Постановление суда № 138604258, 29.07.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/1957/25

Провадження № 2-во/303/4/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» про виправлення описки в судовому рішенні по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Баришівська зернова компанія» звернулася до суду із заявою про виправлення описки в судовому рішенні по цивільній справі за позовом ТОВ «Баришівська зернова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, в якому зазначило, що Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області розглянуто цивільну справу №303/1957/25 за позовом ТОВ «Баришівська зернова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, внаслідок чого 24 вересня 2025 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області постановлено ухвалу про затвердження мирової угоди. Але зазначена ухвала оформлена з порушенням вимог ч. 2-3 ст. 208 ЦПК України, ст. 4 та ч. 3 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки в ній не зазначені стягувач та боржник та їх реквізити, а також, що ухвала є виконавчим документом. Крім того, резолютивна частина ухвали не передбачає заходи примусового виконання рішення. Також ухвала не містить строк пред`явлення її до виконання. З вищевказаною неповнотою ухвали погодився Закарпатський апеляційний суд у постанові від 18.12.2025 року, проте вказав, що усунення недоліків ухвали здійснює суд, який ухвалив таке рішення за ініціативою суду або за заявою учасника справи. Також суд апеляційної інстанції вказав, що ухвала суду про затвердження мирової угоди одночасно є судовим рішенням та виконавчим документом. Товариство просило внести до резолютивної частини ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 вересня 2025 року про затвердження мирової угоди у справі №303/1957/25 за позовом ТОВ «Баришівська зернова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, наступні пункти: «У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень. Строк пред`явлення даної ухвали до виконання, для примусового стягнення зазначених в ній сум, до 30.05.2032 року. Сторонами за виконавчим документом є: стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія», ідентифікаційний код 32886518, адреса: 07501, Київська область, Броварський район, селище Баришівка, вулиця Торф`яна,11; боржник - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . В іншій частині Ухвалу про затвердження мирової угоди залишити без змін.»

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи, виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Судом встановлено, що ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.09.2025 затверджено мирову угоду, в якій не відображено інформацію, на яку посилається заявник і яку він вважає необхідною відповідно до положень ч. 2-3 ст. 208 ЦПК України, а також ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 3 ст. 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 208 ЦПК України ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим ЗУ «Про виконавче провадження».

Вимоги щодо змісту виконавчого документа викладено в ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», яка передбачає, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші відомості (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, реквізити електронних гаманців боржника, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У разі пред`явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), що видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Виконавчий документ може бути виданий у формі електронного документа, на який накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». У разі видачі виконавчого документа у формі електронного документа, який одночасно є рішенням, інформація про дату набрання ним законної сили може зазначатися в окремому електронному документі, що вважається невід`ємною частиною виконавчого документа.

Заявник просив виправити описку в ухвалі Мукачівського міськрайонного суду про затвердження мирової угоди шляхом зазначення в її резолютивній частині про те, що в разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень, але суд не погоджується із заявником про наявність такої, оскільки положення ст. 260 ЦПК України, яка визначає зміст ухвали суду та положень ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», в якій визначено вимоги до виконавчого документа не передбачають необхідності зазначення такого.

Крім того, питання порядку виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди, у випадку необхідності примусового його виконання чітко визначено законодавцем у п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження», в якій передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, такого виконавчого документа, як ухвала суду, у цивільній справі у випадках, передбачених законом, а також у ч. 3 ст. 208 ЦПК України, яка передбачає, що в разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень, а тому відсутня необхідність зазначати про це в ухвалі суду про затвердження мирової угоди.

Щодо посилання заявника на необхідність зазначення в ухвалі про затвердження мирової угоди строку пред`явлення даної ухвали до виконання, для примусового стягнення зазначених в ній сум, а саме до 30.05.2032 суд приходить до наступного.

Зі змісту ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 24.09.2025 та вимог ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо змісту виконавчого документу, судом встановлено, що при постановленні зазначеної ухвали судом допущено описку, оскільки в ній не зазначено строк пред`явлення рішення до виконання, яку необхідно виправити шляхом доповнення її резолютивної частини інформацією про строк пред`явлення ухвали до виконання відповідно до вимог закону.

Визначаючи строк, протягом якого стягувач має право пред`явити ухвалу суду від 24.09.2025 до виконання, необхідно виходити з положень ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». Ця норма передбачає трирічний строк пред`явлення виконавчих документів до виконання. Твердження заявника про застосування ч. 3 ст. 12 цього Закону є помилковим, оскільки за своєю юридичною природою суми, які боржник зобов`язаний сплачувати за мировою угодою, не є періодичними платежами. У цьому випадку умови мирової угоди фактично передбачають розстрочення боргу. Так, у мировій угоді визначено загальну суму заборгованості, а її виплати розділено на рівні щомісячні платежі.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Таким чином, оскільки ухвалою суду від 24.09.2025 передбачено виконання єдиного майнового обов`язку з розстроченням, для кожного простроченого щомісячного платежу строк пред`явлення виконавчого документа до виконання на стягнення конкретної простроченої частини слід обчислювати окремо з моменту настання дати сплати кожного платежу, передбаченого затвердженим судом графіком

Виходячи з викладено, строк пред`явлення до виконання ухвали суду від 24.09.2025 слід розраховувати протягом трьох років з наступного дня після закінчення строку граничної дати оплати чергового платежу, який передбачено умовами мирової угоди від 24.09.2025.

Також заявник вважав опискою та необхідним зазначити в ухвалі суду від 24.09.2025, що сторонами виконавчого провадження є: стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія», ідентифікаційний код 32886518, адреса: 07501, Київська область, Броварський район, селище Баришівка, вулиця Торф`яна,11; боржник - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ., але суд вважає, що така необхідність відсутня виходячи з наступного.

Так, положення п. 3, 4 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» визначають про необхідність зазначення у виконавчому документі:

- повного найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

- ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

Частиною 1 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Поняття стягувача та боржника чітко визначено ч. 2 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», якою передбачено, що стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ, а боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Таким чином, державний виконавець або приватний виконавець при визначенні хто є стягувачем, а хто боржником у виконавчому документі повинен виходити з положень ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», а не з наявності у виконавчому документі слів «стягувач» та «боржник», оскільки ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачає зазначення у виконавчому документі хто саме є стягувачем, а хто саме є боржником.

Також слід зазначити, що у випадку, якщо із судового рішення державному виконавцю буде незрозуміло хто є стягувачем, а хто боржником, то відповідно до ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець має право на звернення до суду із відповідною заявою про надання роз`яснень.

У абзаці першому резолютивної частини ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 24.09.2025 зазначена повна інформація, що передбачена п. 3, 4 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо позивача та відповідача.

Крім того, виходячи з положень ч. 2 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» в зазначеній ухвалі чітко викладено, що стягувачем за цим виконавчим документом є позивач - ТОВ «Баришівська зернова компанія», а боржником ОСОБА_1 , оскільки в пункті 3 її резолютивної частини зазначено: « ОСОБА_1 , з метою відшкодування невиплаченої суми збитків 1 606 622 гривні 99 копійок (один мільйон шістсот шість тисяч шістсот двадцять дві гривні дев`яносто дев`ять копійок), зобов`язується сплатити позивачу вищевказану суму боргу систематичними щомісячними платежами у розмірі 20 000 грн 00 коп. (двадцяти тисяч гривень 00 копійок) не пізніше останнього календарного дня місяця за який здійснюється платіж, за наступним графіком».

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необхідність виправлення описки в резолютивній частині ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.09.2025 шляхом доповнення її резолютивної частини реченням наступного змісту: «Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки з наступного дня після граничної дати оплати чергового щомісячного платежу, який передбачено умовами мирової угоди від 24.09.2025».

У задоволенні іншої частини заяви ТОВ «Баришівська зернова компанія» про виправлення описки в рішенні суду необхідно відмовити.

Керуючись ст. 258-261, 269, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» про виправлення описки в судовому рішенні по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Виправити описку в ухвалі Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.09.2025 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів шляхом доповнення резолютивної частини ухвали наступним реченням: «Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки з наступного дня після граничної дати оплати чергового щомісячного платежу, який передбачено умовами мирової угоди від 24.09.2025».

У задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» про виправлення описки в судовому рішенні - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя