Постановление суда № 138570313, 29.07.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/5083/26

Провадження № 2-а/0274/66/26

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"29" липня 2026 р. м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернівецькій області, Департаменту патрульної поліції України, третя особа: інспектор УПП в Чернівецькій області Джуряк Ігор Дмитрович про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду через систему "Електронний суд" з вказаним позовом, в якому просить постанову відповідача від 01.07.2026 у справі ЕНА № 7472277 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП України, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в адміністративній справі за вказаним позовом.

27.07.2026 надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинки виконання постанови від 01 липня 2026 року ЕНА № 7472277 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 121 ч.1 КУпАП України, до набрання законної сили судовим рішенням у справі;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції України відкликати з електронних баз даних інформацію про направлення постанови на примусове виконання.

Вимоги заяви мотивовано тим, що у провадженні суду знаходиться його позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу. У електронному сервісі державних послуг «Дія» з`явилося повідомлення про штраф у сумі 340 грн. Через деякий час повідомлення про накладення штрафу зникло, проте станом на 24.07.2026 в той час, коли триває судовий розгляд, штраф подвоївся в електронному сервісі державних послуг «Дія» до 680 грн на підставі ст. 308 КУпАП, у зв`язку з нібито несплатою його у 15-денний строк.

Зазначив, що подання позову зупиняє дію постанови, а сама постанова не набрала і не могла набрати законної сили. Оскільки постанова своєчасно оскаржена в судовому порядку, її виконання зупинено, а будь-які автоматичні дії системи щодо подвоєння штрафу чи передачі постанови до органів ДВС є передчасними, протиправними та такими, що грубо порушують права Позивача.

Невжиття заходів щодо зупинення стягнення та забезпечення позову призведе до безпідставного примусового списання подвоєних коштів з банківських рахунків Позивача, блокування його платіжних карток та відкриття виконавчого провадження, що завдасть істотної шкоди майновому стану та вимагатиме надмірних зусиль для подальшого повернення незаконно стягнутих коштів.

Суддя, вивчивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Для задоволення судом заяви про забезпечення адміністративного позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви належними та допустимими доказами та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Згідно із ч.6 ст.154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Суд зазначає, що заявник не надав до суду будь-яких доказів наявності очевидної небезпеки його правам, свободам та інтересам позивача, неможливості чи ускладнення їх захисту без вжиття заходів забезпечення позову.

Так, із матеріалів справи не вбачається та заявником не надано належних доказів того, що:

-оскаржувана постанова вже пред`явлена до примусового виконання у встановленому законом порядку;

-за нею фактично здійснюється стягнення коштів;

-державним виконавцем вжито заходів примусового виконання, які можуть створити реальну загрозу порушенню прав позивача.

Окрім того, з відомостей з Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 29.07.2026 не вбачається наявності виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 за оскаржуваною постановою.

Суд виходить з того, що саме факт відкриття виконавчого провадження або пред`явлення виконавчого документа до виконання може свідчити про реальність загрози майновим правам позивача. Натомість у разі відсутності таких доказів доводи про можливе у майбутньому стягнення є припущеннями, які не можуть бути покладені в основу ухвали про забезпечення позову.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 , звернувшись до суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції в Чернівецькій області, Департаменту патрульної поліції України, третя особа: інспектор УПП в Чернівецькій області Джуряк Ігор Дмитрович про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, реалізував своє право на судовий захист.

Факт протиправності винесення оскаржуваної постанови потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів під час розгляду справи.

У відповідності до ч.2 ст.76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).

Згідно із п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він зробив висновок про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд вважає, що заявник не довів, що у разі незабезпечення позову - це істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість відкриття виконавчого провадження без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Також, у задоволенні заяви в частині зобов`язання Департаменту патрульної поліції України відкликати з електронних баз даних інформацію про направлення постанови на примусове виконання, необхідно відмовити, оскільки такий захід забезпечення позову не передбачений ні ч.1 ст.151 КАС України, ні іншими нормативними актами.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд не встановив, а заявник не надав докази на підтвердження наявності жодної з обставин, передбачених ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

З огляду на зазначене вище суд зробив висновок, що відсутні, передбачені ч.1 ст.150 КАС України, обставини для вжиття заходів забезпечення позову, тому подана заява є такою, що не підлягає задоволенню.

Також, слід зазначити, що у разі пред`явлення до примусового виконання спірної постанови, позивач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 156, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернівецькій області, Департаменту патрульної поліції України, третя особа: інспектор УПП в Чернівецькій області Джуряк Ігор Дмитрович про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА