Решение № 138609265, 29.07.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/1511/26

№ провадження 2/646/2329/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Білінської О.В.

за участю секретаря судового засідання Дзябченко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Працевитий Г.О. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 батько позивача. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений житловий будинок належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок № НОМЕР_1 , від 09.07.1996 р., видане виконавчим комітетом Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, згідно з рішенням виконавчого комітету Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області від 09.07.1996 р. №58. Відповідно до статті 1261 ЦК України спадкоємцями за законом першої черги є діти померлого, а саме: син ОСОБА_1 та донька ОСОБА_3 . У встановлений законом шестимісячний строк, позивач звернувся до приватного нотаріуса Куп`янського районного нотаріального округу Харківської області Черняєва В.А. із заявою про прийняття спадщини, де було заведено спадкову справу №132/2019. Донька померлого - ОСОБА_3 , відмовилась від прийняття спадщини на користь позивача. У подальшому, позивач звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Черняєвої Алли Олександрівни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. 13.01.2026 р. приватним нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме: видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Відмова нотаріуса була аргументована відсутністю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей щодо державної реєстрації права власності спадкодавця на вказаний об`єкт нерухомості. У зв`язку з викладеним, з метою реалізації свого спадкового права, ОСОБА_1 звертається до суду з даним позовом про визнання права власності на вказане нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду від 23.02.2026 провадження у справі було відкрите.

Ухвалою суду від 24.06.2026 підготовче провадження у справі закрите, а справа призначена до судового розгляду.

Позивач, представник позивача у судове засідання не з`явились, представник позивач адвокат Працевитий Г.О. подав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з`явився у судове засідання, від Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позов підтримали в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.04.1988 ОСОБА_1 (позивач) вбачається, що остання народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 09.08.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Подоли Куп`янського району.

Із свідоцтва про право власності на житло від 09.07.1996 року, виконавчим комітетом Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, на підставі рішення виконавчого комітету Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області від 09.07.1996 р. №58, вбачається, що жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належав ОСОБА_2 .

На зазначеному вище свідоцтві міститься відбиток штампу Управління житлово-комунального господарства Харківської обласної держаної адміністрації, який свідчить про те, що вказаний у цьому документі будинок зареєстрований у Куп`янському бюро технічної інвентаризації та записаний в реєстрову книгу за № 57 за реєстровим № 8336.

В матеріалах справи наявна копія технічного паспорту на квартиру, в якому зазнано технічні характеристики будинку.

позивач звернувся до приватного нотаріуса Куп`янського районного нотаріального округу Харківської області Черняєва В.А. із заявою про прийняття спадщини, де було заведено спадкову справу №132/2019.

З копії спадкової справи вбачається, що ОСОБА_3 , яка є донькою спадкодавця, від належної їй спадщини відмовилась на користь сина спадкодавця ОСОБА_1

13.01.2026 р. приватним нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме: видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, у постанові зазначено, що спадкоємцями за законом згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України є діти померлого: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який спадщину прийняв, подавши у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка від спадщини відмовилась на користь ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно: житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не міститься жодна інформація про зареєстровані права на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно інформації отриманої від Куп`янської міської військової адміністрації Харківської області зберігачем інвентаризаційних справ на об`єкти нерухомого майна, що розташовані на території Куп`янського району Харківської області було визначено комунальне підприємство "Куп`янське БТІ" (площа Центральна, 23, місто Куп`янськ Харківської області, код ЄДРПОУ 03355005). Вказане підприємство здійснювало державну реєстрацію прав на нерухоме майно до 01 січня 2013 року. На даний час адміністративне приміщення комунального підприємства «Куп`янське БТІ» внаслідок обстрілів та пожежі повністю знищено, інвентаризаційні справи, службова документація, комп`ютерна техніка та бази даних також знищені, працівники на вказаному підприємстві відсутні. Підприємство на даний час господарську діяльність не здійснює.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені устатті 1219 ЦК України(статті1218,1231 ЦК України).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

За нормою частини першої статті 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що діти спадкодавця та той з подружжя, що його пережив та батьки, відносяться до першої черги спадкоємців за законом.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що передбачено ч.1 ст.1270 ЦК України.

Отже, спадкоємець ОСОБА_1 у передбачений законом строк подав заяву про прийняття спадщини, інший спадкоємець ОСОБА_3 відмовилась від спадщини на користь ОСОБА_1 .

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Згідно положень статті 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Як передбачено у п.4.18 Глави 10Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Черняєвою А.О. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку управі спільної сумісної власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі того, що неможливо отримати інформацію про підтвердження факту держаної реєстрації прав від КП «Куп`янське БТІ».

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Статтею 392 ЦК України регламентовано, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання, у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав (на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів (виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦПК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст.ст. 25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України №19- 32/319, від 21.02.2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.

За змістом статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, провадження № 12-234гс18, та Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18.

Згідно п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

У п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 зазначається, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Також, у даному листі, зазначено, що «найпоширенішою причиною звернення особи в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем».

Враховуючи вищезазначені норми Закону, беручи до уваги те, що на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , належав спадкодавцю ОСОБА_2 на праві приватної власності та був набутий до набуття чинності ЦК України, що діє з 1 січня 2004 року, Закон, який існував до 1 січня 2004 року не передбачав обов`язкової державної реєстрації права власності на нерухоме майно, суд вважає за можливе, за наявності відповідних доказів, визнати право власності, в порядку спадкування, на будинок, на яку спадкодавець не отримав правовстановлюючі документи.

При цьому, позивач, будучи спадкоємцем за законом, спадщину прийняв, оскільки у визначений ЦК України строк подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, однак позбавлений можливості оформити право власності на спадкове майно через відсутність правовстановлюючого документа на будинок.

Суд бере до уваги те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Враховуючи те, що позивач позбавленийй можливості визнати право власності на будинок, що входить до складу спадщини, у позасудовому порядку, керуючись відповідними нормами законодавства, суд вважає, що вимоги позивача є доведеними та обґрунтованими, такими, що гуртуються на законі, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 5, 10, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, noa

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ,

Відповідач: Курилівська сільська рада Куп`янського району Харківської області, адреса Харківська область, Куп`янський район, село Курилівка, вулиця Лозова, буд. 1 ЄДРПОУ 04399170.

Суддя О.В. Білінська