Решение № 138598621, 23.07.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/5770/25

Провадження № 2/589/1079/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді Курбанової А.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 002/10936446-СК_SB від 20.07.2021р. в розмірі 19267,75 грн, з яких: 13000 грн сума заборгованості за основою сумою боргу, 6267,75 грн сума заборгованості за процентами. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів за вказаним договором.

Ухвалою суду від 15 січня 2026 року відкрито провадження у даній справі та постановлено здійснити її розгляд в спрощеному позовному провадженні без повідомлення осіб, також в цій ухвалі роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Вказана ухвала та копія позовної заяви з додатками надсилалася відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою, за якою остання зареєстрована, поштове відправлення було вручено їй особисто 03.03.2026 року.

Станом на 23.07.2026 року відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили.

За відсутності таких клопотань, суд, у відповідності до ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що до АТ «ТАСКОМБАНК» звернулась ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 20.07.2021 року АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №002/10936446-СК_SB, у відповідності до якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку Master Card World шляхом підписання нею заяви-договору на укладення договору про комплексне банківське обслуговування /а.с. 5-7/.

Відповідно до даної заяви-договору відповідач просила відкрити поточний рахунок НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт на споживчі цілі на суму 5000 грн зі строком користування 12 місяців (тобто до 20.07.2022) шляхом кредитування поточного рахунку або на суму, вказану в мобільному додатку в подальшому при встановленні кредитного ліміту в період дії поточного рахунку.

Підписанням цієї заяви-договору відповідач акцептує публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (розміщений на сайті https: //tascombank.ua, надалі - ДКБО) і беззастережно приєднується до умов останнього. Згодна, що дана заява-договір, а також тарифи банку є невід`ємними частинами ДКБО (п.3 розділу 1 заяви-договору). Також відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису в мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з умовами цієї заяви-договору та умов ДКБО. Також визнала, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису (п. 29 розділу 1 заяви-договору).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ТАСКОМБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг Банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Таким чином, шляхом підписання заяви-договору на укладення договору про комплексне банківське обслуговування, яка містить особисті дані позичальника, а також засвідчення про прийняття і згоду із запропонованими Банком умовами і тарифами на банківські послуги електронним підписом ОСОБА_1 з використанням мобільного додатку, сторони в належній формі уклали кредитний договір №002/10936446-СК_SB від 20.07.2021 року.

З довідки директора департаменту супроводження банківських операцій АТ «ТАСКОМБАНК» вбачається, що ОСОБА_1 з 20.07.2021 є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_1 , який відкритий відповідно до заяви-договору та має картку № НОМЕР_2 /а.с. 11/.

Згідно з банківською випискою по рахунку за період з 20.07.2021 по 26.05.2025 ОСОБА_1 вбачається, що відповідач користувалась кредитними коштами, періодично проводила погашення кредиту, поповнювала банківську картку /а.с. 12-25/.

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору №002/10936446-СК_SB від 20.07.2021р., укладеного із ОСОБА_1 , остання станом на 26.05.2025 року, має заборгованість 19267 грн 75 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 13000 грн 00 коп.; заборгованість по процентам (в т.ч. прострочена) 6267 грн 75 коп. /а.с. 8-9/.

Слід зазначити, що 26.05.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та АТ «ТАСКОМБАНК» (Клієнт) було укладено договір факторингу № НІ/11/29-Ф, у відповідності до умов якого АТ «ТАСКОМБАНК» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги за кредитним договором №002/10936446-СК_SB від 20.07.2021р. щодо відповідача /а.с. 26-28/.

Згідно з п. 2.1, 2.3 цього договору, на виконання його умов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплатило АТ «ТАСКОМБАНК» фінансування за договором факторингу № НІ/11/29-Ф від 26.05.2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 22817 від 26.05.2025 року /а.с. 30/ та 26.05.2025 року між Клієнтом і Фактором відбулося підписання Акту прийому-передачі реєстру прав вимоги /а.с. 29/. Таким чином, як вбачається з Реєстру прав вимоги до договору факторингу № НІ/11/29-Ф від 26.05.2025 року в частині зобов`язань ОСОБА_1 /а.с. 31/ ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» передані вимоги до відповідача за кредитним договором №002/10936446-СК_SB від 20.07.2021р.

Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору факторингу недійсним.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Однак, всупереч умовам договору, відповідач не виконала своїх зобов`язань. Після відступлення права грошової вимоги, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Доказів повернення відповідачем ОСОБА_1 позивачу отриманої у кредит грошової суми за кредитним договором №002/10936446-СК_SB від 20.07.2021р. у розмірі 13000 грн матеріали справи не містять, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою.

Разом з тим, перевіряючи правильність нарахування процентів за вказаним договором, суд звертає увагу позивача на наступне.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У п. 10 розділу 1 заяви-договору від 20.07.2021 р. зазначено, що відповідач ознайомлена з тим, що процентна ставка фіксована та не може бути змінена без згоди позичальника. При цьому, зазначена орієнтовна реальна річна ставка за кредитом, яка складає 43,96% (п. 14 заяви-договору).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 зроблено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Право АТ «ТАСКОМБАНК» нараховувати передбачені вказаним договором проценти припинилось 20.07.2022 року, вимоги позивача про стягнення процентів після 20 липня 2022 року (закінчення строку кредитування) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Також суд звертає увагу позивача на постанову ВП ВС від 05.04.2023р. у справі № 910/4518/16. Зокрема, ВП ВС у п. 141 зазначеної постанови вказала, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).

У пункті 4 заяви-договору передбачено, що строк дії кредитного ліміту може бути продовжено. У випадку зміни кредитного ліміту та/або строку його дії, банк повідомляє позичальника про встановлення нового розміру кредитного ліміту та/або строку його дії шляхом надсилання повідомлення в мобільний додаток та/або шляхом надсилання електронного повідомлення на зареєстрований (фінансовий) номер телефону позичальника та/або через інші дистанційні канали зв`язку, відповідно до умов ДКБО.

Оскільки суду не надано доказів на підтвердження того, що вказаний кредитний договір було продовжено, тому суд дійшов висновку, що проценти за користування кредитом необхідно стягнути за період з 20.07.2021 по 20.07.2022. З виписки по особовому рахунку також вбачається, що починаючи з 01.05.2022 відповідач не користувалась картою (не знімала кошти, не оплачувала товари, не сплачувала проценти тощо), їй лише нараховувалися проценти банком.

За період з 20.07.2021 по 30.06.2022 ОСОБА_1 було нараховано 4313 грн 87 коп. процентів. За період з 01.07.2022 по 31.07.2022 408 грн 52 коп., тому сума процентів за період з 01.07.2022 по 20.07.2022 становить 263 грн 56 коп. (408 грн 52 коп.: 31 днів х 20 днів).

Тобто за період з 20.07.2021 по 20.07.2022 сума нарахованих процентів становить 4577 грн 43 коп. ОСОБА_1 сплатила 3172 грн 40 коп. на погашення заборгованості за процентами, а тому на користь позивача підлягає стягненню 1405 грн 03 коп. процентів.

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач в даній справі не скористалась своїми правами щодо подання заперечень на позовну заяву, доказів на їх підтвердження.

Таким чином, на думку суду, наявність та розмір заборгованості ОСОБА_1 у вказаних вище розмірах витікає з умов укладеної угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем. З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позовні вимоги задовольнити частково у сумі 14405 грн 03 коп.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно обсягу задоволених вимог на суму 2263 грн 73 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1054, 1056-1, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» /розташованого за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014/ заборгованість за кредитним договором № 002/10936446-СК_SB від 20.07.2021 року в розмірі 14405 грн /чотирнадцять тисяч чотириста п`ять грн/ 03 коп., судовий збір в сумі 2263 грн /дві тисячі двісті шістдесят три грн/ 73 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області А.Р.Курбанова