05-2025 року, сума переказу - 11000,00 грн, номер платіжної картки отримувача НОМЕР_5 , емітент платіжної картки отримувача MONOBANK (UNIVERSAL BANK), код авторизації 135442, код RRN 515011657076, перехування коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 до кредитного договору №540474-КС-001 від 30.05.2025 року (а.с.41)

Згідно довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 за договором №540474-КС-001 про надання кредиту від 30.05.2025 року загальна заборгованість за договором складає 18427,60 грн., з яких 9130,20 грн. заборгованість за кредитом, 9297,40 грн. заборгованість по відсотках (а.с.15)

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №540474-КС-001 про надання кредиту від 30.05.2025 року, вбачається, що станом на 18 лютого 2026 року загальна заборгованість за договором складає 18427,60 грн., з яких 9130,20 грн. заборгованість за кредитом, 9297,40 грн. заборгованість по відсотках (а.с.12-14)

Таким чином, між сторонами виник спір щодо повернення вказаної суми заборгованості.

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями).

З огляду на положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України укладена між сторонами угода визнається правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ч. ч. 2 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що двосторонні правочини є договорами, в яких погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис».

Нормою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього Закону передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові КЦС ВС від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 Верховний суд зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).

Відповідно до положень частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що статтею 204 ЦК України регламентована презумпція правомірності правочину.

Так, відповідно до наведеної норми права правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приписи статті 1054 Цивільного кодексу України передбачають, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 ЦК України, обумовлено що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України уразі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , відповідно до умов кредитного договору №540474-КС-001 про надання кредиту від 30.05.2025 року отримала в ТОВ "Бізнес Позика" кредит в сумі 11000 грн. на строк 24 тижні до 14 листопада 2025 року із стандартною процентною ставкою за кредитом в день 1% (фіксована), із визначенням розміру комісії за надання кредиту в сумі 2200,00 гривень.

Водночас, щодо с включення до умов договору комісії в розмірі 2200,00 грн. суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі №183/2122/15 зробив висновок про те, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року №6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02 жовтня 2019 року по справі №740/4328/14.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4ст. 263 ЦПК України).

Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі №6-2071цс16.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»(у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим законом, є нікчемними.

Зважаючи на викладене, комісія за надання послуг з управління кредитом при використанні кредиту при простроченні оплати чергового платежу може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22) зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Однак при цьому в кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Отже, враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення пункту 1.1 кредитного договору, на які посилається позивач, щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за управління кредитом є нікчемним відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина 2 статті 215 ЦК України).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

На підставі викладеного суд вважає неправомірним включення до умов кредитного договору комісії у розмірі 2220,00 грн, оскільки позивачем не доведено, що така комісія встановлена за конкретні додаткові чи супутні послуги, які фактично надавалися позичальнику та були ним замовлені. Умови договору не містять чіткого переліку таких послуг, їх змісту, обсягу та вартості, що позбавляє можливості встановити, за які саме дії кредитодавця позичальник повинен сплачувати зазначену комісію. Фактично така плата встановлена за дії, які кредитодавець здійснює у власних інтересах під час укладення, супроводження та виконання кредитного договору, що суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про захист прав споживачів» та правовим висновкам Верховного Суду. За відсутності доказів надання відповідачу додаткових або супутніх послуг, за які передбачено сплату комісії, відповідна умова договору є нікчемною.

Крім того, з розрахунку заборгованості наданого позивачм слідує, що в період з 14 червня 2025 року по 04 липня 2025 року включно, з 12 липня 2025 року по 13 липня 2025 року включно, з 26 липня 2025 року по 01 серпня 2025 року відповідачеві нараховувалися відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України та вважає за необіхдне зазначити в цій частині наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

В той же час, відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Беручи до уваги, що відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 5500,00 грн. були нараховані відповідачу в період з 14 червня 2025 року по 04 липня 2025 року включно, з 12 липня 2025 року по 13 липня 2025 року включно, з 26 липня 2025 року по 01 серпня 2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, а тому в силу вищевказаних положень чинного законодавства позичальник мав бути звільнений від їхньої сплати, а тому їх нарахування та спрямування коштів внесених для сплати кредиту на їх погашення є безпідставним.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору № 540474-КС-001 від 30 травня 2025 року позивач надав відповідачу кредит у розмірі 11000,00 грн зі стандартною процентною ставкою 1 % за кожен день користування кредитом.

Разом з тим, враховуючи, що суд дійшов висновку, що умова договору щодо нарахування комісії за видачу кредиту є нікчемною, а нарахування відсотківв за ст. 625 ЦК України та спрямування коштів, внесних для сплати кредиту на їх погашення є безпідставними, при визначенні розміру заборгованості суд виходить виключно із суми основного боргу та процентів за користування кредитом.

Так, за умовами договору процентна ставка за користування кредитом становить 1 % від суми кредиту за кожний день користування кредитними коштами. Сума кредиту складає 11 000,00 грн, тому розмір процентів за один день користування кредитом становить 110,00 грн (11 000,00 грн ? 1 %).

За період з 30 травня 2025 року по 14 червня 2025 року включно, тобто за 16 календарних днів користування кредитними коштами, підлягають нарахуванню проценти у розмірі 1 760,00 грн (110,00 грн ? 16 днів).

Таким чином, станом на 14 червня 2025 року загальна сума заборгованості за кредитним договором складала 12 760,00 грн, з яких: 11000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 1760,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Судом встановлено, що 14 червня 2025 року відповідачем на погашення заборгованості за кредитним договором було сплачено 1000,00 грн.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі кошти зараховуються у встановленій законом черговості. А тому, внесений відповідачем платіж у сумі 1000,00 грн підлягає зарахуванню в рахунок погашення нарахованих процентів за користування кредитом.

Отже, після зарахування зазначеного платежу заборгованість за процентами зменшилася до 760,00 грн (1760,00 грн - 1 000,00 грн), тоді як заборгованість за основною сумою кредиту залишилася незмінною та становить 11000,00 грн.

Таким чином, станом на 14 червня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, яка підлягає стягненню, становить 11760,00 грн, з яких 11000,00 грн - основний борг та 760,00 грн - проценти за користування кредитом.

Відповідно до умов кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються у розмірі 1 % від суми кредиту за кожний день користування кредитними коштами. За період з 15 червня 2025 року по 27 червня 2025 року включно, тобто за 13 календарних днів, на суму основного боргу 11000,00 грн підлягають нарахуванню проценти у розмірі 1430,00 грн (11000,00 грн ? 1 % ? 13 днів).

Таким чином, станом на 27 червня 2025 року загальна сума процентів за користування кредитом становила 2190,00 грн, з яких 760,00 грн - залишок процентів за попередній період та 1430,00 грн - проценти, нараховані за період з 15 червня 2025 року по 27 червня 2025 року включно. 27 червня 2025 року відповідачем на погашення заборгованості було внесено платіж в розмірі 1780,00 грн., який підлягає зарахуванню в рахунок погашення процентів за користування кредитом. Після зарахування цього платежу залишок заборгованості за процентами становить 410,00 грн, а заборгованість за основною сумою кредиту залишається незмінною та становить 11000,00 грн.

Так, за період з 28 червня 2025 року по 04 липня 2025 року включно, тобто за 7 календарних днів користування кредитними коштами, розмір процентів становить 770,00 грн (11 000,00 грн ? 1 % ? 7 днів).

Таким чином, станом на 04 липня 2025 року загальна сума заборгованості за процентами за користування кредитом становила 1 180,00 грн, з яких 410,00 грн - залишок процентів за попередній період та 770,00 грн - проценти, нараховані за період з 28 червня 2025 року по 04 липня 2025 року включно.

Отже, станом на 04 липня 2025 року загальна заборгованість відповідача за кредитним договором до здійснення платежу становила 12180,00 грн, з яких 11000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 1180,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Судом також встановлено, що 04 липня 2025 року відповідачем на погашення заборгованості за кредитним договором було сплачено 6440,00 грн.

Таким чином, за рахунок внесеного платежу повністю погашено заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 1180,00 грн, а решта коштів у сумі 5 260,00 грн зарахована в рахунок погашення тіла кредиту.

За таких обставин суд доходить висновку, що після здійснення відповідачем платежу 04 липня 2025 року заборгованість за кредитним договором становить 5740,00 грн, яка складається виключно із заборгованості за основною сумою кредиту, оскільки проценти за користування кредитом погашені у повному обсязі.

За період з 05 липня 2025 року по 13 липня 2025 року включно, тобто за 9 календарних днів користування кредитними коштами, розмір процентів становить 516,60 грн (5740,00 грн ? 1 % ? 9 днів).

Таким чином, станом на 13 липня 2025 року загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становила 6256,60 грн, з яких 5740,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 516,60 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом. 13 липня 2025 року відповідачем на погашення заборгованості за кредитним договором було сплачено 2700,00 грн., за рахунок внесеного відповідачем платежу повністю погашено заборгованість за процентами у розмірі 516,60 грн, а решта коштів у сумі 2183,40 грн (2700,00 грн - 516,60 грн) зарахована в рахунок погашення основної суми кредиту.

Отже, після здійснення відповідачем платежу 13 липня 2025 року заборгованість за кредитним договором становить 3556,60 грн, яка складається виключно із заборгованості за основною сумою кредиту, оскільки проценти за користування кредитом погашені у повному обсязі.

За період з 14 липня 2025 року по 30 липня 2025 року включно, тобто за 17 календарних днів користування кредитними коштами, розмір процентів становить 604,62 грн (3 556,60 грн ? 1 % ? 17 днів).

Таким чином, станом на 30 липня 2025 року загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становила 4161,22 грн, з яких 3556,60 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 604,62 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом. 30 липня 2025 року відповідачем на погашення заборгованості за кредитним договором було сплачено 400,00 грн. Оскільки внесеної суми недостатньо для повного погашення нарахованих процентів, платіж у розмірі 400,00 грн повністю зараховується в рахунок їх погашення, у зв`язку із чим залишок заборгованості за процентами становить 204,62 грн (604,62 грн - 400,00 грн), тоді як заборгованість за основною сумою кредиту залишається незмінною та становить 3 556,60 грн.

За період з 31 липня 2025 року по 01 серпня 2025 року включно, тобто за 2 календарні дні користування кредитними коштами, розмір процентів становить 71,13 грн (3556,60 грн ? 1 % ? 2 дні).

Таким чином, станом на 01 серпня 2025 року загальна сума заборгованості за процентами за користування кредитом становила 275,75 грн, з яких 204,62 грн - залишок процентів за попередній період та 71,13 грн - проценти, нараховані за період з 31 липня 2025 року по 01 серпня 2025 року включно. 01 серпня 2025 року відповідачем на погашення заборгованості за кредитним договором було сплачено 2331,90 грн. Таким чином, за рахунок внесеного відповідачем платежу повністю погашено заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 275,75 грн, а решта коштів у сумі 2056,15 грн зарахована в рахунок погашення основної суми кредиту.

За таких обставин після здійснення відповідачем платежу 01 серпня 2025 року заборгованість за кредитним договором становить 1500,45 грн, яка складається виключно із заборгованості за основною сумою кредиту, оскільки проценти за користування кредитом погашені у повному обсязі.

Так, за період з 02 серпня 2025 року по 11 серпня 2025 року включно, тобто за 10 календарних днів користування кредитними коштами, розмір процентів становить 150,05 грн (1500,45 грн ? 1 % ? 10 днів).

Таким чином, станом на 11 серпня 2025 року загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становила 1650,50 грн, з яких 1500,45 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 150,05 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Судом також встановлено, що 11 серпня 2025 року відповідачем на погашення заборгованості за кредитним договором було сплачено 2294,00 грн.

Таким чином, за рахунок внесеного відповідачем платежу повністю погашено заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 150,05 грн та повністю погашено заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 1 500,45 грн.

Отже, після здійснення відповідачем платежу 11 серпня 2025 року заборгованість за кредитним договором відсутня.

Крім того, з розрахуку зборгованості до кредитного договору слідує, що 17 жовтня 2025 року відповідачем на погашення заборгованості за кредитним договором було сплачено ще 500,00 грн.

Внесені відповідачем грошові кошти перевищують розмір належних до сплати зобов`язань за кредитним договором на 1143,50 грн. що свідчить про повне виконання відповідачем своїх зобов`язань перед кредитодавцем та відсутність правових підстав для стягнення будь-якої заборгованості, що є підставою для відмови в задволенні позовніх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволені позовних вимог позивача, то судові вирати з слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1050, 1054, 1056, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 11, 13, 76-81, 137, 141, ч.8 ст. 178, 259, 263-265, 272, 273, 279-283, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», що знаходиться в м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя: