Решение № 138609346, 30.07.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 694/540/26

Провадження № 2/700/433/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Бесараб Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №694/540/26 провадження №2/700/433/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОП 1», представник позивача Тофан Марія Василівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А H О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОП1» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.10.2025 між ТОВ «ФК «ТОП 1» та ОСОБА_1 було укладено договір позики «Базовий ТОП» №3149911916-515324 відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти в позику в сумі 13622 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. Відповідно до п. 2.1. Договору Позикодавець у день укладення Договору надає Позичальнику грошові кошти в позику в сумі 13622 гривень на умовах строковості, зворотності, платності шляхом перерахування на рахунок Позичальника, з використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника у форматі НОМЕР_1 , зазначеному в Договорі та який відповідач самостійно верифікував в особистому кабінеті. Факт успішного перерахування грошових коштів на рахунок Відповідача підтверджується копією довідки платіжної установи (ТОВ «ФК «ФІН ПЕЙ») №1809 від 27.02.2026 року про підтвердження успішної оплати, що додається. Згідно з пунктом 7.1 Договору термін дії договору до 23.04.2026 року, тобто кредит мав бути повернутий у повному обсязі у термін до 23.04.2026 року включно. Однак, всупереч взятим на себе зобов`язанням, на даний час відповідачем не було повернуто кредитні кошти. Станом на дату складання позову заборгованість відповідача становить 36990,57 грн та складається з: 13622,00 грн заборгованість у вигляді тіла позики; 16857,57 грн заборгованість у вигляді процентів; 6811,00 грн заборгованість у вигляді штрафу. З цих підстав, позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики від 26.10.2025 року №3149911916-515324 у розмірі 36990,57 грн, та понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 13.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Представник позивача в позовній заяві просила про слухання справи у її відсутності, за наявними матеріалами справи.

Відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, відзив до суду не подавав.

Дослідивши матеріали даної справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26.10.2025 між ТОВ «ФК «ТОП 1» та ОСОБА_1 було укладено договір позики «Базовий ТОП» №3149911916-515324 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ТОП 1» ОСОБА_2 грошові кошти в позику в сумі 13622 гривень на умовах строковості, зворотності, платності шляхом перерахування на рахунок Позичальника, з використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника у форматі НОМЕР_1 , а позичальник зобов`язався повернути позику, сплатити проценти та комісії за користування позикою , визначені цим договором та у строки, встановлені графіком платежів.Загальний строк кредитування 180 днів, термін повернення позики до 23.04.2026 року включно. Пільговий період кредитування 30 календарних днів з 26.10.2025 по 24.11.2025 , поточний період 150 календарних днів з 25.11.2025 по 23.04.2026. За користування позикою позичальник сплачує проценти за фіксованою ставкою 1,35% від залишку суми позики протягом перших 90 днів та 0,09% від залишку суми позики за період з 91-го дня строку кредитування до кінцевої дати кредитування включно. Денна процентна ставка за позикою на дату укладення договору за базовою процентною ставкою становить 0,69%. Позичальник сплачує одноразову комісію за надання позики в розмірі 3923 грн, яка нараховується і утримується в день надання позики із суми позики . У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим договором позичальник зобов`язується сплатити позикодавцю неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5000% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання, але не більше половини суми позики. Відповідач підписав договір за допомогою смс-коду «w46501». Підписавши кредитний договір та Паспорт споживчого кредиту відповідач підтвердив, що він отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

Згідно з копією листа від ТОВ «ФК ФІН ПЕЙ» про переказ грошових коштів №1809 від 27.02.2026 року відповідачу на банківську картку № НОМЕР_1 26.10.2025 року зараховано 9700 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №3149911916-515324 від 26.10.2025 року, складеної позивачем станом на 25.02.2026 заборгованість відповідача становить 36990,57 грн, яка складається із: заборгованості за тілом у розмірі 13322 грн; заборгованість за відсотками у розмірі 16857,57 грн; заборгованості за штрафом у розмірі 6811 грн .

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину (позиція Верховного Суду у постанові № 524/5556/19 від 12.01.2021, у постанові №127/33824/19 від 07.10.2020).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти відповідно до умов договору,але в процесі користування кредитом відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями.

Таким чином, у порушення Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При укладенні договору позичальник підтвердив, що інформація щодо порядку видачі, суми кредиту та розміру процентів надані з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Відповідач здійснив волевиявлення щодо укладення договору шляхом направлення підписаної електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповіді про прийняття пропозиції укласти кредитний договір, отже відповідач передбачав всі наслідки, був ознайомлений з умовами кредитування та відповідальністю за порушення кредитних зобов`язань по кредитному договору.

Підписання відповідачем договору про надання кредиту свідчить про його ознайомлення з правилами надання коштів у кредит.

Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, судом встановлено факт укладення між ТОВ «ФК «ТОП1» та ОСОБА_1 вищезазначеного договору позики, а також факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення отриманих кредитних коштів. Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача за вказаним договором позики, яка складається із заборгованості за основним боргом у розмірі 13322,00 грн та заборгованості за процентами у розмірі 16857,57 грн, що в загальному розмірі становить 30179,57 грн..

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у зазначеній частині.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача 6811,00 грн. штрафних санкцій, суд звертає увагу на таке.

Заявляючи вимогу про стягнення неустойки позивач покликався на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, на підставі якого, на думку позивача, дозволено здійснювати нарахування неустойки за договорами про споживчий кредит.

Проте поза увагою позивача залишились положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно яких: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача неустойки за договором позики від 26.10.2025 в розмірі 6811,00 грн.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ТОП 1» підлягають задоволенню частково, відповідно до вимог ч.1 та ч.6 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, 30189,57 грн (вимоги позивача, які підлягають задоволенню) відповідає 81,61 % від заявленої ціни позову 36990,57грн, отже саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, що в грошовому еквіваленті становить 2172,25 грн (81,59% від суми 2662,40 грн).

Керуючись ст.ст.12, 13, 141, 142, 259, 268, 279, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», представник позивача Тофан Марія Василівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОП 1»заборгованість за договором позики №3149911916-515324 від 26.10.2025 в розмірі 30179,57 грн (тридцять тисяч сто сімдесят дев`ять гривень 57 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОП1» 2172,25 грн (дві тисячі сто сімдесят дві гривні 25 копійок) - у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОП 1», код ЄДРПОУ: 44059032, місцезнаходження юридичної особи: вул.Крутогірний узвіз,12 м. Дніпро Дніпропетровської області, 49044.

Представник позивача Тофан Марія Василівна, реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Наталія БЕСАРАБ