Постановление суда № 138564421, 14.07.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2510/15

(4-с/199/34/26)

УХВАЛА

14 липня 2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Богун О.О.

при секретареві Дубовик А.П,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_1 на постанови старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Крайняка Максима Сергійовича від 20 травня 2026 року про прийняття виконавчого провадження №56817765 та №56817857, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2026 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанови старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Крайняка Максима Сергійовича від 20 травня 2026 року про прийняття виконавчого провадження №56817765 та №56817857, зобов`язання вчинити певні дії.

Скарга вмотивована тим що згідно наданої виписки із АТ «СенсБанк» яку заявниця отримала на електронну пошту 07.06.2026 року їй стало відомо що 21.05.2026 року з її депозитного вкладу розміщеного в АТ «Сенс Банк» були стягнуті грошові кошти в сумі 8 371,00 гривень по виконавчому провадженню №56817768, що підтверджується випискою по угоді ТДРМ001695282 від 14.06.2025 та 02.06.2026 року з цього ж депозитного вкладу стягнуто 1784,00 гривень по ВП №56817857. Зазначене незаконне стягнення грошових коштів було здійснено старшим державним виконавцем Соборного ВДВС у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Крайняком М.С. Старший державний виконавець Соборного ВДВС Крайняк М.С. виніс постанову про прийняття виконавчого провадження №56817768 про примусове виконання виконавчого листа №199/2510/15 виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дніпрогаз» заборгованості у сумі 7610,01 гривень, а 20.05.2026 року старший державний виконавець Соборного ВДВС Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Крайняк М.С. виніс другу постанову про прийняття виконавчого провадження №56817857 про примусове виконання виконавчого листа №199/2510/15 виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з заявниці на користь ПАТ «Дніпрогаз» судового збору 1 378 гривень, а 03.06.2026 року старший державний виконавець виносить постанову про закінчення ВП №56817857 у зв`язку із повним стягненням з заявниці суми 1378 гривень. Згідно постанови по ВП №56817768 від 25.09.2019 року про повернення виконавчого документу стягувачу, винесеної державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Меюсом А.О. при примусовому виконанні виконавчого листа №199/2510/15 виданий 04.01.2018 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дніпрогаз» заборгованості у розмірі 7 610,91 гривень виконавчий лист був повернутий стягувачу і останній на протязі 7 років не подавав повторно повернутий виконавчий лист.

На підставі викладеного скаржниця просить суд визнати незаконною бездіяльність органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У статті 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини першої статті 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

У частинах першій, третій та восьмій статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Статтею 195 СК України встановлено порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу). Згідно із частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року в справі № 125/2525/18 (провадження N 61-13525св20) зроблено висновок, що "спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи. Залежно від предмета та суті вимог така заява може розглядатися у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, або у позовному провадженні".

Відповідно до ч.ч. 4,8 ст.71 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Враховуючи вишевикладене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до вимог ч.1 ст.452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Виходячи із вищевикладеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Крайняка Максима Сергійовича.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 447-452, 259, 262, 268, 272 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанови старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Крайняка Максима Сергійовича від 20 травня 2026 року про прийняття виконавчого провадження №56817765 та №56817857, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення буде складено протягом п`яти днів.

Суддя О.О. Богун

14.07.2026 місто Дніпро