Постановление суда № 138573733, 27.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

27 липня 2026 року м. ХарківСправа № 922/2517/26

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх. №2517 від 16.07.2026)

AMRAOIL SERV SRL (адреса: Sos. Industriala 9, Constanta, Province (Judet) Constanta, ROMANIA - 900147 (вул. Індустріальна 9, Константа, провінція Константа, Румунія, 900147) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Текнолоджиз" (61124, м. Харків, вул. Каштанова, 33, оф.1, код ЄДРПОУ 41723535) про стягнення 188 654,97 Евро

за участю представників сторін:

заявника - адвоката Рященко М.І.

особи, що може отримати статус відповідача (боржник) - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

15.07.2026 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Харківської області AMRAOIL SERV SRL подало заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, яку зареєстровано 16.07.2026 за вх. №2517, в якій заявник просить суд у межах суми позовних вимог та арбітражних витрат AMRAOIL SERV SRL накласти арешт на грошові кошти, що належать: ТОВ Еко Текнолоджиз (зареєстроване місцезнаходження: 61124, Україна, м. Харків, вул. Каштанова, 33, оф.1, Код ЄДРПОУ 41723535) та знаходяться на всіх рахунках в гривні та іноземній валюті у розмірі 188 654,97 Евро (та/або у еквіваленті в гривні на дату винесення ухвали про арешт грошових коштів) у всіх банківських установах, у тому числі на рахунках: AT УКРСИББАНК, вул. Адріївська 2/12, Київ, Україна, SWIFTBIC: KHABUA2K, IBAN НОМЕР_1 ; АТ Перший український міжнародний банк, МФО 334851, АТ Перший український міжнародний банк, МФО 334851, IBAN НОМЕР_2 (в Евро).

В обгрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив зокрема, що 25 серпня 2025 року між сторонами укладено рамковий контракт купівлі-продажу № 01/08-25 (далі Контракт), згідно з яким AMRAOIL SERV SRL зобов`язалося постачати за замовленнями покупця ТОВ ЕКО ТЕКНОЛОДЖИЗ гранули поліетилену низької щільності (LDPE) (далі Товар). В квітні 2026 боржник зробив замовлення на товар стандарту В22/025 та В20/2 вартістю 2180 Евро за тону. На виконання отриманих замовлень AMRAOIL SERV SRL поставило товар та виставив рахунки-фактури, однак покупець не сплатив вказані рахунки ні у погоджені сторонами строки, ні у передбачені Контрактом. 11.06.2026 AMRAOIL SERV SRL направило покупцю формальну претензію з вимогою здійснити оплату за Товар у розмірі 152 872,50 Евро до 30.06.2026 (Додаток № 15). Проте покупець не відповів на вказану претензію та не сплатив за поставлений товар. На підставі викладеного, заявник стверджує, що у нього наявні всі підстави вважати, що з урахуванням попередньої поведінки покупця при виконанні Контракту він уникатиме та чинитиме опір у процесі стягнення з нього заборгованості за арбітражним рішенням МКАС при ТПП Румунії. Заявником зазначено, що з наданих заявником доказів вбачається, що боржник свідомо уникає виконання своїх зобов`язань щодо оплати за поставлений товар близько двох місяців, ігнорує заявника та не відповідає на повідомлення і дзвінки. Заявник також зазначив, що має підозри про фальсифікацію боржником доказів нібито проведення ним часткової оплати за поставлений товар 14.05.2026 (Додатки №12-13) або умисного допущення помилки в банківських реквізитах заявника з метою недопущення проведення платежу банком. Заявник також зазначив, що статутний капітал боржника становить всього 5000 грн. Відповідно до інформації, наявної у системі Youcontrol (https://youcontrol.com.ua/contractor/?id=27111781#express-universal-file) станом на кінець 2025 року довгострокові зобов`язання Боржника становили 10 408 200 грн, а поточні зобов`язання 63 112 100 грн. При цьому активи боржника складають 74 013 000 грн, з яких власний капітал боржника становить 492 700 грн, та наявна дебіторська заборгованість у розмірі 58 887 800 грн. Таким чином, на думку заявника, власного капіталу та наявної дебіторської заборгованості боржника не вистачить на покриття існуючих зобов`язань боржника, розмір яких вже зараз перевищує розмір наявних у боржника активів. За таких умов, заявник вважає, що боржник не зможе добровільно виконати арбітражне рішення МКАС при ТПП Румунії у разі задоволення позову заявника.

Заявником зазначено, що оскільки боржник має зареєстроване місцезнаходження: 61124, Україна, м. Харків, вул. Каштанова, 33, оф.1, то в силу дії приписів ч. 1 ст. 27 ГПК України, заява про забезпечення позову подається до Господарського суду Харківської області.

При цьому заявником зазначено, що відповідно до розділу 12 Контракту заявник має намір пред`явити позов та ініціювати арбітражний розгляд у МКАС при ТПП Румунії у відповідності до положень арбітражного застереження, закріпленого Контрактом, з метою стягнення з боржника заборгованості за поставлений товар та відповідних штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 17.07.2026 прийнято до розгляду заяву AMRAOIL SERV SRL про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх. №2517 від 16.07.2026). Призначено розгляд заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви у судовому засіданні з викликом сторін на "21" липня 2026 р. о 15:00 год. Викликано в судове засідання сторони AMRAOIL SERV SRL та Товариство з обмеженою відповідальністю Еко Текнолоджиз.

20.07.2026 через систему "Електронний суд" AMRAOIL SERV SRL подало заяву, в якій заявник повідомив суд про те, що у заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви допущено описку та зазначено не правильно дату контракту купівлі-продажу № 01/08-25, а тому просить вважати дату цього контракту - 12.08.2025 р.

21.07.2026 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території м.Харкова повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою суду від 21.07.2026 призначено судове засідання з розгляду заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви на "27" липня 2026 р. об 11:10 год.

26.07.2026 через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю Еко Текнолоджиз подало заперечення на заяву про забезпечення позову, які зареєстровано 27.07.2026 за вх.№№18204, 18205, які є аналогічними за змістом, в яких товариство просить у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, наполягаючи на тому, що окремий розгляд позову та заяви про забезпечення позову у різних справах унеможливлює реалізацію приписів частин 9 та 13 ст. 145 ГПК України щодо скасування заходів забезпечення позову судом, який розглядає позовну заяву по суті (постанови КГС ВС від 27.02.2025 у справі N 910/12847/23, від 17.05.2023 у справі № 910/5851/22). ТОВ "Еко Текнолоджиз" заперечує проти вирішення спору в господарському суді у справі №922/2517/26 і відповідно до п.7 ч.1 ст.226 ГПК України суд має залишити позов без розгляду, бо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, а саме - МКАС при ТПП Румунії відповідно до його правил (п.12.2 Контракту купівлі-продажу №01/08-25 від 25.08.2025). Аргументи щодо розміру статутного фонду, дебіторської заборгованості та підтвердження ТОВ "Еко Текнолоджиз" своєї заборгованості перед заявником, на які він посилається у своїй заяві, не підтверджуються належними доказами та жодним чином не свідчить про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Скріни зображень з екранів смартфону та комп`ютерів, на які посилається заявник, не є офіційним листуванням між сторонами контракту, вони не свідчать про те, що велися уповноваженими особами підприємств. Заявник у своїй заяві про забезпечення позову не навів належних та беззаперечних доказів наявності фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування таких заходів забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Еко Текнолоджиз" та не довів того, що ТОВ "Еко Текнолоджиз" вчиняє дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язань чи виконання потенційного судового рішення.

Судове засідання розпочалось після надходження сигналу про "Відбій повітряної тривоги" та в судовому засіданні 27.07.2026 представник заявника просив задовольнити його заяву про забезпечення позову.

Представник боржника в судове засідання не з`явився. Втім 27.07.2026 представник ТОВ "Еко Текнолоджиз" подав до суду клопотання в паперовій формі (вх.№18247) про розгляд заяви про забезпечення позову без участі представника ТОВ "Еко Текнолоджиз".

Суд, розглянувши клопотання представника ТОВ "Еко Текнолоджиз" про проведення судового засідання без участі його представника, приймаючи до уваги те, що сторони скористалися своїми процесуальними правами на подання письмових пояснень щодо суті заяви про забезпечення позову, враховуючи також те, що представник заявника не заперечував проти розгляду заяви без участі представника боржника, дійшов висновку про задоволення клопотання боржника про проведення судового засідання без участі його представника.

Розглянувши матеріали забезпечення позову до подання позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо підсудності заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно до ч. 3 ст. 138 ГПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Як вбачається з умов п. п. 12.1., 12.2. укладеного сторонами Контракту купівлі-продажу № 01/08-25 від 12 серпня 2025 року, всі суперечки і розбіжності, що виникають під час виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, вирішуватимуться шляхом переговорів. Якщо таке врегулювання неможливе, арбітраж, включаючи винесення рішення, проводиться в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті Румунії відповідно до його правил, а арбітри керуються матеріальним правом Румунії під час вирішення спорів, переданих їм на розгляд. Мовою арбітражу є румунська. У цьому випадку рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Румунії є остаточним та обов`язковим для обох Сторін. Спір передається на розгляд одноосібного арбітра.

Заявником зазначено, що оскільки боржник має зареєстроване місцезнаходження: 61124, Україна, м. Харків, вул. Каштанова, 33, оф.1, то в силу дії приписів ч. 1 ст. 27 ГПК України, заява про забезпечення позову подається до Господарського суду Харківської області.

При цьому заявником зазначено, що відповідно до розділу 12 Контракту заявник має намір пред`явити позов та ініціювати арбітражний розгляд у МКАС при ТПП Румунії у відповідності до положень арбітражного застереження, закріпленого Контрактом, з метою стягнення з боржника заборгованості за поставлений товар та відповідних штрафних санкцій.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 9 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" звернення сторони до суду до або під час арбітражного розгляду з проханням про вжиття забезпечувальних заходів та винесення судом ухвали про вжиття таких заходів не є несумісними з арбітражною угодою.

Статтею 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" визначено, що "арбітраж" - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки № 1 і № 2 до цього Закону); "третейський суд" - одноособовий арбітр або колегія арбітрів; "суд" - відповідний орган судової системи держави.

Тобто, ст. 9 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачає можливість вжиття забезпечення позову судом загальної юрисдикції (у т.ч. господарським судом) з подальшим поданням позову, зокрема, до Міжнародного комерційного арбітражного суду.

Оскільки ТОВ "Еко Текнолоджиз" є потенційним відповідачем і зареєстроване у м. Харків, то Господарський суд Харківської області є належним судом для розгляду вказаної заяви про забезпечення позову.

Ураховуючи наведене, суд відхиляє доводи ТОВ "Еко Текнолоджиз" про неможливість розгляду вказаної заяви Господарським судом Харківської області та вважає наведені ТОВ "Еко Текнолоджиз" у запереченнях постанови КГС ВС від 27.02.2025 у справі N 910/12847/23, від 17.05.2023 у справі № 910/5851/22 нерелевантними до питання забезпечення позову до початку арбітражного розгляду.

Щодо суті вказаної заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин 5, 6 статті 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно з ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення або унеможливлення виконання рішення господарського суду, унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 зазначала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Суд звертається до правової позиції, яка викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, в якій зазначено, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

З урахуванням вимог, передбачених ст. 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, вирішуючи питання про забезпечення позову, суди перевіряють, а заявник відповідно повинен навести суду достатні підстави для застосування того чи іншого виду забезпечення позову.

В кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову мотивована тим, що в порушення умов Контракту купівлі-продажу № 01/08-25 від 12 серпня 2025 року ТОВ ЕКО ТЕКНОЛОДЖИЗ (покупець) не виконав свої зобов`язання по оплаті за поставлений товар та всіляко уникає здійснення такої оплати.

Водночас заявником належним чином необґрунтовано необхідності застосування вказаного виду забезпечення позову, не надано переконливих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього судового рішення.

Посилання заявника в заяві лише на потенційну можливість ухилення боржника від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Доводи заявника у заяві про те, що він має підозри про фальсифікацію боржником доказів нібито проведення ним часткової оплати за поставлений Товар 14.05.2026 або умисного допущення помилки в банківських реквізитах заявника з метою недопущення проведення платежу банком, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Скріни зображень з екранів смартфону та комп`ютерів, на які посилається заявник у заяві, не є офіційним листуванням між сторонами Контракту, вони не свідчать про те, що велися уповноваженими особами сторін.

Наведені у заяві доводи фактично ґрунтуються виключно на припущеннях та суб`єктивних побоюваннях щодо потенційної можливості утруднення виконання рішення суду у майбутньому, без підтвердження відповідними належними та допустимими доказами.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Суд вважає за необхідне окремо зазначити, що можливість боржника розпорядитися належними йому грошовими коштами та майном саме по собі є властивістю будь-якого суб`єкта господарювання та не може автоматично свідчити про наявність ризику невиконання майбутнього судового рішення.

Вирішуючи вказану заяву про забезпечення позову суд враховує об`єктивні показники добросовісності боржника, а саме інформацію з відкритих джерел (сайт "Опендатабот"), яка вказує на позитивну динаміку господарської діяльності підприємства; за всю історію господарської діяльності з 2017 року підприємство фігурувало лише у 3-х судових справах: №925/351/23, №925/352/23, №922/3434/25, які є малозначними та розглядалися за правилами спрощеного позовного провадження, що у сукупності вказує на відсутність обставин, які свідчать про можливість виникнення перешкод для виконання рішення суду.

Крім того, суд враховує період прострочення виконання грошового зобов`язання, яке мало місце за твердженнями заявника з травня 2026 року та до його звернення з заявою про забезпечення позову триває майже два місяці, а також здійснення боржником діяльності на території м.Харків та наслідки військової агресії з боку РФ, що може свідчити про тимчасовий характер, а не про існування реального, а не гіпотетичного ризику утруднення виконання судового рішення.

Крім того, суд зазначає, що розмір статутного капіталу Товариства у сумі 5 000 грн сам по собі не є безумовним та достатнім доказом неплатоспроможності підприємства чи його неспроможності виконати можливе рішення суду, оскільки статутний капітал не відображає фактичного фінансового стану юридичної особи, обсягу її активів, господарської діяльності, оборотних коштів або майнових ресурсів.

Суд відхиляє та не бере до уваги посилання заявника на фінансову звітність Боржника за 2025 рік, оскільки вона є неактуальною станом на час розгляду вказаної заяви про забезпечення позову.

Разом із цим, суд зазначає, що відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, визначенні його умов та погодженні строків.

Оскільки Контракт укладено 12.08.2025 сторони достеменно знали про введення та дію воєнного стану в Україні, який триває з 24.02.2022.

Пунктом п. 6.1. Контракту передбачено, що термін оплати за цим Контрактом становить 30 (тридцять) календарних днів з дати відвантаження Товару.

Отже, погодившись на строк оплати у 30 календарних днів з дати відвантаження Товару заявник добровільно взяв на себе відповідні ризики щодо виконання Контракту боржником, а наведені у заяві доводи фактично ґрунтуються на суб`єктивних побоюваннях щодо потенційної можливості утруднення виконання рішення суду у майбутньому, без підтвердження відповідними належними та допустимими доказами.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявник не надав переконливих доказів того, що невжиття запропонованих заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього судового рішення, а тому заява AMRAOIL SERV SRL про забезпечення позову до подання позовної заяви не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями ст. 73, 74, 76, 86, 136-140, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви AMRAOIL SERV SRL про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх. №2517 від 16.07.2026) - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили 27.07.2026 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 255-257 ГПК України, до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Ухвалу підписано (складено) 29.07.2026.

СуддяІ.О. Чистякова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.