Решение № 138570347, 27.07.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/85/26

2/295/309/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Кузнєцова Д.В.,

за участі секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 про стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь в порядку спадкування за законом недоотримане за життя її батьком ОСОБА_3 підвищення до пенсії в 1/2 частці спадкового майна, що становить 112 588 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 по справі №240/711/22 зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Як слідує з матеріалів позовної заяви, на виконання рішення суду органом Пенсійного фонду України було здійснено донарахування коштів у розмірі 225 176,13 гривень, проте указана сума коштів залишається невиплаченою. Після смерті батька ОСОБА_3 09.03.2024 року позивач є спадкоємцем за законом на 1/2 частку указаного спадкового майна у вигляді неодержаного за життя спадкодавця підвищення до пенсії. Іншим спадкоємцем в 1/2 частці є третя особа ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 13.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.

26.01.2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого остання позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні за безпідставністю та необґрунтованістю (а.с. 21-25). Заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. Позивач у справі звернулася до органу пенсійного фонду із заявою щодо виплати недоотриманої пенсії померлим ОСОБА_3 .. Дані позивача та ОСОБА_2 , як спадкоємців були обліковані та внесені в розділ «Інформація про персональні дані спадкоємця у зв`язку зі смертю стягувача» Реєстру судових рішень, відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025 року. Представник відповідача стверджує, що спадкоємцю ОСОБА_1 проведено виплату коштів в сумі 281,04 грн. та станом на 21.01.2026 року залишок заборгованості по судовому рішенню, що підлягає виплаті спадкоємцю ОСОБА_1 , складає 112 307,03 грн., який буде продовжувати виплачуватись, відповідно до Порядку, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Тобто, право на фактичне отримання відповідної суми перейшло в порядку цивільного та адміністративно процесуального правонаступництва до позивача. Окремо представник зазначив, що 01.04.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», якою внесено зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596. Постановою одночасно внесено зміни до підпункту 4 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280, відповідно до яких саме на Пенсійний фонд України, а не його територіальні органи, покладене завдань забезпечити своєчасне та у повному обсязі фінансування виплат пенсій. Також відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на положення статті 1219 ЦК України і вказує, що не допускається правонаступництво у правовідносинах щодо виплат, які є предметом позовних вимог у справі.

В судове засідання позивач не прибув, у позовній заяві та в окремо поданій заяві ОСОБА_1 заявила клопотання про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с. 40).

Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений судом.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши й дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи убачається, що позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 є донькою та сином відповідно ОСОБА_3 .

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 року у справі №240/711/22 за позовом ОСОБА_3 до ГУ ПФУ в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, позов задоволено та, серед іншого, зобов`язано управління здійснити із 05.07.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_3 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) (а.с.7-9).

Як далі слідує з матеріалів справи та визнається відповідачем у відзиві, на виконання вищевказаного рішення органом Пенсійного фонду здійснено перерахунок пенсії та розмір невиплаченого за життя ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до доданого до відзиву розрахунку становить 225 176,13 грн. (а.с. 33).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

Згідно з довідкою завідувача Першої Коростенської державної нотаріальної контори Житомирської області Ходаківської Л.В. від 26.12.2025 року №631/02-14 спадкоємцями за законом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є його діти: дочка - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в рівних частках кожний (а.с. 14).

Таким чином, суд дійшов висновку, що належним відповідачем у даній справі являється ГУ ПФУ в Житомирській області, так як недоотримане за життя спадкодавця ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі 225 176,13 грн. увійшло до складу спадщини, право на спадкування якої здійснюється двома спадкоємицями у рівних частках. Зокрема, одним із спадкоємців за законом 1/2 частини майна померлого є позивач у справі ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомогу зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:

-цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

-право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно що б спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

-право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Крім цього, за правилами ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно зі ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

За положеннями ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Таким чином, на переконання суду, право позивача на одержання недоотриманої пенсії після смерті батька відповідачем порушено і підлягає судовому захисту, так як у позивача відсутня інша можливість захистити порушене право.

У постанові від 27.11.2019 року у справі №2-а/1741/2009 Верховний Суд дійшов до висновку, що захист прав спадкоємців на отримання призначених, але не отриманих спадкодавцем пенсії, повинен відбуватися шляхом звернення з позовом до органу Пенсійного фонду в порядку цивільного судочинства, а не шляхом заміни сторони у виконавчому провадженні, яке закінчено.

Доводи представника відповідача про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не наділене повноваженнями щодо виплати пенсій, фінансування яких здійснюється виключно Пенсійним фондом України, не відповідають вимогам нормативно-правових актів, спростовуються матеріалами справи, а відтак є неспроможними.

Суд також звернуто увагу, що відзив представника відповідача є суперечливим за своїм змістом, позаяк в одній його частині представник відповідача покликається на те, що дані позивача та третьої особи як спадкоємців обліковані та внесені до підсистеми «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ для проведення виплат коштів на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду, при цьому одночасно представник посилається на ст. 1219 ЦК України, зазначаючи, що зазначені виплати взагалі не входять до спадкового майна і законом не допускається правонаступництво в спірних правовідносинах.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та встановлено в ході судового розгляду, що позивач, як спадкоємець за законом на 1/2 частку майна після смерті батька ОСОБА_3 має право на отримання 1/2 частки невиплачених пенсійних коштів, на підставі положень ст. 1227 ЦК України, норм ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і саме відповідач відмовив позивачу у виплаті зазначених коштів.

Щодо розміру пенсії, який підлягає стягненню з відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивач, як спадкоємець за законом на 1/2 частку майна ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, має право на спадкове майно, тобто пенсію ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а дії відповідача щодо невиплати донарахованої пенсії відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 у справі №240/711/22 порушують право позивача як спадкоємця на отримання належного їй спадкового майна у відповідній частці.

Зі змісту розрахунку суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі 91825014444 ОСОБА_3 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 по справі №240/711/22 за період з 05.07.2021 по 31.01.2024 вбачається, що розмір недоотриманої пенсії становить 225 176,13 грн. (а.с. 33).

Відповідно до довідки начальника управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.01.2026 за № 1216/05-16 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 по справі №240/711/22 було здійснено позивачу ОСОБА_1 виплату коштів у сумі 281,04 грн. (а.с.29).

У постанові від 05 січня 2024 року по справі № 295/4158/23 Верховний Суд зауважив, що при визначенні розміру заборгованості відповідача, суди зобов`язані належним чином дослідити подані стороною докази (у тому числі зроблений позивачем розрахунок), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування.

Аналізуючи надані сторонами докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоотриманого за життя її батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , підвищення до пенсії в розмірі 1/2 частки загальної успадкованої суми, що становить 112 588,07 грн., а з урахуванням проведеної відповідачем виплати коштів у розмірі 281,04 грн. (а.с. 29) суд присуджує позивачу кошти в сумі 112 307,03 грн., яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Керуючись ст. 2, 10-13, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 1216, 1218, 1220, 1227, 1268-1270 ЦК України суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом 1/2 частку недоотриманих за життя ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійних виплат, згідно з перерахунком за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 року в справі №240/711/22 в розмірі 112 307,03 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, адреса: м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Д.В.Кузнєцов