Решение № 138587494, 29.07.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/844/26

Провадження № 2/439/699/26

29 липня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді: Петейчука Б.М.,

за участі: секретаря

судового засідання: Ковальчук Н.І.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Бродівська міська рада Львівської області,

ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Бродівської міської ради Львівської області, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, ухвалив таке рішення.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Бродівського районного суду Львівської області з позовними вимогами до Бродівської міської ради Львівської області та ОСОБА_2 з вимогами про встановлення факту включення до спадкового майна земельної ділянки з кадастровим номером 4620385300:01:008: 0007 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бродівської міської територіальної громади (належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ), до заповіту від 30 липня 2019 року, посвідченого Пониквянською сільською радою Бродівського району Львівської області за реєстровим № 113.

Стислий виклад позиції позивачки.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 . Спадщина відкрилася за останнім місцем її проживання: АДРЕСА_1 . До складу спадщини входить земельна ділянка кадастровий номер 4620385300:01:008:0007 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За життя спадкодавець розпорядилася своїм майном, склавши 30 липня 2019 року заповіт, посвідчений Пониквянською сільською радою за реєстровим № 113, яким заповіла належне їй майно позивачці ОСОБА_1 . Іншим спадкоємцем за законом є сестра позивачки відповідачка ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса Бродівської державної нотаріальної контори № 271/02-31 від 07.11.2025 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через допущену в тексті заповіту технічну помилку (описку) в кадастровому номері земельної ділянки замість 4620385300:01:008:0007 помилково вказано 4620385300:01:007:0007.

На підставі викладеного просить позов задовільнити в повному обсязі.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі

13 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

10 липня 2026 року від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, а саме просила розглядати позов лише в частині про встановлення факту включення до спадкового майна земельної ділянки з кадастровим номером 4620385300:01:008:0007 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бродівської міської територіальної громади (належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ), до заповіту від 30 липня 2019 року, посвідченого Пониквянською сільською радою Бродівського району Львівської області за реєстровим № 113.

Позивачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача ОСОБА_4 у підготовче засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає у повному обсязі, проти задоволення вимог не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнає у повному обсязі, проти задоволення вимог не заперечує.

За правилами ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа розглянута у підготовчому засіданні за відсутності учасників справи без фіксування процесу технічними засобами.

Згідно з ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову за результатами підготовчого засідання.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 08 січня 2025 року(а.с.11).

ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копією паспорта громадянина України позивачки та копією довідки про присвоєння ідентифікаційного номера № НОМЕР_2 (а.с.8-9).

Земельна ділянка з кадастровим номером 4620385300:01:008:0007 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Бродівської міської територіальної громади, належала ОСОБА_3 на праві приватної власності, що підтверджується: свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 17 червня 2016 року, посвідченим Бродівською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 601; довідкою Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 0-13-0.93-2104/15-25 від 09 вересня 2025 року; витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4601604362025 від 29 липня 2025 року(а.с.14-21)

30 липня 2019 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений Пониквянською сільською радою Бродівського району Львівської області, зареєстрований у реєстрі за № 113, яким заповіла, зокрема, земельну ділянку площею 2,845га. Кадастровий номер 4620385300:01:007:0007 позивачці ОСОБА_1 (а.с.12).

Згідно із довідкою виконавчого комітету Бродівської міської ради Львівської області № 650 від 18 вересня 2025 року, у тексті заповіту посвідченого секретарем Пониквянської сільської ради Галиною Молінською 30 липня 2019 року реєстровий номер №113, допущено помилку в кадастровому номері земельної ділянки, а саме - замість правильного 4620385300:01:008:0007 помилково вказано 4620385300:01:007:0007 (а.с.22)

Постановою державного нотаріуса Бродівської державної нотаріальної контори № 271/02-31 від 07 листопада 2025 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через наявну розбіжність між кадастровим номером земельної ділянки в заповіті та правовстановлюючими документами (а.с.13).

Мотиви суду.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи подання позивачкою 10 липня 2026 року заяви про зменшення позовних вимог у порядку статті 49 ЦПК України, предметом судового розгляду у даній справі є виключно вимога про встановлення факту включення спадкового майна (земельної ділянки кадастровий номер 4620385300:01:008:0007) до заповіту від 30 липня 2019 року.

Відповідно до статей 1216, 1218, 1219 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком тих, котрі нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 1256 ЦК України суд розглядає справу про тлумачення заповіту за наявності таких умов: 1) зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача; 2) наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту - спадкоємці мають різне уявлення про волевиявлення заповідача. За відсутності спору тлумачення заповіту здійснюється самими спадкоємцями на підставі частини першої статті 1256 ЦК України.

Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті. Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.

Неточне відтворення в заповіті власної волі заповідача щодо долі спадщини може бути зумовлене, перш за все, неоднаковим використанням у ньому слів, понять і термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов`язальних, спадкових відносин тощо. Цьому також можуть сприяти й певні неузгодженості між змістом окремих частин заповіту і змістом заповіту в цілому, що ускладнюють розуміння волі заповідача стосовно долі спадщини.

При цьому частина друга статті 213 ЦК України не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину при тлумаченні заповіту, не допускається і внесення змін у зміст заповіту.

Згідно зі статтею 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, потреба у тлумаченні виникає тоді, коли заповіт містить суперечливі положення, що ускладнюють його виконання.

Для визначення справжньої волі спадкодавця за заповітом необхідно брати до уваги мету правочину, подальшу його поведінку (ч.4 ст.213 ЦК).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 за життя висловила свою безумовну волю щодо передачі після своєї смерті конкретно визначеної земельної ділянки своїй дочці ОСОБА_1 , склавши заповіт від 30.07.2019 року за реєстровим № 113.

Разом з тим, при виготовленні тексту заповіту посадовою особою Пониквянської сільської ради була допущена технічна описка у 8-й цифрі кадастрового номера земельної ділянки (помилково зазначено 4620385300:01:007:0007 замість правильного 4620385300:01:008:0007). Як вбачається з Довідки виконкому Бродівської міської ради № 650 від 18.09.2025 та Витягу з ДЗК, земельна ділянка з кадастровим номером 4620385300:01:007:0007 ОСОБА_3 ніколи не належала і на території громади за померлою не значиться, а у її власності була лише ділянка 4620385300:01:008:0007.

Вирішуючи питання тлумачення правочину судом враховується, що цивільне судочинство направлене на захист прав та інтересів громадян.

Встановлено, що у складеному ОСОБА_3 заповіті, спадкодавець на випадок свої смерті висловила свою волю вказавши чітко площу земельної ділянки, та кадастровий номер, у якому допущено помилку в одній цифрі. Інші дані щодо земельної ділянки, що зазначені у заповіті співпадають із даними у правовстановлюючих документах.

На основі наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо включення спадкового майна, а саме земельної ділянки, яка належала на праві приватної власності кадастровий номер 4620385300:01:008: 0007 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бродівської міської територіальної громади (належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ), до заповіту від 30 липня 2019 року, посвідченого Пониквянською сільською радою Бродівського району Львівської області за реєстровим № 113.

Оскільки, позивачем обрано спосіб захисту свого невизнаного права шляхом встановлення факту, що має юридичне значення, який має на меті створення позивачці умов для реалізації власних спадкових прав, суд приходить до переконання про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки обраний позивачем спосіб захисту права призведе до ефективного відновлення порушеного права.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 213, 1216, 1218, 1236, 1256 ЦК, України, статтями 3, 10, 12, 81, 247, 264-268, 315, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити факт включення спадкового майна земельної ділянки з кадастровим номером 4620385300:01:008:0007 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Бродівської міської територіальної громади Золочівського району Львівської області, яка належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до заповіту від 30 липня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 113, посвідченого Пониквянською сільською радою Бродівського району Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Повне судове рішення складене 29.07.2026.

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Бродівська міська рада Львівської області, код ЄДРПОУ: 26525941, місцезнаходження: 80600, Львівська обл., м. Броди, площа Ринок, буд. 20.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Б.М. Петейчук