Решение № 138565428, 22.07.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 22.07.2026

Справа № 334/4882/26

Провадження № 2/334/3639/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Філіпової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Мандик М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 року ТОВ «Юніт Капітал» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №208808213 від 22.02.2025 року в розмірі 18 027,56 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422, 40 грн, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000, 00 грн.

22.02.2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №208808213 на суму 5800,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноравого ідентифікатора JJJP-8486.

Перед укладенням договору відповідач з метою отримання кредиту самостійно з допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт первісного кредитора www.moneyveo.ua, зареєструвався на ньому, створивши особистий кабінет, за допомогою ІТС первісного кредитора заповнив та подав заявку на отримання коштів в кредит, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною договору, Правилами надання грошових коштів у позику, отримав на номер телефону, вказаний у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання кредитного договору, надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладання кредитного договору.

На виконання умов кредитного договору року первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку відповідача грошових коштів у розмірі 5800,00 грн.

29.04.2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс було укладено договір факторингу №МВ-ТП/33, згідно умов якого ТОВ «Таліон Плюс» набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

04.12.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та позивачем укладено договір факторингу №04/1225-01.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 до договору від 04.12.2025 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №208808213 га загальну суму 20 927,56 грн, яка складається: 5800,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 11879,56 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом, 348,00 грн заборгованість за комісією, 2900,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Проте, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 18027,56 грн, вимоги щодо стягнення штрафних санкцій позивачем не заявляються.

28.05.2026 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від будь-якої зі сторін до суду не надійшло, а, відтак суд вважає можливим розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Статтями 638, 640 ЦК України, встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

22.02.2025 року ОСОБА_1 підписав договір кредитної лінії №208808213 з ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», шляхом накладання електронного підпису одноразового ідентифікатора.

Відповідно до п. 2.1 договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договору та додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога».

Загальний розмір кредиту за цим договором складає 5800,00 грн (п. 2.2 договору).

Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту, 22.02.2025 року.

Відповідно до п. 4.1 договору, з метою укладення цього договору позичальник, ознайомившись з Правилами, заповнив заявку, вказавши всі дані, які визначені як обов`язкові.

Відповідно до п. 4.7 договору кредитодавцем було здійснено верифікацію позичальника шляхом отримання інформації про позичальника від АТ КБ «Приватбанк».

Кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника використовуючи реквізити платіжної карти НОМЕР_1 , що відбувається не пізніше ніж протягом трьох банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором (п. 5.1 договору).

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 24.03.2025 року, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником (п. 7.1 договору).

Відповідно до п. 7.2 договору в обов`язковому порядку сума кредит має бути повернута позичальником не пізніше ніж протягом 30 днів календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п 11.1 договору; дострокового припинення дії договору в порядку передбаченому п. 9.1.1.2 або 9.1.1.7 договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом п`яти років або до його дострокового розірвання/припинення його дії.

Кінцева дата повернення кредиту 24.03.2030 року (п. 7.3 договору).

Згідно п. 8.3 договору, на момент укладення договору та отримання першого траншу за цим договором базова процента ставка складає 0,98 відсотків на день від суми залишку кредиту, знаходиться у позичальника за кожен день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Відповідно п. 9.1.1.7 договору, у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору.

Також, позивачем надано копію паспорту споживчого кредиту, Правила надання грошових коштів позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога», Порядок дій споживача в інформаційно телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога».

Згідно копії платіжної інструкції від 22.02.2025 року, ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» здійснило переказ на користь ОСОБА_1 у розмірі 5800,00 грн, призначення платежу: переказ коштів згідно договору №208808213 від 22.02.2025, ОСОБА_2 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 без ПДВ.

Згідно відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 06.07.2026 року, в банку на ім`я ОСОБА_1 емітована платіжна карта НОМЕР_3 , за ним закріплений фінансовий номер +380961501650. Відповідно до наданої банком виписки по вказаному рахунку за період з 22.02.2025 по 27.02.2025 року, вбачається, що 22.02.2025 року відповідач отримав переказ коштів у розмірі 5800,00 грн, призначення платежу: PointV Не оподатковується. Viplata zaima Moneyveo. ID платежу 2603052141.

20.09.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» на електронну адресу відповідача було направлено повідомлення про дострокове розірвання договору з вимогою сплати заборгованості у розмірі 20927,56 грн.

29.04.2025 року між ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/33, відповідно до п.2.1 в порядку та на умовах даного договору клієнт зобов`язується відступити факторові прав вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до копії реєстру прав вимоги від 29.04.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» набув права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №208808213 від 22.02.2025 року на загальну суму 12799,44 грн, з яких: 5800,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 3751,44 грн сума заборгованості за відсотками, заборгованість по комісії 348,00 грн, неустойка 2900,00 грн.

04.12.2025 року між «ТОВ «Таліон Плюс» та позивачем було укладено договір факторингу №04/1225-01, згідно умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до копії витягу реєстру прав вимоги №1 від 04.12.2025 року позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №208808213 від 22.02.2025 року на загальну суму 20927,56 грн, з яких: 5800,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 11879,56 грн сума заборгованості за відсотками, заборгованість по комісії 348,00 грн, неустойка 2900,00 грн.

Згідно розрахунку, складеного ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» станом на 29.04.2025 року, сума загальної заборгованості складає 12799,44 грн, з яких заборгованість по основному боргу 5800,00 грн, заборгованість за відсотками 3751,44 грн, заборгованість за комісією 348,00 грн, неустойка 2900,00 грн.

Згідно розрахунку, складеного ТОВ «Таліон Плюс» станом на 19.09.2025 року, сума загальної заборгованості складає 20927,56 грн, з яких заборгованість по основному боргу 5800,00 грн, заборгованість за відсотками 11879,56 грн, заборгованість за комісією 348,00 грн, неустойка 2900,00 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат понесених позивачем, суд враховує наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд у тому числі враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим; а також критерій розумності їх розміру.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано до суду:

- копію договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року між адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» та позивачем;

- копію додаткової угоди №25771511918 від 21.01.2026 року до договору про надання правової допомоги;

- копію акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги, від 20.03.2026 року.

Відповідно до копії акту прийому передачі від 20.03.2026 року, позивачу були надані наступні послуги: складання позовної заяви, 2 год. вартість 5000,00 грн, вивчення матеріалів справи, 2 год, вартість 1000,00 грн, підготовка та подання адвокатського запиту, 1 год., вартість 500,00 грн, підготовка клопотання, 1 год., варість 500,00 грн, а всього 7000,00 грн.

Суд приходить до висновку, що надані документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які ТОВ «Юніт Капітал» понесло на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 7000,00 грн, тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказані витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №208808213 від 22.02.2025 року в розмірі 18 027 грн 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати у виді судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, юридична адреса: м. Київ, бул. Л. Українки, буд. 34, офіс 333;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Філіпова І. М.