Решение № 138597607, 29.07.2026, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/3060/25

Провадження по справі № 2/129/461/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" липня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Капуша І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, без участі сторін та їх представників, в місті Гайсині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє адвокат Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Гайсинського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє адвокат Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 05 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 березня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №101709392 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти у сумі 5000 грн. Позивач зазначає, що первісний кредитор свої зобов`язання виконав у повному обсязі, однак відповідач належним чином умови кредитного договору не виконала, кредитні кошти та нараховані проценти у встановлені договором строки не повернула, внаслідок чого утворилася заборгованість. У подальшому, на підставі договору відступлення права вимоги №70-МЛ/Т від 07 червня 2021 року, право вимоги за зазначеним кредитним договором перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», яке набуло статусу нового кредитора у зобов`язанні. Станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача, відповідно до наданого розрахунку, становить 20000 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 15000 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом. У зв`язку з цим позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також понесені судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

23 грудня 2025 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому зазначено, що позовні вимоги підтримуються у повному обсязі, а також висловлено згоду на ухвалення заочного рішення у разі наявності передбачених законом підстав.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву не подала, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направила, причин неявки суду не повідомила.

Враховуючи наведене, а також відсутність заперечень позивача щодо ухвалення заочного рішення, суд відповідно до вимог статей 280-281 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи за наявними у ній доказами.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності відповідно до вимог статей 76-81, 89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 16 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №101709392 в електронній формі. Відповідно до його умов відповідачу надано кредит у розмірі 5000 грн на визначений договором строк зі сплатою процентів за користування кредитними коштами на умовах, погоджених сторонами. Факт укладення кредитного договору підтверджується його копією, анкетою-заявою позичальника, довідкою про ідентифікацію, а також хронологією вчинення дій щодо укладення електронного правочину, що містяться у матеріалах справи.

Зі змісту наданих документів убачається, що для укладення кредитного договору відповідач пройшла процедуру електронної ідентифікації, заповнила відповідну анкету, підтвердила намір укласти договір та здійснила його підписання шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був направлений на належний їй номер мобільного телефону. Після підтвердження волевиявлення кредитний договір був сформований в електронному вигляді та розміщений в особистому кабінеті позичальника, а кредитні кошти були перераховані на банківську картку, реквізити якої зазначила відповідач під час оформлення кредиту.

Крім того, матеріали справи містять платіжне доручення, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» здійснило перерахування кредитних коштів у сумі 5000 грн на картковий рахунок відповідача, а також виписку з особового рахунку позичальника, що підтверджує факт виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання кредиту. Таким чином, суд приходить до висновку, що кредитодавець належним чином виконав свої договірні зобов`язання, тоді як відповідач отримала обумовлені договором грошові кошти.

Згідно з матеріалами справи 07 червня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №70-МЛ/Т, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №101709392 від 16 березня 2021 року. На підтвердження зазначених обставин позивачем надано договір відступлення права вимоги, акт приймання-передачі реєстру боржників, витяг з реєстру боржників та інші документи, які підтверджують перехід до нього прав первісного кредитора у спірному зобов`язанні.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 20000 грн, з яких 5000 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту та 15000 грн - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом. Будь-яких доказів погашення заборгованості повністю або частково, спростування наведеного розрахунку чи заперечень щодо його правильності відповідач суду не надала.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористалася, доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором або інших обставин, які б свідчили про відсутність чи припинення заборгованості, суду не подала. При цьому відповідно до положень статті 81 ЦПК України саме кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Ненадання відповідачем будь-яких доказів на спростування доводів позивача свідчить про відсутність підстав ставити під сумнів належність та допустимість поданих останнім письмових доказів.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити грошові кошти, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом, а зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а стаття 611 ЦК України передбачає правові наслідки такого порушення, встановлені договором або законом.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки спірний кредитний договір був укладений в електронній формі, суд також враховує положення Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини третьої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції однією стороною укласти договір (оферти) та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що акцепт може бути здійснений шляхом надсилання електронного повідомлення, заповнення електронної форми або вчинення інших дій, які однозначно свідчать про прийняття пропозиції укласти договір.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо електронний правочин повинен бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису, у тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач пройшла процедуру електронної ідентифікації, подала анкету-заяву, підтвердила умови кредитування та підписала кредитний договір шляхом використання одноразового ідентифікатора, після чого отримала кредитні кошти на належний їй банківський рахунок. Таким чином, суд приходить до висновку, що кредитний договір укладений сторонами у формі та порядку, передбачених чинним законодавством, а тому є належною правовою підставою виникнення взаємних прав та обов`язків сторін.

Такий висновок узгоджується із сталою практикою Верховного Суду, відповідно до якої електронний договір, укладений із застосуванням одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», є належною формою правочину та породжує для його сторін усі цивільні права й обов`язки, передбачені законодавством.

Крім того, судом встановлено, що 07 червня 2021 року право вимоги за кредитним договором перейшло від первісного кредитора - ТОВ «Мілоан» - до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на підставі договору відступлення права вимоги №70-МЛ/Т. Зазначений правочин відповідає вимогам статей 512, 514 ЦК України, згідно з якими кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу права. Надані позивачем договір факторингу, акт приймання-передачі реєстру боржників та витяг із реєстру боржників підтверджують набуття позивачем права вимоги саме до відповідача за спірним кредитним договором.

Матеріали справи не містять доказів недійсності договору відступлення права вимоги чи відсутності переходу права вимоги до позивача, а тому суд вважає доведеним набуття ним статусу нового кредитора.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах та має право на судовий захист шляхом звернення з даним позовом.

Оцінюючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд виходить із того, що він ґрунтується на умовах укладеного між сторонами кредитного договору, містить відомості щодо складових заборгованості та узгоджується з іншими письмовими доказами, що знаходяться в матеріалах справи. При цьому відповідач не скористалася наданим їй процесуальним правом подати відзив на позов, не надала власного розрахунку заборгованості, не заперечила проти наведеного позивачем розрахунку та не подала доказів, які б свідчили про повне або часткове виконання кредитних зобов`язань.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а згідно з положеннями статті 81 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Саме сторони несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням процесуальних дій.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши всі надані докази у їх сукупності, суд не знаходить підстав ставити під сумнів достовірність наданих позивачем документів, оскільки вони є взаємоузгодженими, підтверджують як факт виникнення між сторонами договірних правовідносин, так і факт надання кредитних коштів, перехід права вимоги до позивача та розмір заборгованості, яка існує станом на день звернення до суду.

Доказів, які б спростовували зазначені обставини або свідчили про припинення чи належне виконання відповідачем своїх зобов`язань, матеріали справи не містять, а відповідач таких доказів суду не надала.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач довів належними, допустимими та достатніми доказами факт існування між сторонами кредитних правовідносин, належне виконання первісним кредитором своїх обов`язків щодо надання кредиту, перехід права вимоги до позивача, а також факт невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань.

Таким чином, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №101709392 від 16 березня 2021 року у загальному розмірі 20000 грн, яка складається із 5000 грн заборгованості за тілом кредиту та 15000 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи наведене, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що позивач довів наявність підстав для задоволення позову, тоді як відповідач будь-яких належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог суду не надала.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно із частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати також покладаються на сторони залежно від результатів вирішення спору.

Як убачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією, долученою до позовної заяви. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, зазначена сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесення зазначених витрат до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги, ордер адвоката, акт наданих послуг та детальний опис виконаних робіт. Позивач зазначає, що вартість наданої правничої допомоги становить 8000 грн та складається з консультації клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, підготовки позовної заяви та подання її до суду.

Разом із тим, відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами, обсягом наданих послуг, часом, витраченим на їх виконання, ціною позову та значенням справи для сторони. У разі недотримання зазначених вимог суд вправі зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово звертав увагу, що при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд не пов`язаний виключно сумою, визначеною сторонами у договорі, а повинен перевірити її співмірність, розумність та необхідність з урахуванням конкретних обставин справи.

Оцінюючи заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує, що дана справа не відзначається підвищеною складністю ні з фактичної, ні з правової точки зору, предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором, правове регулювання таких правовідносин є усталеним, а відповідна категорія справ є поширеною у судовій практиці.

Крім того, справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження, відповідач відзиву на позов не подала, будь-яких заперечень щодо позовних вимог не заявила, представник позивача участі у судових засіданнях не брав, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, а розгляд справи завершився ухваленням заочного рішення. За таких обставин фактичний обсяг виконаної представником позивача роботи не відповідає заявленому до стягнення розміру витрат у сумі 8000 грн.

З огляду на наведене, керуючись принципами розумності, співмірності та справедливості, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним, а тому приходить до висновку про необхідність його зменшення до 4000 грн, що, на переконання суду, відповідає характеру спірних правовідносин, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи та забезпечує справедливий баланс інтересів сторін.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» підлягає задоволенню повністю, зі стягненням з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 20000 грн, судового збору у сумі 2422 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Визначений судом розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн відповідає критеріям співмірності, розумності та справедливості, забезпечує компенсацію фактично необхідних витрат позивача і не створює надмірного тягаря для відповідача.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 274, 280-282 ЦПК України, статтями 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 629, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє адвокат Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором №101709392 від 16 березня 2021 року у загальному розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, яка складається з: 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок - заборгованості за тілом кредиту; 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок - заборгованості за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Гайсинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Гайсинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Суддя: