Решение № 138593702, 29.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/16384/25

Провадження № 2/357/1862/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Цукуров В.П.,

секретар судового засідання Чайка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В :

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, посилаючись на наступні обставини.

10.09.2019 року між Публічним акціонерним товариством «ІДЕЯ БАНК» та відповідачем було укладено Угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування №С-600-009259-19-980.

Відповідно до умов Угоди Банк відкриває Клієнту поточний рахунок у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Угоди та Договору, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає клієнту міжнародну платіжну карту MasterCard.

Відповідно до п. 3 Договору Банк надає Клієнту Кредит шляхом встановлення відповідно Кредитної лінії по поточному рахунку на наступних умовах:

1. Максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000,00 грн. (п. 3.1 Угоди).

2. Ліміт Кредитної лінії, доступний Клієнту на момент укладення Угоди, становить 5000,00 грн. (п. 3.2 Угоди).

3. Згідно з п.п. 3.3 Угоди процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 24% річних.

Банк на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 5000,00 грн строком до 10.09.2024 року, а Позичальник відповідно зобов`язався повернути його разом з іншими платежами. Як йдеться по тексту Угоди Клієнт ознайомлений з умовами Угоди, ДКБО, Тарифами Банку та іншими умовами обслуговування, які оприлюднені на інтернет-сторінці Банку www.ideabank.ua та які йо роз`яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний.

Банк свої зобов`язання за Угодою про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування №С-600-009259-19-980 від 10.09.2019 року виконав у повному обсязі, відкривши поточний рахунок № НОМЕР_1 , та надавши кредитні кошти в розмірі 5000,00 грн в межах кредитного ліміту визначеного в п. 3.2 Угоди. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує.

19.12.2023 року між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу №19/12-2023. Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу АТ «ІДЕЯ БАНК» відступає ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «ІДЕЯ БАНК» за плату та на умовах визначених Договором факторингу. ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» зобов`язання за Договором факторингу виконав в повному обсязі, та відповідно перерахував суму на користь АТ «ІДЕЯ БАНК».

22.12.2023 року між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» був укладений Договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» передав (відступив), а ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» прийняв права вимоги за Угодою про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування №С-600-009259-19-980 від 10.09.2019 року. Відповідно до п. 2.1 за цим договором ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» відступає ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» за плату та на умовах, визначених договором.

За таких обставин, до ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» починаючи з 22.12.2023 року відповідно до договору факторингу №22/12-2023 перейшло право за Угодою про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування №С-600-009259-19-980 від 10.09.2019 року, що укладено між АТ «ІДЕЯ БАНК» та відповідачем.

У зв`язку з неповерненням заборгованості за Угодою про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування №С-600-009259-19-980 від 10.09.2019 року та відповідно до Довідки розрахунку заборгованості відповідач має непогашену заборгованість за Угодою про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування №С-600-009259-19-980 від 10.09.2019 року, яка складається з:

- заборгованості за основним боргом - 5000,00 грн.;

- заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 9382,79 грн.;

- заборгованість на нарахованими та несплаченими комісіями - 0 грн.

За таких умов позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Угодою про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування №С-600-009259-19-980 від 10.09.2019 року в загальному розмірі 14382,79 гривень, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.

Рух справи. Позиції сторін.

13.11.2025 року ухвалою суду відкрито провадження по справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 68).

09.12.2025 року судове засідання по справі було відкладено задля повторного виклику відповідача у зв`язку з її неявкою (а.с. 71).

21.01.2026 року судове засідання було відкладено за клопотанням відповідача (а.с. 75, 76).

13.03.2026 року канцелярії суду за допомогою системи «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити у повному обсязі. Зазначив, що позивачем при зверненні до суду було пропущено відповідні строки давності. Просив застосувати наслідки такого пропуску. Окрім того зазначив, що оскільки позивач не надав суду двостороннього паперового кредитного договору, підписаного власноручно відповідачем, у якому був би чітко зафіксований розмір процентної ставки 24% річних, всі вимоги про стягнення відсотків (9382,79 грн.) є абсолютно безпідставними та не підлягають задоволенню. Відповідач жодних умов про сплату 24% річних не погоджувала та не підписувала. Крім того, до позову не додано копій Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та Правил користування карткою, Інформаційного листка, Тарифів Тарифного пакету приватного банківського обслуговування, які розміщені на офіційному сайті Банку , що діяли на момент відносин із відповідачем та які містили би обумовлені сторонами умови договору. Оскільки доказів повідомлення Відповідача про зміну кредитора надано не було до моменту подання позову, вона обґрунтовано не здійснювала жодних платежів на користь невідомих їй третіх осіб (факторів). Крім того, позивачем не доведено належними, достовірними документами, що саме борг ОСОБА_1 був переданий ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ». Долучені до матеріалів справи Витяги з Реєстру боржників (додатки до договорів факторингу) зазвичай є звичайними роздруківками таблиць, що не містять ні ЕЦП (КЕП) уповноважених осіб, ні належних печаток сторін первісного договору, що унеможливлює ідентифікацію передачі конкретного права вимоги. Також, позивачем не надано належним чином завірених первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували рух коштів, зняття коштів саме відповідачем та законність формування сальдо боргу, що передавалося за факторингом (а.с. 78-82).

У подальшому судові засідання відкладалися, у тому числі, задля надання сторонам можливості скористатися процесуальними правами, зокрема подачею до суду відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив, письмових пояснень тощо.

У судове засідання сторони не з`явилися, до канцелярії суду їхні представники подали заяви, у яких просили суд здійснювати розгляд справи без їхньої участі (а.с. 3, зворот, 82).

У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

2. Мотивувальна частина.

Норми матеріального та процесуального права України, якими керується суд.

Згідно ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17).

Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 цього Кодексу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Висновки суду.

Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що 10.09.2019 року між Публічним акціонерним товариством «ІДЕЯ БАНК» та відповідачем було укладено Угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування №С-600-009259-19-980.

Відповідно до умов Угоди Банк відкриває Клієнту поточний рахунок у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Угоди та Договору, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає клієнту міжнародну платіжну карту MasterCard.

Відповідно до п. 3 Договору Банк надає Клієнту Кредит шляхом встановлення відповідно Кредитної лінії по поточному рахунку на наступних умовах:

1. Максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000,00 грн. (п. 3.1 Угоди).

2. Ліміт Кредитної лінії, доступний Клієнту на момент укладення Угоди, становить 5000,00 грн. (п. 3.2 Угоди).

3. Згідно з п.п. 3.3 Угоди процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 24% річних.

При цьому, матеріали справи містять саме копію паперового примірника Угоди про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування №С-600-009259-19-980 від 10.09.2019 року, Довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб та Анкети опитувальника клієнта фізичної особи. Усі вказані документи містять підпис безпосередньо відповідача (а.с. 5, 6, 7-8).

З огляду на викладене, твердження представника відповідача про те, що остання жодних умов про сплату 24% річних не погоджувала та не підписувала не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Факт надання відповідачу кредитних коштів та користування останньою ними підтверджується Випискою по банківському рахунку № НОМЕР_2 від 19.12.2023 року, сформованою АТ «ІДЕЯ БАНК» (а.с. 9-15).

19.12.2023 року між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу №19/12-2023. Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу АТ «ІДЕЯ БАНК» відступає ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «ІДЕЯ БАНК» за плату та на умовах визначених Договором факторингу. ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» зобов`язання за Договором факторингу виконав в повному обсязі, та відповідно перерахував суму на користь АТ «ІДЕЯ БАНК».

22.12.2023 року між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» був укладений Договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» передав (відступив), а ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» прийняв права вимоги за Угодою про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування №С-600-009259-19-980 від 10.09.2019 року. Відповідно до п. 2.1 за цим договором ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» відступає ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» за плату та на умовах, визначених договором.

За таких обставин, до ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» починаючи з 22.12.2023 року відповідно до договору факторингу №22/12-2023 перейшло право за Угодою про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування №С-600-009259-19-980 від 10.09.2019 року, що укладено між АТ «ІДЕЯ БАНК» та відповідачем.

Усі копії указаних документів містять підписи та печатки осіб-підписантів (а.с. 25-30).

Позивачем було направлено відповідачу вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості, у якій, поряд з іншим, повідомив про відступлення права вимоги за Угодою про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування №С-600-009259-19-980 від 10.09.2019 року до нього (а.с. 17-21).

Відповідно до Довідки розрахунку заборгованості відповідач має перед позивачем непогашену заборгованість за Угодою про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування №С-600-009259-19-980 від 10.09.2019 року в загальному розмірі 14382,79 гривень, яка складається з:

- заборгованості за основним боргом - 5000,00 гривень;

- заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 9382,79 гривень;

- заборгованість на нарахованими та несплаченими комісіями - 0 гривень (а.с. 16).

Відповідач погодив зі своєї сторони такі умови Кредитного договору, підписавши його зміст. Кредитний договір або його окремі положення недійсними не визнано, отже умови договору, в тому числі і щодо сплати відсотків чи плати за обслуговування кредитної заборгованості, є обов`язковими для виконання позичальником. Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту, нараховані відсотки, а також плату за обслуговування, відповідно до умов Кредитного договору, порушив своє зобов`язання.

Окрім того, матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є законними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заяви представника відповідача про застосування судом наслідків пропуску позивачем строків позовної давності суд зазначає наступне.

Застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог. Тобто позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 по справі № 910/18560/16.

Згідно з ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності пов`язується не тільки зі строком (припинення дії), а й певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи. За загальним правилом перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України). У даному випадку перебіг позовної давності починається з часу, коли Позивач здійснив виплату потерпілій особі.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан, який тримає на момент ухвалення цього судового рішення.

Згідно пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.

Відтак, посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності при зверненні з цим позовом, не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Окрім того, указана Угода про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування №С-600-009259-19-980 від 10.09.2019 року діяла до моменту направлення позивачем у липні 2025 року відповідачу вимоги щодо дострокового стягнення заборгованості

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених сторонами позовних вимог, з урахуванням обраного ними способу захисту права, на підставі наданих сторонами доказів.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати зі сплати судового збору.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем були понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 гривень, які документально підтверджені (а.с. 4).

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, які складаються з судового збору за подачу позову в розмірі 3028,00 гривень.

Витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 гривень, на підтвердження понесення яких надає копії відповідних документів (а.с. 45-53).

Згідно з частинами 1, 2 ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові 01 лютого 2023 року по справі №160/19098/21.

До висновку про справедливість і співмірність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу на 50% від попередньо заявленої суми у аналогічній ситуації дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 11 березня 2021 року у справі № 911/2681/19.

При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд бере до уваги те, що у справа даної категорії не є унікальною та складною, її розгляд було здійснено без участі представників сторін, а позивачем, окрім позовної заяви, не подавалося до суду жодних інших процесуальних документів, що не потребувало від сторони позивача витрачення значних зусиль.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 гривень (7000,00 гривень х 50%). Такий розмір суд вважає розумним, реальним і підтвердженим матеріалами справи.

3. Резолютивна частина.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» за Угодою про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування №С-600-009259-19-980 від 10.09.2019 року в розмірі 14382,79 гривень (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят дві гривні 79 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 3028,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 гривень, а всього стягнути 6528,00 гривень (шість тисяч п`ятсот двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: вулиця Набережно-Лугова, будинок 8, місто Київ, 04071.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 29 липня 2026 року.

Суддя В. П. Цукуров