Постановление суда № 138602797, 30.07.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3877/26

УХВАЛА

"30" липня 2026 р. суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Булкат М.С., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю,

ВСТАНОВИВ

До Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла вищезазначена заява.

Суддя, перевіривши матеріали заяви, зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч.1 ст.294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Частина 3 ст.42 ЦПК України встановлює, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (ч.4 ст.294 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

За правилами цивільного процесуального законодавства, заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених ст.318 ЦПК України.

Суд звертає увагу заявника, що дана справа розглядається в порядку окремого провадження. Відповідно до частини третьої статті 42 ЦПК України учасниками справ окремого провадження є заявники та інші заінтересовані особи. На відміну від позовного провадження, у справах окремого провадження відсутній спір про право, а тому процесуальний закон не передбачає участі позивача та відповідача. Саме з цієї підстави особи, права чи обов`язки яких можуть бути зачеплені рішенням суду, повинні бути визначені заявником як заінтересовані особи.

При цьому коло заінтересованих осіб визначається залежно від предмета заявленої вимоги та юридичних наслідків встановлення відповідного факту. До участі у справі мають бути залучені всі особи, на права, свободи, інтереси чи обов`язки яких може вплинути судове рішення. Невизначення або незазначення таких осіб перешкоджає суду вирішити питання про відкриття провадження у справі та забезпечити дотримання їхнього права на участь у судовому розгляді.

Отже, заявнику необхідно уточнити заяву, визначити та зазначити належних заінтересованих осіб, а також обґрунтувати, яким чином встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу може вплинути на їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки. Саме після визначення належного кола учасників справи суд матиме можливість вирішити питання щодо відкриття провадження.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Таким чином, вказаною статтею передбачений обов`язок надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів лише у разі подання до суду відповідних процесуальних документів в електронній формі, у той час, як, при зверненні до суду з заявою у паперовій формі, заявник повинен додати до такої заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників провадження.

Разом з тим, заявником подано до суду заяву з додатками в єдиному примірнику.

З урахування викладеного, заявнику необхідно надати копії заяви з усіма доданими до нього документами, засвідченими у встановленому законом порядку, для заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу фізичною особою заяви у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якому відповідна заява подається до суду.

Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у розмірі 3 328,00 гривень.

Статтею 4 частиною 2 Закону України "Про судовий збір" передбачено: судовий збір сплачується фізичною особою за подання заяви у справах окремого провадження у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (665,60 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, заява підлягає залишенню без руху до усунення заявником вказаних порушень.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 175, 177, 185, 258-261,294, 315, 318 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, - залишити без руху, надавши заявнику строк у п`ять днів для усунення зазначених недоліків, який починає перебіг з дня отримання заявником ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. С. Булкат