Решение № 138564326, 24.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 рокуСправа №160/982/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №047050030819 від 07.11.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 1;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 30.01.2008 по 14.05.2021;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до п. а) ст. 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, за її заявою від 12.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, так як остання має необхідну кількість пільгового стажу роботи за Списком № 1 та досягла необхідного пенсійного віку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Позивач посилається на те, що набуття нею права на призначення пенсії підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, яким зміни до пункту «а» статті 13 Закону №1788 визнані неконституційними. Також позивач зазначає про протиправність дій відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 спірного періоду роботи з підстав відсутності пільгової довідки. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки пільговий стаж за Списком № 1 не підтверджено, в зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (відсутня довідка згідно додатку №5 до Порядку № 637).

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, яка обгрунтована доводами, аналогічні тим, які викладено в позові.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач 12.03.2025 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, яка за принципом екстериторіальності передана на розгляд до ГУ ПФУ в Кіровоградській області.

Рішенням від 20.03.2025 №047050030819 позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

Не погодившись з даним рішенням, позивач оскаржила його в судовому порядку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 у справі №160/13998/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову в призначенні пенсії №047050030819 від 20.03.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України №1788-ХІІ в редакції рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 р., з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Резолютивну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 у справі № 160/13998/25 змінено, виклавши абзац 3 резолютивної частини цього рішення у наступній редакції:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.03.2025 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України №1788-ХІІ в редакції рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 р., з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.».

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 у справі № 160/13998/25 залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання судових рішень у справі №160/13998/25 відповідачем повторно розглянута заява позивача від 12.03.2025 та відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 через відсутність необхідного пільгового стажу.

В Рішенні вказано, що страховий стаж особи по Списку №2 становить 3 роки 2 місяці 22 дні. Пільговий стаж за Списком №1 не підтверджено, у зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових (відсутня довідка згідно додатку №5 до Порядку №637).

Судом встановлено, що відповідно до роздруківки Форми РС-право, спірний період роботи зараховано позивачу до загального страхового стажу.

Також судом встановлено, що трудова книжка серії НОМЕР_1 від 29.06.1996 позивачки містить наступні записи щодо спірних періодів роботи:

запис №13 - 30.01.2008 - прийнята до агломераційного цеху № 2 ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат» ім. Ф.Е. Дзержинського дільниця шихтових бункерів, дозувальником 3 розряду;

запис №14 - 18.07.2008 - переведена там же дільниця шихтових бункерів, дозувальником 4 розряду;

запис №15 - ВАТ Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е. Дзержинського з 23.05.2011 перейменовано у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е. Дзержинського»;

запис №16 - ПАТ Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського з 25.01.2017 перейменовано у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»;

запис №17 - Робоче місце атестовано за Списком № 1 згідно постанови № 22 від 26.12.17;

запис №18 - 14.05.2021 - переведена в управління якості продукції відділ технічного контролю аглодоменна дільниця контролером у виробництві чорних металів за терміновим договором 5 розряду.

Спірні періоди роботи позивача підтверджені також архівними довідками архівного управління Кам`янської міської ради Дніпропетровської області від 28.11.2024 №Н-21/2- 09/1639, від 28.11.2024 № H-21/2-09/1639/1 (історична довідка), які містяться в матеріалах справи.

Вважаючи рішення відповідача від 07.11.2025 №0470500030819 протиправним, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Відповідно до частин 1 3 статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 передбачено що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд звертає увагу відповідача, що відсутність пільгової довідки, не позбавляють останнього права на отримання гарантованих пенсійних виплат, а відповідач, в разі наявності сумнівів в тих чи інших документах, не позбавлений права перевірити інформацію, яка у них зазначена.

Суд зазначає, що згідно норм пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, відповідач в межах своїх повноважень, зобов`язаний розглянути та за необхідності перевірити відповідність поданих для призначення пенсії документів, зокрема, записів у трудовій книжці, визначити на їх підставі достатність або відсутність підстав для зарахування спірних періодів роботи до стажу позивача.

Суд зазначає, що доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому, суд доходить висновку, що спірний період роботи позивача безпідставно не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №1.

Проте, суд зазначає, що до пільгового стажу за Списком №1 підлягає зарахуванню період роботи по 13.05.2021 (а не по 14.05.2021, як зазначено в прохальній частині позову), оскільки з 14.05.2021 позивач вже працювала на посаді за Списком №2 (запис в трудовій книжці №18-19).

Щодо права позивача на призначення пенсії на умовах п. «а» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, суд зазначає наступне.

Частиною 2 пунктом 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі - Закон №1058) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Натомість, згідно з пунктом «а» статті 13 Закону №1788 в чинні редакції, згідно із висновками рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Оскільки, норми даних законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788, а не Закону №1058.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд доходить висновку, що на час звернення із заявою про призначення пенсії (12.03.2025) позивач досягла необхідного пенсійного віку, мала необхідний страховий стаж роботи, та має необхідний пільговий стаж роботи за Списком №1 (який зобов`язано відповідача зарахувати в межах даної справи), а тому набула право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону №1788.

Щодо позовної вимоги про виплату пенсії, то суд зазначає про її передчасність, оскільки виплата пенсії здійснюється після її нарахування. Оскільки пенсія позивачу ще не нарахована, то у задоволенні позовної вимоги про виплату пенсії слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1331,20 грн. підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 77, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №047050030819 від 07.11.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 30.01.2008 по 13.05.2021 (включно) та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 за заявою від 12.03.2025 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону №1788-ХІІ, в редакції рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська