Решение № 138558393, 27.07.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/514/26

Провадження № 2/379/547/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Невгада О.В.,

з участю секретаря судового засідання Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 в м. Тараща, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 5520,50 грн. та понесених судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.11.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит № 7182536, згідно з умовами якого відповідач отримав 2500 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

26.06.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги 99-МЛ від 26.06.2023.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 7182536 від 06.11.2022 в розмірі 5520,5 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 625 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 4420,5 грн.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 475 грн. та понесені судові витрати.

28.05.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Зачепіло З.Я. надійшли письмові пояснення на позовну заяву, згідно яких вважає, що позов задоволенню не підлягає, оскільки відомостей, що підтверджують факт наявності заборгованості відповідача за кредитним договором у розмірі 5520,50 грн. матеріали справи не містять. Окрім того, заявлені позивачем суми процентів не ґрунтуються на умовах кредитного договору та не містять належного розрахунку заборгованості. Позивачем не надано первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту. Крім того, матеріали не містять повідомлення відповідача про відступлення права вимоги за вказаним договором. Тому просить відмовити у задоволені позовних вимог. Також надано заяву про розгляд справи за їх відсутності та надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу до 3000,00 грн.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що відповідно до чинного законодавства усі дії позивача є правомірними, оскільки у своєму позові позивач не має наміру стягнути з відповідача штраф, санкції чи пеню, а лише тіло кредиту, прострочену заборгованість за сумою відсотків та прострочену заборгованість за комісією. Розрахунок зроблено первісним кредитором відповідно до умов договору № 7182536 від 06.11.2022.

26.06.2023 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем, відповідно до чинного законодавства України, було укладено договір відступлення прав вимоги №99-МЛ від 26 червня 2023 року. Товариство не банк, а небанківська (фінансова) установа, відповідно не здійснює відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, та не має обов`язку формувати облікові документи за кредитними зобов`язаннями позичальників згідно Закону «Про банки та банківську діяльність». Просить задовольнити позов у повному обсязі та стягнути всі понесені судові витрати.

22.06.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло З.Я. надійшли письмові заперечення, згідно яких вважає, що у матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволяє перевірити правильність нарахування відсотків, а також зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору. Вказує на те, що розрахунок заборгованості складений самим позивачем, а відтак інформація зазначена в ньому, за відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом заборгованості відповідача. Просить відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

06.07.2026 від представника позивача адвоката Усенка М.І. надійшли додаткові пояснення у справі аналогічні за змістом відповіді на відзив.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 справу передано для розгляду судді Невгаду О.В.

Ухвалою суду від 30.03.2026 позовну заяву було залишено без руху, надано термін для усунення недоліків.

15.04.2026 від представника позивача Усенко М.І. через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та одночасно задоволено клопотання представника позивача про витребування від АТ «Універсал Банк» інформації, що становить банківську таємницю.

13.05.2026 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

28.04.2026 від АТ «Універсал Банк» надійшла витребувана судом інформація.

15.06.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції.

18.06.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

20.07.2026 від представника позивача надійшла заява про стан розгляду справи.

20.07.2026 надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

Представник позивача ТОВ ФК «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, згодні на винесення заочного рішення.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно наданої заяви просили проводити розгляд справи за їх відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.11.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7182536, відповідно до умов якого Товариство зобов`язується надати позичальнику кредит в сумі 2500 грн. строком на 105 днів, пільговий період 15 днів, поточний період 90 днів. Комісія за надання кредиту складає 475,00 грн., яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово. Згідно п. 1.5.2 договору, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 750 грн., які нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Згідно п. 1.5.3 Договору, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 6750 грн., які нараховуються за стандартною ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідно до положень п. 2.3 передбачена пролонгація договору.

Відповідно графіку платежів за договором про споживчий кредит № 7182536 від 06.11.2022 відповідач повинен був здійснити повне погашення кредиту 19.02.2023 року в сумі 10475,00 грн., яка включає в себе суму виданого кредиту 2500 грн., проценти за користування кредитом в сумі 7500 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 475 грн.

Аналогічні умови кредитування визначені й в паспорті споживчого кредиту.

Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, відповідач ідентифікований первісним кредитором, як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептував підписавши аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора Z38153 направленого на номер телефону НОМЕР_1 .

Підтвердженням добровільного укладення ОСОБА_1 кредитного договору є анкета-заява позичальника, в якій зазначені особисті дані відповідача.

В той же день ТОВ «Мілоан» надало відповідачу споживчий кредит в розмірі 2500 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_2 , що підтверджується платіжним дорученням № 86391096, призначення платежу: кошти згідно договору 7182536.

ТОВ «Мілоан» надало відомості про щоденне нарахування та погашення заборгованості за кредитним договором від 06.11.2022 року № 71825536 за період з 06.11.2022 до 10.05.2023.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором від 06.11.2022 року № 7182536, яка підписана представником ТОВ «ФК «Кредит -Капітал», станом на 12.11.2025 року заборгованість за кредитним договором у розмірі 5520,50 грн. відповідачем не погашена.

Також, судом встановлено, що 26.06.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №99-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників.

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому - передачі реєстру боржників від 26.06.2023, підтверджує факт переходу від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною договору факторингу.

Оплата відступлення права вимоги підтверджується платіжною інструкцією № 71827 від 26.06.2023 року.

Відповідно до витягу реєстру боржників від 26.06.2023 до договору факторингу, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 5520,50 грн., з яких: 625 грн. залишок по тілу кредиту; 4420,50 грн. - залишок по відсотках та 475 - залишок по комісії.

ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» направляло ОСОБА_1 письмову претензію про погашення кредитної заборгованості від 04.11. 2025 року вих. № 22832585/2247.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Закон України "Про електронну комерцію"визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 7, 12ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Заст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.1 ч.1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)

Заст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд встановлено, що 06.11.2022 виникли договірні відносини між первісним кредитором, правонаступником якого є позивач, та відповідачем у зв`язку з укладенням договору про споживчий кредит № 7182536.

ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні вказаного кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим відповідач погодився, підписавши електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Кредитний договір було укладено в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», а саме: з боку кредитодавця за допомогою електронного підпису, а з боку позичальника за допомогою одноразового ідентифікатору Z38153 та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідачем не спростовано презумпцію правомірності правочину та не надано будь-яких доказів того, що ТОВ «Мілоан» отримало персональні дані відповідача та використало їх у власних цілях.

Відповідач отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач частково виконав свої зобов`язання за договором.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є правонаступником первісного кредитора, про що свідчать належні правові підстави для переходу права вимоги до ОСОБА_1 і товариство вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В обґрунтування заявлених вимог на підтвердження переходу до позивача права вимоги суду надано: договір відступлення прав вимоги № 99- МЛ від 26.06.2023, додаткову угоду №1 до договору відступлення прав вимоги, акт приймання передачі реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №99 МЛ від 26.06.2023, платіжну інструкцію № 71827 на підтвердження оплати за відступлення прав вимоги, витяг з реєстру боржників де під № 773 зазначено боржником ОСОБА_1 № кредитного договору 7182536 від 06.11.2022.

З приводу заперечення представника відповідача в тій частині, що ОСОБА_1 не пред`являлася вимога ні фактором, ні позивачем про необхідність сплати їм коштів, слід вказати, що згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом у постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору….неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Судом встановлено, що факт укладення та підписання договору не заперечувався та не оспорювався сторонами.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується довідкою про зарахування коштів на картковий рахунок відповідача.

Крім того, з листа АТ «Універсал Банк» від 27.04.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 є клієнтом банку. На його ім`я було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 .

З виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 вбачається, що на його платіжну картку № НОМЕР_4 надійшли 2500,00 грн., дата 06.11.2022.

Доказів ненадходження кредитних коштів відповідач не надав.

Суд оцінює критично заперечення представника відповідача щодо розрахунку заборгованості в частині нарахування відсотків та комісії, оскільки надані позивачем відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором повністю відповідають умовам договору.

Відповідачем здійснювалися періодичні платежі на погашення заборгованості за кредитним договором відповідно графіку платежів, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно, загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 625 грн. заборгованості за тілом кредиту.

Також, як вбачається з наданого розрахунку заборгованості, надалі відповідач жодних погашень заборгованості не здійснював.

Суд погоджується із розрахунком заборгованості за вказаним договором в частині нарахованої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 625 грн. та заборгованості по несплаченим відсотках за користування кредитом 4420,50 грн. та комісії за видачу кредиту в розмірі 475 грн.

Сума нарахованих процентів та загальної заборгованості знаходиться в межах погоджених сторонами умов і не перевищує відповідних значень, передбачених кредитним графіком та договором.

Комісія за надання кредиту в розмірі 475,00 грн. (19,00% від тіла кредиту), нарахована одноразово та відповідає умовам кредитного договору (п.1.5.1), така умова недійсною визнана не була.

З умовами договору відповідач був ознайомлений попередньо, а відтак вільно та свідомо погодився виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитними коштами. Кредитний договір укладений на визначений термін, за яким відповідач повинен сплатити проценти, що є платою за користування кредитом, такий останнім не оспорювався, в судовому порядку окремі його положення недійсними не визнавалися.

Підтвердження того, що позичальник ОСОБА_1 звертався до кредитодавця за роз`ясненнями щодо незрозумілих йому умов договору суду не надано.

Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитом в межах строку кредитування у заявленому позивачем розмірі та комісія. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності альтернативного розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови договору кредиту, у добровільному порядку заборгованість за договором не сплатив, суд прийшов до переконання, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором № 7182536 від 06.11.2022 в межах заявлених позовних вимог.

Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн., сплата якого підтверджується платіжними інструкціями: № 35652 від 25.11.2025 та № 14827 від 10.03.2026.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень, суд зазначає, що розподіл судових витрат не є позовною вимогою, має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи

Відповідно до ч. 5ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини - заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, акт №Д/9099 наданих послуг, детальний опис наданих послуг до акту № Д/9099 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, ордером про надання правничої допомоги серії ВС № 1408806.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити із критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, про захист прав людини заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

28.05.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Зачепіло З.Я. надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу адвоката ТОВ «ФК «Кредит Капітал» до 3000 грн.

Дослідивши перелік наданих послуг та обсяг робіт, виконаних в межах договору про надання правової допомоги, враховуючи складність справи, значення справи для сторони, суд дійшов висновку про часткове задоволення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.4,5,12,13,76 - 81,89,133,141,223,258-261, 263-268, 274, 289, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст.11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612,626,625,628,629,634,638,639,1048,1050,1054 ЦК України; ст.ст.3,11 Закону України «Про електронну комерцію», суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьтовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 7182536 від 06.11.2022 року у розмірі 5520 (п`ять тисяч п`ятсот двадцять) гривень 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на оплату судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль - Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 27.07.2026.

Суддя О.В. Невгад