Постановление суда № 138565459, 29.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 185/6145/26 2/335/3315/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., представника відповідача адвоката Келембета О.М. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Келембета Олександра Миколайовича про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих грошових коштів, стягнення 3% річних та інфляційних втрат, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, за підсудністю із Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, надійшли матеріали цивільної справи за позовом ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути із ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 75 000 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 351,14 грн., три відсотки річних у розмірі 1 658,22 грн., а всього 79 009,36 грн, а також стягнути судові витрати.

Ухвалою судді від 03.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 22.06.2026, яке було відкладено на 20.07.2026 на 13-45 год. у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні.

18.06.2026 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Келембетом О.М. через підсистему «Електронний суд» подана заява про закриття, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, провадження у цій справі, в частині вимоги про стягнення на користь ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» із ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 75 000,00 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що у відповідності до позовної заяви, яка була прийнята до розгляду ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2026, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуті кошти у розмірі 75 000,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 351,14 грн. та 3% річних в розмірі 1 658,22 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення заборгованості (79 009,36 грн.) з відповідача невиконанням останнім зобов`язань за договором поворотної фінансової допомоги.

При цьому, свої позовні вимоги позивач обґрунтовує одночасно і посиланням на наявність між сторонами договірних відносин і одночасно посиланням на ст. 1212 ЦК України, яка регулює правовідносини у зв`язку з набуттям майна без належної правової підстави.

Матеріально правова вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 75 000,00 грн. з тих самих підстав, що і в справі № 185/6145/26, вже була предметом судового розгляду, у зв`язку з чим наявні судові рішення у справі № 185/2414/25, що набрали законної сили.

Сторони та предмет спору у справах № 185/2414/25 та № 185/6145/26 є аналогічними, що підтверджується копією позовної заяви у справі № 185/2414/25 та копіями прийнятих в зазначеній справі судовими рішеннями по суті спору.

У відповідності до рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.10.2025 по справі № 185/2414/25, ТОВ «Трейд Сіті Сервіс» було відмовлено у задоволенні його позову про стягнення заборгованості зі ОСОБА_2 (яка начебто виникла з Договору про надання поворотної фінансової допомоги № ІФСБФД-102/5 від 20.10.2024).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10.02.2026 по справі № 185/2414/25, апеляційну скаргу ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» - залишено без задоволення, а рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.10.2025 по справі № 185/2414/25 залишено без змін.

Ухвалами Касаційного цивільного суду від 17.02.2026 та від 25.02.2026 у справі № 185/2414/25 (Провадження № 61-1924ск26 та Провадження № 61-2278ск26 відповідно) ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» було відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за його касаційними скаргами.

Між тим, позивач, з метою домогтися перегляду остаточного, та такого що набрало законної сили рішення, було здійснено звернення з новим позовом наслідком чого є відкриття провадження у справі № 185/6145/26.

Як зазначає представник відповідача, у справах № 185/2414/25 та № 185/6145/26 тотожні предмет та підстави позову.

Таким чином, на думку представника відповідача, у відповідності до положення п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 29.01.2025 року у справі № 757/38559/21-ц, наявні підстави для закриття провадження у справі № 185/6145/26 в частині вимоги про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» із ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 75 000,00 грн

19.06.2026 представник ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» Бєлік А.С. через підсистему «Електронний Суд» подав заперечення на клопотання про закриття провадження у справі.

В обґрунтування заперечень зазначено, що при поданні позову ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» зазначило про існування справи № 185/2414/25 з предметом позову: «стягнення боргу в розмірі 119 400 грн». У позовній заяві також наведено обґрунтування зміни способу захисту (через неправомірні дії відповідача) та зміненого предмета спору, яким наразі є: «повернення безпідставно набутих коштів та стягнення 3% річних й інфляційних втрат у розмірі 79 009,36 грн». Отже, підстави позову та предмет позову у цих двох справах є різними.

Відповідач безпідставно володіє коштами у сумі 75 000 гривень, які належать позивачу, і категорично відмовляється їх повертати. На момент отримання цих коштів вони мали статус позики і надавались відповідачу в борг. У подальшому, з вини відповідача, правова підстава відпала, оскільки останній разом із донькою викрав договори позики та знищив їх, а кошти не повернув.

Відтак, з огляду на той факт, що борг відповідач не повернув, а правова підстава відпала (договір знищений), позивач був змушений змінити спосіб захисту. Наразі права позивача підлягають захисту за нормами ст. 1212 ЦК України. Кошти підлягають стягненню з відповідача як безпідставно набуте майно, у зв`язку з чим позивач і звернувся до суду із цим позовом.

Враховуючи вищевикладені обставини, представник позивача просить відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі № 185/6145/26.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Келембет О.М. клопотання про закриття провадження у справі підтримав та просив його задовольнити.

Представник ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» у судове засідання не з`явився, подавши суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача адвоката Келембета О.М., дослідивши матеріали справи в межах вирішуваного процесуального питання, суд оголосив перерву для постановлення ухвали до 24.07.2026, яка була продовжена судом до 29.07.2026 у зв`язку з перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню з 23.07.2026 по 28.07.2026.

Суд встановив такі обставини та дійшов наступного висновку.

У провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа (№185/2414/25, провадження № 2/185/3579/2025) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, в якому позивач просив стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Синергія Систем», яке ухвалою суду було замінено на правонаступника ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс», 75 000 грн. основного боргу; 43500 грн. неустойки; 900 грн. інфляційні втрати, та судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 20.10.2024 з відповідачем був укладений Договір про надання поворотної фінансової допомоги № ІФСБФД-1024/5, на виконання якого позивачем було зроблено банківські перекази на карту відповідача в розмірі 75 000 грн., що підтверджується платіжними інструкціями кредитового переказу коштів (зі штампом банку): №349644287 на суму 25 000 грн.; №349644315 на суму 50 000 грн.

Відповідно до укладеного Договору позивач зобов`язався передати на строк відповідачу грошові кошти в розмірі, установленому Договором, за заявками останнього, а Позичальник зобов`язався повернути Позикодавцю таку ж суму грошових коштів (п. 1.1.Договору). Загальна орієнтована сума даного Договору становить 75 000 гривень (п.2.1. До говору). Поворотна фінансова допомога надається частками (п.2.3.Договору). Згідно п.4.1. Договору строк повернення коштів - до 31.12.2024.

Позикодавцем за договором були виконані свої зобов`язання належним чином, що підтверджується платіжними інструкціями на загальну суму 75 000 грн., проте відповідач гроші не повернув, чим порушив умови договору. Відповідно до п.6.2 Договору за несвоєчасне виконання позичальником будь-якого грошового зобов`язання за цим Договором, Позичальник (відповідач) сплачує Позикодавцю (позивачу) неустойку в розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочки. Таким чином, відповідачу була нарахована неустойка в розмірі 1% (п.6.2 Договору) та індекс інфляції (ст. 625 ЦК України), що склало: 43500 грн. неустойки та 900 грн. інфляційні втрати.

Тобто, позовні вимоги у справі, яка розглядалась Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, обґрунтовувались саме невиконанням відповідачем умов Договору про надання поворотної фінансової допомоги № ІФСБФД-1024/5 від 20.10.2024, щодо повернення у строк, визначений договором, взятих у позику грошових коштів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 ст. 264 ЦПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.10.2025, яке набрало законної сили 10.02.2026, у задоволенні позову ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» відмовлено.

Рішення суду обґрунтовувалось тим, що позивачем не надано суду оригінал договору про надання поворотної фінансової допомоги № ІФСБФД-1024/5 від 20.10.2024, що позбавило суд можливості встановити факт його укладання між сторонами, а тому в задоволенні позову було відмовлено. Тобто, у даній справі, суд вирішував питання щодо наявності чи відсутності між сторонами договірних відносин позики та встановлення порушення відповідачем умов договору від 20.10.2024.

Натомість, у цивільній справі, яка наразі розглядається Вознесенівським районним судом м. Запоріжжя, ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» просить стягнути із ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 75 000 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 351,14 грн. та три відсотки річних у розмірі 1 658,22 грн., а всього 79 009,36 грн.

Позовні вимоги позивача в цій справі обґрунтовуються тими ж самими обставинами укладення Договору про надання поворотної фінансової допомоги № ІФСБФД-1024/5, на виконання якого позивачем було зроблено банківські перекази на карту відповідача в розмірі 75 000 грн., що підтверджується платіжними інструкціями кредитового переказу коштів (зі штампом банку): №349644287 на суму 25000 грн.; №349644315 на суму 50000 грн. Проте, у вказаній справі, у своєму ж позові, представник позивача зазначав, що внаслідок викрадення та знищення договору позики, договірні правовідносини між сторонами трансформувались у недоговірні відносини, а грошові кошти в сумі 75 000 грн. підлягають стягненню з відповідача як безпідставно отримані грошові кошти, а не як кошти отримані в позику, згідно договору.

Тобто, в цій справі вимоги позову обґрунтовуються саме наявністю кондикційних зобов`язань (безпідставним набуттям майна).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Повторне звернення до суду з тотожними вимогами суперечить принципу правової визначеності та є неможливим.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Відповідно до наведеної норми права, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просить про захист свого права.

Саме такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.09.2024, справа № 170/499/23.

Враховуючи викладені обставини, суд доходить до висновку, що у задоволенні клопотання представника позивача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» грошових коштів в розмірі 75 000,00 грн., на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, слід відмовити, оскільки позови у справі №185/2414/25, яка розглядалась Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, та у справі № 185/6145/26, яка наразі розглядається Вознесенівським районним судом, не є тотожними.

Правовідносини, які розглядалися Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, витікають із договірних зобов`язань щодо повернення позики, а в цій справі, яка розглядається Вознесенівським районним судом м. Запоріжжя, правовідносини витікають із кондикційних зобов`язаннями, щодо повернення безпідставно набутого майна, а тому підстави позову, у цих справах є різними.

Принцип «jura novit curia» («суд знає закони») застосовується судом у випадку, коли позивач обґрунтовує свій позов саме такими обставинами, проте помилково посилається на певні норми права. Але застосування судом цього принципу не є безмежним.

Отже, принцип «jura novit curia», з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов`язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача. З другого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін. Сторін не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції й надання доказів в умовах нової кваліфікації судом правовідносин (рішення Європейського суду з прав людини від 14 січня 2021 року у справі «Гусєв проти України» (скарга № 25531/12)).

У справі, яка розглядалася Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області позивач обґрунтовував свої позовні вимоги обставинами укладення з відповідачем договору позики, отриманням останнім грошових коштів у позику, та невиконанням ним взятих на себе зобов`язань щодо повернення у строк визначений договором грошових коштів позикодавцю. При цьому, позивачем було правильно зазначено норми права, які регулюють дані правовідносини, на підставі яких і було ухвалено судове рішення.

У справі, яка розглядається Вознесенівським районним судом м. Запоріжжя, позовні вимоги обґрунтовуються тим, що підстава набуття відповідачем коштів відпала внаслідок знищення договору позики, а відтак, позивач в цій справі просить захистити своє порушене право шляхом стягнення грошових коштів, як безпідставно набуте майно.

До підстав позову, окрім викладення фактичних обставин справи, входять в тому числі норми закону, на підставі яких позивач просить захисти своє порушене право. Суд не може при розгляді позовної заяви про стягнення боргу за договором позики самостійно виходити за межі позовних вимог, вирішуючи можливість стягнення грошових коштів, як безпідставно набутого майна.

За таких обставин, клопотання представника відповідача адвоката Келембета О.М. про закриття провадження у справ суд вважає безпідставним та необґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 255, 259-261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Келембета Олександра Миколайовича про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих грошових коштів, стягнення 3% річних та інфляційних втрат, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя К.В. Гашук