Постановление суда № 138596072, 28.07.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 28.07.2026Справа № 554/9984/26 Провадження № 1-кс/554/9707/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Полтавської окружної прокурором Полтавської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026170460000245 від 28.06.2026 року щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, не працюючого, неодноразово судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

в с т а н о в и л а :

До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідність в чому слідчий обґрунтував наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.06.2026 близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи біля четвертого під`їзду за адресою: м. Полтава, вул. Миколи Вавілова, буд. 1/15, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів та обернення його на свою користь, будучи обізнаним про введення на території України воєнного стану, діючи повторно, умисно, таємно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є непомітними для оточуючих, шляхом перекусування велосипедного замка пасатижами, викрав велосипед марки Formula моделі Thor 2.0, чорно-бірюзового кольору, який належить ОСОБА_6 .

В подальшому гр. ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, здавши його до ломбарду ПТ «Ломбард Онікс», чим спричинив потерпілій матеріального збитку на загальну суму 6666,67 грн.

Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується зібраними на початковому етапі досудового розслідування доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 29.06.2026; протоколом допиту потерпілої (додатковий) ОСОБА_6 від 30.06.2026; довідкою з ломбарду ПТ Ломбард Онікс; протоколом огляду цифрового носія та інформації, що міститься на ньому, від 02.07.2026; протоколом огляду цифрового носія та інформації, що міститься на ньому, від 21.07.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 10.07.2026; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_7 від 10.07.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 24.07.2026; протоколом проведеного слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_4 від 24.07.2026 року.

Посилаючись на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри, наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які обумовлюють застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також той факт, що ОСОБА_4 вчинив новий злочин в період іспитового строку, слідчий просить застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання покладених на нього обов`язків та запобігти існуючим ризикам.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання, просила його задовольнити в повному обсязі з викладених у ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з такого.

За змістом положень статті 131 КПК України запобіжні заходи застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження.

Частиною 1 статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України (ч.2 ст.177 КПК України).

Згідно з ч.3 ст.176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують слідчий та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

24.07.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (серед інших, рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Мюррей проти Об`єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Системний аналіз положень КПК України свідчить про те, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання стосовно доведеності/не доведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації її діяння відповідно до норм КК України, позаяк вони підлягають вирішенню за результатами судового розгляду по суті обвинувального акта.

На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів визначає, чи є вірогідною причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (за стандартом «обґрунтованої підозри»), щоб застосувати до неї запобіжний захід.

На переконання слідчого судді, викладені у клопотанні слідчого та повідомленні про підозру фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення у сукупності з наданими слідчим матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.4 ст.185 КК України, і такі докази на даному етапі є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, встановлені у ході досудового розслідування факти та обставини могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, пред`явлена підозра є обґрунтованою.

Оцінюючи доводи сторін кримінального провадження щодо наявності ризиків для кримінального провадження, слідчий суддя виходить з того, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органу досудового розслідування чи суду обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема суворістю передбаченого покарання. Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та у випадку доведеності вини та постановленні у кримінальному провадженні обвинувального вироку йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Тому, наявні підстави вважати, що усвідомлюючи вказане, ОСОБА_4 може вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (пункт 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Стороною обвинувачення також доведено наявність ризику, що підозрюваний може здійснити спробу незаконно вплинути на свідків у кримінальному провадженні, внаслідок чого ці особи можуть змінити своєї показання або відмовитись від надання показань.

Також слідчим суддею оцінено і враховано доводи органу досудового розслідування про те, що ОСОБА_4 має схильність до антисоціальної поведінки, вчинив новий злочин в період іспитового строку, за викликом до слідчого слідчого відділення поліції №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області не з`являється, не має постійного місця проживання.

Крім того, підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має сталого джерела доходів, міцних соціальних зв`язків, схильний до вчинення корисливих злочинів, що свідчить про те, що підозрюваний може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою здатний запобігти вказаним ризикам.

Отже, надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, на які вказують слідчий та прокурор, а також про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Відтак, установлені у кримінальному провадженні факти та обставини вказують на наявність визначених законодавцем правових підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Даних про неможливість утримання підозрюваного під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Згідно з ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях стверджує, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого безальтернативного ув`язнення підозрюваного.

Враховуючи тяжкість та характер інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, відомості про його майновий, сімейний та соціальний стан, беручи до уваги стримувальний аспект застави, яка має бути достатньо значною, аби забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На думку суду, застава саме у такому розмірі цілком здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.

У разі внесення застави слід покласти на підозрюваного такі обов`язки: 1) прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; 2) не відлучатись за межі міста Полтави області без дозволу слідчого, прокурора та суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним по кримінальному провадженню; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого слід задовольнити та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши останньому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и л а :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, строком на 59 днів, який обчислювати з 15 год. 30 хв. 28 липня 2026 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 24 вересня 2026 року, 15 год. 30 хв.

Визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133120 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA398201720355289002000015950, призначення платежу - застава, прізвище, ім?я, по-батькові особи, за кого вноситься застава, сума застави, дата внесення застави, № ухвали суду та назва суду.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов?язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; 2) не відлучатися за межі міста Полтави без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади власний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз?яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув?язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув?язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов?язаний виконувати покладені на нього обов?язки, пов?язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв?язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Повний текст ухвали складено 30 липня 2026 року о 16 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1