Постановление суда № 138585486, 28.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7725/25

н/п 2/953/2558/26

УХВАЛА

"28" липня 2026 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді- Лисиченко С.М.,

за участю: секретаря судових засідань - Кот Я.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в приміщенні Київського районного суду м.Харкова в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника позивача Сонько Н.І. про виключення відповідачів зі складу сторін у справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Харківводоканал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідно до якого просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість у сумі 36284 грн 39 коп, із них: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 квітня 2017 року по 31 травня 2025 року у розмірі 22203 грн 41 коп; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 квітня 2017 року по 31 травня 2025 року у розмірі 11869 грн 50 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01.06.2022 по 31.05.2025 у сумі 1066 грн 68 коп; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01.06.2022 по 31.05.2025 у сумі 598 грн 32 коп; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01.06.2022 по 31.05.2025 у сумі 546 грн 48 коп.

Заочним рішенням Київського районного суду м.Харкова від 07.10.2025 позовні вимоги Комунального підприємства «Харківводоканал» задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 13.03.2026 задоволено заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення у даній справі. Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 07.10.2025 по цивільній справі № 953/7725/25 скасовано, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

17.04.2026 відповідачем ОСОБА_3 подано до суду відзив, зі змісту якого вбачається, що він не визнає позовні вимоги, посилаючись на те, що за адресою: АДРЕСА_1 відкрито декілька особових рахунків, оскільки квартира є комунальною. Зокрема, на ім`я відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким заборгованість відсутня. На ім`я відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 .

У зв`язку з тим, що позивач просить стягнути заборгованість, яка виникла саме за особовим рахунком № НОМЕР_2 , ОСОБА_3 вважає, що він та ОСОБА_2 є неналежними відповідачами у даній справі.

20.04.2026 представником позивача КП «Харківводоканал»-Сонько Н.І. подано до суду клопотання, в якому вона просить виключити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зі складу відповідачів у справі, а також закрити провадження у справі стосовно них.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою на їх ім`я відкрито окремий особовий рахунок, який не є предметом цього позову про стягнення заборгованості. У зв`язку з цим вони не можуть бути належними відповідачами за заявленими позовними вимогами. В іншій частині позовні вимоги позивач підтримує.

В судове засідання, призначене на 28.07.2026, сторони та їх представники не з`явилися, про час, день та місце судового засідання повідомлялася у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не відомі. Представником позивача КП «Харківводоканал» -Сонько Н.І. подано до суду заяву з проханням розглядати справу без її участі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши клопотання представника позивача, дослідивши зміст письмових заяв по суті справи, матеріали справи, доходить таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст.2 та ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до суду, а також здійснення судового провадження у цивільній справі регламентовано відповідними нормами процесуального права ЦПК України.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

При цьому відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, з наведеного слідує, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя .

Згідно із положеннями ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Визначення відповідача/відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.2 ЦПК України одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у ст.13 цього Кодексу та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст.48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивачазамінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ст.51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).

Отже, положення ст.51 ЦПК України, зміст яких є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню, не наділяють суд першої інстанції повноваженнями виключати одного з відповідачів зі складу сторін у справі без одночасної заміни його належним відповідачем. Таким чином, виключення відповідача зі складу сторін без його заміни є процесуально недопустимим незалежно від того, чи вчиняється така процесуальна дія за клопотанням позивача, чи з ініціативи суду. Постановлення судом ухвали про виключення відповідача зі складу сторін без вирішення питання про його заміну свідчило б про вихід суду за межі процесуальних повноважень, визначених статтею 51 ЦПК України.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 16 лютого 2024 року у справі № 902/1331/22.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 641/893/16-ц, у якій зазначено, що за відсутності ухвали суду про заміну неналежного відповідача, закриття провадження у справі в частині позовних вимог до відповідного відповідача або залишення позову без розгляду в цій частині сам по собі факт прийняття судом уточненої позовної заяви не змінює процесуального статусу такого відповідача. Зміна статусу відповідача в інший спосіб не відповідає вимогам процесуального закону.

Водночас суд зазначає, що відповідно до ч.1, 2 ст.206 ЦПК України позивач має право відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це у заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд зобов`язаний роз`яснити сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, а також перевірити, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі прийняття судом відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України суд не приймає відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо такі дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і така відмова прийнята судом.

Частиною другою ст.256 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

За змістом статті 206 ЦПК України відмова від позову є одностороннім вільним волевиявленням позивача, спрямованим на відмову від судового захисту заявленої вимоги та припинення розпочатого ним судового процесу. Така процесуальна дія є проявом принципу диспозитивності цивільного судочинства, а тому здійснюється під контролем суду, який перевіряє її добровільність, усвідомленість та відповідність вимогам закону, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 180/2161/19.

У поданому клопотанні представник позивача не висловив волевиявлення позивача на відмову від позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а лише просив виключити зазначених осіб із числа відповідачів та закрити провадження у справі стосовно них. За таких обставин суд дійшов висновку, що подане клопотання не може бути розцінене як заява про відмову від позову в розумінні ст.206 ЦПК України.

За наведених обставин суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання представника позивача.

Разом із тим суд роз`яснює позивачу, що він має право у строки та порядку, встановлені ЦПК України, реалізувати передбачені процесуальним законом права, зокрема подати заяву про відмову від позову, залишення позовної заяви без розгляду щодо окремих відповідачів або, за наявності передбачених законом підстав, іншу процесуальну заяву, спрямовану на належне визначення складу учасників справи.

Керуючись ст. 49,51, 260-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача Сонько Н.І. про виключення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зі складу відповідачів у справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, та закриття провадження у справі.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя - С.М. Лисиченко