Решение № 138557173, 27.07.2026, Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 287/118/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Діброви О.В.,

з секретарем Ніконенко О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» звернулось з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором у сумі 13649 гривень 60 копійок, у тому числі: 4800 гривень заборгованість за сумою кредиту, 8849 гривень 60 копійок заборгованість за відсотками, 2662 гривні 40 копійок витрат, що пов`язані зі сплатою судового збору, та 10500 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги мотивує тим, що 09 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір №1550282, який підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач, отримавши у кредит грошові кошти, зобов`язання за вказаним договором щодо їх повернення належним чином не виконала, у результаті чого і виникла зазначена вище заборгованість. Окрім цього, на підставі укладеного з позивачем договору факторингу кредитор відступив належні йому право вимоги, а позивач набув всі права кредитора за зазначеним вище кредитним договором й має право вимоги до відповідача.

Ухвалою суду від 29 травня 2026 року постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином; представник позивача просить розгляд справи проводити без його участі; відповідач надіслала до суду заяву, в якій просить справу розглядати без її участі та зазначає, що позовні вимоги не визнає.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

09 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1550282 (далі-Договір), згідно з яким останній було надано кредит у сумі 4800 гривень на 18 днів, з фіксованою процентною стандартною ставкою за користування кредитом у розмірі 1,90 % за кожен день користування кредитом (пункти 1,2., 1.3., 1.4. Договору).

Відповідно до пункту 1.2. Договору, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що дата повернення кредиту вказується у Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього договору, строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах розділу 4 цього договору.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: 693,50 % річних (стандартна ставка), 416,10 % річних (знижена ставка); орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 6441 гривня 60 копійок (стандартна ставка), 5784 гривні 96 копійок (знижена ставка) пункт 1.5. Договору

Пунктом 4.2.2. Договору передбачено, що клієнт, підписуючи цей договір, дає згоду на його автопролонгацію, продовження дії договору та строку користування кредитом з закінчення строку кредиту або продовженого строку кредиту (п.1.3, п.4.1.5 Договору) ще на 15 календарних днів.

Відповідно до п. 4.2.3. Договору за користування кредитом в період автопролонгації нараховування процентів здійснюється в порядку, визначеному розділом 3 Договору, за стандартною процентною ставкою у відповідності до п.1.5.1 Договору.

У випадку автопролонгації Товариство не пізніше 4-го календарного дня після закінчення строку кредиту або продовженого строку кредиту (п.1.3, п.4.1.5 Договору) надсилає електронний лист-повідомлення на електронну адресу Клієнта та/або СМС- повідомлення на номер телефону, вказані в розділі 10 цього Договору, інформуючи Клієнта про новий строк користування кредитом та розмір процентної ставки за користування кредитом. Зазначена інформація відображається також в Особистому кабінеті (п. 4.2.4 Кредитного договору).

Загальна кількість атовпролонгацій за цим Договором обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом та не може перевищувати 120 днів (п. 4.2.5. Кредитного договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору кредит надається клієнту у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної кратки) № НОМЕР_1 .

Суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього договору. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту клієнту пункти 2.2. й 2.3. Договору.

Пунктом 9.7. Договору передбачено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного з боку товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІКС товариства/зазначений в цьому договорі. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

09 лютого 2021 року о 10 годині 03 хвилині ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» через платіжну систему iPay.ua було перераховано на банківський рахунок відповідача платіжної картки № НОМЕР_2 кошти у сумі 4800 гривень.

Факти укладення договору про надання фінансового кредиту в електронній формі та перерахування відповідачу коштів за кредитним договором підтверджуються копіями договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1550282 від 09 лютого 2021 року (а.с.17-27), паспорту споживчого кредиту (а.с.14-16), довідки про ідентифікацію клієнта (а.с.32 ) та листа ТОВ «Універсальні платіжні рішенн» (а.с. 51).

24 грудня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" укладено договір факторингу №02-24122001 за яким ТОВ «Лінеура Україна» відступило за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК «КЕШ ТУ ГОУ" прийняло належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників до договору, у тому числі і до ОСОБА_1 , що підтверджується копіями договору факторингу №02-24122001 від 24 грудня 2021 року (а.с.38-44), витягом з реєстру боржників до зазначеного вище договору факторингу (а.с.31).

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №1550282 (а.с.30) станом на 24 листопада 2025 року заборгованість ОСОБА_1 складає 13649 гривень 60 копійок, у тому числі 4800 гривень прострочене тіло кредиту, 8849 гривень 60 копійок прострочені відсотки.

24 листопада 2025 року позивачем було направлено відповідачу вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором (а.с.29).

Обмірковуючи правомірність позовних вимог, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі пункту 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

Згідно з частиною 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1082 ЦК України божник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання, що надані позивачем копії договору факторингу та витягу з реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Проаналізувавши зазначені вище докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач порушив договірні зобов`язання по сплаті заборгованості за договором позики, й позивач, який набув право вимоги за зазначеним договором, має право на стягнення заборгованості за основним боргом та відсоткам за користування кредитом.

Разом з тим, перевіряючи обґрунтованість зазначеного позивачем розміру заборгованості, суд зважає на таке.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що кредит надається на 18 днів від дати отримання кредиту, тобто до 27 лютого 2021 року.

Умовами Договору передбачена можливість його автопролонгації ще на 15 календарних днів. У цьому випадку обумовлено інформування товариством клієнта про новий строк користування кредитом шляхом надсилання електронного листа-повідомлення на електронну адресу Клієнта та/або СМС- повідомлення на номер телефону. (пункти 4.2.2.,4.2.4. Договору).

Сторони також погодили, що за користування кредитом в період автопролонгації нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою (п.4.2.3. Договору).

Отже, строк дії договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1550282 від 09 лютого 2021 року закінчився через 18 днів після його укладення, а саме, 27 лютого 2021 року.

Доказів того, що у визначений умовами Договору спосіб було інформовано відповідача про новий строк користування кредитом та розмір процентної ставки за користування кредитом матеріали справи не містять.

Таким чином, розмір відсотків, які мали бути нарахованими відповідно до умов Договору за період з 09 лютого 2021 року по 27 лютого 2021 року становить 1641 гривня 60 копійок (4800 гривень (тіло кредиту) х 1,90 (відсоткова ставка) х 18 днів (строк позики)).

Однак, згідно з копією виписки з особового рахунка за кредитним договором №1550282, здійсненого позивачем (а.с. 30), заборгованість за відсотками становить 8849 гривень 60 копійок.

З огляду на зазначене, а також приймаючи до уваги, що позивачем не пред`явлено вимогу про стягнення з відповідача процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами у відповідності до вимог частини 2 статті 625 ЦК України, суд дійшов переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 6441 гривня 60 копійок, з яких 4800 гривень заборгованість за основною сумою боргу, та 1641 гривня 60 копійок заборгованість за відсотками.

Вирішуючи питання відшкодування судових витрат, суд враховує таке.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 137 ЦПК України).

Представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 10500 гривень.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача були надані суду копії договору про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року (а.с. 33-36), додаткової угоди №2 від 29 грудня 2023 року до договору про надання правової допомоги (а.с. 37), акту про отримання правової допомоги від 19 червня 2026 року (а.с. 89) та платіжної інструкції від 19 червня 2026 року №311058 (а.с. 90).

У заяві, скерованій до суду 24 липня 2026 року, відповідач просила зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, оскільки, на її думку, нарахована представником позивача сума є завищеною.

Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи категорію та складність цивільної справи, що розглядається, яка відноситься до малозначних, а також те, що заявлена сума витрат за надані адвокатом послуги фактично включає у себе надання усної консультації та складання позовної заяви, й, виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності, суд вважає, що заявлена сума витрат є завищеною та не відповідає критерію розумності.

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 15 квітня 2021 року (справа № 160/6899/20) зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З огляду на зазначене, суд вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню частково - у сумі 5000 гривень.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662 гривні 40 копійок, а тому, в порядку статті 141 ЦПК України, вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1256 гривень 61 копійка (2662,40 гривень (сплачений судовий збір)х47,20 % (розмір задоволених вимог-6441,60х100:13649,60).

З аналогічних міркувань пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу на суму 2360 гривень (5000 гривеньх47,20%)

Керуючись статтями 207, 514, 525-526, 530, 610-612, 625-626, 628, 631, 638-639, 1048, 1054, 1077, 1082 ЦК України, статтями 3, 10, 141, 259, 263, 265, 273, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за договором №1550282 про надання фінансового кредиту від 09 лютого 2021 року у сумі 6441 гривню 60 копійок, у тому числі: 4800 гривень заборгованість за кредитом, 1641 гривня 60 копійок заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» витрати по сплаті судового збору у сумі 1256 гривень 61 копійка та витрати на правову допомогу у сумі 2360 гривень.

В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» місцезнаходження: вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42228158.

Представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович, місце перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повне рішення суду складено 27 липня 2026 року.

Суддя: Олександр ДІБРОВА