Постановление суда № 138580165, 23.07.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/15610/26

Провадження №2/523/8299/26

У Х В А Л А

"23" липня 2026 р. м. Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря Ячменьової Д.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник адвокат Олійник М.Б., до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя шляхом визнання грошових коштів у розмірі 25 544 371 грн, а саме: готівкові кошти у розмірі 495 000 доларів США; готівкові кошти у розмірі 106 000 євро; готівкові кошти у розмірі 90 000 гривень; кошти, розміщені на банківських рахунках у АТ «Універсал Банк» та АБ «Південний» спільною сумісною власністю подружжя, яка набута за час шлюбу, та стягнення з відповідача 1/2 частину спільного сумісного майна подружжя у грошовій формі у розмірі 12 772 186 грн.

Одночасно з позовом ОСОБА_1 звернулася з заявою про забезпечення позову в якій просить :

1)накласти арешт на:

- грошові кошти ОСОБА_2 у межах ціни позову, а саме , готівкові кошти у розмірі 495 000 доларів США, 106 000 євро; 90 000 гривень; грошові кошти на всіх банківських рахунках відповідача у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АБ «ПІВДЕННИЙ» , АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»;

- транспортні засоби, зареєстровані на ім`я відповідача: - VOLKSWAGEN TOUAREG 2019 р.в.; - TOYOTA CAMRY 2024 р.в.; - NISSAN PRIMERA 2004 р.в.; - MERCEDES-BENZ ATEGO 817D 1999 pр.в.; - MERCEDES-BENZ 609 D 1988 р.в.

- нерухоме майно, зареєстроване на ім`я відповідача: - земельну ділянку, площею 1 014 кв.м у смт Ліски Одеського району Одеської області; - земельну ділянку, площею 428 кв.м у с. Крижанівка Одеського району Одеської області; - житловий будинок, площею 235,4 кв.м у с. Крижанівка Одеського району Одеської області; - 25% частки у праві спільної часткової власності на квартиру площею 46,9 кв.м у м. Одесі;

- корпоративні права відповідача 100% статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТД ПОЛЮС» (ЄДРПОУ 40515886).

2)заборонити :

- Регіональному сервісному центру МВС України в Одеській області та іншим уповноваженим органам проводити будь-які реєстраційні дії щодо транспортних засобів,

- Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо переходу права власності, обтяжень, іпотек, продажу, дарування або інших правочинів з нерухомим майном, вказаним у пункті 5 прохальної частини.

- Державним реєстраторам юридичних осіб проводити реєстраційні дії щодо зміни складу учасників (засновників), відчуження, обтяження корпоративних прав, зміни статуту та кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «ТД ПОЛЮС» (ЄДРПОУ 40515886).

Заява обґрунтована тим, що між сторонами існує майновий спір щодо поділу грошових коштів, набутих за час шлюбу та таких, що є спільною сумісною власністю подружжя. Відповідач вже здійснив реальні та документально підтверджені дії, спрямовані на виведення спільного сумісного майна від можливого стягнення за майбутнім рішенням суду, а саме, у щорічній декларації відповідача за 2025 рік, поданій ним самостійно до Єдиного державного реєстру декларацій 30 березня 2026 року, у розділі 14 «Видатки та правочини» відповідач особисто задекларував два договори дарування грошових коштів: 03 січня 2025 року дарування грошових коштів у сумі 1 891 732,00 грн; 24 червня 2025 року дарування грошових коштів у сумі 6 908 583,00 грн.

Обидва правочини відповідач здійснив без згоди позивача щодо спільного сумісного майна подружжя. Одержувачі дарувань у декларації відповідачем не вказані, що додатково свідчить про недобросовісний характер таких дій та спробу приховати від позивача коло осіб, яким виведене спільне майно. Крім того, у декларації за 2025 рік простежується прогресуюче зменшення готівки у доларах США з 495 000 доларів США станом на 31.12.2024 до 270 000 доларів США станом на 31.12.2025, тобто виведено 225 000 доларів США (в еквіваленті понад 9 000 000 грн). Таким чином, факт розпочатого та активно триваючого процесу виведення відповідачем спільних активів підтверджений документально самим відповідачем у його ж власній декларації. Це створює реальну та безпосередню загрозу того, що на момент ухвалення судом рішення у справі про поділ майна, у відповідача не залишиться активів, з яких можливо буде фактично стягнути присуджену суму, що зробить рішення суду невиконуваним та позбавить позивача можливості реального захисту порушених прав.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

З огляду на вказану норму розгляд заяви здійснено без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, та забороною вчиняти певні дії.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому, відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). При цьому суд повинен перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову та застосовувати такі заходи в тих випадках, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, якщо внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди.

Слід звернути увагу на те, що норми п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України чітко визначають, щодо забезпечення позову арештом майна, яке належить відповідачу.

Відповідно до вимог п.4,7 ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як вбачається із змісту заяви в ній відсутні ідентифікуючі відомості про майно належне відповідачу, а саме не зазначено адреси місцезнаходження нерухомого майна та державних номерних знаків рухомого майна , та відомостей про реєстрацію права власності на таке майно за відповідачем.

Крім того, необхідно звернути увагу на те, що додані до позову декларації відповідача мають обмежену інформацію, що також не дає можливості ідентифікувати належність того чи іншого об`єкту.

Отже, зазначене унеможливлює вирішення питання щодо забезпечення позову.

За змістом ч.10 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу,повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи те, що позивачкою не додержано вимог ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст.149-153, 260, 261, 353 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя