Постановление суда № 138596199, 29.07.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/411/26

номер провадження 1-в/546/13/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі прокурора ОСОБА_2 , потерпілої ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 та секретаря судового засідання ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_2 про звернення застави у дохід держави в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170440000086 від 04 лютого 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

встановив:

У провадженні Решетилівського районного суду Полтавської області перебувало на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Вироком Решетилівського районного суду Полтавської області від 03 червня 2026 року ОСОБА_4 був визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки. На підставі пунктів 1, 3 частини 1 статті 91-1 КК України застосовано до ОСОБА_4 обмежувальні заходи у виді: заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; заборони наближатися на відстань 50 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин. Заставу у розмірі 49 920 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять) гривень 00 копійок, внесену обвинуваченим ОСОБА_4 , повернути обвинуваченому ОСОБА_4 після набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов`язками скасувати.

09 липня 2026 року від прокурора Решетилівської окружної прокуратури до суду надійшло клопотання про звернення застави в дохід держави, оскільки ОСОБА_4 порушив встановлені вироком суду обмежувальні заходи, перебуваючи 28.06.2026 у місці проживання потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством особи.

Судове засідання, яке було призначене на 15 липня 2026 року, у зв`язку із неявкою засудженого ОСОБА_4 було відкладено на 29 липня 2026 року.

У судовому засіданні 29 липня 2026 рокупрокурор ОСОБА_2 подане клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Засуджений ОСОБА_4 суду повідомив, що дійсно 28.06.2026 приходив до своєї дружини з метою примиритися, оскільки у них спільні діти. Зазначив, що він пройшов лікування від алкогольної залежності. Тому просив у задоволенні клопотання відмовити. Крім цього дані кошти йому необхідні для виготовлення нового протезу. Факт перебування в стані алкогольного сп`яніння у той день не заперечував.

Захисник ОСОБА_7 зазначив, що покладені вироком суду від 03 червня 2026 року обов`язки засуджений виконав, а порушення умов обмежувальних заходів є несуттєвими та не можуть слугувати підставою для звернення застави в дохід держави. Просив урахувати, що ОСОБА_4 запросила сама потерпіла з метою поділу майна. Також просив врахувати те, що засуджений є учасником бойових дій та має інвалідність другої групи.

Потерпіла ОСОБА_3 зазначила, що посилання захисника на те, що вона сама запросила ОСОБА_4 не відповідає дійсності. У такому стані як він приходив, миритися не йдуть, оскільки він перебував у стані алкогольного сп`яніння, при цьому чіплявся до дитини, порвав футболку. Тому просила клопотання прокурора задовольнити.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та вивчивши клопотання прокурора, доходить висновку, що у даний час є передбачені законом підстави для задоволення клопотання прокурора, виходячи з таких підстав.

Згідно частини 1 статті 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема запобіжні заходи.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, також, зокрема запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (частина 1 статті 177 КПК України).

Одним із запобіжних заходів є застава (частина 1 статті 176 КПК України).

Згідно частини 1 статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Отже, застава як один з видів запобіжних заходів має забезпечувати дієвість кримінального провадження, що обумовлюється забезпеченням виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Як установлено з квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 12.05.2026 ОСОБА_4 сплатив на рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області № UA398201720355289002000015950, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172 визначено ухвалою суду від 11.05.2026 суму застави у розмірі 49920,00 грн (а. п. 109).

Як було зазначено вище, вироком Решетилівського районного суду Полтавської області від 03 червня 2026 року ОСОБА_4 був визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки. На підставі пунктів 1, 3 частини 1 статті 91-1 КК України застосовано до ОСОБА_4 обмежувальні заходи у виді: заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; заборони наближатися на відстань 50 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин. Заставу у розмірі 49 920 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять) гривень 00 копійок, внесену обвинуваченим ОСОБА_4 , повернути обвинуваченому ОСОБА_4 після набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов`язками скасувати.

Згідно розпорядження про виконання судового рішення, що набрало законної сили, вирок суду від 03 червня 2026 року набрав законної сили 06 липня 2026 року.

У той же час відповідно до рапорту Сектору поліцейської діяльності №1 Відділу поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області 28.06.2026 від заявниці ОСОБА_3 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 28.06.2026 о 20 год. 13 хв. за адресою: АДРЕСА_1 колишній чоловік заявниці чинить домашнє насильство (а. п. 211).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 28.06.2026 близько 20 год. у кімнату будинку, де вона проживає по АДРЕСА_1 . Бакай зайшов ОСОБА_4 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_8 . ОСОБА_4 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, поводив себе агресивно, ображав ОСОБА_3 нецензурною та брутальною лайкою (а. п. 212).

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_8 28.06.2026 близько 20 год. вона знаходилася вдома та побачила як її син ОСОБА_4 пішов до будинку, де раніше проживав з дружиною ОСОБА_3 , а вона одразу пішла за ним, щоб забрати його додому. З його слів їй стало відомо, що він хотів забрати свій автомобіль внаслідок чого виникла сварка між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а. п. 213).

Відповідно до рапортів інспектора з РПП СПД №1 ВП №2 Полтавського РУП ОСОБА_9 ним 28.06.2026 близько 20 год. 15 хв. було здійснено виїзд у АДРЕСА_1 . Прибувши за вказаною адресою, ним було опитано гр. ОСОБА_3 , при цьому ОСОБА_4 на місці події був відсутній (а. п. 214, 215).

Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Згідно з п. 14 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Установлені обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 після ухвалення вироку не виконав зазначені у ньому обмежувальні заходи у виді: заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; заборони наближатися на відстань 50 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин.

При цьому суд звертає увагу, що ухвалою суду від 11.05.2026 вже було звернуто в дохід держави заставу у розмірі 33280,00 грн, внесену 29 квітня 2026 року обвинуваченим ОСОБА_4 , оскільки обвинувачений не виконав зазначені в ухвалі суду від 27.04.2026 обмежувальні заходи у виді: заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; заборони наближатися на відстань 50 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин, а також не виконав обов`язку - з`являтися до суду за кожним викликом.

Тобто, неналежна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 не є одиничним випадком та характеризує засудженого ОСОБА_4 як особу, схильну до умисного порушення визначених судом обмежувальних заходів.

За наведених умов ОСОБА_4 вчинив дії, які передбачені ч. 8 ст. 182 КПК України як підстава для звернення внесеної ним застави в дохід держави та зарахування її до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ураховуючи викладене, клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 177, 178, 182, 186, 193, 194, 196, 395, 537, 539 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора ОСОБА_10 про звернення застави в дохід держави задовольнити.

Звернути в дохід держави заставу у розмірі 49920 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять) гривень 00 копійок, внесену 12 травня 2026 року обвинуваченим ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 травня 2026 року, яку зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1