Решение № 138552159, 27.07.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1951/26

РІШЕННЯ

іменем України

27 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Хмельницької митниці Державної митної служби України, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України від 02.10.2025 №UA400000202548 та №UA400000202549, прийняті за наслідками документальної невиїзної перевірки, проведеної з порушенням вимог статей 351 - 354 МК України та без належної правової підстави.

В обґрунтування позовних вимог позивач вважає документальну невиїзну перевірку неправомірною, проведеною із порушенням вимог чинного законодавства та без достатньої правової підстави, а відтак і винесені за її результатами податкові повідомлення-рішення. Зазначає, що в акті перевірки відсутні будь-які фактичні дані щодо участі повивача у відповідних правовідносинах, що розслідуються, зокрема позивач немає статусу підозрюваного у справі чи обвинуваченого, відсутні відомості, що кримінальне провадження стосуються саме митного оформлення позивача за МД UА204020/2020/234253. Просить позов задовольнити.

Від Хмельницької митниці на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що позивачем в позовній заяві не наведено належних доводів протиправності оскаржуваних рішень. Крім того, під час подання МД надано недостовірні відомості щодо складових митної вартості, а саме витрат на доставку товару до кордону України, в зв`язку з чим невірно визначено митну вартість товару та призвело до зменшення розміру митних платежів, нарахованих у вказаній МД, що призвело до порушення пункту 2 частини 2 статті 52, пункту 5 частини 10 статті 58, пункту 1 частини 1 статті 279 МКУ, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 ПКУ та заниження податкових зобов`язань по сплаті ввізного мита та ПДВ за МД від 21.08.2020 №UA204020/2020/234253. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій просить позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

У поданих запереченнях на відповідь на відзив, відповідач просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 16.02.2026 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 05.03.2026 у зв`язку із виключенням судді ОСОБА_2 зі штату суддів Хмельницького окружного адміністративного суду, суд прийняв до свого провадження адміністративну справу.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що громадянин України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у 2020 придбав легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN ATLAS, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Митне оформлення вищевказаного транспортного засобу було здійснено за митною декларацією від 21.08.2020 №UA204020/2020/234253.

Фактурна вартість імпортованого товару відповідно до договору купівлі-продажу склала 10998,00 дол. США, що еквівалентно 302238,24 грн. (за курсом на день оформлення 1 дол. США = 27,4812 грн.).

Митна вартість визначена за основним методом в сумі 315978,84 гривень.

При визначенні митної вартості було враховано повідомлення від 21.08.2020 б/н від ОСОБА_1 щодо розміру витрат на доставку автомобіля VOLKSWAGEN ATLAS (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до кордону України (пропускний пункт «Доманове-Мокрани») в сумі 500 дол. США, що еквівалентно 13740,60 грн.

Декларантом за митною декларацією від 18.07.2020 №UA204020/2020/234253 здійснено нарахування митних платежів на загальну суму 129215,50 грн., в тому числі: ввізне мито 31597,88 грн.; акцизний податок 23418,56 грн.; податок на додану вартість 74199,06 грн.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Рівненській області встановлено, що представники ТОВ «ГОЛДЕН БРОКС» (ЄДРПОУ 42225089, м. Рівне), UAB «Rolidas» (Kauno g. 3A, LT-013114 Vilnius, Lietuva) та інших пов`язаних суб`єктів господарювання подавали до територіальних органів Держмитслужби документи, в яких зазначалися занижені витрати на доставку переліку транспортних засобів.

Генеральною прокуратурою Литовської Республіки в рамках міжнародної правової допомоги (лист від 22.02.2022 №ТР-08-00367-21) надано документи та інформацію, в тому числі виписку з рахунку № НОМЕР_3 , відкритого на ім`я UAB «Rolidas» у Siauliu Bankas AB (Литовська Республіка) з рухом коштів.

Зокрема, громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на вказаний рахунок 02.06.2020 та 04.08.2020 було перераховано загалом 2626,11 дол. США за доставку («for delivery») автомобіля згідно фактури №303.

На підставі пункту 9 частини 1 статті 336, пункту 1 частини 3 статті 345 та пункту 2 частини 2 статті 351 МКУ, згідно наказу Хмельницької митниці від 11.09.2025 №181 проведено документальну невиїзну перевірку стану дотримання громадянином України ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 21.08.2020 №UA204020/2020/234253.

За результатами перевірки складений акт від 22.09.2022 №23/25/19/2134207573, яким встановлені порушення громадянином України ОСОБА_1 :

- пункту 2 частини 2 статті 52, пункту 5 частини 10 статті 58, пункту 1 частини 1 статті 279 МКУ, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита на суму 5842,81 грн;

- пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 12854,17 грн.

Загальна сума занижених податкових зобов`язань складає 18 696,98 грн. та підлягає сплаті до державного бюджету.

Позивач скористався своїм правом та надіслав заперечення до акта 01.10.2025, які розглянуто 13.10.2025 постійною комісією Хмельницької митниці із розгляду спірних питань, заперечень та/або додаткових документів, що подаються до актів перевірок (довідок), та за результатами розгляду заперечення складено висновок від 14.10.2025 №7.26-2/19-01/14/3652, який 14.10.2025 направлено позивачу.

В подальшому позивач надіслав до Хмельницької митниці заперечення від 09.10.2025, за результатом розгляду якого Хмельницька митниця направила 28.10.2025 позивачу лист-відповідь від 27.10.2025 №7.26-2/19-01/14/3787.

На підставі висновків перевірки Хмельницька митниця прийняла:

- податкове повідомлення-рішення від 02.10.2025 №400000202548, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами» на суму 5842,81 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 02.10.2025 400000202549, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів фізичними особами (крім транспортних засобів особистого користування)" на суму 16067,71 грн. з яких 12854,17 грн. - основний платіж, 3213,54 грн. - штрафна санкція.

Позивач не погоджуючись з такими рішеннями, звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Згідно з частиною другої статті 1 Митного Кодексу України (далі - МК України), відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються МК України, ПК України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митний контроль являє собою сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 МК України).

Стаття 336 МК України визначає форми митного контролю.

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, серед іншого, проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи (частина перша статті 345 МК України).

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 224.2. статті 224 ПК України контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, під час митного оформлення здійснюється контролюючими органами. При цьому щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України контролюючими органами є митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) згідно підпункту 41.1.2. пункту 41.1. статті 41 ПК України.

Згідно частини 3 статті 345 МК України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; тощо.

Відповідно до частини 6 статті 345 МК України результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Згідно з частиною 1 статті 351 МК України у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів проводиться документальна невиїзна перевірка проводиться.

Позивач зазначає про відсутність належної підстави для проведення документальної невиїзної перевірки за пунктом 2 частини 2 статті 351 МК України та про неналежність доказів, покладених в основу ППР.

Досліджуючи зазначене твердження, суд враховує, що згідно з підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України у разі, якщо результати митного оформлення, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях, митний орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань.

Не виявлення під час митного оформлення порушень законодавства, не може бути підставою для звільнення платника від сплати податків, якщо такі порушення були виявлені у подальшому.

В оскаржуваному випадку в результаті проведеної документальної невиїзної перевірки було встановлено заниження позивачем митної вартості товару за МД від 21.08.2020 №UA204020/2020/234253.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів визначено статтею 368 МК України, частиною 2 якої встановлено, що при визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до пункту 1 та пункту 4 частини 1 статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів та розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

В частині 10 статті 58 МК України зазначається, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті такі як (не виключно): витрати, понесені покупцем (в тому числі комісійні на брокерська винагорода): витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено перелік документів, які подаються для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Так, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).

Частиною 21 статті 58 МКУ встановлено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Відповідно до статті 17 Угоди про застосування статті 7 ГАТТ ніщо не повинно тлумачитись так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання. Тому, разом з принципом мінімального втручання на етапі пропуску та митного оформлення в системному та логічному зв`язку для забезпечення повноти нарахування та сплати податків і зборів закріплено право митних органів здійснювати контрольні функції після операцій митного контролю та митного оформлення. Зазначене право митних органів закріплене у стандартному правилі розділу 2 Міжнародної Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, зокрема: митна служба має можливість досягнення платежів шляхом здійснення поглибленого аудиту після закінчення операцій митного контролю.

Відповідно до пункту 4.14 зазначеної Конвенції у випадках, коли митна служба виявляє, що помилки, допущені в декларації на товари або при нарахуванні мита та податків, призведуть або призвели до стягнення чи призначення суми мита та податків меншої, ніж це встановлено законодавством, вона виправляє помилки та стягує недоплачені суми.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України (пункт 2 частини 2 статті 351 МК України).

Відповідно до пунктів 4 та 5 частини 1 статті 352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані:

отримані від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення;

інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені МК України або іншими законами України.

В даному випадку Генеральною прокуратурою Литовської Республіки надана інформація про транзакції в іноземній валюті, які здійснені громадянами (в тому числі і позивачем) на іноземний рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у Siauliu Bankas AB (Литовська Республіка) на ім`я нерезидента UAB «Rolidas» (Vilnius, Kauno G3a, Lietuva), за товар та витрати на транспортування (з прив`язкою до марки та ідентифікаційного номера VIN транспортного засобу та/або номеру інвойсу), за якими фактично громадянами сплачувалися (перераховувалися) кошти.

Згідно з інформацією Генеральною прокуратурою Литовської Республіки позивачем 02.06.2020 та 04.08.2020 на вказаний рахунок № НОМЕР_3 було перераховано загалом 2626,11 дол. США за доставку імпортованого автомобіля.

Проте, під час митного оформлення МД від 21.08.2020 №UA204020/2020/234253 митна вартість імпортованого позивачем автомобіля визначена за основним методом в сумі 315978,84 грн. шляхом додавання до фактурної вартості товару витрат на транспортування в розмірі 500 дол. США (з них 250 USD доставка морським транспортом, 150 USD доставка автомобільним транспортом, 100 USD витрати на складі).

З метою підтвердження заявленого розміру цих витрат митному органу було надано повідомлення гр. ОСОБА_1 від 21.08.2020 б/н, яке містить зазначення прізвища підписанта « ОСОБА_1 » та власноручний підпис, в якому зазначено витрати на доставку вказаного автомобіля до кордону України (пункт пропуску «Доманове-Мокрани»).

Звертаємо увагу, що в запереченні від 01.10.2025, наданому гр. ОСОБА_1 . Хмельницькій митниці, позивач стверджував, що: «Оплата транспортних витрат була здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжними документами. Частина витрат у сумі 500 дол. США була зазначена у митній декларації при поданні, оскільки це була попередня домовленість. Решта витрат у сумі 2126,11 дол. США була сплачена додатково, що підтверджується виписками Приватбанку з переказом коштів на рахунок UAB «ROLIDAS» (Литовська Республіка)».

Також, до вказаного заперечення позивач самостійно долучив копії платіжних доручень в іноземній валюті (вихідні через SWIFT), виданих АТ КБ «Приватбанк», серед яких платіжні доручення від 02.06.2020 на суму 1540,61 дол. США та від 04.08.2020 на суму 1189,86 дол. США, призначення платежу в обох випадках «за послуги доставки автомобіля».

Отже, розмір витрат на транспортування в розмірі 500 дол. США не було підтверджено наданими платіжними дорученнями.

В зв`язку з тим, що станом на час митного оформлення (21.08.2020) гр. ОСОБА_1 вже здійснив (02.06.2020 та 04.08.2020) оплату витрат на транспортування у повному розмірі, про що свідчать вказані банківські платіжні документи, тому є очевидним, що зазначення позивачем у повідомленні від 21.08.2020 б/н про суму понесених витрат на транспортування в розмірі 500 дол. США не відповідає фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що в результаті перевірки правомірно встановлено, що фактичні витрати на доставку вказаного автомобіля становили 2626,11 дол. США та відрізняються від витрат на доставку автомобіля, які були вказані у повідомленні ОСОБА_1 від 21.08.2020 б/н (500 дол. США), наданого до МД від 21.08.2020 №UA204020/2020/234253 для визначення митної вартості товару.

Отже, під час подання МД від 21.08.2020 №UA204020/2020/234253 надано недостовірні відомості щодо складових митної вартості, а саме витрат на доставку товару до кордону України, в зв`язку з чим невірно визначено митну вартість товару та призвело до зменшення розміру митних платежів, нарахованих у вказаній МД.

Таким чином, в даному випадку має місце заниження позивачем митної вартості товару, що призвело до порушення пункту 2 частини 2 статті 52, пункту 5 частини 10 статті 58, пункту 1 частини 1 статті 279 МКУ, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 ПК Украни та заниження податкових зобов`язань по сплаті ввізного мита та ПДВ за МД від 21.08.2020 №UA204020/2020/234253.

Разом з тим, твердження позивача про позбавлення його контролюючим органом права на подання і розгляд заперечень, суд вважає необґрунтованим та спростовується наявними матеріалами справи.

У даному випадку за результатами розгляду заперечень позивача митним органом не було встановлено обставин, які б свідчили про неправомірність або помилковість прийнятих податкових повідомлень-рішень, а позивач не надав жодних доказів, які б спростовували встановлені перевіркою факти.

Сам факт прийняття податкових повідомлень-рішень до подання заперечень не може розглядатися як порушення прав платника, оскільки подання та розгляд заперечень не позбавляє контролюючий орган обов`язку їх розглянути та не обмежує можливість реагування на них у передбачений законом спосіб. При цьому позивач не довів, що подані ним заперечення могли вплинути на правильність визначення грошових зобов`язань оскільки не надав доказів, які спростували б встановлені Хмельницькою митницею порушення.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 112 ПК України визначено загальні умови притягнення до фінансової відповідальності, згідно з якими особа вважається винною у вчинені правопорушення, якщо вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митне оформлення товару (автомобіля), ввезеного за митною декларацією від 21.08.2020 №UA204020/2020/234253 здійснено на підставі недостовірних відомостей щодо витрат на доставку автомобіля до кордону України, що підтверджується документами та інформацією, наданими уповноваженим органом Литовської Республіки.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено обов`язки платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Обставини заявлення недостовірних відомостей щодо вартості витрат на доставку автомобіля, свідчать про те, що громадянин ОСОБА_1 мав можливість задекларувати достовірні дані та сплатити митні платежі у повному обсязі.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5 статті 36 ПК України).

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених за платником податків у статті 16 та статті 36 ПК України.

Отже, позивач як особа, яка відповідальна за фінансове врегулювання, був обізнаний про те, що сам здійснив оплату транспортних послуг, вказав недостовірні дані в довідці і надав її для митного оформлення товару (автомобіля) і був обізнаний про можливу недостовірність наданих до митного оформлення документів.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний умисел, тому що усвідомлював протиправний характер свого діяння, передбачав його суспільно шкідливі наслідки і бажав їх настання.

Суд вважає, що твердження представника позивача про те, що самі по собі документи органів Литовської Республіки не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості позивача у порушені формуванні заниженої митної вартості та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару, є безпідставними, оскільки вину позивача у заниженні митних платежів підтверджують наступні документи: 2020 році позивачем було імпортовано лише один легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN ATLAS, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , тому інформація по платнику VOIEVUTKO ANATOLII TSEZAROVYCH/ UA TIMIRIAZIEVA 57 KAMIANETS-PODILSKYI 32315/2134207573 щодо здійснення ним грошових переказів 02.06.2020 та 04.08.2022, яка вказана у виписці з рахунку № НОМЕР_3 , що надана Генеральною прокуратурою Литовської Республіки в рамках міжнародної правової допомоги, чітко та однозначно ідентифікується з позивачем та імпортованим ним автомобілем.

Суд також звертає увагу, що інформація з Литовської Республіки стала підставою для проведення документальної невиїзної перевірки, а не коригування митної вартості товару (автомобіля). Використані митницею матеріали, зокрема витяг з банківської виписки та інформація з досудового розслідування відповідають критеріям належності, допустимості та достовірності доказів, тому що дані офіційно підтверджені.

Суд зазначає, що незалежно від того чи мали дії позивача умисел чи не мали умислу на заниження митної вартості товару, факт заниження позивачем митної вартості товару не залежить від результатів розгляду кримінальної справи, тому що факт заниження позивачем митної вартості товару у повній мірі підтверджується доказами, які надані Генеральною прокуратурою Литовської Республіки та копіями платіжних доручень в іноземній валюті, виданих АТ КБ «Приватбанк».

У постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 813/2699/17 (адміністративне провадження №К/9901/49252/18) констатовано що : "Аналіз наведених норм свідчить про те, що органи ДФС з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів мають право проводити документальні перевірки після завершення процедури митного оформлення та випуску товарів. При цьому, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних характеристик товарів, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків.".

Таким чином, за результатами проведеної перевірки митним органом правомірно встановлені порушення пункту 2 частини 2 статті 52, пункту 5 частини 10 статті 58, пункту 1 частини 1 статті 279 МКУ, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 ПК Украни та заниження податкових зобов`язань по сплаті ввізного мита та ПДВ за МД від 21.08.2020 №UA204020/2020/234253.

А тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв`язку із цим, враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З врахуванням положень статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Хмельницької митниці - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 липня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Хмельницька митниця Державної митної служби України (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя В.В. Матущак