Решение № 138595248, 29.07.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1006/26

Провадження № 2-о/379/50/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Шабрацького Г.О.

за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про встановлення фактів , що мають юридичне значення.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 заявник ОСОБА_1 через свого представника- адвоката Колибабу І.О. звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області.

В обґрунтування заяви зазначила, 04 травня 2026 року заявниця звернулася до ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ із заявою про призначення пенсії у зв`язку із досягненням нею пенсійного віку (ч.1. ст 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

12 травня 2026 року від ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ заявниця отримала Рішення про відмову у призначенні пенсії від 12.05.2026 року № 104250026246 зі змісту якого зокрема дізналася про те, що до трудового стажу їй не зараховано періоди, що зазначено в:

трудовій книжці, оскільки на титульній сторінці зазначене прізвище заявниці в російському

варіанті написання « ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_2 .».

за дипломом не враховано період навчання оскільки відсутній оригінал документу на

підтвердження зміни прізвища з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

Крім того, 04 листопада 1986 року заявниця уклала шлюб, це підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 04 листопада 1986 року, актовий запис про шлюб № 10 від 04 листопада 1986 року, складний сичевською сільською радою кетовського району, курганської області російської федерації на ОСОБА_5 та «ОСОБА_24» після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 .

Слід зазначити , що у зв`язку з тим, що свідоцтво про реєстрацію шлюбу видано органом російської федерації, а на даний момент міжнародне співробітництво з державою агресором припинено, внаслідок чого отримання свідоцтва про реєстрацію шлюбу повторно за місцем видачі є неможливим, то вона змушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу.

Такий варіант написання прізвища заявниці в трудовій книжці та відсутність оригіналу свідоцтва про реєстрацію шлюбу створює перешкоди для підтвердження трудового стажу та реалізації її права на пенсію за віком.

Встановлення цього факту необхідне для підтвердження зміни родового прізвища в результаті реєстрації шлюбу з «ОСОБА_24`на « ОСОБА_4 » та реалізації права на пенсію.

Просить суд Встановити факт належності ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , трудової книжки НОМЕР_3 від 26 вересня 1985 року.

Встановити факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_8 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_9 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження село Лука-Барська, Барський район, Вінницька область, Україна та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження село Кам`янка, Софіївський район, Дніпропетровська область, Україна, ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 10, складений сичевською сільською радою кетовського району курганської області російської федерації.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026 справу передано для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області Г.О. Шабрацькому.

Ухвалою судді від 01.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті в судове засідання.

Заявник судове засідання не з`явилась про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду від представника заявника надійшла заява, в якій вона просить розглянути справу без участі заявника та її участі, заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.

В судове засідання представник заінтересованої особи Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлялись належним чином, на адресу суду направлена заява про розгляд справи без участі представника ГУПФУ у Київській області.

За положенням частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи за умови їх належного повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України за умов неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Лука-Барська Вінницької області народилася ОСОБА_11 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 виданим 10 травня1966 Луко-Барської сільською радою Барського району Вінницької області (а. с. 18).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 актовий запис № 10, складений сичевською сільською радою кетовського району курганської області російської федерації, вбачається, що 04.11.1986 року ОСОБА_12 та ОСОБА_13 уклали шлюб, після реєстрації шлюбу присвоєно прізвища: ОСОБА_14 , ОСОБА_14 (а.с.21).

Згідно з повторним свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 виданим 29.03.2025 Таращанським відділом ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУЮ (м.Київ), шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_15 розірваний, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 28.05.1990 зроблено запис №63. Після розірвання шлюбу присвоєні прізвища: йому « ОСОБА_14 », їй « ОСОБА_14 » (а. с. 22).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 актовий запис № 22, складений Таращанським відділом ДРАЦС Київської області 23.02.1991року, вбачається, що 23.02.1991 року ОСОБА_16 та ОСОБА_15 уклали шлюб, після реєстрації шлюбу присвоєно прізвища: чоловіку- ОСОБА_17 , дружині- ОСОБА_17 (а.с.23).

Згідно з свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_8 виданим 15 травня 1992року відділом загсу Таращанського райвиконкому Київської області, шлюб між ОСОБА_16 та ОСОБА_18 розірваний, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 15.05.1992 зроблено запис №43. Після розірвання шлюбу присвоєні прізвища: йому « ОСОБА_17 », їй « ОСОБА_14 » (а. с. 24).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_9 актовий запис № 4, складний Луко-Барською сільською радою Барського району Вінницької області 27.03.1993 року, вбачається, що 27.03.1993 року ОСОБА_19 та ОСОБА_15 уклали шлюб, після реєстрації шлюбу присвоєно прізвища: чоловіку- ОСОБА_20 , дружині- ОСОБА_20 (а.с.25).

Згідно з свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_10 виданим 18 червня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Таращанського районного управління юстиції у Київській області, шлюб між ОСОБА_19 та ОСОБА_1 розірваний, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 18.06.2003 зроблено запис №48. Після розірвання шлюбу присвоєні прізвища: йому « ОСОБА_20 », їй « ОСОБА_20 » (а. с. 25).

Як вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_11 , 26.09.1985 виданої на ім`я « ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Згодом запис прізвища у трудовій книжці був змінений на « ОСОБА_14 », про що зроблений запис «прізвище змінено на ОСОБА_14 згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_12 виданого сичевською сільською радою кетовського району, курганської області », який завірений підписом та печаткою, потім запис змінено на « ОСОБА_17 », прізвище « ОСОБА_17 « змінено на « ОСОБА_14 » , про що зроблено запис « прізвище ОСОБА_17 змінено на маркову згідно свідоцтва про розірвання шлюбу « НОМЕР_8 від 15.05.1992 року», який завірений підписом та печаткою, потім було змінено прізвище « ОСОБА_21 » на « ОСОБА_20 » про що зроблено запис «згідно сідоцтва НОМЕР_13 від 27.03.1993 року» який завірений підписом та печаткою, (а. с. 26).

Судом встановлено, що в трудовій книжки від 26 вересня 1985 року серії НОМЕР_11 на титульні сторінці в графі « по батькові» на російській мові ОСОБА_22 » (а.с.26).

Згідно рішення ГУПФУ у Київській області про відмову у призначені пенсії від 12.05.2026 №104250026246 ОСОБА_1 , вбачається, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди: за трудовою книжкою від 26.09.1985 НОМЕР_14 , оскільки на титульній сторінці зазначене прізвище заявниці в російському варіанті написання не відповідає паспортним даним « ОСОБА_20 ». За дипломом ВІД 28.02.1986 НОМЕР_15 період навчання з 01.09.1983 по 28.02.1986 оскільки відсутній документ про зміну прізвища « ОСОБА_23 » на « ОСОБА_14 ». Період догляду ха дитиною ІНФОРМАЦІЯ_5 до досягнення нею 3-річного віку оскільки у свідоцтві про народження прізвище « ОСОБА_14 » та відсутній документ про зміну прізвища « ОСОБА_23 » на « ОСОБА_14 » (а.с.43-44).

Згідно експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз віл 22.05.2026, вбачається, що з урахуванням зазначеного прізвища ОСОБА_20 та рос. ОСОБА_20 в документах наданих для експертизи, а також в інших документах зазначеної особи є ідентичними.(а.с. 45).

Отже, надані заявником докази у своїй сукупності підтверджують вказані ним у заяві обставини.

Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі.

У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.

У свою чергу національне законодавство України встановлює наступне.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що мають юридичне значення.

За положенням пункту 6 частини 1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.

Пунктом 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, передбачено, що якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено в судовому порядку.

Згідно ч. 3 ст. 48 Кодексу законів про працю України працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після початку проходження стажування.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав заявник у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу заявника, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 315 ЦПК України називає окремі категорії справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Це справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім' єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Поряд з цим, такий перелік не є вичерпним та відповідно до частини другої вказаної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При відсутності документально підтвердженого факту реєстрації акту цивільного стану, законодавством не передбачено інший порядок поновлення актового запису цивільного стану, аніж судовий.

Пунктом 3.17 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Мінюсту України від 12.01.2011 № 96/5 передбачено, що рішення суду про встановлення факту реєстрації актів цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем складання втраченого актового запису. У цьому разі заявник подає копію рішення суду до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану.

Вищенаведене також знаходить підтвердження у роз`ясненнях, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5. Так, зокрема, зазначено, що суди можуть встановлювати факти реєстрації народження, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» , поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану у разі його відсутності, що підтверджується документально. Заява про поновлення актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Поновлення актового запису цивільного стану проводиться за місцем його первинного складення.

У разі якщо витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану від компетентних органів іноземної держави неможливо, поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.

У разі якщо втрачено актовий запис цивільного стану, складений компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок поновлення, відмінний від передбаченого законодавством України, актовий запис цивільного стану поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану повідомляється компетентному органу іноземної держави.

На підставі поновленого актового запису цивільного стану повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.

Відповідно до абз. З п. 3.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Мінюсту України від 12.01.2011 № 96/5, у разі якщо втрачено актовий запис цивільного стану, складений компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок поновлення, відмінний від передбаченого законодавством України, а також у разі якщо витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану від компетентних органів іноземної держави неможливо (відповідь не надходить тривалий час, стихійне лихо, військові дії тощо), що підтверджується відповідними документами, актовий запис цивільного стану поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.

Відповідно до статті 22 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-ГУ «Про міжнародне приватне право» до особистих немайнових прав застосовується право держави, у якій мала місце дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про захист таких прав, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із частиною першою статті 13 цього Закону документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2023 року № 107 «Про деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Однак, зазначені норми незастосовні у правовідносинах за участю рф.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для встановлення факту належност трудової книжки та реєстрації шлюбу, що необхідно заявниці для подальшого звернення у ПФУ з метою реалізації її права на пенсійне забезпечення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленої заяви та її задоволення.

Керуючись ст.ст. 89, 95, 247, 265, 273, 293-294, 315-316, 319, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про встановлення фактів , що мають юридичне значення -задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , трудової книжки НОМЕР_11 від 26 вересня 1985 року.

Встановити факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_8 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_9 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження село Лука-Барська, Барський район, Вінницька область, Україна та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження село Кам`янка, Софіївський район, Дніпропетровська область, Україна, ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 10, складений сичевською сільською радою кетовського району курганської області російської федерації.

Судові витрати залишити за заявником

Рішення набирає сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ознайомитись з текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/.

Повне судове рішення складено 29.07.2026.

Суддя:Г. О. Шабрацький