Постановление суда № 138565101, 28.07.2026, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 694/2800/24

Провадження № 1-кп/690/54/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року м. Багачеве

Багачевський міський суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250360000264 від 25 лютого 2024 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Стебне, Звенигородського району Черкаської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України, 12.03.2024 застосовано примусові заходи медичного характеру, у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

особи, стосовно якої

розглядається клопотання ОСОБА_3

законного представника ОСОБА_6

в с т а н о в и в:

в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , маючи хронічне психічне захворювання у формі хронічного маячного розладу з маренням переслідування, в стані медикаментозної субкомпенсації, з перенесеними в минулому депресивними епізодами з ауто-агресивною поведінкою у особи з легкою розумовою відсталістю в ступені легкої дебільності, в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, та зі змінами, внесеними Указом від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, та зі змінами, внесеними Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, та зі змінами, внесеними Указом від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-ІХ, та зі змінами, внесеними Указом від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-ІХ, та зі змінами, внесеними Указом від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, із змінами, внесеними Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, зі змінами внесеними Указом від 26.07.2023 № 451/2023, затвердженим Законом № 3275-ІХ від 27.07.2023, зі змінами внесеними Указом від 06 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-ІХ, та зі змінами внесеними Указом від 05 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року № 3564-ІХ, відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14.02.2024 строком на 90 діб, в середині лютого місяця 2024, точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено, проник на територію огородженого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , після чого, шляхом зриву металевого скобля вхідних дверей проник до господарського приміщення, яке розташоване на території будинковолодіння, де переконавшись у відсутності сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, таємно, викрав бензопилу марки «STIHL MS 180», яка знаходилась в середині господарського приміщення. Згідно висновку експерта №СЕ-19/124-24/3316-ТВ від 07.03.2024 вартість бензопили марки «STIHL MS 180» становить 3 400 грн. 00 коп. Після чого з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальних збитків на вказану суму.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у сховище.

ОСОБА_3 , будучи допитаний в ході судового розгляду, вину свою у вчиненні суспільно небезпечного діяння визнав повністю та пояснив, що дійсно він всередині лютого 2024 проник на територію будинковолодіння в селі Стебне, Звенигородського району, де зірвав замок із господарського приміщення, звідки викрав бензопилу. Чому він так вчинив пояснити не може.

Крім визнання своєї вини у вчиненні суспільно небезпечного діяння, вина ОСОБА_3 в судовому засіданні доведена повністю матеріалами справи, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.02.2024 (а.п.141), з якого вбачається, що 24.02.2024 до Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області від ОСОБА_7 надійшла заява, про те, що за адресою: вул. Центральна в с. Стебне, Звенигородського р-ну, Черкаської області із господарського приміщення невідомою особою викрадено бензопилу, яка їй належить;

- рапортом старшого інспектора з ІП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 від 24.02.2024 (а.п.142), з якого вбачається, що 24.02.2024 до Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області від ОСОБА_7 надійшла усна заява, про те, що 24.02.2024 за адресою: АДРЕСА_3 із господарського приміщення невідомою особою викрадено бензопилу, яка їй належить;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 24.02.2024 (а.п.143), з якої вбачається, що 24.02.2024 від ОСОБА_7 було прийнято заяву про те, що за місцем її проживання по АДРЕСА_3 із господарського приміщення невідомою особою викрадено бензопилу, яка їй належить;

- протоколом огляду місця події від 24.02.2024 та фото таблицею до нього (а.п.144-153), з якого вбачається, що було оглянуто подвір`я будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_3 , звідки було викрадено бензопилу;

- висновком експертизи №СЕ-19/124-24/3316-ТВ від 07.03.2024 (а.п.160-163) стверджується, що ринкова вартість бувшої у користуванні бензопили «STIHL», моделі «MS 180», станом на останню декаду лютого 2024 становила 3 400, 00 грн.;

- заявою ОСОБА_3 від 10.08.2024 про добровільну видачу (а.п.165), з якої вбачається, що ОСОБА_3 добровільно видав працівникам поліції бензопилу «STIHL»;

- протоколом огляду місця події від 10.08.2024 та фото таблицею до нього (а.п.83-86), з якого вбачається, що було оглянуто бензопилу «STIHL», моделі «MS 180»;

- протоколом огляду предмету від 11.08.2024 та фото таблицею до нього (а.п.170-173), з якого вбачається, що було оглянуто бензопилу «STIHL», моделі «MS 180»;

- постановою про визнання речовим доказом та передачу його на зберігання від 11.08.2024 (а.п.174), з якого вбачається, що добровільно видану 10.08.2024 ОСОБА_3 бензопилу «STIHL», моделі «MS 180» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та віддано на зберігання потерпілій ОСОБА_7 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 30.08.2024 та диском до нього (а.п.189-191), де зафіксовано, як та при яких обставинах ОСОБА_3 вчинив суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 554 від 27.09.2024 (а.п.194-199) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на період часу до якого відноситься скоєння інкримінованого йому діяння, та на теперішній час виявляв і виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді хронічного маячного розладу з маренням переслідування, в стані медикаментозної субкомпенсації, з перенесеними в минулому депресивними епізодами з ауто-агресивною поведінкою у особи з легкою розумовою відсталістю в ступені легкої дебільності, що позбавляло на вказаний період часу та позбавляє на теперішній час його здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними, перешкоджає йому правильно сприймати обставини, що мають значення у справі та давати про них покази під час проведення з ним слідчих дій та в судовому засіданні.

Зважаючи на виявлені у ОСОБА_3 психопатологічні феномени у межах вищевказаного хронічного маячного розладу в стані медикаментозної субкомпенсації, враховуючи поглиблюючий, ускладнюючий вплив преморбідних проявів вродженого розумового недорозвитку на рівні легкої розумової відсталості в ступені легкої дебільності, враховуючи дані про проведене під експертному тривале стаціонарне примусове лікування за рішенням суду у 2022-2023 роках, дані про позитивне ставлення під експертного до отримання амбулаторної примусової допомоги у примусовому порядку, отримані дані про існування ефективної мікросоціальної підтримки, можна прийти до висновку, що ОСОБА_3 виявляє клінічні ознаки суспільної небезпеки та потребує надання йому амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку з метою його обов`язкового лікування та запобіганню вчинення ним суспільно-небезпечних діянь.

В судовому засіданні, шляхом повного дослідження доказів встановлено, що дійсно мало місце суспільно небезпечне діяння, яке дійсно вчинено ОСОБА_3 ..

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Виходячи з встановлених в судовому засіданні обставин, суд вважає, що ОСОБА_3 вчинив вказане суспільно небезпечне діяння в стані неосудності, тобто відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України він не підлягає кримінальній відповідальності.

Ст. 94 КК України визначено три критерії, які суд має враховувати при призначенні певного виду примусових заходів медичного характеру: медичний (характер і тяжкість захворювання), юридичний (тяжкість вчиненого діяння) та соціальний (ступінь небезпечності психічно хворого для себе чи інших осіб). При цьому ступінь небезпечності психічно хворого містить оцінку: суспільної небезпеки вчиненого діяння, характеру вчиненого, можливих або тих, що настали, суспільно небезпечних наслідків та інших подібних обставин; психічного стану особи на момент розгляду справи судом і небезпечності цього хворого для оточуючих, що випливає з характеру захворювання.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати до такої особи примусовий захід медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Суд звертає увагу на те, що метою примусових заходів медичного характеру є не тільки обов`язкове лікування особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, але й запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст. 92 КК). Для досягнення цієї мети суд має визначити конкретний вид примусового заходу, враховуючи всі передбачені ст. 94 КК України критерії в їх сукупності.

Ч. 2 ст. 292 КПК передбачено, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, зокрема, має містити інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати.

Проте, ця інформація не є обов`язковою для суду. Вона має рекомендаційний характер і лише суд, ураховуючи характер і тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого діяння, ступінь небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, застосовує певний вид примусового заходу.

Наведене узгоджується із положенням п. 5 ч. 1 ст. 513 КПК, згідно з яким під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру саме суд, у разі застосування таких заходів, має визначити їх вид.

Враховуючи обставини вчинення суспільно небезпечного діяння, особу ОСОБА_3 , характер і тяжкість його захворювання, тяжкість вчиненого діяння, ступінь небезпечності ОСОБА_3 , як для себе так і для інших осіб, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст.122 КПК України витрати на проведення експертизи здійснюються за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються з Державного бюджету України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

На підставі вищезазначеного ст.19, 92, 93, 94 КК України та керуючись ст.292, 372, 395, 503, 512-513, 516 КПК України, суд-

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора Звенигородської окружної прокуратури про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250360000264 від 25 лютого 2024 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Стебне, Звенигородського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 який вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України в стані неосудності, заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Витрати на проведення експертизи здійснюються за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються з Державного бюджету України.

Речовий доказ у кримінальному провадженні: бензопила марки «STHIL» моделі «MS 180» помаранчевого кольору, заводський номер НОМЕР_1 переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_7 , яку звільнити від обов`язку її подальшого зберігання після вступу ухвали в законну силу.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом за результатами перегляду.

Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, через Багачевський міський суд Черкаської області протягом тридцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий ОСОБА_1

Повний текст ухвали складений та оголошений 28 липня 2026 року о 16 год. 00 хв..