Решение № 138609409, 30.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4769/26

Номер провадження2/711/2864/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2026 року АТ «Акцент-Банк», в інтересах якого діє представник за довіреністю Шкапенко Олександр Віталійович, через підсистему «Електронний суд», звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 24577,59 грн та судові витрати (вхідний №19838, а.с.1-5).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач 27.08.2025 відповідач ОСОБА_1 уклав з позивачем кредитний договір №ABH0CT155101756279607075 щодо надання останньому кредиту в розмірі 20000.00 грн строком на 36 місяців (тобто до 25.08.2028) зі сплатою процентів у розмірі 85,00 щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн (кредитний договір складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту).

Позивач у позовній заяві стверджує, що ОСОБА_1 , станом на 07 травня 2026 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 24 577,59 грн, що складається з: 19300,78 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 5087,02 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією, та 189,79 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови, укладеного кредитного договору, не виконує в зв`язку з чим у нього утворилася вказана заборгованість, тому АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду та просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: надання до суду: 1) документу, що підтверджує наявність у позивача рахунку НОМЕР_1 , реквізити якого зазначені у вступній частини позовної заяви від 07.05.2026; 2) доказів надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами у паперовій формі листом з описом вкладення, а також доказів надсилання документу, що підтверджує наявність у позивача рахунку НОМЕР_1 , реквізити якого зазначені у вступній частини позовної заяви від 07.05.2026, відповідачу ОСОБА_1 на адресу місця реєстрації його проживання: АДРЕСА_1 , зокрема, розрахункового документа встановленої форми та змісту (касового чеку, розрахункової квитанції тощо) про оплату послуги поштового зв`язку та опису вкладення або, у випадку наявності у відповідача електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», то квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС (а.с.35-36).

20 травня 2026 року від представника позивача за довіреністю Шкапенка О.В. до суду надійшла заява про усунення недоліків, що цього ж дня зареєстрована судом за вхідним №21674/26, до якої, зокрема долучено докази надсилання, позовної заяви з додатками відповідачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.38).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 травня 2026 року продовжено строк для усунення недоліків, а саме: надання до суду документа, що підтверджує наявність у позивача рахунку НОМЕР_1 , реквізити якого зазначені у вступній частини позовної заяви від 07.05.2026, а також доказів надсилання такого документа ОСОБА_1 на адресу місця реєстрації його проживання: АДРЕСА_1 , зокрема, розрахункового документа встановленої форми та змісту (касового чеку, розрахункової квитанції тощо) про оплату послуги поштового зв`язку та опису вкладення або, у випадку наявності у відповідача електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», то квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС (а.с.48).

25 травня 2026 року від представника позивача за довіреністю Семко М.І. до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої, зокрема, долучено довідку, що підтверджує наявність у позивача рахунку НОМЕР_1 , а також докази надсилання такого документа відповідачу ОСОБА_1 на адресу місця реєстрації проживання останнього (а.с.50-51).

Представник позивача Шкапенко О.В. у судове засідання, що призначено о 08 год 20 хв 30.07.2026, не з`явився, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету як безпосередньо позивача, так і його представника ОСОБА_2 , що були отримані цими учасниками справи 11.06.2026 (а.с.63 зворот, 64 зворот). Водночас, представник позивача Шкапенко О.В. у клопотанні про розгляд справи за відсутності позивача від 07.05.2026, що було подане разом із позовною заявою (а.с.6), просив суд, розгляд означеної справи проводити без участі представника позивача, не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення у разі виникнення обставини, викладених у ч.1 ст.280 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 30 липня 2026 року о 08 год 20 хв не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).

У зв`язку з цим 30 липня 2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 13.08.2021 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку, підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» (а.с.19).

Із дослідженої в судовому засіданні Заяви про надання послуг «Швидка готівка» №ABH0CT155101756279607075 від 27.08.2025, суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-Банк» з означеною заявою з метою отримання кредиту за послугою «Швидка готівка» на таких умовах: вид кредиту: кредит на споживчі потреби; тип кредиту: кредит строковий; мета отримання кредиту: придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг; сума кредиту: 20000 грн; строк кредиту: 36 місяців (до 26.08.2028); процентна ставка (фіксована): 85% на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі платежу, визначеного п.7 цієї заяви. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку/360 днів (умовно) на рік; розмір щомісячного платежу 1566,08 грн; номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту: 4323347350922677; погашення заборгованості за Кредитом здійснюється шляхом зарахування коштів на рахунок: НОМЕР_2 ; у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

Факт підписання відповідачем означеної заяви підтверджується даними розділу «Клієнт», у якому міститься інформація про те, що ОСОБА_1 27.08.2025 здійснив накладання електронного підпису, який перевіряється за допомогою відкритого ключа 02a809ec573711e3029331f4231220e13dda15fc 679a7d0fdc0bb3b181539f8f2f (а.с.8-9).

Також із безпосередньо дослідженого у судовому засіданні Паспорту споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка» суд встановив, що 27.08.2025 АТ «Акцент-Банк» надав відповідачу інформацію, що зберігає чинність та є актуальною до 26.08.2028, відповідно до якої: сума/ліміт кредиту 20000 грн; строк кредитування 36 місяців; процентна ставка за користування кредитними коштами - 85% річних; загальні витрати за кредитом 36378,44 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 56378,44 грн; реальна річна процентна ставка 129,84 % річних; розмір щомісячного платежу 1566,08 грн; кількість щомісячних платежів 36; додаткові та супутні послуги третіх осіб, обов`язкові для отримання кредиту не передбачені; пеня - у розмірі 0,07% (не менше ніж 1 грн) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочки, але пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу (а.с.7).

Із таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит суд встановив, що датою видачі позивачем відповідачу кредиту в розмірі 20000 грн є 27.08.2025; строк кредитування: 36 місяців; останній платіж: 26.08.2028; проценти за користування кредитом: 36378,44 грн; чиста сума кредиту: 56378,44 грн. Факт підписання відповідачем означеної таблиці підтверджується даними розділу «Клієнт», у якому міститься інформація про те, що ОСОБА_1 27.08.2025 здійснив накладання електронного підпису, який перевіряється за допомогою відкритого ключа 02a809ec573711e3029331f4231220e13dda15fc 679a7d0fdc0bb3b181539f8f2f (а.с.9 зворот - 10).

Згідно меморіального ордеру № TR.49187738.28586.65455 від 27.08.2025 вбачається факт видачі позивачем відповідачу 20000 грн на виконання умов договору №ABH0CT155101756279607075 від 27.08.2025 (а.с.13).

Згідно дослідженого судом розрахунку заборгованості за договором №ABH0CT155101756279607075 від 27.08.2025, станом на 07.05.2026, встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 24 577,59 грн, що складається з: 19300,78 грн залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 5087,02 грн залишку заборгованості за процентами, 0,00 грн заборгованості за комісією, та 189,79 грн заборгованості за пенею. Водночас із означеного письмового доказу суд встановив, що у період з 27.08.2025 до 07.05.2026, відповідач сплатив позивачу 7 267,31 грн у рахунок виконання умов договору №ABH0CT155101756279607075 від 27.08.2025 (а.с.11 зворот - 12).

Інформація, викладена у розрахунку заборгованості за договором №ABH0CT155101756279607075 від 27.08.2025, підтверджується також і випискою по кредиту, що підготовлена АТ «Акцент-Банк» за період з 27.08.2025 до 07.05.2026 (а.с.13 зворот - 14).

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами як на підтвердження своїх позовних вимог, так і заперечень проти них, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі Закон №675), пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частинами 1,2 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч.1 ст.1056-1 ЦК України).

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, із, досліджених безпосередньо в судовому засіданні, Заяви про надання послуг «Швидка готівка» №ABH0CT155101756279607075 від 27.08.2025 та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит від 27.08.2025, що складають кредитний договір, суд встановив, що їх сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови його надання, а також розмір річної процентної ставки за користування кредитом, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого правочину на зазначених у ньому умовах шляхом накладання електронного підпису, який перевіряється за допомогою відкритого ключа 02a809ec573711e3029331f4231220e13dda15fc 679a7d0fdc0bb3b181539f8f2f.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідач не надав суду доказів як неотримання ним у кредит від АТ «Акцент-Банк» грошових коштів у сумі 20000 грн згідно Заяви про надання послуг «Швидка готівка» №ABH0CT155101756279607075 від 27.08.2025, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання її умов, зокрема, сплати заборгованості в розмірі 19300,78 грн за наданим кредитом (тілом кредиту), та 5087,02 грн - за процентами.

Водночас матеріалами справи підтверджується той факт, що відповідач 27.08.2025 підписав Заяву про надання послуг «Швидка готівка» №ABH0CT155101756279607075 та цього дня отримав від позивача в кредит грошові кошти в сумі 20000 грн, повернувши позивачу за період з 27.08.2025 до 07.05.2026 грошові кошти в сумі 7 267,31 грн.

Отже, зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 не виконав грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту та відсотків за його ним користування згідно умов кредитного договору №ABH0CT155101756279607075 від 27.08.2025, суд дійшов висновку, що позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 24 387,80 грн, з яких: 19300,78 грн заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), та 5087,02 грн - заборгованість за процентами, підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 189,79 грн, то суд зазначає про таке.

Пунктом 12 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» ABH0CT155101756279607075 від 27.08.2025 та у розділі 6 «Додаткова інформація» Паспорта споживчого кредиту «Швидка готівка» від 27.08.2025 сторони кредитного договору обумовили, що у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

Із розрахунок заборгованостi за договором №ABH0CT155101756279607075 від 27.08.2025, укладеного мiж АТ «Акцент-Банк та клiєнтом ОСОБА_1 , станом на 07.05.2026, суд встановив, що пеня в розмірі 189,79 грн нарахована позивачем відповідачу за період з 28.09.2025 до 07.05.2026 (а.с.11 зворот-12).

Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Водночас ч.1 ст.550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником пені у розмірі 0,07% (не менше ніж 1 грн) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочки, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

Водночас суд дійшов висновку про помилковість твердження позивача в частині правових підстав для стягнення з відповідача розміру пені, а саме, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498- IX (набрав чинності 24.12.2023 р., +30 днів = 23.01.2024 р.), вимога пункту 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону не поширюється та нарахування пені не забороняється (абз.3 стр.2, а.с.1 зворот), з огляду на таке.

Станом на день укладення між сторонами кредитного договору №A478CT155101418182 від 06.10.2025, п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» був викладений у такій редакції: «У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

У п.75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188цс20) зроблено правовий висновок, якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а не п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 189,79 грн слід відмовити.

Що стосується прохання позивача, викладеного у п.2 прохальної частини позовної заяви від 07.05.2026, про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на сплату судового збору, то суд зазначає про таке.

Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача по сплаті судового збору складають 2662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), що підтверджується платіжним дорученням №6005315582325 від 07.05.2026 (а.с.28).

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №ABH0CT155101756279607075 від 27.08.2025 частково обгрунтованими і задовольнив їх на суму 24 387,8 грн, з яких: 19300,78 грн заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), та 5087,02 грн - заборгованість за процентами, що складає 99,23% від ціни позову (24387,8 грн / 24577,59 грн), тому з відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 641,90 грн, тобто 99,23% від розміру сплаченого позивачем судового збору (2662,40 х 0,9923).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» до відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково в розмірі 24 387,8 грн, з яких: 19300,78 грн заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), та 5087,02 грн - заборгованість за процентами. Крім того з відповідача на користь позивача слід стягнути 2641,90 грн - судового збору, що визначений пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам. У іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення із відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 207, 526, 626, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.3, 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 247, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101756279607075 від 27 серпня 2025 року, станом на 07 травня 2026 року, в розмірі 24 387 (двадцять чотири тисячі триста вісімдесят сім) гривень 80 (вісімдесят) копійок, з яких: 19 300 (дев`ятнадцять тисяч триста) гривень 78 (сімдесят вісім) копійок заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), та 5087 (п`ять тисяч вісімдесят сім) гривень 02 (дві) копійки заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» 2641 (дві тисячі шістсот сорок одна) гривня 90 (дев`яносто) копійок судового збору.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в сумі 189 (сто вісімдесят дев`ять) гривень 79 (сімдесят дев`ять) копійок відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 30 липня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: акціонерне товариство «Акцент-Банк», ЄДРПОУ: 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко