Решение № 138611552, 30.07.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 Справа № 917/674/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши після виходу з відпустки в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваавтотранс", вул.Великотирнівська, 7, м.Полтава, Полтавська область, 36040

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ КОМПЛЕКТ", пров. Ватутіна, 1, буд. 10, м.Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37502

про стягнення 14 223,82 грн

без виклику сторін

Встановив:

06.04.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваавтотранс" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ КОМПЛЕКТ" про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 01.09.2025 між сторонами Договору оренди частини нерухомого майна (нежитлового приміщення) №88.

Суд ухвалою від 08.04.2026 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 08.04.2026, яку суд направив Відповідачу за вказаною у позовній заяві адресою, що співпадає із зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернулася до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 ГПК України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваавтотранс" просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ КОМПЛЕКТ" 14 223,82 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 01.09.2024 р. між сторонами Договору оренди частини нерухомого майна (нежитлового приміщення) №88, з яких: 10 848,12 грн основний борг, 1 815,05 грн пеня, 1 000,00 грн штраф, 385,00 грн інфляційні втрати, 175,65 грн 3% річних.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: розрахунок штрафних санкцій за Договором оренди частини нерухомого майна (нежитлового приміщення) № 88, Договір оренди частини нерухомого майна (нежитлового приміщення) № 88, акт приймання-передачі (додаток № 1 до Договору), Додаткова угода №1 "Розрахунок оплати" від 01 вересня 2024 р. до Договору, гарантійний лист від 22.08.25р., Акт звірки взаємних розрахунків по Договору, претензія №2-01/2 від 12.01.2026 р. з доказами направлення копією поштової накладної та копією Опису вкладення до цінного листа, інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Відповідача, відповідь про відсутність у Відповідача зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, протокол та наказ про призначення директора і ін.

Інші заяви по суті спору до суду не надходили.

Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

01.09.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваавтотранс" (Орндодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ КОМПЛЕКТ" (Орендар) укладено Договір оренди частини нерухомого майна (нежитлового приміщення) №88 (надалі Договір, арк.с. 18-21).

При цьому сторони узгодили, зокрема, таке:

- Орендодавець передає, а Орендар приймає у відповідності до умов Договору у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення площею 26,0 кв.м., що знаходиться в будівлі за адресою: Полтавська область, м. Лубни, проспект Володимирський, 157, цільове призначення : виробництво робочого одягу (п. 1.1, 1.2 Договору);

- Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін та діє до 31.08.2025 включно (п. 3.1 Договору);

- передача в оренду та повернення Об`єкту оренди оформлюються актом прийому-передачі, в якому фіксується стан Об`єкту оренди. Строк оренди (нарахування орендної плати) у відповідності до умов цього Договору починається з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі і закінчується в момент підписання Сторонами Акту приймання-передачі (повернення) об`єкту оренди (п. 4.1 Договору);

- Орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату за користування Об`єктом оренди, сплачувати компенсацію вартості комунальних послуг та сплачувати експлуатаційні послуги в розмірах та в строки, обумовлені Договором (п. 5.1 Договору);

- Орендна плата за користування Об`єктом оренди зазначається Сторонами у додаткових угодах до цього Договору (п. 5.3 Договору);

- орендна плата сплачується Орендарем щомісяця не пізніше 25-го числа кожного місяця на підставі виставленого Орендодавцем рахунку в період з 20 по 25 число поточного місяця. Орендар зобов`язаний сплатити рахунок протягом 3-х банківських днів з дати його отримання. Рахунок є підтверджуючим актом прийому-здачі виконаних робіт і є невід`ємною частиною цього Договору (п. 5.6 Договору);

- у разі відсутності у Орендаря рахунку на оплату орендної плати та/або рахунку на компенсацію комунальних та вартість експлуатаційних послуг за будь-якими причинами, Орендар зобов`язаний сплатити зазначені платежі у термін визначений в п. 5.6 Договору за реквізитами п. 16 Договору (п. 5.7 Договору);

- вартість комунальних послуг: електропостачання, водопостачання, водовідведення, опалення, вивіз побутових відходів, інтернет та інше визначаються на підставі показників окремих лічильників, установлених за рахунок орендаря, а якщо лічильники не встановлені витрати обчислюються пропорційно площі об`єкту оренд відносно площі будівлі, в якій розташований об`єкт оренди, та зазначаються у Додатковій угоді до цього Договору. Орендар зобов`язаний компенсувати Орендодавцю комунальні послуги згідно виставленого рахунку протягом 3-х банківських днів з дати його виставлення. Розмір компенсації вартості спожитих комунальних послуг, сплачених Орендарем, підлягає коригуванню на кінець кожного місяця оренди за результатами фактичних витрат та фактично спожитих послуг. Коригування проводиться Орендодавцем до 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 5.9 Договору);

- за прострочення оплати платежів з орендної плати, експлуатаційних витрат та комунальних послуг, сум коригування Орендної плати на індекс інфляції, Орендодавець має право вимагати, а Орендар зобов`язаний протягом 3-х банківських днів від дня отримання такої вимоги від Орендодавця сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від несплаченої суми за весь час прострочення (п. 10.5.Договору);

- у випадку прострочення оплати платежів з орендної плати, витрат на утримання Об`єкту оренди та компенсації комунальних послуг, сум коригування плати на індекс інфляції, більше, ніж на 1 календарних днів, Орендодавець додатково має право вимагати, а Орендар за такою вимогою зобов`язаний додатково сплатити штраф у розмірі 200грн, ув випадку прострочення більш ніж на 3 календарних дні 500 грн, на 5 календарних дні і більше 1 000 грн (10.6 Договору).

01.09.2024р. до Договору сторони уклали Додаткову угоду № 1 "Розрахунок оплати" (арк.с. 21), у якій узгодили розмір орендної плати за користування Об`єктом суборенди та розмір відшкодування вартості комунальних послуг, а саме:

- за користування Об`єктом оренди Орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату у розмірі 95,83 грн. за один квадратний метр приміщення (26,0 м2 х 95,83 грн),

- вартість електроенергії визначається відповідно до показників лічильника згідно тарифу ТОВ "Полтаваенергозбут", водопостачання та водовідведення згідно тарифу Водоканалу, та оплачувати вивіз побутових відходів з розрахунку 55,00 грн у місяць;

- на суму орендної плати та комунальних послуг нараховується ПДВ 20% згідно виставленим рахунком.

01.09.2024 року між сторонами підписаний акт приймання-передачі (додаток № 1 до Договору), на підставі якого Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування Об`єкт оренди (арк.с. 18).

Як стверджує Позивач, за період користування приміщенням на підставі Договору, нараховувалася орендна плата та відшкодування комунальних послуг, про що Відповідачу щомісячно надавалися відповідні рахунки, проте в порушення умов Договору, Відповідач не сплачував належні платежі на його умовах.

31.08.2025 р. між сторонами підписаний Акт приймання-передачі (повернення) приміщення з оренди, у якому зафікосавна сума заборгованості 26 304,96 грн. Крім того,22.08.25р. відповідач надав позивачу гарантійний лист, яким до 30.09.25р. гарантував сплату боргу у сумі 26 304,96 грн, однак тільки у період з 01.09.25р. по 16.03.2026р. було перераховано 15 456,84 грн боргу.

12 січня 2026 р. Позивач направив Відповідачеві претензію вих.№ 2-01/2 з вимогою сплатити суму заборгованості по Договору № 88 у розмірі 10 848,12 грн та примірник Акту звірки взаємних розрахунків, що підтверджується поштовою накладною № 3601100518435 від 12.01.2026 та Описом вкладення до цінного листа.

З огляду на відсутність реагування на вказану претензію та вважаючи свої права порушеними, Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Суд встановив, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором найму, який регулюється нормами §1 та §4 глави 58 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань відповідно до ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Статтею 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

За приписами ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Суд встановив, що між сторонами на підставі укладеного Договору виникли взаємні права та обов`язки з оренди нежитлових приміщень, які були передані орендарю згідно з актом приймання-передачі за Договором оренди нежитлового приміщення.

Матеріалами справи підтверджується, що Позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо передання в оренду Відповідачеві означеного вище майна. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором не вносив узгоджену сторонами плату у визначені договором строки та розмірі, заборгованість останнього складає 10 848,12 грн.

Ця обставина Відповідачем не спростована.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 10 848,12 грн заборгованості підтверджені документально та нормами матеріального права, Відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу Позивач заявив до стягнення з Відповідача 1 815,05 грн пені, 385,00 грн інфляційних втрати та 175,65 грн 3% річних, а також 1 000,00 грн штрафу.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Як встановив суд, у п. 10.5 та 10.6 Договору, які були процитовані судом вище у даному рішенні, сторони узгодили відповідальність відповідача за прострочення виконання зобов`язання з внесення орендної плати та інших платежів. Як встановив суд, прострочення виконання Відповідачем зобов`язань за Договором становить більш ніж п`ять календарних днів.

Суд здійснив перевірку заявленої до стягнення штрафу, не виявив його завищення, вимоги в цій частині є правомірними.

Суд здійснив перевірку заявленої до стягнення суми пені та встановви, що правомірною та огрунтованою є сума пені в розмірі 1801,38 грн. В іншій частині позовні вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню. Відповідно п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, не виявив завищення їх розміру з боку Позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

При цьому суд зауважує, що відповідно до ч.2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Відповідач контррозрахунку ціни позову не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить із приписів ст..129 ГПК України та покладає на відповідача відшкодування судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.При цьому суд враховує приписи ЗУ «Про судовий збір» та з застосуванням понижуючого коефіцієнту 0.8 враховує, що розмір судового збору, який мав сплатити позивач при зверненні до суду з даним позовом, мав становити 2662,40 грн. Решта суми сплаченого судового збору може бути повернута позивачу в порядку ст.7 вказаного закону.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ КОМПЛЕКТ" (пров. Ватутіна, 1, буд. 10, м.Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37502, код ЄДРПОУ 44821307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваавтотранс" (вул.Великотирнівська, 7, м.Полтава, Полтавська область, 36040, код ЄДРПОУ 41412423) 10 848, 12 грн основний борг, 1801,38 грн пеня, 1 000,00 грн штраф, 385,00 грн інфляційні втрати, 175,65 грн 3% річних та 2 659,84 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення складено і підписано30.07.2026р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.С.Мацко