Решение № 138606439, 30.07.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/3933/25

Провадження № 2/373/619/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Лебедя В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Дідиченко Д.Г. звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1521-2365 від 04.03.2025 у розмірі 73285,40 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.03.2025 між сторонами за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1521-2365. Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор A8197 для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 15000,00 грн, строк кредитування - 365 днів, процентні ставки - 0,74 % та 1,0% за кожен день користування кредитом.

Додатковими угодами від 07.04.2025 та 12.04.2025 кредит, строк кредитування, було збільшено на 7500,00 грн та 3800,00 грн відповідно.

Відповідачем умови кредитного договору належним чином не виконувалися, внаслідок чого станом на 21.10.2025 утворилася заборгованість у розмірі 73285,40 грн, що складається із заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 19921,30 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 38519,10 грн, заборгованості за процентами, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України, в розмірі 13150,00 грн, заборгованості за комісією у розмірі 1695,00 грн.

Ухвалою судді від 24.12.2025 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

03.02.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача Міхо К.В. надійшов відзив на позов, у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив на позов мотивує тим, що представником позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту перерахування кредитних коштів. Клопотання про їх витребування представником позивача подано не було. Просить стягнути із позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

09.02.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача Лазарєвої М.С. надійшла відповідь на відзив, у якій вона просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Посилається на те, що первинні бухгалтерські документи, зокрема, виписки про рух коштів по рахунку, є документами, що містять інформацію, яка є банківською таємницею. Позивач не є банківською установою у розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», надає послуги з переказу коштів без відкриття банківського рахунку, тому не має можливості надати суду первинні бухгалтерські документи. Відповідач як власник карткового рахунку має доступ до нього, тому має можливість надати суду виписку із свого рахунку на підтвердження факту ненадходження коштів за вказаним кредитним договором. Вважає, що представником позивача подані належні та допустимі докази на підтвердження факту укладення кредитного договору та перерахування коштів на його виконання на карту, номер якої був зазначений особисто відповідачем. Стосовно поданого представником відповідача клопотання про стягнення із позивача витрат на професійну правничу допомогу, то вважає їх розмір не відповідає складності цієї справи, підготовка документів по якій не потребувала значних часових та інтелектуальних витрат адвоката, тому просить відмовити в цій частині.

09.02.2026 представником позивача разом із відповіддю на відзив подане клопотання про витребування доказів.

27.02.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача Міхо К.В. надійшло клопотання про витребування доказів

Ухвалою судді від 02.03.2026 було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів.

Ухвалою судді від 30.04.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до вимог ч. 2 ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив таке.

04.03.2025 між сторонами за допомогою веб-сайту було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1521-2365 (далі - договір, кредитний договір). Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор A8197 для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.

За умовами договору (п. 2.2) кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

За умовами договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 15000,00 грн на строк 365 календарних днів (п. 4.1, 4.10, 4.12, 4.14 договору).

Відповідно до п. 4.10 договору стандартна процентна ставка складає 1,00% за кожен день користування кредитом та застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 0.74% - у період із 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Пунктом 4.11 договору передбачено нарахування комісії за видачу кредиту у розмірі 15,00 % від суми виданого кредиту.

Відповідно до п. 4.6 договору кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1 цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

У п. 13 договору зазначений електронний платіжний засіб позичальника - НОМЕР_1 .

07.04.2025 між сторонами було укладено додаткову угоду до вказаного кредитного договору, відповідно до умов якої кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 7500.00 грн шляхом їх перерахування на карту № НОМЕР_2 .

12.04.2024 між сторонами було укладено додаткову угоду до вказаного кредитного договору, відповідно до умов якої кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 3800.00 грн шляхом їх перерахування на карту № НОМЕР_2 .

На підтвердження перерахування відповідачу коштів у загальному розмірі 26300,00 грн за кредитним договором № 1521-2365 від 04.03.2025 подано довідку ТОВ «Укр Кредит Фінанс», відповідно до якої через платіжну систему «EasyPay» на карту № НОМЕР_1 були перераховані 04.03.2025 грошові кошти у розмірі 15000,00 грн (платіж № 1567937559), на карту № НОМЕР_2 07.04.2025 - 7500,00 грн (платіж № 1586257179), 12.04.2025 - 3800,00 грн (платіж № 1589244982).

Із відповіді АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260515/87929-БТ від 23.05.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНЛКПП НОМЕР_3 ) в банку емітовано платіжну карту № НОМЕР_4 .

Із наданої на виконання ухвали суду виписки вбачається, що на карту № НОМЕР_4 04.03.2025 були зараховані грошові кошти у розмірі 15000,00 грн,

Із відповіді АТ «Універсал Банк» № Е/2821 від 2.06.2026 вбачається на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у банку емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 .

Із доданого до позову розрахунку заборгованості, складеного позивачем, вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 1521-2365 від 04.03.2025 станом на 21.10.2025 складає 73285,40 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням - 19921,30 грн, заборгованість за процентами - 38519,10 грн, заборгованість за процентами, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України, - 13150,00 грн, заборгованість за комісією - 1695,00 грн.

28.10.2025 відповідачу була направлена вимога про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором протягом 30 календарних днів з дати її отримання.

Означені докази суд уважає допустимими, належними та достовірними.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог закону та умов договору.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Законом України № 3498-ХІ від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023, було внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування та встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Законом України «Про платіжні послуги» визначаються поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Відповідно до п. 53 ст. 1 цього Закону переказ коштів без відкриття рахунку- платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.

Згідно з п. 54 ст. 1 цього Закону платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

Як зазначено в п. 6 ч. 1 ст. 5 цього Закону до фінансових платіжних послуг належать послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 46 цього Закону надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників. Надавачі платіжних послуг виконують платіжні інструкції відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, установлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунку платника, крім випадків виконання платіжної операції за рахунок наданого платнику кредиту.

Згідно з ч. 8 ст. 46 цього Закону надавач платіжних послуг вважається таким, що виконав належним чином платіжну операцію, якщо така операція виконана на користь отримувача відповідно до унікального ідентифікатора, зазначеного ініціатором у платіжній інструкції.

Як зазначено в ч. 1 ст. 49-1 цього Закону надавачі платіжних послуг виконують миттєвий кредитовий переказ відповідно до вимог, встановлених цим Законом. Національний банк України має право встановлювати додаткові вимоги та обмеження щодо виконання миттєвого кредитового переказу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 49-1 цього Закону надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку після отримання платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу зобов`язаний перевірити дотримання всіх необхідних умов для виконання такої платіжної інструкції та наявність і доступність коштів на рахунку платника. Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку після вчинення всіх дій щодо перевірки блокує суму коштів платіжної операції, необхідну для виконання миттєвого кредитового переказу, або списує суму коштів платіжної операції з рахунку платника.

Моментом прийняття платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу є зафіксований в операційно-обліковій системі надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку час надходження до нього такої платіжної інструкції від платника, незалежно від години або календарного дня її прийняття.

Згідно з ч. 5 ст. 49-1 цього Закону надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний протягом 10 секунд з моменту прийняття платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу забезпечити зарахування суми коштів за платіжною операцією на рахунок отримувача, доступність для отримувача зарахованих коштів та повідомити надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку про завершення платіжної операції.

Надавач платіжних послуг отримувача після зарахування на рахунок отримувача суми коштів за платіжною операцією з виконання миттєвого кредитового переказу зобов`язаний невідкладно безкоштовно повідомити отримувача про таке зарахування коштів у спосіб, передбачений договором між ними.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту.

Згідно з вимогами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд, аналізуючи зібрані письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов до висновку про укладення 04.03.2025 між сторонами по справі кредитного договору № 1521-2365, додаткових угод до нього та отримання кредитних коштів у загальному розмірі 26300,00 грн.

Договір укладався дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи. Відповідач, підписавши договір одноразовим ідентифікатор, погодився з його істотним умовами.

Поданими доказами, які узгоджуються з положеннями Закону України «Про платіжні послуги», підтверджується перерахування передбачених умовами кредитного договору коштів у загальному розмірі 26300,00 грн на емітовані на ім`я відповідача банківські карти № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , чого в свою чергу не спростовано відповідачем.

Нарахування відсотків за вказаним кредитним договором було здійснене позивачем у межах строку кредитування у відповідності до умов договору та положень Закону України «Про споживче кредитування».

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 роз`яснив, що тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Судом встановлено, що кредитний договір № 1521-2365 був укладений між сторонами 04.03.2025, тобто в період звільнення позичальника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, що встановлена ст. 625 ЦК України, а тому вимога про нарахування штрафних санкцій в розмірі 13150,00 грн є неправомірною.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 1521-2365 від 04.03.2025 у розмірі 60135,40 грн, з яких: 19921,30 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 38519,10 грн - заборгованість за процентами за коритсування кредитом, 1695,00 - заборгованість за комісією.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, задовольняючи позовні вимоги в розмірі 60135,40 грн (82,06 % від ціни позову), стягує з відповідача судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1987,82 грн (2422,40 : 100 % х 82,06 %).

Представник відповідача у відзиві на позов просить стягнути із позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн, зазначаючи, що докази на підтвердження понесення витрат будуть подані у встановлені законом строки.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи, що представником відповідача зроблена відповідна заява, суд вирішує дане питання відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України та надає відповідачу строк для подання доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у цій справі.

Керуючись ст. 263 - 265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1521-2365 від 04.03.2025 у розмірі 60135,40 грн (шістдесят тисяч сто тридцять п`ять гривень 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в розмірі 1987,82 грн (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят сім гривень 82 копійки).

Встановити строк для подання відповідачем та його представником доказів щодо розміру понесених судових витрат - протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у цій справі.

Роз`яснити відповідачеві, що у разі неподання відповідних доказів у встановлений строк заява про стягнення судових витрат залишається без розгляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 38548598;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ