Постановление суда № 138560255, 28.07.2026, Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/630/26

Провадження №2-п/567/4/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Приступа А.І.

розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Острозького районного суду Рівненської області від 28.05.2026 року у цивільній справі за позовом ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

14.04.2026 р. ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 28 767,56 грн.

Заочним рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 28.05.2026 р. задоволено позов ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № 491005870 від 07.06.2019 року у розмірі 28 767,56 грн. Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" судовий збір у розмірі 3 328 грн. та витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 3 500 грн.

10.07.2026 р.відповідач ОСОБА_1 звернувся до Острозького районного суду Рівненської області із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення, в якій просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду та скасувати заочне рішення Острозького районного суду Рівненської області від 28.05.2026 р., обгрунтовуючи тим, що він не отримував позовної заяви з додатками, ухвали суду про відкриття провадження і судові повістки, та в судові засідання він не з`явився, оскільки 24.08.2022 р. він був мобізований до Збройних Сил України та на даний час перебуває він на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком та довідкою командира в/ч НОМЕР_1 . Вказує, що у зв`язку з наведеним він був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву з викладом своїх заперечень проти заявлених до нього позовних вимог. Зазначає, що не погоджується із заочним рішенням суду та вбачає підстав для його перегляду і скасування, з подальшим призначенням розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Як на підставу, що має істотне значення для вирішення спору відповідач посилається на те, що він є військовослужбовцем та відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено звільнення його як військослужбовця від сплати процентів за користування кредитними коштами та неустойки.

Ухвалою суду від 15.07.2026 р. відповідачу ОСОБА_1 поновлено строк для подання заяви про перегляд заочного рішення суду. Вказану заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вивчивши заяву про перегляд заочного рішення, перевіривши фактичні обставини справи, наявні докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 28.05.2026 р. задоволено позов ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № 491005870 від 07.06.2019 року в розмірі 28 767,56 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" судовий збір у розмірі 3 328 грн. та витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 3 500 грн. Роз`яснено порядок оскарження заочного рішення(а.с.71-75).

08.06.2026 р. вищевказане заочне рішення суду направлялося відповідачу ОСОБА_1 з використанням засобів поштового зв`язку за зареєстрованим місцем його проживання: АДРЕСА_1 , яке повернулось на адресу суду 18.06.2026 р. без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.77-85).

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Законодавець передбачив, що заочне рішення підлягає скасуванню судом першої інстанції, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.288 ЦПК України).

Отже, ЦПК України встановлює можливість перегляду ухваленого місцевим судом заочного рішення цим же судом без необхідності звернення до апеляційного суду за умови, що причини, які зумовили неприйняття відповідачем участі у розгляді справи, визнані судом поважними, а докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналіз наведеної норми цивільного процесуального закону свідчить про те, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом одночасно кількох обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Однак, у даному випадку, судом не встановлено наявності сукупності вказаних обставин, що свідчить про неможливість скасування заочного рішення суду.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Частиною 8 ст.128 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Вивчивши матеріали справи, матеріали заяви про скасування заочного рішення, судом встановлено, що на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 , яка також була зазначена у заяві про перегляд заочного рішення, як адреса проживання відповідача, судом направлялися копія ухвали про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду, а також судові повістки про виклик в судове засідання на 11.05.2026 р. та 28.05.2026 р. Дані відправлення були повернуті на адресу суду 04.05.2026 р. та 25.05.2026 р. без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.35, 68).

Із заявами про відкладення розгляду справи із зазначенням доказів неможливості прибуття в судові засідання у визначені дати, відповідач не звертався.

В судове засідання 11.05.2026 р. та 28.05.2026 р. ні відповідач, ні його представник не з`явились без повідомлення про причини неявки. Клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням поважних причин неявки в судове засідання на адресу суду не надходило.

Повідомлення відповідача про місце, дату та час розгляду справи було також здійснено шляхом розміщення оголошення на сайті Острозького районного суду.

Таким чином, в судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Будь-яких доказів, які б вказували на поважність причин своєї неявки в судові засідання 11.05.2026 р. та 28.05.2026 р. до суду не подав.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N8371/02, п.27, рішення від 26.04.2007 та "Трух проти України", заява N50966/99 від 14.10.2003).

Також сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 і ч.2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Перелік засобів доказування встановлений у ч.2 ст.76 ЦПК України.

У п.26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі "Надточій проти України" (заява N7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Зазначених умов суд дотримався. Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Водночас, вирішуючи спір, суд виходив і з того, що відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, а відповідно до ч.3 ст.83 ЦПК України, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву і відповідно до частини четвертої зазначеної статті, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Оскільки відповідачем не було подано відзив у встановлений судом строк, письмового повідомлення суду про неможливість подати докази у встановлений судом строк на адресу суду не надходило, то суд виходить з того, що при вирішенні справи відповідач не дотримався своїх обов`язків з подання доказів.

Відповідно до ч.8 ст.83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк, з причин, що не залежали від неї.

Таких обґрунтувань суду не надано.

Отже, судом було вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відповідач не був позбавлений можливості надати суду відзив на позовну заяву (в тому числі через свого представника), однак своїм правом в цій частині не скористався, не з`являвся в судові засідання та у встановлений судом строк не подав доказів у справі.

Зі змісту заяви про перегляд заочного рішення і додатків до неї, не вбачається посилань на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Для скасування заочного рішення відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Доводи відповідача про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень, передбачених ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд вважає необгрунтованими з наступних підстав.

Згідно військового квитка серії НОМЕР_2 від 22.08.2022 р. та довідки командира в/ч НОМЕР_1 (форма № 5) від 02.07.2026 р. ОСОБА_1 з 25.08.2022 р. на підставі Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 р. був призваний у Збройні Сили України за мобілізацією та відповідач на даний час перебуває у складі в/ч НОМЕР_1 (а.с.104-106, 113).

Відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Судом встановлено, що кредитний договір №491005870, на підставі якого позивач ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС", як новий кредитор, просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 28 767,56 грн. (в тому числі: 20 043,03 грн. - борг за тілом кредиту, 8 724,53 грн. - борг по відсоткам за користування кредитом), було укладено відповідачем 07.06.2019 р., та згідно розрахунку заборгованості нарахування відсотків за користування кредитом було здійснено за період з 07.06.2019 р. по 20.09.2021 р. (дата укладення договору факторингу №3 від 20.09.2021 р.), тобто до введення на території України воєнного стану та до мобілізації відповідача до лав Збройних Сил України, що мало місце 25.08.2022 р.

З досліджених доказів також встановлено, що позивач не заявляв вимог про стягнення з відповідача неустойки за неналежне виконання кредитного договору.

Таким чином, беручи до уваги обставини справи, судом встановлено, що укладення кредитного договору та нарахування відсотків за користування кредитними коштами було здійснено за період, коли відповідач ще не був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, а відтак нарахування відсотків за користування кредитними коштами було здійснено кредитором правомірно.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність фактичних та правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень, передбачених ч.15 ст.14 вищевказаного Закону.

Відповідачем не зазначено інших доводів, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, та не надано доказів на обґрунтування таких заперечень, відповідач не спростовує факт несвоєчасної сплати заборгованості за кредитним договором та не оспорює наявність заборгованості та підстави її стягнення. В заяві відсутні посилання на інші докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення.

Викладені відповідачем доводи не спростовують встановлених судом обставин справи та фактично зводяться до наміру відповідача здійснити переоцінку доказів, які вже були предметом судового розгляду, при цьому жодних нових доказів, що спростовували б дані обставини не зазначає, що не є підставою для скасування заочного рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено таких доводів і не надано таких доказів, які могли б мати істотне значення для правильного вирішення справи, а відтак суд вбачає відсутність передбачених ст.288 ЦПК України підстав для задоволення заяви про скасування заочного рішення.

Відповідно до положень, викладених у статтях 13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.3 ст.287 ЦПК України за результатом розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

За таких обставин, суд, враховуючи, що підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, а також те, що доводи заявника не створюють юридичну сукупність елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення, суд дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.287, 288, 353 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Острозького районного суду Рівненської області від 28.05.2026 року у цивільній справі за позовом ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали зазначений строк обчислюється з дня складення повного тесту ухвали.

Повний текст ухвали складено 28.07.2026 року.

Суддя Острозького районного суду Василевич О.В.