Решение № 138606902, 29.07.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/1306/26

Номер провадження 2/562/1199/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., секретаря судових засідань Камінник В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, просило ухвалити рішення про стягнення з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору, всього в сумі 30 000 грн. 00 коп. та понесених судових витрат по справі.

Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що 03.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №02966-10/2023, відповідно до умов якого товариство зобов`язувалося надати позичальнику кредит на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язувався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним. Позичальник за допомогою інструменту ідентифікації пройшов ідентифікацію та верифікацію як фізична особа відповідно до законодавства. Договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру. Відповідно до пункту 1.6 договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку на карту позичальника. Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши 03.10.2023 на рахунок відповідача кошти кредиту в сумі 3 000,00 грн.

29.03.2024 року ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», укладено Договір факторингу №29032024.

Відповідно до умов договору відступлення прав вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №02966-10/2023 від 03.10.2023.

Відповідач зобов`язання за договором кредиту належним чином не виконала. Станом на 29.03.2024 заборгованість становить всього 30 000 грн. 00 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 3 000 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 27 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 18 травня 2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

03.06.2026 до Здолбунівського районного суду Рівненської області надійшов відзив представника відповідача Грабар В.В. на позовну заяву, відповідно до якого вона заперечує проти позову в повному обсязі, просить відмовити в задоволені позову. Вказуючи на те, що позивач не довів факту укладання кредитного договору та ідентифікації особи боржника. Вказує на відсутність доказів зарахування кредитних коштів. Разом з тим зазначає, щонарахована Позивачем сума заборгованості за договорами не відповідає критеріям справедливості та суперечить законодавству в сфері захисту прав споживачів, умовам договору. Витрати на правничу допомогу є завищеними і не співмірними з ціною позову, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому відшкодування витрат зі сплати судового збору не може бути покладено на відповідача.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №02966-10/2023, відповідач отримала кредит у сумі 3 000 гривень. Строк кредиту 360 дні, дата повернення кредиту 26.09.2024. Процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 кредитного договору.

Оцінюючи доводи відповідача про недоведеність факту укладення договору, суд виходить з того, що спірний кредитний договір було укладено в електронній формі, а тому факт його укладення має встановлюватися з урахуванням положень Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній формі.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частина друга статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором є даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до положень статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції другою стороною, а моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, підписаний у порядку, визначеному цим Законом, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підтвердження проходження відповідачем процедури електронної ідентифікації та підписання кредитного договору позивачем надано заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту. Із цієї заявки вбачається, що при укладенні кредитного договору №02966-10/2023 від 03 жовтня 2023 року був використаний одноразовий ідентифікатор НОМЕР_1 . Дата підписання ідентифікатором - 03 жовтня 2023 року, час укладення кредитного договору 11:15:32.

Вказане узгоджується зі змістом самого договору, який передбачає підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, із графіком платежів, паспортом споживчого кредиту та іншими матеріалами справи, у яких зазначено, що відповідні документи підписані відповідачем електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора.

Отже, доводи відповідача про відсутність належних доказів електронного оформлення кредитних документів спростовуються сукупністю наданих позивачем доказів.

Враховуючи правову природу електронного договору, його підписання одноразовим ідентифікатором є самостійним способом підтвердження волевиявлення сторони. Саме такий порядок підписання прямо передбачений Законом України «Про електронну комерцію» та умовами договору №02966-10/2023.

ТОВ «Аванс Кредит» свої зобов`язання за договором про споживчий кредит виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 3 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3466_250630112647 від 30.06.2025.

Окрім цього, на виконання запиту суду до матеріалів справи надійшов лист Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», з якого вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано картку № НОМЕР_2 , а по рахунку, пов`язаному з цією карткою, було зараховано кошти у сумі 3 000 грн. за період 03 жовтня 2023 року - 08 жовтня 2023 року.

Отже, банківською інформацією підтверджується не лише факт зарахування кредитних коштів у сумі 3 000 грн. саме 03 жовтня 2023 року, але й те, що платіжний інструмент, на який були зараховані кошти, був емітований на ім`я відповідача. Ці відомості узгоджуються з листом платіжного провайдера про успішне перерахування коштів та з умовами договору щодо безготівкового способу надання кредиту.

За таких обставин суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено як укладення кредитного договору в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора, так і реальне виконання первісним кредитором своїх обов`язків за договором, а саме надання відповідачу кредитних коштів у сумі 3 000 грн. шляхом їх безготівкового перерахування на банківську картку.

Також, судом встановлено, що 29.03.2024 року ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», було укладено договір факторингу №29032024, відповідно до якого ТОВ Аванс Кредит» передає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу реєстру боржників від 29.03.2024 до договору факторингу №№29032024, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Як вбачається з розрахунку заборгованості від 26.09.2024 заборгованість становить всього 30 000 грн. 00 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 3 000 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 27 000 грн. 00 коп.

Відповідно до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3000 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

За положеннями пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів із дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином положення пункту 2 розділу II та пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» застосовуються до кредитних договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, якщо строк їх дії було продовжено після цієї дати.

Визначаючи розмір заборгованості в частині процентів за користування кредитом у межах погодженого сторонами договору строку надання кредиту, суд, з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», виходячи з того, що денна ставка відсотків, починаючи з 23.04.2024 року - не більше 1,5%, з 21.08.2024 року - не більше 1%, встановив, що наведені позивачем розрахунки в частині заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом не узгоджуються із приписами Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», відтак підлягають перерахунку.

З урахуванням установлених зазначеним Законом обмежень максимального розміру денної процентної ставки суд визначив розмір процентів, що підлягають стягненню, а саме:

- за період з 03.10.2023 року по 22.04.2024 року (3000 грн ? 2,5 % ? 203 дні) - 15225грн;

- за період з 23.04.2024 року по 20.08.2024 року (3000 грн ? 1,5 % ? 120 днів) - 5400грн;

- за період з 21.08.2024 року по 26.09.2024 року (3000 грн ? 1 % ? 37 днів) - 1110грн.

Таким чином, загальний розмір процентів, що підлягають стягненню, становить 21735 грн. (15225 + 5400 + 1110).

За таких обставин вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 24735 грн, з яких: 3000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 21735 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Крім того, позивачем заявлена вимога на відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн., на підтвердження яких надані наступні докази: копія договору про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, копія акту №1183 наданих послуг правової допомоги від 10.04.2026 року, детальний опис наданих послуг до акту №1183 за договором про надання правової допомоги від 10.04.2026.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 4 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо стягнення сплаченого судового збору суд приходить до наступних висновків.

Фактична сплата позивачем судового збору в розмірі 2662,40 грн. за подачу позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією № 23124 від 10.04.2026.

Водночас, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору як особа з інвалідністю II групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 25.04.2012.

За таких обставин, з огляду на те, що позовні вимоги задоволені судом частково, а відповідач звільнений від сплати судового збору, сплачений позивачем судовий збір підлягає компенсації за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст. 549 - 552, 612, 625, 1054 - 1056-1 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», заборгованість по кредитному договору №02966-10/2023 від 03.10.2023 на загальну суму 24 735 (двадцять чотири тисячі сімсот тридцять п`ять) грн. 00 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп., заборгованість за відсотками 21 735 (двадцять одна тисяча сімсот тридцять п`ять) грн. 00 коп., крім того витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., а всього на загальну суму 28 735 (двадцять вісім тисяч сімсот тридцять п`ять) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (код ЄДРПОУ 35234236) з Державного бюджету України судові витрати за оплату судового збору у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя: Ю.А. Ковалик