№ 138564459, 28.07.2026, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/2953/25

2-а/171/18/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м.Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі

Головуючого судді Мигалевича В.В.

з участю секретаря судового засідання Ровної Н.А.,

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки , адвоката Галайдюка Ф.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Галайдюк Федосій Іванович до виконавчого комітету Зеленодольської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,

установив :

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Виконавчого комітету Зеленодольської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання нечинною та скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті міської ради про накладення адміністративного стягнення, в якому просить визнати нечинною постанову по справі про адміністративне правопорушення від 25.07.2025 року №23 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Зеленодольської міської ради Дніпропетровської області про накладення на неї адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 156 КУпАП та закрити справу на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

В позові зазначено, що позивачка від березня 2024 року по теперішній час є фізичною особою-підприємицею та одночасно керівником товариства з обмеженою відповідальністю «Пивко В» за адресою реєстрації свого місця проживанн у м. Зеленодольськ Криворізького району Дніпропетровської області, вул. Святкова, 13, офіс 25. Згідно наявних дозвільних документів державної податкової інспекції видами діяльності позивачки є: 56.30 обслуговування напоями (основний); 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Свою торгівельну діяльність позивачка здійснює у селищі Високопілля Бериславського району Херсонської області, де вона орендує магазин по вулиці Банковій. Причиною звернення до суду стало те, що позивачку, як фізичну особу-підприємицю адміністративна комісія при виконавчому комітеті Зеленодольської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області, розглянувши протокол ВАД №691256 від 03.07.2025 року, з яким вона не була ознайомлена належним чином, оскільки працівниками поліції він складався за її відсутності, притягнула до адміністративної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 156 КУпАП за вчинення порушення правил торгівлі пивом у заборонений час доби і наклала адміністративне стягнення у вигляді штрафу 6800 грн. Вважає, що постанова адміністративної комісії від 25.07.2025 року №23 протиправною та такою, яка підлягає скасуванню, оскільки посадові особи органу місцевого самоврядування діяли з грубим порушенням КУпАП.

08.10.2025 року на позовну заяву представником відповідача подано відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та зазначено, що під час розгляду матеріалу, адміністративною комісією було встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №691256 від 03.07.2025 року, який складено в присутності понятих, ОСОБА_1 , 03.07.2025 року близько 16:00 години, перебуваючи на своєму робочому місці, а саме в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила продаж слабоалкогольного напою пива «Київське», міцністю 3,8 % обр., об`ємом 1,95 л. громадянину ОСОБА_2 , в заборонений час доби, чим порушила Розпорядження начальника селищної військової адміністрації «Про зміни щодо заборони виготовлення, перевезення та торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі на території Високопільської селищної територіальної громади» № 3152 від 06.11.2024 року, вчинивши правопорушення передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. Позивач вказала, що не була ознайомлена з протоколом належним чином, в той час коли остання, згідно записів в протоколі від підпису та дачі будь яких пояснень відмовилась. Зазначає, що ОСОБА_1 була своєчасно повідомлена про час і місце засідання адміністративної комісії Зеленодольської міської ради, що підтверджується повідомленням від 21.07.2025 року з підписом позивачки про його отримання. На засіданні адміністративної комісії ОСОБА_1 була присутня, факт правопорушення визнала, з сумою штрафу погодилась, що підтверджується її підписом. За 2024 2025 роки позивачка до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Зеленодольської міської ради тричі надходили адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за вчинення аналогічного правопорушення, але за попередні 2 правопорушення ОСОБА_1 відповідальність не понесла. Вважають, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №691256 від 03.07.2025 року за ч. 2 ст. 156 КУпАП, який став підставою для винесення постанови, містить всі необхідні відомості, які визначені статтею 256 КУпАП.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, надала пояснення, які відповідають змісту позовної заяви. Просила позов задовольнити.

Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення, які відповідають змісту позовної заяви. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій прость справу розглядати за його відсутності.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 суду пояснила, що вона є керівником ТОВ «Пивко В» та фізичною особою-підприємицею. До магазину, де вона працювала завітали працівники поліції щодо питання продажу нею алкогольних напоїв у заборонений час доби. Вона заперечувала факт продажу нею алкогольних напоїв. Працівники поліції повідомили що буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Протокол вона не бачила. Після чого ОСОБА_3 повідомила їй про необхідність прибути для отримання документів. Після її прибуття для отримання документів вона підписала чисті аркущі паперу, та їй надали реквізити для сплати штрафу. Копію постанови вона отримала лише 01.08.2025. Свою вину вона не визнає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що знайомий з ОСОБА_1 , безпосередньо як трапилася така ситуація, вона радилась з ним, пояснивши, що протокол який було складено відносно неї не бачила, оскільки пізніше її було повідомлено, що працівниками поліції було складено протокол, відносно того, що вона продавала алкогольні напої в заборонений для того час, на підставі якого адміністративна комісія винесла постанову по справі про адміністративне правопорушення, вона нічого не підписувала, все складено було безпосередньо за її відсутності, її було викликано через декілька днів для сплати штрафу. Свідок рекомендував їй звернутися до адвоката для отримання правової допомоги.

Суд, заслухав пояснення позивачки та її представника, поясснення свідків, дослідив письмові докази по справі, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 2ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Статтями 7,9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі -КУпАП).

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.

Нормами статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»

За ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Частиною 2 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Санкція цієї статті передбачає відповідальність у виді штрафу у розмірі від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приписами ч. 1ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, полягає у порушенні працівником підприємства (організації) торгівлі правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями та тютюновими виробами, зокрема, його у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Суб`єктом зазначеного правопорушення є працівник підприємства (організації) торгівлі.

Формулювання зазначеного складу адміністративного правопорушення свідчить про те, що визначальним є факт продажу працівником торгівлі пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби -.

За приписами статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Опис обставин, установлених під час розгляду справи, повинен містити вказівку на дату, час, місце вчинення адміністративного правопорушення, його суть. У контексті ч. 2ст. 156 КУпАП опис обставин, крім згаданого вище, має містити ідентифікуючі дані особи, якій продано алкогольні, слабоалкогольні напої або тютюнові вироби (прізвище, ім`я, по батькові, повна дата народження), а також кількісні й вартісні характеристики проданого напою чи виробу.

Згідно із п. 1 ч. 1ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад. Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, за правопорушення, передбачені ч. 2ст. 156 КУпАП(ч. 1ст. 218 КУпАП).

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

За ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.6КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.

Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

У рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 року (заява №36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Виходячи з практики застосування Європейським судом Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

Отже, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ст. 251 КУпАП).

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

Відповідно до змісту ч. 1 та 2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність... (ст. 33 КУпАП).

Згідно з п. 1ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Слід зазначити, що склад правопорушення це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; та суб`єктивна сторона.

Судом установлені наступні фактичні обставини справи.

Інспектором СЮ ПВП БРВП ГУНП в Херсонській області було складено в присутності понятих протокол серії ВАД №691256 від 03.07.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , 03.07.2025 року близько 16:00 години, перебуваючи на своєму робочому місці, а саме в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила продаж слабоалкогольного напою пива «Київське», міцністю 3,8 % обр., об`ємом 1,95 л. громадянину ОСОБА_2 , в заборонений час доби, чим порушила Розпорядження начальника селищної військової адміністрації «Про зміни щодо заборони виготовлення, перевезення та торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі на території Високопільської селищної територіальної громади» № 3152 від 06.11.2024 року, чим вчинила адміністративне правопорушення , передбачене ч.2 ст.156 КУпАП.

За результатами розгляду протоколу ВАД №691256 від 03.07.2025 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Зеленодольської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області, прийнято постанову №23 від 25.07.2025, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч. 2 ст.156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 грн.

Як зазначено у постанові ОСОБА_1 порушила правила торгівлі пивом у заборонений час доби.

Не погодившись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом про її оскарження.

Спірними по справі є обставини того що позивачка 03.07.2025 року близько 16:00 години, перебуваючи на своєму робочому місці, а саме в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила чи не здійснила продаж слабоалкогольного напою пива «Київське», міцністю 3,8 % обр., об`ємом 1,95 л. громадянину ОСОБА_2 , в заборонений час доби, та чи приймала або не приймала позивачка участі в засіданні адміністративної комісії при виконавчому комітеті Зеленодольської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області з розгляду адміністративної справи щодо неї.

На підтвердження того факту, що позивачка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП, відповідач надав протокол по справі про адміністративне правопорушення серії ВАД №691256 від 03.07.2025 року, який складено в присутності понятих, ОСОБА_1 , 03.07.2025 року близько 16:00 години, перебуваючи на своєму робочому місці, а саме в магазині «Пивко», за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила продаж слабоалкогольного напою пива «Київське», міцністю 3,8 % обр., об`ємом 1,95 л. громадянину ОСОБА_2 , в заборонений час доби, чим порушила Розпорядження начальника селищної військової адміністрації «Про зміни щодо заборони виготовлення, перевезення та торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі на території Високопільської селищної територіальної громади» № 3152 від 06.11.2024 року, вчинивши правопорушення передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

У вказаному протоколі зазначено про відмову особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від підпису у протоколі, та відмову від надання пояснень..

Відповідно до наданих представником відповідача письмових пояснень від 03.07.2025 року встановлено, що ОСОБА_5 30.07.2025 року близько о 16 годині в селищі Високопілля по вул. Банкова в магазині «Пивко» придбав пиво марки «Київське» об`ємом 1,95 л, міцністю 3,88 об, продавчиня продала без будь яких заперечень, після чого він поїхав додому де потім зупинили працівники поліції та виявили пиво, повідомивши про заборону продажу спиртних напоїв після 15.00 години.

Згідно з наданими представником відповідача копіями постанов №19 від 13.06.2025 року та №17 від 13.08.2025 року про закриття справи встановлено, що інші справи щзодо ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП були закриті за відсутності події і складу адміністративного правопорушення в зв`язку з закінченням на момент розгляду строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Так, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, видами діяльності якої є: 56.30 обслуговування напоями (основний); 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Згідно з положеннями ст. ст.254,255та ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, який відповідним чином повинен бути оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП та є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Положення ст. 256 КУпАП є імперативними в частині зазначення відомостей у протоколі про адміністративне правопорушення та підлягають виконанню всіма без виключення посадовими особами, які уповноваженні на складання протоколів про адміністративне правопорушення, що визначені уст. 255 КУпАП.

При цьому, положення цієї статті є бланкетними, оскільки вичерпно не відображають відомостей, які необхідно зазначати у протоколі про адміністративне правопорушення, для чого слід відсилатись до інших нормативно-правових актів з урахуванням конкретних обставин справи.

Нормативно-правовим актом, який більш детально регулює порядок складення протоколу про адміністративне правопорушення є Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженанаказом МВС України від 06.11.2015 № 1376.

У ході розгляду адміністративної справи представником відповідача належним чином спростовано доводи позивача щодо неправомірності притягнення ОСОБА_1 до відповідальності та відсутності доказів скоєння нею правопорушення, передбаченого ч.2ст.156 КУпАП, оскільки надані докази свідчать про винуватість позивачки, адже повністю доводять її вину, так як в адміністративних матеріалах наявні докази, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Щодо доводів сторони позивача про те, що ОСОБА_1 не здійснювала продаж слабоалкогольного напою пива «Київське», міцністю 3,8 % обр., об`ємом 1,95 л. громадянину ОСОБА_2 , в заборонений час доби, суд зазначає, що у судовому засіданні було переглянуто відеозапис, що міститься на диску, який є додатком до потоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №691256 від 03.07.2025 року. На відео громадянин, який назвався як ОСОБА_2 підтвердив факт продажу йому слабоалкогольного напою пива «Київське», міцністю 3,8 % обр., об`ємом 1,95 л., зазначене також підтверджено письмовими поясненнями ОСОБА_2 , які містятться в матеріалах справи.

Також суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 щодо її відсутності під час засідання адміністративної комісії при розгляді справи щодо неї, та підписанням нею чмстих аркушів паперу, на яких пізніше були виготовлені документи. Так, у матеріалах справи міститься копія пам`ятки особи, яка бере участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, на якій зазначена дата "25.07.2025" - дата засідання адміністративної комісії, а ткож міститься підпис ОСОБА_1 . При цьому, сам підпис міститься чітко в рядку "підпис", що свідчить про те, що підпис було здійснено на аркуші з текстом, а не на чистому, як зазначає позивачка.

Надаючи оцінку показанням свідка ОСОБА_4 , суд звертає увагу на те, що показання свідка у своїй більшості є викладенням змісту спілкування між свідком та ОСОБА_1 , та повідомленням відомостей, які відомі свідку зі слів самої ОСОБА_1 . Отже, на переконання суду, покази свідка не спростовують доводів відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваної постанови.

Згідно з ч.3 ст.241КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Поряд із цим на час судового розгляду справи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Таким чином вимоги позивачки щодо скасування постанови є не доведеними, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, оскільки наявні в матеріалах справи докази не спростовують вину позивачки, а навпаки вказують на вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 139 якщо у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати та витрати на правничу допомогуз позивача на користь відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.2,6,9,72-77,90,242-246,286, 293,295,297 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Галайдюк Федосій Іванович до виконавчого комітету Зеленодольської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду оголошено 28.07.2026.

Суддя В. В. Мигалевич