Решение № 138581870, 28.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року м. Київ справа №320/64863/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник» до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Господарник» (далі - позивач, ТОВ «Господарник») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС України (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «ПН» від 22.09.2025р. №00888990702 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 26 105,26грн. за відсутність реєстрації складених позивачем на неплатників ПДВ податкових накладених в Єдиному реєстрі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2025р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16.01.2026 до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій просить суд прийняти до розгляду дану заяву та позовні вимоги викласти в такій редакції:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС м. Києві форми «ГІН» від 22.09.2025 №00888990702;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС м. Києві форми «Р» від 17.09.2025 №87623/26-15-07-03-01-26;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС м. Києві форми «П» від 22.09.2025 №00889000702;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС України) форми «Р» від 22.09.2025 №00888950702.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2026р. прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та вирішено подальший розгляду справи №320/64863/25 здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У ході підготовчого провадження відповідачем подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 17.09.2025 №87623/26-15-07-03-01-26, форми «П» від 22.09.2025 №00889000702 та форми «Р» від 22.09.2025 №00888950702 з підстав пропуску позивачем встановленого законом строку для звернення до адміністративного суду для оскарження вказаних рішень суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2026р. у задоволенні заяви відповідача від 11.02.2026 про залишення позовної заяви позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2025 №00889000702, №00888950702 та від 17.09.2025 №87623/26-15-07-03-01-26 без розгляду відмовлено; поновлено позивачу встановлений законом процесуальний строку для звернення до адміністративного суду із позовною заявою в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2025 №00889000702, №00888950702 та від 17.09.2025 №87623/26-15-07-03-01-26.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивача відсутні підстави для нарахування та сплати орендної плати за користування земельною ділянкою внаслідок автоматичного припинення права користування в разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років; додатково позивач зазначає про незаконність винесення податкового рішення у зв`язку з визначенням грошового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку за податковий (звітний) період, який вже був охоплений попередньою плановою виїзною перевіркою, за результатами якої було прийняте скасоване у судовому порядку податкове повідомлення - рішення про нарахування орендної плати із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Також позивач зазначає, що реальність господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами підтверджується сукупністю первинних документів, які були надані до перевірки. Твердження контролюючого органу про ненадання документів до перевірки не відповідає дійсності, оскільки в акті перевірки відсутні відомості про складання актів ненадання (відмови від надання) товариством первинних та/або інших документів по взаємовідносинах з контрагентами; зазначає, що недобросовісність учасників господарських відносин в ланцюгах постачання товарів не може бути підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб`єкта господарювання, який виконав свої зобов`язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаних послуг.

Позивач вказує, що з врахуванням приписів податкового законодавства України, товариством складені на неплатників ПДВ, направлені на реєстрацію та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкові накладні, що підтверджується відповідними квитанціями про їх отримання із зазначенням реєстраційного номеру кожного документа. Зазначене спростовує висновки відповідача в акті перевірки про відсутність реєстрації в ЄРПН зазначених податкових накладних.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, де останній не погоджується з доводами Позивача та зазначає, що обов`язок з нарахування та сплати орендної плати випливає з укладання договору орендної плати із застосуванням актуальної нормативної грошової оцінки земельної ділянки; в контрагентів позивача відсутня технічна, трудова, технологічна можливість здійснити господарські операції; в актах наданих послуг відсутня деталізація наданих послуг, в ході проведення перевірки позивачем не надано ліцензії МОЗ України, що є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на здійснення діяльності з проведення дезінсекційних, дератизаційних, дезінфекційних робіт та дозволяє провадження зазначеного виду діяльності; в електронних базах даних ДПС України наявна негативна податкова інформація стосовно контрагентів ІІ ланцюга постачання; також посилається на відсутність в ЄРПН відомостей щодо реєстрації складених позивачем на неплатників ПДВ податкових накладних.

До суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що наведені відповідачем заперечення не спростовують доводів позовної заяви та не підтверджують правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Крім того, вказує, що відзив не містить належного правового й доказового обґрунтування заперечень, наполягає на протиправності проведення повторної документальної планової перевірки, відсутності у позивача обов`язку зі сплати орендної плати за землю після припинення права землекористування, реальності господарських операцій з контрагентами та їх підтвердженні належними первинними документами, а також на своєчасній реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим просить суд врахувати наведені доводи та задовольнити позовні вимоги.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2026 закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду на 14.05.2026.

У судове засідання, призначене на 14.05.2026 прибули представник позивача та представник відповідача. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити з викладених у заявах по суті справи підстав; представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, наполягав на відмові у його задоволенні.

Протокольною ухвалою суду від 14.05.2026, беручи до уваги думку сторін та за письмовим клопотанням представника позивача, судом вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як свідчать обставини справи, у липні - серпні 2025р. з урахуванням продовження термінів проведення перевірки на підставі наказу від 18.06.2025р. №4444-п, направлень на перевірку, відповідачем відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.10.2018 по 31.03.2025, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 08.06.2020р. по 31.03.2025р., за наслідками якої складено акт від 18.08.2025р. №70875/Ж5/26-15-07-02-04-01/30971302 (далі - акт перевірки), фактично отримано 18.08.2025р.

Відповідно до резолютивної частини акту перевірки відповідачем встановлені наступні порушення вимог податкового законодавства:

пп.271.1.1 п.271.1 ст.271, п.286.1-286.2 ст.286 ПК України, що призвело до заниження по орендній платі за землю за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:108:0002 в сумі 60 862 524,44грн. (за період з 25.10.2018р. по 31.12.2018р. - 4 454 649,26 грн., 2019р. - 24 016 369,96 грн., 2020р. - 21 468 917,43грн., 2021р. - 10 922 587,79грн.) до ГУ ДПС у Голосіївському районі м. Києва;

п.44.1 ст.44, пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткуванням податком на прибуток (задекларованих збитків) у розмірі 1 338 741грн. за І квартал 2025р.;

п. 44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 та п.201.10 ст.201 ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. №21, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 267 748грн. (за травень 2021р. - 125 588грн., червень 2021р. - 14 513грн., листопад 2021р. - 127 647грн.);

п.201.10 ст.201 та п.89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України у зв`язку з відсутністю реєстрації в ЄРПН податкових накладних за лютий 2022р.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки від 18.08.2025р. №70875/Ж5/26-15-07-02-04-01/30971302, позивач в порядку пп.17.1.6, п.17.1, ст.17, п.86.7.4 п.86.7 ст.86 ПК України звернувся до відповідача із письмовими запереченнями від 29.08.2025р. №29/08-2025 про частковий перегляд висновків акту перевірки.

Відповідно до листа відповідача від 15.09.2025р. №37922/Ж12/26-15-07-02-04-07 висновки акту перевірки від 18.08.2025р. №70875/Ж5/26-15-07-02-04-01/30971302 - залишені без змін, а письмові заперечення позивача від 29.08.2025р. №29/08-2025 - без задоволення.

В подальшому на підставі акту перевірки від 18.08.2025р. №70875/Ж5/26-15-07-02-04-01/30971302, відповідачем винесені оскаржувані у даній справі податкові повідомлення - рішення:

- форми «Р» від 17.09.2025р. №87623/26-15-07-03-01-26 про визначення грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 68 980 961,32грн., у тому числі за основним платежем - 60 862 524,44грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 8 118 436,88грн., яке було отримано засобами поштового зв`язку листом з рекомендованим повідомленням про вручення 19.09.2025р. (трек - номер відправлення 03 151 2837 9046);

- форми «П» від 22.09.2025р. №00889000702 про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1 338 741грн.;

- форми «Р» від 22.09.2025р. №00888950702 про визначення грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 334 685грн., у тому числі за основним платежем - 267 748грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 66 937грн.;

- форми «ПН» від 22.09.2025р. №00888990702 про застосування штрафних (фінансовими) санкцій в сумі 26 105,26грн., які були отримані позивачем засобами поштового зв`язку листом з рекомендованим повідомленням про вручення 24.09.2025р. (трек - номер відправлення 03151 2866648 7).

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про оренду землі» у відповідних редакціях, що діяли на момент спірних правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Як вбачається з підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Стосовно податкового повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 17.09.2025р. №87623/26-15-07-03-01-26 про визначення грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 68 980 961,32грн., у тому числі за основним платежем - 60 862 524,44грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 8 118 436,88грн. суд зазначає таке.

В акті перевірки відповідач зазначає, що позивачем занижено належну до сплати суму податкового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:108:0002 площею 191187 м2, що розташована за адресою м. Київ, просп. Червонозоряний, 113 на загальну суму 60 862 524,44 грн., у тому числі за період з 25.10.2018 по 31.12.2018р. - 4 454 649,26 грн., за 2019р. - 24 016 369,96 грн., за 2020р. - 21 468 917,43 грн. та за 2021р. - 10 922 587,79 грн.

Зазначене порушення, за твердженням відповідача, допущено внаслідок невірного розрахунку орендної плати за земельну ділянку із застосуванням попередньої нормативної грошової оцінки земельної ділянки. В той же час, листом ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 21.12.2021р. №8-26-0.10-6022/2-21 було надано інформацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та надано витяги від 25.10.2018 №5951/86-18 та від 29.02.2019р. №2084/86-19, згідно яких розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:108:0002 становить 614 017 951,58 грн.

Згідно акту перевірки, ГУ Держгеокадастру у м. Києві листом від 17.07.2025р. №8-10-0.332-6877/2-25 було повідомлено, що згідно до даних Державного земельного кадастру нормативна грошова оцінка земельної ділянки проведена станом на 25.10.2018р. становить 614 017 951,58 грн.; станом на 19.02.2019р. - 614 017 951,58 грн.

Також в акті перевірки зазначено, що відповідно до листів Департаменту земельних ресурсів (Виконавчого органу Київської міської адміністрації) від 21.12.2021р. №05716-33576 та від 18.07.2025р. №057-9443 земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:108:0002 передавалась в оренду на 15 років ТОВ «Господарник» на підставі договору оренди земельної ділянки від 14.03.2008р. №79-6-00605.

На підставі наданих позивачем доказів, які наявні у матеріалах справи, судом встановлено, що 22.05.2005р. між Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації (організатор конкурсу) та позивачем (інвестор) укладено інвестиційний договір №049-13/і/16 про будівництво торговельно-розважального комплексу по Червонозоряному проспекту, 113.

З врахуванням умов укладеного договору, позивачем перераховано до місцевого бюджету інвестиційний внесок на загальну суму 7 891 599,74 грн., а саме: 03.03.2005р. - 1 101 042,04 грн. з призначенням банківського платежу - компенсація витрат, пов`язаних з підготовкою інвестиційного проекту; 03.03.2005р. - 1 125 000,00 грн.; 03.03.2005р. - 3 260 000,00 грн.; 04.03.2005р. - 201 000,00 грн.; 05.03.2005р. - 1 110 000,00 грн. та 09.03.2005р. - 1 094 557,70 грн. з призначенням банківських платежів - кошти на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

Рішенням Київської міської ради від 12.07.2007р. №1102/1763 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок позивачу для облаштування рекреаційної зони в поєднанні водоймища з будівництвом розважально-торговельного комплексу на просп. Червонозоряному, 113, у Голосіївському районі м. Києва та вирішено передати, за умови виконання п.6 рішення, земельні ділянки загальною площею 19,32га.

06.03.2008р. між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ «ГОСПОДАРНИК» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан В.М., зареєстрований в реєстрі за №1213, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 14.03.2008р. за №79-6-00605 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 12.07.2007 № 1102/1763, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором.

Згідно з п.2.1. договору об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - просп. Червонозоряний, 113, у Голосіївському районі м. Києва; розмір - 191 187м2; цільове призначення - для облаштування рекреаційної зони в поєднанні водоймища з будівництвом розважально-торговельного комплексу; кадастровий номер - 8000000000:79:108:0002. Положеннями п. 3.1. договору встановлено, що останній укладено на 15р.

Відповідно до витягу з технічної документації №Ю-17024/2008 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 24.01.2008р. №112 нормативна грошова оцінка (НГО) ділянки становить 56 868 917,29грн.

Згідно із п.4.2 договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у наступних розмірах: для облаштування рекреаційної зони в поєднанні водоймища 4,5% від її НГО; для будівництва розважально-торговельного комплексу 5,5% від її НГО.

Київською міською Радою обумовлену договором оренди від 06.03.2008р. №1213 передано для користування позивачу відповідно до акту приймання - передачі від 14.03.2008р.

Відповідно до пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата для цілей розділу XII ПК України - це обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Згідно з пп.14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ст.21 Закону України «Про оренду землі»).

Підпунктом 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПК України встановлено, що платниками плати за землю, зокрема, є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди. Об`єктами оподаткування платою за землю, зокрема, є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (пп.270.1.2 п.270.1 ст.270 ПК України).

Згідно із пп.271.1.1 п.271.1 ст.271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Пунктом 288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст.1 Закону України від 06.10.1998р. №161-XIV «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до абз.1-5 ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є: дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. При цьому за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до п.288.4 ст.288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Разом з тим, відповідно до статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування. При цьому, системний аналіз матеріалів справи та норм Цивільного та Земельного кодексів України свідчить про те, що у Позивача фактично був відсутній обов`язок із нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку у спірний період.

Так, згідно з ч.1 ст.116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України, або за результатами аукціону.

Згідно із ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.416 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Згідно із ч.4 ст.1021 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняється в разі невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років.

Згідно із п.11.5 договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього договору.

Пунктом 8.4 договору оренди земельної ділянки від 06.03.2008р. №1213 встановлено, що позивач (орендар) зобов`язаний, серед іншого, завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору, тобто встановлено імперативний обов`язок позивача (орендаря) завершити забудову земельної ділянки у чітко визначений строк - не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.

Враховуючи, що Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) зареєструвало договір 14.03.2008 р., кінцевий граничний строк для реалізації права на забудову та виконання умов договору сплив 14.03.2011 р. Оскільки цей обов`язок фактично виконаний не був - право землекористування позивача припинилося в силу закону у строк до 14.03.2011 року.

Зазначені обставини та факт остаточного припинення права користування зафіксовані рішенням Господарського суду м. Києва від 12.02.2019 р. у справі № 910/7250/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 р. та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2021 р.

При цьому відповідно до сталої практики Верховного Суду, який під час розгляду аналогічних правовідносин щодо припинення права землекористування, наданого на підставі договору оренди, у справі № 910/5963/17 (Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018), суд касаційної інстанції сформував комплексний правовий підхід щодо автоматичного припинення в силу закону права землекористування за умови невикористання ділянки під забудову.

Так, у наведеній справі Верховний суд констатував, що системне тлумачення положень статті 416 Цивільного кодексу України та статті 102-1 Земельного кодексу України свідчить про те, що за умови нездійснення забудови земельної ділянки протягом трьох років поспіль, право землекористувача припиняється автоматично унаслідок прямих вимог закону, а будь-які подальші акти органів місцевого самоврядування чи рішення про розірвання договору оренди/суперфіцію не створюють первинних правових наслідків, а є лише офіційною формалізацією (констатацією) факту припинення права землекористування, яке вже відбулося раніше автоматично в силу закону.

На підставі системного аналізу зазначених норм у сукупності з пунктом 4 частини 1 статті 416 Цивільного кодексу України та частиною 4 статті 102-1 Земельного кодексу України, ураховуючи фактичні обставини справи, релевантну сталу практику Верховного Суду та преюдиційні обставини, установлені судовими рішеннями у справі № 910/7250/18, суд дійшов висновку про те, що 15.03.2011 року позивач втратив статус землекористувача та, як наслідок, статус суб`єкта плати за землю право землекористування ТОВ «Господарник» припинилося 14.03.2011 року автоматично, в силу імперативних вимог закону.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України, у разі припинення права користування земельною ділянкою плата за землю справляється виключно за фактичний період перебування ділянки у користуванні в поточному році.

Таким чином, оскільки обов`язок зі сплати орендної плати за вказану земельну ділянку після автоматичного припинення права користування не виник, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В якості додаткової правової підстави протиправності податкового повідомлення - рішення форми «Р» від 17.09.2025р. №87623/26-15-07-03-01-26 про визначення грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб позивач зазначає про незаконність проведення даної перевірки у зв`язку з визначенням грошового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку за податковий (звітний) період, який вже був охоплений попередньою плановою виїзною перевіркою, за результатами якої було прийняте скасоване у судовому порядку податкове повідомлення - рішення про нарахування орендної плати із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Судом встановлено, що дійсна планова виїзна документальна перевірка проводилася відповідачем на підставі наказу від 18.06.2025р. №4444-п і направлень, які у своєму складі містять відомості про період, що підлягатиме перевірці - з 01.10.2018р по 31.03.2025р.

Відповідно до матеріалів справи у жовтні - листопаді 2021р. на підставі наказу від 28.10.2021р. № 8433-п відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання платником податку вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2017р. по 31.03.2021р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011р. по 31.03.2021р., за результатами якої було складено акт від 25.11.2021р. №87173/26-15-07-02-03-17/30971302 (далі - акт попередньої планової перевірки).

Попередньою плановою виїзною документальною перевіркою позивача (з врахуванням розгляду письмових заперечень висновків акту від 25.11.2021р. №87173/26-15-07-02-03-17/30971302) за період з 01.07.2017р. по 31.03.2021р. відповідачем було встановлено порушення пп.271.1.1 п.271.1 ст.271, п.286.1 та п.286.2 ст.286 ПК України, у тому числі в частині заниження орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:79:108:0002, що розташована за адресою м. Київ, просп. Червонозоряний, 113, на загальну суму 55 944 029,15грн., в тому числі за періоди з 25.10.2018 по 31.12.2018р. - 4 454 649,26грн., за 2019р. - 24 016 369,96грн., за 2020р. - 21 468 917,43 грн., за 1 квартал 2021р. - 6 004 092,50грн.

На підставі акту попередньої планової виїзної перевірки від 25.11.2021р. №87173/26-15-07-02-03-17/30971302 відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 19.01.2022р. №2706/26-15-07-03-05-25 про заниження податкового зобов`язання по орендній платі за земельну ділянку з кадастровим номером 80000000000:79:108:0002 на загальну суму 64 062 466,03грн., у тому числі за основним платежем - 55 944 029,15грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 8 118 436,88грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2024р. у справі №320/19150/23, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024р. та постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.01.2025р. визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 19.01.2022р. №2706/26-15-07-03-05-25 про заниження податкового зобов`язання по орендній платі за земельну ділянку з КН 80000000000:79:108:0002 на загальну суму 64 062 466,03грн., у тому числі за платежем - 55 944 029,15грн., штрафом - 8 118 436,88грн., яке винесене за результатами попереднього акту планової виїзної перевірки від 25.11.2021р. №87173/26-15-07-02-03-17/30971302, внаслідок призначення та проведення планової виїзної документальної перевірки позивача за відсутності визначеного законом права під час дії мораторію, встановленого пунктом 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, тобто поза законом.

Відповідно до даних, які викладені в акті перевірки від 18.08.2025 р.№ 70875/Ж5/26-15-07-02-04-01/30971302 фактично підлягав перевірці період діяльності платника з 01.04.2021р. по 31.03.2025 р. і лише перевірка правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету земельного податку та орендної плати за землю повторно охоплювала період з 01.10.2018 по 31.03.2021 року.

У випадку, якщо певний податковий період був перевірений контролюючим органом, складено акт перевірки та винесені податкові повідомлення - рішення самостійно сплачені або скасовані у судовому порядку платником податків, то податковий орган не має законних (визначених податковим законодавством) підстав ініціювати проведення повторної планової перевірки платника податків з питань та за період діяльності, що вже були охоплені під час попередньої планової перевірки.

Як наслідок, період фінансово - господарської діяльності позивача за період з 01.10.2018р. по 31.03.2021р. вже був охоплений саме плановою виїзною документальною перевіркою із складанням відповідного комплексного акту (від 25.11.2021р. №87173/26-15-07-02-03-17/30971302) не підлягає повторній перевірці у майбутніх періодах з таких же підстав - за планом - графіком.\

У виключних випадках положеннями ПК України передбачено проведення повторної перевірки платника податків , зокрема і період який перевірявся, тільки шляхом проведення позапланової перевірки платника податку з тих самих питань за той самий період лише у відповідності у спосіб визначений Податковим кодексом України, зокрема на на підставі:

пп.78.1.3 п.78.1 ст.78 ПК України - платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України - платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

пп.78.1.12 п.78.1 ст.78 ПК України - у разі, якщо контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акту перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

пп.78.1.21 п.78.1 ст.78 ПК України - контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

пп.78.1.28 п.78.1 ст.78 ПК України - стосовно платника податків або будь-яких інших осіб, які діяли від імені та/або в інтересах платника податків, набрав законної сили обвинувальний вирок суду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 369, 3692 Кримінального кодексу України, і наслідком таких діянь могло стати зменшення об`єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов`язання, визначених згідно з вимогами цього Кодексу.

Оскільки у податковому законодавстві України прямо не передбачено (не визначено) права податкових органів проводити повторні планові перевірки за той самий період, то будь-які дій організації та проведення повторних перевірок за той самий період з інших підстав, ніж передбачені пп.78.1.3, 78.1.5, 78.1.12, 78.1.21 та 78.1.28 п.78.1 ст.78 прямо суперечать нормам ПК України та є незаконними.

У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки Податковий кодекс України при проведенні планових перевірок не надає права податковому органу проводити повторну планову перевірку одного платника податків та за той же самий період, а також і те, що у положення статті 77 Податкового кодексу України, якою регламентовано проведення планових перевірок не передбачено можливості проведення повторної планової перевірки, Суд погоджується із доводами позивача в частині відсутності у податкового органу законних підстав (визначених податковим законодавством повноважень) ініціювати проведення повторної планової перевірки платника податків з питань та за період діяльності, що вже були охоплені під час попередньої планової перевірки.

Чинне законодавство України не передбачає інституту повторних планових перевірок одного платника податків за той самий період, будь-яке повторне втручання у фінансово-господарську діяльність платника податків за вже перевірений період вимагає від суб`єкта владних повноважень безумовного дотримання суворих процесуальних фільтрів, визначених підпунктом 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Проте аналіз оскаржуваного наказу свідчить, що податковий орган взагалі не зазначив жодної з передбачених законом виключних підстав для ініціювання повторної перевірки, зокрема, щодо наявності розпочатого дисциплінарного провадження стосовно посадових осіб, які проводили первинну перевірку, або повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

У спірному наказі повністю відсутнє належне правове обґрунтування та посилання на виключні підстави, які б дозволяли проведення повторного заходу податкового контролю.

Відтак, винесення індивідуального акта за повної відсутності нормативно визначених фактичних передумов свідчить про явне виходження контролюючого органу за межі його дискреційних повноважень, що, відповідно до статті 19 Конституції України, є самостійною та безумовною підставою для визнання такого наказу протиправним і його скасування.

Слушними є доводи представника відповідача, що відповідний розділ до акту перевірки від 18.08.2025р. №70875/Ж5/26-15-07-02-04-01/30971302 про порушення в частині визначення податкового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку фактично перенесений з мотивувальної частини акту попередньої планової виїзної перевірки від 25.11.2021р. №87173/26-15-07-02-03-17/30971302.

Під час розгляду справи по суті, судом враховується правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.09.2021р. у справі №816/228/17, відповідно до якого неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Підсумовуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення відповідача форми «Р» від 17.09.2025р. №87623/26-15-07-03-01-26 про визначення грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб із штрафними (фінансовими) санкціями на загальну суму 68 980 961,32грн.

Стосовно податкових повідомлень - рішень відповідача форми «П» від 22.09.2025р. №00889000702 про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1 338 741грн. та форми «Р» від 22.09.2025р. №00888950702 про визначення грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 334 685грн., у тому числі за основним платежем - 267 748грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 66 937грн. суд зазначає таке.

В ході розгляду справи судом встановлено, що підставами для винесення зазначених вище податкових повідомлень - рішень з податку на прибуток та податку на додану вартість слугували висновки відповідача про:

- завищення витрат на збут, що призвело до заниження фінансового результату (ряд.2) декларації з податку на прибуток за 2021р. на загальну суму 638 236,09грн. та податкового кредиту з ПДВ у вересні 2021р. на суму ПДВ - 127 647,22грн. при придбанні послуг у ТОВ «НЕМАН ТРЕЙД» (код 43655593), з дезінфекції (сукупність заходів, спрямованих на знищення патогенних мікроорганізмів (бактерій, цвілі), дезінсекції (комплекс заходів, спрямованих на знищення або контроль чисельності комах (шкідників) у приміщеннях та на територіях, а також запобігання їх появі) та дератизації (заходи, спрямовані на знищення гризунів (щурів, мишей тощо) та запобігання їх появі) приміщень;

- завищення витрат на збут, що призвело до заниження фінансового результату (ряд.2) декларації з податку на прибуток за 2021р. на загальну суму 700 504,68грн. та податкового кредиту з ПДВ у вересні 2021р. на суму ПДВ - 140 100,95 грн. при придбанні послуг у ТОВ «КЛІНІНГ МАСТЕР ПЛЮС» (код 42686552) з комплексного прибирання території ТОВ «ГОСПОДАРНИК» у травні 2021р. за адресами визначеними у додатках до договору,

внаслідок не підтвердження в ході проведення перевірки реальності здійснених господарських операцій між ТОВ «Господарник» та зазначеними контрагентами.

Відсутність реальності здійснених фінансово - господарських операцій з придбання позивачем обумовлених договорами послуг обґрунтовується відповідачем:

по ТОВ «НЕМАН ТРЕЙД»: не наданням в ході проведення перевірки звітів, де міститься інформація про вид робіт (дезінсекція, дератизація, дезінфекція), об`єкт обробки, використані засоби та дата проведення робіт; не наданням в ході проведення перевірки сертифікатів відповідності, що підтверджують якість використаних препаратів; не наданням в ході проведення перевірки ліцензії МОЗ України, що є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на здійснення діяльності з проведення дезінсекційних, дератизаційних, дезінфекційних робіт та дозволяє провадження зазначеного виду діяльності; акти наданих послуг у своєму складі не містять інформації щодо деталізації наданих послуг, відсутня інформація щодо порядку розрахунку ціни наданих послуг, місця проведення послуг, термінів проведення робіт, залученої кількості працівників та використаних матеріалів; фактами анулювання 17.02.2023р. реєстрації платником ПДВ; неподання податкової звітності з січня 2022р.; відсутність основних засобів на 30.09.2021р.; наявністю рішення про відповідність критеріям ризиковості від 13.01.2025р. №1134; одночасне надання послуг ще 6 суб`єктам господарювання; наявністю негативної податкової інформації по контрагенту ІІ ланцюга постачання - ТОВ «КРЕСТОН ПЛЮС»;

по ТОВ «КЛІНІНГ МАСТЕР ПЛЮС»: не наданням в ході проведення перевірки завдання, де міститься інформація про об`єкти приміщень, обсяг послуг, умови надання послуг, площі приміщень, вартості наданих послуг, терміни наданих послуг; акти наданих послуг у своєму складі не містять інформації щодо деталізації наданих послуг, відсутня інформація щодо порядку розрахунку ціни наданих послуг, місця проведення послуг, термінів проведення робіт, залученої кількості працівників та використаних матеріалів; фактами анулювання 19.09.2023р. реєстрації платником ПДВ; неподання податкової звітності з січня 2022р.; відсутність основних засобів на 31.12.2021р.; наявністю рішення про відповідність критеріям ризиковості від 10.01.2023р. №3309, від 24.01.2025р. №29204; одночасне надання послуг у травні 2021р. ще 13 суб`єктам господарювання; відсутністю відповіді на запит про надання інформації та її документального підтвердження від 25.07.2025р. №26873/Ж12/26-15-07-02-04-07.

Підпунктом «а» п.198.1 ст.198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України зазначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п.199.1 ст.199 ПК України визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Як передбачено п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Положеннями пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що господарська діяльність -діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до абз.5, 11 ст.1 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з ч.1-2 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт надання послуги особою, яка вказана в первинних документах, наданих платником податків. Водночас наявність формально складених первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку.

Якщо задекларована господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Таким чином, з метою дослідження фактичного руху активів у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання послуг, специфіку предмету надання послуги, обсяги і зміст послуги, щодо зберігання майна, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій з надання послуг, щодо зберігання майна, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

Контролюючим органом встановлено нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «НЕМАН ТРЕЙД» та ТОВ «КЛІНІНГ МАСТЕР ПЛЮС» при придбанні обумовлених договорами послуг.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Замовник) та ТОВ «НЕМАН ТРЕЙД» (Виконавець) укладено договір про надання послуг від 26.08.2021р. №02-09, відповідно до якого Замовник зобов`язується надати послуги з дезінфекції, дезінсекції, дератизації належних товариству приміщень. Послуги надавалися на підставі узгоджених Сторонами додатках (Замовленнях).

Перелік послуг зазначений у п.1.2 договору. Обсяг, адреси та площі приміщень, вартість послуг, погоджується сторонами у відповідних Додатках (Замовленнях) до договору (п.1.3).

У Додатках до договору про надання послуг від 26.08.2021р. №02-09, сторонами визначено адреси приміщень, площі приміщень (м2), де будуть надаватися послуги, ціна послуг з розрахунку за 1 м2, загальну вартість послуги без ПДВ, суму ПДВ.

На виконання умов укладеного договору від 26.08.2021р. №02-09, ТОВ «НЕМАН ТРЕЙД» у вересні 2021р. надано позивачу послуги на загальну суму 765 883,31грн., у тому числі ПДВ - 127 647,22грн.; сума без ПДВ - 638 236,09грн., що підтверджується належним чином оформленими актами наданих послуг від 30.09.2021р. №16 на загальну суму 244 813,14грн., у тому числі ПДВ - 40 802,19грн.; від 30.09.2021р. №17 на загальну суму 235 829,17 грн., у тому числі ПДВ - 39 304,86грн.; від 30.09.2021р. №18 на загальну суму 285 241,00 грн. у тому числі ПДВ - 47540,17 грн.

За отримані послуги позивачем перераховано на банківський рахунок ТОВ «НЕМАН ТРЕЙД» грошові кошти на загальну суму 765 883,31грн., у тому числі ПДВ - 127 647,22грн.; сума без ПДВ - 638 236,09грн. відповідно до платіжної інструкції від 28.10.2021р. №101695527. Заборгованість по розрахункам відсутня.

У відповідності до вимог ПК України, ТОВ «НЕМАН ТРЕЙД» складено податкові накладні на загальну суму 765 883,31грн., у тому числі ПДВ - 127 647,22грн.; сума без ПДВ - 638 236,09грн., які зареєстровані в ЄРПН від 30.09.2021р. №16 на загальну суму 244 813,14грн., у тому числі ПДВ - 40 802,19грн.; від 30.09.2021р. №17 на загальну суму 235 829,17 грн., у тому числі ПДВ - 39 304,86грн.; від 30.09.2021р. №18 на загальну суму 285 241,00 грн. у тому числі ПДВ - 47540,17 грн.

Судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ «КЛІНІНГ МАСТЕР ПЛЮС» (Виконавець) укладено договір від 23.04.2021р. №2304/21-06, відповідно до умов якого платником податків придбано послуги з комплексного прибирання території Замовника за адресами визначеними в додатках до договору.

На виконання умов укладеного договору від 23.04.2021р. №2304/21-06, ТОВ «КЛІНІНГ МАСТЕР ПЛЮС» у травні 2021р. надано позивачу послуги на загальну суму 840 605,68грн., у тому числі ПДВ - 140 100,94грн.; сума без ПДВ - 700 504,74грн., що підтверджується належним чином оформленими актами наданих послуг:

№35 від 31.05.2021р. на загальну суму 76 591,01 грн., у тому числі ПДВ - 12 765,17 грн. з номенклатурою «Послуги з комплексного прибирання території (м. Сміла, вул.Незалежності,67А)»

№ 36 від 31.05.2021р. на загальну суму 124 367,72 грн., у тому числі ПДВ - 20 727,95 грн. з номенклатурою «Послуги з комплексного прибирання території (м. Тернопіль, вул. Стуса В., буд.1)

№37 від 31.05.2021р. на загальну суму 103 455,14 грн., у тому числі ПДВ - 17 242,52 грн. з номенклатурою «Послуги з комплексного прибирання території (м. Вінниця, вул. Острозького, 1)»

№38 від 31.05.2021 року на загальну суму 315 714,67 грн., у тому числі ПДВ - 52 619,11грн. з номенклатурою «Послуги з комплексного прибирання території (м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 34)»

№39 від 31.05.2021р. на загальну суму 175 640,40 грн., у тому числі ПДВ - 29 273,40 грн. з номенклатурою «Послуги з комплексного прибирання території (м. Мукачево, вул. Ужгородська, 167)»

№40 від 31.05.2021р. на загальну суму 44 836,74 грн., у тому числі ПДВ - 7 472,79 грн. з номенклатурою «Послуги з комплексного прибирання території (м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, 20)».

За отримані послуги позивачем перераховано на банківський рахунок ТОВ «НЕМАН ТРЕЙД» грошові кошти на загальну суму 840 605,68грн., у тому числі ПДВ - 140 100,94грн.; сума без ПДВ - 700 504,74грн., що підтверджується платіжними інструкціями:

від 08.07.2021р. №101686259 на загальну суму з ПДВ 414 688,68грн. та від 19.07.2021р. №1016686980 на загальну суму з ПДВ 425 917,00грн. Заборгованість по розрахункам відсутня.

У відповідності до вимог ПК України, ТОВ «КЛІНІНГ МАСТЕР ПЛЮС» складено податкові накладні на загальну суму 840 605,68грн., у тому числі ПДВ - 140 100,94грн.; сума без ПДВ - 700 504,74грн., які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН):

від 31.05.2021р. №87 на загальну суму 124 367,72 грн., у тому числі ПДВ - 20 727,95грн.; від 31.05.2021р. №88 на загальну суму 44 836,74 грн., у тому числі ПДВ - 7 472,79грн.; від 31.05.2021р. №89 на загальну суму 76 591,01 грн., у тому числі ПДВ - 12 765,17грн.; від 31.05.2021р. №90 на загальну суму 103 455,14 грн., у тому числі ПДВ - 17 242,52грн.; від 31.05.2021р. №91 на загальну суму 175 640,40грн., у тому числі ПДВ - 29 273,40грн.; від 31.05.2021р. №92 на загальну суму 315 714,67 грн., у тому числі ПДВ - 52 619,11грн.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Господарські операції з придбання послуг між їх безпосередніми учасниками - ТОВ «Господарник» та ТОВ «НЕМАН ТРЕЙД», ТОВ «КЛІНІНГ МАСТЕР ПЛЮС» у повному обсязі підтверджено первинними та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку у відповідності до вимог чинного законодавства України; перелік зазначених документів (дата, номер, номенклатура та інші реквізити) зазначені відповідачем безпосередньо в акті перевірки та складених Додатках до нього.

При цьому, будь - які недоліки (дефектність) складених первинних документів при придбанні послуг у зазначених контрагентів в частині своєчасності, достовірності складання та заповнення актів приймання - передачі наданих послуг, податкових накладних, їх реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі в акті перевірки не зазначено.

У даному випадку надані до перевірки первинні документи (договори надання послуг, додатки (завдання), акти здачі-прийняття робіт / послуг, податкові накладні, платіжні доручення та інші документи) відповідають вимогам, установленим правовими нормами, зокрема, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», щодо первинних документів і не викликають сумнівів щодо їхньої достовірності, то в сукупності з іншими доказами у повному обсязі підтверджують здійснення господарських операцій з ТОВ «НЕМАН ТРЕЙД», ТОВ «КЛІНІНГ МАСТЕР ПЛЮС».

Надаючи правову оцінку господарським операціям позивача з контрагентами, суд виходить з того, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ти чи інші господарські операцій; критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу

Ідентичний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 16.06.2019 у справі № 802/2618/14-а.

Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а так само відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого ж самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Ідентичні правові висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 813/3577/13-а/, від 20.03.2020р. у справі № 560/3956/18; від 15.04.2020р. у справі № 240/5420/18; від 02.07.2020р. у справі № 560/711/19).

Виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаним в договорі, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції. Відсутність максимальної деталізації виду наданих послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Ідентичні правові висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №10/4751/13-а, від 19.10.2022 у справі № 160/8762/21, від 24.02.2022 у справі № 809/4373/15.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що основними видами діяльності позивача згідно відомостей ЄДРПОУ - комплексне обслуговування об`єктів (основний) (КВЕД:2010 81.10), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД:2010 - 68.20).

Позивач на праві приватної власності володіє об`єктами нерухомого майна, які використовуються за основною господарською діяльністю платника - комплексне обслуговування об`єктів (основний) (КВЕД:2010 81.10) та надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД:2010 - 68.20), за місцерозташуванням яких ТОВ «НЕМАН ТРЕЙД» та ТОВ «КЛІНІНГ МАСТЕР ПЛЮС» надавалися обумовлені договорами послуги, що підтверджується:

м. Вінниця, вул. Острозького, буд.1 площею 3 091,9 м2: свідоцтвом про право власності на нежитлову будівлю від 11.06.2009р. №1279; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.07.2009р. №23281290;

м. Дніпро, вул. М. Міхновського, буд.8 площею 5 907,6 м2: витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.09.2013р. №10061388;

м. Кам`янець - Подільський, вул. Гагаріна, буд.42/1 площею 3 210,4 м2: свідоцтвом про право власності на нежитлову будівлю від 21.04.2008р. (рішення від 30.12.2004р. №2668); витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 22.09.2004р. №132349;

м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд.34 площею 14 876,2 м2: витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 06.10.2006р. №2987816;

м. Мукачево, вул. Ужгородська, буд.167 площею 3 398,0 м2: витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.03.2007р. №13804811, витягом з Державного реєстру правочинів від 22.12.2006р. №3369198;

м. Сміла, вул. Незалежності, буд.67А площею 4 843,6 м2: свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 16.04.2008р., витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.04.2008р. №18574604;

м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, буд.20 площею 2 105,5 м2: витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.10.2007р. №16356230, витягом з Державного реєстру правочинів від 30.07.2007р. №4369223;

м. Тернопіль, вул. Стуса В., буд.1 площею 6 121,3 м2: свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 19.08.2008р., витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.01.2007р. №13248001.

Згідно із пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

В той же час, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України).

У періоді, що підлягав перевірці, позивачем відповідно до укладених договорів передано у платне строкове користування (оренду) нерухоме майно (частини нежитлових приміщень) за адресами м. Вінниця, вул. Острозького, буд.1; м. Дніпро, вул. М. Міхновського, буд.8; м. Кам`янець - Подільський, вул. Гагаріна, буд.42/1; м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд.34; м. Мукачево, вул. Ужгородська, буд.167; м. Сміла, вул. Незалежності, буд.67А; м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, буд.20 та м. Тернопіль, вул. Стуса В., буд.1, що підтверджується укладеними договорами оренди (строкового платного використання), додатковими договорами, додатками до договорів та актами приймання - передачі.

Прибирання прибудинкової території; прибирання сходових кліток; вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення); прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі; дератизація; дезінсекція; прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами; освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води входять до обов`язкового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого у Додатку до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 01.06.2011 р. № 869 (у редакції, що діяла на момент господарських операцій).

Санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, освітлення, утримання ліфтів (п.1.1), дезінфекція, дератизація, дезінсекція (1.1.20.2) входять до Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004р. № 150.

Таким чином, придбані позивачем у ТОВ «НЕМАН ТРЕЙД» та ТОВ «КЛІНІНГ МАСТЕР ПЛЮС» послуги послуг з дезінфекції, дезінсекції, дератизації приміщень; послуг з комплексного прибирання території позивача за адресами визначеними у додатках до договору, цілком обґрунтовано пов`язані із господарською діяльністю позивача, направлені на належне функціонування об`єктів нерухомого майна, які в подальшому передаються в оренду в межах направленої на отримання доходу господарської діяльності.

Додатково суд зазначає, що оцінка доцільності економічних рішень платника в процесі провадження ним господарської діяльності, ефективності використання платником капіталу шляхом оцінювання витрат платника у світлі їх доцільності, раціональності не належить до повноважень податкового органу. Таким чином, вирішувати, які саме господарські операції слід здійснити в межах господарської діяльності, повинен сам платник податків, а економічна ефективність та доцільність витрат є якісним показником, який не впливає на податковий облік платника.

Суд відхиляє твердження відповідача про обов`язкову наявність ліцензії МОЗ України на здійснення діяльності з надання послуг з дезінфекції, дезінсекції, дератизації з огляду на те, що Законом України від 19.10.2010р. № 2608-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності» внесено зміни до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», згідно з якими ліцензування робіт з дезінфекції, дезінсекції та дератизації вже не передбачено.

Враховуючи викладене, дезінфекційні, дезінсекційні, дератизаційні заходи проводяться без будь яких дозвільних документів, оскільки законодавство не передбачає необхідність їх отримання при проведенні саме вказаної діяльності.

Відповідно до п.6 Постанови КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №1165), у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу контрагент - платник податку, яким складено податкову накладну, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, у разі встановлення, за результатами автоматизованого моніторингу контрагента, визначеної невідповідності, податкові накладні, що були направлені на реєстрацію ТОВ «НЕМАН ТРЕЙД» та ТОВ «КЛІНІНГ МАСТЕР ПЛЮС» підлягали б зупиненню.

Проте, податкові накладні, що складені зазначеними компаніями по факту надання послуг, зареєстровані в ЄРПН, що відповідно до абз.3 п.201.10 ст.201 ПК України надає безумовне право для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На момент проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ «НЕМАН ТРЕЙД» (вересень 2021 р.) і ТОВ «КЛІНІНГ МАСТЕР ПЛЮС» (травень 2021 р.), дані контрагенти зареєстровані в ЄДРПОУ, перебували на обліку в податкових органах, значились в реєстрі платників податку на додану вартість та не мали жодних критеріїв ризиковості платників податків. Оцінюватися ж, при дослідженні фактів здійснення господарських операцій, повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку в період їх здійснення.

Відповідність критеріям ризиковості, відповідно до даних зазначених в акті перевірки, з`явилася у ТОВ «НЕМАН ТРЕЙД» лише з 13.01.2025р., тобто через чотири роки після взаємовідносин з позивачем, а у ТОВ «КЛІНІНГ МАСТЕР ПЛЮС» - з 10.01.2023 року та з 24.01.2025 року, через два та чотири роки після закінчення договірних відносин.

визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі лише податкова інформація щодо контрагентів - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

Наявна в інформаційно-аналітичних базах (ІС «Податковий блок ДПС, Єдиний реєстр податкових накладних) податкова інформація відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання (І, ІІ та інші), як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, така інформація, носить виключно інформативний характер; під час опрацювання такої інформації будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів не відповідає критерію юридичної значимості, як наслідок, не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку.

Контролюючим органом в акті перевірки не доведено, що платник самостійно вніс до первинних документів недостовірну інформацію щодо придбаних послуг (виконаних робіт) та/або щодо постачальників (виконавців), а також обізнаність платника щодо недостовірності даних про постачальників товарів в первинних документах, на підставі яких було сформовано показники податкового обліку сум витрат та податкового кредиту.

У даному випадку надані до перевірки первинні документи відповідають вимогам, установленим правовими нормами, зокрема, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», щодо первинних документів і не викликають сумнівів щодо їхньої достовірності, то в сукупності з іншими доказами у повному обсязі підтверджують здійснення господарських операцій з ТОВ «НЕМАН ТРЕЙД» та ТОВ «КЛІНІНГ МАСТЕР ПЛЮС».

Відповідач, констатуючи недостатність ресурсів для здійснення господарської операції, діяв без жодного обґрунтування відповідного висновку. ГУ ДПС у м. Києві робиться висновок, однак обґрунтування такого висновку відсутнє як таке - контролюючий орган не наводить жодного пояснення та розрахунків, з яких би можна було встановити методику та метрики, за якими визначає достатність або недостатність ресурсів (матеріальних, трудових, інших) для здійснення господарської операції.

Доцільно зауважити, що необхідним є і обґрунтування того, що певна кількість ресурсів може бути недостатня для господарських операцій з наявними показниками, однак все ще може бути достатня для господарських операцій з меншими показниками - тобто, необхідно обґрунтувати, що недостатність ресурсів свідчить саме про повну неможливість здійснити усі оспорені господарські операції, а не, наприклад, половину від таких операцій.

Отже, саме лише твердження про недостатність ресурсів для здійснення господарської операції, без будь-яких пояснень щодо підстав такого висновку, алгоритму його формування, наведення відповідних розрахунків є неприпустимим узагальненням та не може зумовлювати притягнення особи до юридичної відповідальності.

Водночас, недобросовісність учасників господарських відносин в ланцюгах постачання не може бути підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб`єкта господарювання, який виконав свої зобов`язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаних послу.

Ненадання до перевірки первинних та інших документів на підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ «НЕМАН ТРЕЙД», ТОВ «КЛІНІНГ МАСТЕР ПЛЮС» також беззаперечно спростовується відсутністю в акті перевірки відомостей щодо складання актів ненадання (відмови від надання) товариством первинних та/або інших документів по взаємовідносинах з контрагентами у відповідності до абз.2 пп.12) п.3 розділу ІІІ, пп.2) п.4 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015р. № 727.

Таким чином, претензії відповідача до господарських операцій позивача з ТОВ «НЕМАН ТРЕЙД» та ТОВ «КЛІНІНГ МАСТЕР ПЛЮС» є безпідставними, в зв`язку з чим його висновки про нереальність таких господарських операцій є необґрунтованими, що свідчить про відсутність правових підстав для здійснення податковим органом донарахувань грошових зобов`язань з ПДВ та податку на прибуток в оскаржуваних рішеннях.

Стосовно застосування відповідачем збільшеного розміру штрафу - 25% від суми заниженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість та орендної плати за користування земельною ділянкою на підставі п.123.2 ст.123 ПК України суд зазначає таке.

Згідно із п.123.2 ст.123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи на підставах, визначених пп.54.3.1, 54.3.2, 54.3.6 п.54.3 ст. 54 цього Кодексу, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від завищеної суми бюджетного відшкодування.

Тобто, кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення задля накладення збільшеного штрафу є вчинення особою діяння умисно. Податкове законодавство не містить визначення «умислу, умисності діяння».

У свою чергу, як визначено п.112.2 ст. 112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала змогу для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачено відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Водночас, відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При цьому цілеспрямоване створення умов для невиконання податкових обов`язків за своїм характером має відрізнятися від власне невиконання податкового обов`язку. Іншими словами, не можна визнати вчинене податкове правопорушення умисним лише за наявності самого факту невиконання вимог законодавства. Невиконання податкового обов`язку - це наслідок, який має бути результатом:

1) або невжиття платником податків належних заходів з метою виконання такого обов`язку (і тоді правопорушення буде просто винним);

2) або цілеспрямованих діянь, метою яких є створення умов для невиконання вимог закону (і тоді правопорушення буде умисним).

Факт обізнаності платника податків із змістом законодавчих норм, необхідністю їх дотримання, сам собою, не може вважатися обставиною, що вказує на умисність діяння платника. Це пояснюється тим, що умисел на вчинення податкового правопорушення полягає у додатковій поведінці платника податків, спрямованій на створення умов із метою невиконання вимог закону.

Податкові правопорушення не можуть бути або винними, або умисними. Вони є або просто винними, або одночасно і винними, і при цьому ще й умисними, якщо умисел передбачено як додатковій обов`язковий елемент об`єктивного боку податкового правопорушення.

Відповідно, для притягнення до відповідальності платника податків контролюючий орган спочатку має довести наявність вини як такої в діянні платника податків, а вже після цього - наявність обставин, що вказують на умисел.

Пунктом 2.1 розділу ІІ листа ДПС України від 31.12.2020р. № 24242/7/99-00-20-01-02-07 для накладення штрафу, відповідно до п.123.2 ст. 123 Кодексу, в розмірі 25 відсотків від заниженого податкового зобов`язання, за вчинення діянь, передбачених п. 123.1 ст. 123 Кодексу, контролюючому органу необхідно довести вину особи - умисність дій.

Отже, для застосування штрафних санкцій у розмірі 25% відповідно до п.123.2 ст.123 ПК України контролюючий орган має встановити в діянні платника податків як вину, так і умисел. При цьому, обов`язок доведення того, що дії платником податків вчинені умисно, згідно п. 109.1 ст. 109 Кодексу, покладено на контролюючий орган.

Відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення на підставі п.123.2 ст.123 ПК України.

У даному випадку відповідачем не доведено та не підтверджено належними допустимими та законними доказами як вину, так і умисел платника податку в частині зазначених податкових правопорушеннях.

Стосовно податкового повідомлення - рішення форми «ПН» від 22.09.2025р. №00888990702 про застосування штрафних (фінансовими) санкцій в сумі 26 105,26грн. суд зазначає таке.

Відповідно до акту перевірки акту перевірки від 18.08.2025р. №70875/Ж5/26-15-07-02-04-01/30971302 за даними декларацій з податку на додану вартість, поданих до органів державної податкової служби України та Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 52 210,52грн.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із абз.1 п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Згідно із абз.4 п.201.10 ст.201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.201.2 ст.201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015р. №1307 (далі - Порядок №1307) у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Як зазначено у п.8 Порядку №1307) при складанні ПН, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 - 15 Порядку, у верхній лівій частині таких ПН у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається відповідний тип причини.

Зокрема, у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник ПДВ, та у разі складання ПН за щоденним підсумком операцій зазначається такий тип причини - « 02» - складена на постачання неплатнику податку.

Згідно п.89 розділу ХХ ПК України передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

З врахуванням приписів податкового законодавства України, позивачем складені на неплатників ПДВ, направлені на реєстрацію та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, що підтверджується відповідними квитанціями про їх отримання із зазначенням реєстраційного номеру кожного документа на загальну суму ПДВ 52 210,51грн., а саме:

№75 від 16.02.2022р. на суму ПДВ 200,00грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:32; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043646935);

№85 від 28.02.2022р. на суму ПДВ 951,56грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:33; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043670934);

№86 від 28.02.2022р. на суму ПДВ 190,54грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:33; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043663811);

№87 від 28.02.2022р. на суму ПДВ 7 556,65грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:33; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043681829);

№88 від 28.02.2022р. на суму ПДВ 3 887,19грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:33; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043760842);

№89 від 28.02.2022р. на суму ПДВ 376,85грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:33; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043757991);

№90 від 28.02.2022р. на суму ПДВ 139,34грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:34; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043740544);

№92 від 28.02.2022р. на суму ПДВ 1 493,91грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:34; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043634451);

№93 від 28.02.2022р. на суму ПДВ 3 887,19грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:34; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043696595);

№94 від 28.02.2022р. на суму ПДВ 424,51грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:35; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043669590);

№96 від 28.02.2022р. на суму ПДВ 763,52грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:35; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043725037);

№99 від 28.02.2022р. на суму ПДВ 2 386,00грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:35; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043659662);

№117 від 28.02.2022р. на суму ПДВ 136,00грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:36; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043725086);

№118 від 28.02.2022р. на суму ПДВ 170,04грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:36; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043784230);

№120 від 28.02.2022р. на суму ПДВ 2 762,14грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:36; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043686094);

№122 від 28.02.2022р. на суму ПДВ 3 848,93грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:37; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043708605);

№123 від 28.02.2022р. на суму ПДВ 1 350,86грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:37; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043674580);

№124 від 28.02.2022р. на суму ПДВ 12 667,18грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:37; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043690419);

№125 від 28.02.2022р. на суму ПДВ 7 774,38грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:37; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043704105);

№126 від 28.02.2022р. на суму ПДВ 758,81грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:38; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043772468);

№129 від 28.02.2022р. на суму ПДВ 484,91грн. (квитанція №1 - відправка 16.03.2022р. об 11:37:38; прийом 18.03.2022р. об 08:00:00; реєстраційний номер в ЄРПН 9043684234).

Згідно з п.90 розділу ХХ Кодексу, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого п.89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відсутність реєстрації протягом граничного строку таких ПН та/або РК в ЄРПН, про що вказано в податковому повідомленні рішенні складеним за результатами перевірки контролюючого органу тягне за собою накладення на платника штрафу у розмірі 50% суми податкових зобов`язань по ПДВ, вказаній в такій ПН та/або РК, або від суми ПДВ, нарахованого по операціях з поставки товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не виписана.

Відповідач наполягає, що позивачем не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, накладні на 366 і більше календарних днів на суму ПДВ 52210,51 грн., виписаних на не платників податку, наслідком чого є застосування штрафу в сумі 26 105,22грн. (52 210,51х50%), що є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідачем протиправно не враховано, що відповідно до абз.5 п.201.10 ст.201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Абзацом 9 п.201.10 ст.201 ПК України визначено, що датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

ТОВ «ГОСПОДАРНИК» письмово звернулося до ТОВ «М.Е.ДОК» листом від 05.08.2025р. №05/08 з проханням повідомити можливі причини відсутності в ЄРПН відомостей про реєстрацію зазначених вище податкових накладних з присвоєними реєстраційними номерами.

ТОВ «М.Е.ДОК» листом від 22.08.2025р. №22/08-3367 фактично підтверджено реєстрацію надісланих позивачем податкових накладних в реєстрі відповідно до протоколів руху по документах, де вказана детальна інформація щодо дати та часу, способу відправки накладних з КП «M.E.Doc».

У даному випадку позивачем своєчасно та у повному обсязі виконані податкові приписи в частині складення та реєстрації в ЄРПН зазначене вище податкових накладних, що свідчить про протиправність застосованого штрафу за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Згідно із ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог (зміну предмету позову) позивачем сплачено судовий збір у розмірі 30 280,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 24.12.2025р. №101775357 та 3 028,00грн. згідно із платіжною інструкцією від 30.12.2025р. №101775614. Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 33 308,00грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17.09.2025 №87623/26-15-07-03-01-26 про визначення грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 68 980 961,32 грн., у тому числі за основним платежем - 60 862 524,44 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 8 118 436,88 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення форми «П» від 22.09.2025 №00889000702 про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1 338 741 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 22.09.2025 №00888950702 про визначення грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 334 685 грн., у тому числі за основним платежем - 267 748 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 66 937 грн.

5. Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення форми «ПН» від 22.09.2025 №00888990702 про застосування штрафних (фінансовими) санкцій в сумі 26 105,26 грн.

6. Стягнути на користь ТОВ «Господарник» (ідентифікаційний код 30971302, 04107, м. Київ, вул. Загорівська, буд. 17-21) понесені ним витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС України) (ідентифікаційний код ВП 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) у розмірі 33 308 (тридцять три тисячі триста вісім) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.